Видавництво Богдан | У вас справді склалося таке враження?— Ви ж самі сказали, що китоподіб...

«— У вас справді склалося таке враження?— Ви ж самі сказали, що китоподібні можуть бути ближчими до нас, ніж ми думали досі.— А чому ви не слухали краще, міс…— Делавер. Алісія Делавер.— Міс Делавер. — Анавак зосередився.— Я сказав, що китоподібні і люди можуть бути ближчими між собою, ніж ми думали.— Де ж тут відмінність?— У точці зору. Ми не хочемо довести, що китоподібні тим ближче до людей, що більше паралелей ми з’ясуємо. Не йдеться про те, щоб вважати людей за ідеальний образ, ідеться лише про принципову спорідненість…— Але я не вірю, що самоусвідомлення тварини можна порівняти з самоусвідомленням людини. Просто головні передумови лежать надто далеко одні від одних. Починаючи з того, що люди мають постійне усвідомлення Я, завдяки якому…— Неправда, — урвав її Анавак. — Люди теж формують постійне самоусвідомлення лише за певних умов. Це вже доведено. У віці від півтора року до двох малі діти починають упізнавати своє відображення в дзеркалі. Доти вони нездатні міркувати про своє Я. Вони ще менше здатні усвідомлювати свої психічні стани, ніж білуга, яку ми щойно бачили. І припиніть посилатися всякчас тільки на Ґеллапа. Ми тут намагаємось зрозуміти тварин. А чого, власне, прагнете ви?— Я хотіла лише…— Ви хотіли? А знаєте, як вплинуло б на білугу те, якби вона бачила, як ви розглядаєте себе в дзеркалі? Ви фарбуєте собі обличчя, — що вона з цього виснує? Виснує, що ви можете ідентифікувати особу в дзеркалі. Усе інше видаватиметься їй ідіотичним. Дивлячись на те, як ви відповідно до своїх уподобань міняєте одяг та макіяж, вона навіть засумнівається, що ви можете впізнати своє дзеркальне відображення. Засумнівається у стані вашої психіки.Алісія Делавер почервоніла. Збиралася щось відповісти, але Анавак не дав їй такої змоги:— Звичайно, ці тести — тільки початок, — казав він. — Кожен, хто поважно досліджує китів і дельфінів, не буде воскрешати міфи про веселого друга людини. Кити й дельфіни, ймовірно, не мають великої цікавості до людини, саме тому, що вони існують в іншому життєвому просторі, мають інші потреби і є продуктом іншого процесу еволюції, ніж ми. Але якщо наша праця сприяє ставленню до них із більшою повагою і завдяки цьому змозі краще охороняти їх, це варте будь-яких зусиль»