Біла Варта

Окремо, для новоприбулих, пройдемося по аргуметам тупій брехні опонентів. Біла Варта фінансується виключно за рахунок добровільних внесків прихильників та учасників.Жодних фінансових, та інших, зв'язків з Росією, ФСБ, ОПЗЖ чи Новинським у нас не існує в природі. Це і є причина, по якій за нами прийшли не СБУ з ордером, а псевдо-права гопота з кулаками. Тепер, чим же ми так образили нашу найбільш справедливу у світі систему. По перше, позицією, що держава є інструментом народу, а не його хазяїном. І якщо народ не хоче боронити своє майно – це його виключне право. Примусова ж мобілізація перетворює громадянина на раба "верховного хана", котрий вимушений захищати чужу владу і чуже майно, незалежно від власної волі. Так само як і на Росії. А багато з нас воювали за те щоб як на Росії – не було. Верховний хан же, твя президент Зеленський, на даний момент не представляє інтереси населення України, більше того – має з народом прямий конфлікт інтересів. (Прямо як на Росії) У випадку України конфлікт полягає у тому, що президент нині знаходиться при владі не стільки, скільки за нього голосує народ, а стільки, скільки триває війна. Відповідно, президент має прямий інтерес у тому, щоб війна тривала якомога довше. Для вирішення цього конфлікту інтересів необхідно замінити президента. Замінити президента, доки триває війна, законним шляхом неможливо.Рішення єдине – завершувати війну якомога швидше, на найкращих для нас умовах ІЗ РЕАЛЬНИХ. Заради збереження людського, промислового та економічного потенціалу України, для більш успішного реваншу у майбутньому. Ті, хто зацікавлений, в першу чергу, у збереженні при владі діючого президента Зеленського – відповідно, наполягають на умовах НЕ РЕАЛЬНИХ, навіть якщо подальше затягування війни, під нинішнім некомпетентним проводом, загрожує нам втратою й Донбасу й значно більших територій та, взагалі, повною втратою здатності до відновлення.Біла Варта ніколи не закликала до капітуляції, чи припиненні збройного спротиву. Ми завжди наполягали на критичності збереження військового потенціалу України, та необхідності покладатися на силові інструменти, в тому числі – удари по РФ без червоних ліній, для досягнення перемир'я. Але саме в межах можливого. Тому що неадекватна оцінка сил та засобів – завжди призводить до трагічних результатів.Об'єднання Правих за Мир – є спільнотою українських ветеранів, військових, правих активістів та організацій, направленою саме на такий, націо-центричний підхід до завершення війни, який зберігає якомога більше життів кровних українців та перспективи відновлення і реваншу. Кожен бажаючий може вивчити наші медіа самостійно і зробити власні висновки. Особливо показово, як Залізняк стільки разів називає нас антидержавними, але жодного – антиукраїнськими. Тому що ця держава, цей режим, яким він і йому подібні служать, самі є і стають з кожним днем все більш антиукраїнськими. Звісно, для них люди, котрі лишаються вірними Нації, а не президенту, котрі уособлюють в собі і не дають забути про справжній сенс націоналізму – стають злішими ворогами. Вони сміють називати себе націоналістами?Ви – націоналісти? Ви, Ваня, безродні собаки, що продали душу та совість за теплу будку і корито з хавкою. Навіть якщо ми таки зазнаємо повної поразки – ніколи не вернути вам честі, а в нас – не забрати. Біла Варта завжди боролася за Україну, безкомпромісно, не дивлячись на власну безпеку, і з зовнішнім ворогом і з внутрішнім.Питання тільки – чи стане Україна боротися за Білу Варту? Чи, знову, – ніхто нас туди не посилав?👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

21 червня — День батька.Радів сьогодні, побачивши на марші за традиційні цінності сім’ї з дітьми, — все, що ми зараз робимо, заради дітей.Ми своє пожили, моєму поколінню випала важка, але цікава доля.Боремось на фронті — для щасливого майбутнього дітей. Дітей потрібно захистити.Росія намагається створити умови для руйнування інституту сім’ї в Україні.Москва програла цю війну — це питання часу. Кремль уже планує наступну гарячу фазу війни через десять-п’ятнадцять років.Ціль Росії — розмити в Україні поняття чоловік — воїн та захисник, жінка — матір та берегиня сімейного вогнища.Росія хоче, аби була різнокольорова, мультигендерна Україна, Створити покоління, що не розуміє, навіщо і за що воювати . Наша слабкість — менше чорних пакетів в Ростов. Це мета Путіна.За чотири роки я вперше відвідав Марш за традиційні цінності!Крайній раз, в далекому 2018–2019 році, під час акції протидії ЛГБТ-параду, мене і моїх товаришів побили співробітники поліції. Перевага була один до двадцяти на користь «берк

Викликайте зоозахисників!Готові закластися, що це був не перший випадок, коли ці собаки тікали з подвір'я, чи проявляли агресію до людей, але поки не було жертв – все спускали на гальмах, так само як і в іншій історії. А якби хтось превентивно погладив "хвостиків" сокирою, чи пригостив ковбаскою з ізоніазидом – піднявся б вий на весь світ про "живодерів". Зате жінка була б жива. І це не виключний поодинокий випадок. Буквально місяць тому один з Вартових, спокійно йдучи вулицею столиці біля м. Почайна, раптом, почув тихе гарчання й ледве встиг обернутися щоб побачити як на нього з дворів несеться здоровенна туша чогось безпородного з явно недобрими намірами. Вартовий не розгубився і швидко вихопив ніж, приготувавшись до бою. "Друг людини", оцінивши, що легкої здобичі тут не буде, пригальмував і продовжив з гарчанням ходити колами, поки наш учасник повільно відходив задки.Якби на місці міцного чоловіка була б жінка, пенсіонер, чи дитина – новинна стрічка поповнилася б черговою трагедією, на кшталт тої, що відбулася в Броварах. Єдина помилка Вартового у тому, що він надав перевагу відходу, замість активного самозахисту. Адже тепер агресивний звір продовжує блукати містом і хто зна, чи зможе себе захистити наступна жертва. Чому людина має жити в страху на своїй власній території, ходити напоготові, озираючись, в очікуванні нападу диких звірів?Наша позиція лишається незмінною: будь-яка собака, без належного нагляду й повідця є загрозою, яка має ліквідуватися в найкоротші строки. Й якщо треба вбити 90% "хороших дворняг" аби захистити людей від 10% поганих – це більш ніж виправдана ціна. Кожен хто вважає інакше – є зрадником свого виду і ворогом роду людського.👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

І все таки в України є майбутнє.15-річна Ярослава Гондар зі Слов'янська стала фіналісткою американської "Invention Convention". Дівчина презентувала модернізовану турбіну СавоніусаСутність винаходу полягає у механічному змішуванні шарів води і насиченні її киснем. Коли у водоймі виникає застій і падає рівень кисню – відбувається заболочування. Турбіна Савоніуса, яку покращила Ярослава, успішно вирішує цю проблему без потреби в електроенергії. Конструкція працює виключно за рахунок сили вітру, через що лишається повністю автономною. Війна змусила дівчину покинути рідне місто, а держава не забезпечила належної альтернативи, через що нині винахідниця проживає у Молдові. Проте, не перестає думати про батьківщину:«Я хочу, щоб мій винахід спочатку допоміг слов’янським озерам, а потім — водоймам по всьому світу», — говорить Ярослава.Хоча наше наймолодше покоління і є нечисельним, відносно попередніх, воно зберігає у собі усі якості української крові. А українська кров, будь це в Молдові, Америці, Франції, Польщі, чи, навіть, Росії – завжди лишається українською. Тому, доки живе наша кров – скільки б не було окупацій, розділень і переселень – Україна обов'язково відродиться з неї, краще і могутніше ніж будь-коли. 👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

А отут вже ТЦК-Ультрас розповідають, що негри та індуси – то, насправді, добре. Бо вони залякають українських жінок, котрі намагалися рятувати своїх чоловіків. Хотілося б вірити, що це все – жирнючий тролінг і ми потім добряче посміємося над тим, як легко повелися на подібний абсурд... Але ні, цей абсурд є цілком серйозною реальністю. Яких ще доказів потрібно, що ТЦК та їх підсоси – це збіговисько буквальних гомосексуалістів й любителів чорно-коричневого інтернаціоналу, до того ж з садистсько-збоченими схильностями й фанатичною покірністю режиму? Чого не вистачає для максимального БІНГО мразотності? Педофілії? Боюся, ще побачимо, коли в "помічники ТЦК" почнуть набирати тих самих "індо-пакистанських інженерів". Нормальним правим хлопцям, котрих якимось чином занесло в цю компанію, варто добряче замислитися, з ким вони водяться і чи варте воно того. Ми розуміємо, в наші буремні часи легко заплутатися й припуститись помилки. Але, так, світ дійсно перевернувся догори дригом настільки, що за війну і героїчну загибель тягнуть підараси, чорнилки й підментовані шістки, коли чесні білі націоналісти виступають за мир і компроміси. Тому пора вирішувати з ким вам комфортніше в одному строю й якою ви хочете бачити майбутню Україну – з гей-нігерами, бусифікуючими останнього Миколу в автозак, або, хай меншу територіально, але зберігаючу українські традиції та українську кров. Час не чекає. 👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

Це вкрай чутлива й непопулярна тема, котру не люблять піднімати навіть "серед своїх". Ми її зачепили лише раз, коли наслідки торкнулися безпосередньо першого очільника БВ. Активно качати її не бачимо сенсу, так як це не принесе нічого, окрім агресії військових та марної деморалізації цивільних. Ну й підживлення російської пропаганди, куди ж без цього.Проблема в тому, що в армії і військпромі нема жодної чіткої системи розміщення об'єктів і надання приміщень. В багатьох випадках приміщення або не надаються взагалі, або надаються з розрахунку 1м² на людину, а хочете краще – знайдіть собі якось самі. І командири знаходять, домовляються з місцевими, арендують, займають нічийне, думаючи про особовий склад і потреби підрозділу/виробництва, а не дотримання норм гуманітарного права та безпеку цивільних. Невирішуваність питання полягає у тому, що взагалі ніхто з дотичних до прийняття рішення не зацікавлений у зміні ситуації. Верхи цілком влаштовує, що низи крутяться і вирішують питання "якось самі", а низам, звісно, набагато приємніше розміститися у, скажімо, закритій школі чи дитсадку через дорогу від кафешки та ринку, аніж копати бліндажі в лісі посеред сраного ніде. Самі-самі верхи взагалі, мабуть, як сказала ця бідна жінка, – радіють черговому прильоту по цивілам, бо на тому можна виплакати у "партнерів" ще пару мільйонів кредиту. Рішення проблеми нема. Точніше, ми, будучи при владі його б знайшли – вивівши усі військові об'єкти, як мінімум, за межі житлових кварталів, не дивлячись на тяжкий стогін тих, кому на них доведеться працювати і нести службу. А от з позиції громадського руху – навіть говорити про це неможливо не розкриваючи інформації про розташування конкретних об'єктів. Піднімеш тему – спитають "Де? Доведи". Скажеш де – спершу кацапи вдарять, потім свої ж посадять.Не скажеш – значить нема. Руки зв'язані. Однак, тут вже або хрестик зніміть, або труси вдіньте. Навіть якщо ворог дійсно свідомо б'є по цивільних об'єктах – важко звинувачувати в цьому, не перетворюючись на лицемірного пропагондона, коли сам же створюєш тому виправдання. 👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

Якщо люди, котрих ви, наче як, приходите захищати повстають проти вашого "захисту" цілими містами і районами, проклинають і плюють вслід й, загалом, зустрічають не ліпше за війська окупантів – можливо, час замислитися: "А що як ми не хороші хлопці?"Для тих хто пропустив, учора вночі, паралельно з ударами РФ по Києву, на Троєщині кілька сотень жителів влаштували спонтанний протест, намагаючись відбити чоловіка від ТЦК. Проти них пригнали півтора десятка екіпажів поліції й затриманого все таки забрали, а сам протест, безцільно протинявшись ще із годину, потихеньку розчинився. Не дивлячись на, здавалося б, мляві результати, ситуація була, буквально, за півкроку до точки неповернення. Достатньо аби такий протест не затух і протримався всього лиш одну ніч, до ранку, коли в нього почнуть вливатися випадкові перехожі, ті, кому "просто подивитися", свідомо небайдужі громадяни, військові та СЗЧ зі зброєю... Тоді ефект лавини вже буде не зупинити і питання кількох годин-діб, коли із натовпу вичленуються чіткі вимоги й лідери протесту, після чого, малою кров'ю вже не обійтися та залишиться два шляхи: або "Тяньаньмень 1989" або "Майдан 2014". Добре це чи погано, кожен вирішує сам для себе. Важливо розуміти, що сьогодні вночі ми підійшли впритул до саме такого розвитку подій і це був явно не останній раз. То ж необхідно бути готовими до усіх можливих сценаріїв, яку б сторону ви не планували у них зайняти.Принагідно ж нагадуємо, що будь-які незгоди й потрясіння більше шансів пережити у складі злагодженого колективу однодумців. Долучайтесь до Білої Варти й які б виклики не кидала нам Доля – ми достойно зустрінемо їх разом.👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

Тим часом, великий дерибан народної власності триває.Фонд держмайна оголосив про плани продати 7 стратегічних державних підприємств. Добре ситуацію роз'яснив Олексій Кущ (радимо ознайомитися з його статтею).Якщо коротко – означені підприємства планують продати не лише за ціною в десятки разів нижче реальної, але й у руки власників, котрі з найбільшою імовірностю просто розпиляють куплене задешево на метал, остаточно поховавши цілі галузі й перспективи України на післявоєнну ре-індустріалізацію. Окремо хочемо звернути вашу увагу на використання нашою редакцією терміну "народна власність" замість "державна". Це свідоме рішення, покликане нагадати читачам, що ніякої "державної" власності, насправді, не існує. Держава – це форма колективної власності народу. Ми з вами, громадяни, володіємо державою в рівних частках. А все чим вона "володіє", насправді є так само власністю нашою, нас із вами. І зараз, управлінець-держава, без жодних консультацій із акціонерами-громадянами, вчергове вирішує за безцінь розпродати не свою – нашу власність.Чи подобається вам таке рішення? Чи приймаєте ви його? Ми – ні. І ми будемо боротися за припинення подібних розпродажів. В іншому ж випадку – застерігаємо потенційних покупців, що, у разі заміни влади, від них може бути затребувано повернути придбані активи, при чому в тому ж стані, в якому їх отримали, або компенсувати різницю.👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух

Іноді владу необхідно критикувати. І, на жаль, часто без публічного тиску, конфліктів, звернень, скандалів і постійного нагадування про проблему державна машина просто не рухається. Але існує й інша сторона. Якщо не визнавати правильні рішення тоді, коли вони нарешті ухвалюються, навіть якщо це прямий посадовий обов’язок чиновників, система втрачає мотивацію робити складні речі.Тому сьогодні від себе публічно кажу: Кабінет Міністрів і Міністерство закордонних справ зробили правильний крок, за що я їм вдячний.Нарешті ухвалено рішення про експериментальний порядок оформлення посвідчення особи на повернення в Україну для частини наших громадян з окупованих територій. Йдеться про громадян України, які народилися після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій Росією території України і щодо яких немає інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі. Простими словами, це люди, які є українцями, але через окупацію, вік, обставини, родину або відсутність доступу до українських органів так і не змогли отримати нормальні українські документи.До цього для багатьох із них повернення в Україну було не процедурою, а лотереєю. Частина таких людей у кращому випадку мала свідоцтво про народження, але не мала українського паспорта, бо коли їм виповнилося 14 років, вони вже перебували в окупації. Без українського паспорта, без запису в реєстрі й без зрозумілого механізму встановлення особи людина фактично зависала між кількома небезпечними варіантами.Один із таких варіантів - повертатися через Білорусь. Втім, Білорусь це режим, підконтрольний росії. Людину можуть розвернути в будь-який момент, і після цього вона потрапляє в поле зору російських спецслужб. Далі можуть обшуки, допити, тиск на родичів, вигадані справи або постійне спостереження. Особливо якщо людина вже була помітна окупаційній адміністрації, мала проукраїнську позицію, допомагала Силам оборони, передавала інформацію або проходила через арешти чи кримінальні провадження на окупованій території.Саме тому багато хто намагався виїхати в треті країни. Хтось їхав туди, куди можна потрапити без російського закордонного паспорта. Але після цього люди часто опинялися в новій пастці. Без російського закордонного паспорта вони не могли переміщатися між країнами. Звертатися до російського посольства після втечі з під російської окупації - це ризик. Втім, навіть якщо російський закордонний паспорт був на руках, це все одно не гарантувало можливості дістатися України. В ЄС потрапити з російськими документами виданими в окупації – майже неможливо. Молдова, яка залишається одним із небагатьох реальних напрямків до українського кордону поза ЄС, також дивиться на такі документи через безпекову оптику і просто не пускає таких людей в свою країну.У результаті існувала абсурдна ситуація: людина може бути громадянином України, може хотіти повернутися в Україну, може бути під загрозою саме через свою українську позицію, але фактично не мати безпечного й легального маршруту додому. Тому, що в неї немає паспорта, немає запису в реєстрі, немає доступу до української процедури, а всі інші маршрути небезпечні, та залежать від випадковості.Новий експериментальний порядок має цю прогалину закрити. Визначені посольства й консульства України повинні проводити процедуру встановлення особи та оформлювати посвідчення на повернення в Україну. Якщо даних у реєстрах недостатньо, особу можна буде підтвердити через громадянина України, який є членом сім’ї заявника, зокрема через відеозв’язок. Оформлення має бути безоплатним. Працюватиме це через визначені дипломатичні установи, зокрема в Грузії, Вірменії, Казахстані, Туреччині, а також через генконсульства в Стамбулі та Анталії.Звісно, саме рішення ще не означає, що все автоматично запрацює добре. Але сам факт появи цього інструменту - правильний.Тому цього разу Кабмін і МЗС справді зробили правильну річ. Далі питання вже в реалізації. Хочу подякувати також МВС та представництву президента України в АР Крим за ініціативу та підтримку цього проєкту.

Захисники влади та прихильники вічної війни так люблять задавати питання "Якщо так багато незгодних – то де всі ці люди? Чому їх видно тільки на анонімних платформах в інтернеті? Чому не чутно військових які вас підтримують?". Ось чому. А ще, так як військовий – людина по рівню прав і свобод лиш трохи вища за зека, то до нього (особливо до тих, за кого не впишуться медійні ГО) ще й можуть застосувати будь-які засоби неправового тиску і ніхто про те навіть не пискне. Тим більше й цінні ті, хто все ж виходять і озвучують альтернативну думку, навіть якщо вони роблять це маючи певний захист, або недосконалості в біографії. Вони і тільки вони на сьогодні являються рупором сотень тисяч поневолених, знесловлених українських чоловіків, котрих спершу "ніхто туди не посилав", а тепер "ніхто звідти не випускає". Тому так, можливо ви не чуєте опозиційні думки військових щодня, але це не означає що цих людей не існує. Вони існують й їх значно більше ніж здається, значно більше ніж хотілося владі. Можливо вони не готові зробити перший крок, але коли у когось здадуть нерви і цей крок буде зроблено – він не буде один. І нинішні "царі та воєводи" моментально опиняться в меншості. Але буде запізно. 👉🏻Долучитися👉🏻Підтримати рух