Край | ​​#kisffKISFF: День перший. Підшкірні жахи.Ділимося першими враженнями...

​​#kisffKISFF: День перший. Підшкірні жахи.Ділимося першими враженнями відпрограм цьогорічного Київського фестивалю короткометражного кіно. Один день — одна програма.1️⃣ Відьма / Whitch Фільм, мабуть, справді підходить для відкриття програми: розігрується класична кумедна компактна ситуація, глядачі можуть обжитися в залі, проте чи має це стосунок до горору? Навряд. Швидше, це непоганий пітчинг креативної реклами вуличних покажчиків — аби важче було плутати однотипні будинки в американському передмісті.2️⃣Семмі, який може відʼєднувати частини свого тіла / Sammi, who can detach his body partsМолодого режисера Рейна Мейхельсона вказують як індонезійського режисера, але складається враження, що автор походить не звідти. За 19 хвилин його роботи виникає відчуття, ніби фільм тягнеться вже дві години.Емоції передаються словами, а ідею «роздачі» себе по частинах цілком можна було б замінити на роздачу хліба чи вина бідним і нещасним. Винятком є хіба що епізод, де герой позичає свій статевий орган жертві зґвалтування для здійснення помсти.3️⃣ Розплавлена лялька / Рoupée fondueЛє Корроллє намагається репрезентувати розлад особистості, спричинений тілесними пластичними трансформаціями та сприйняттям власного образу віртуальною публікою з іншого боку екрана смартфона. Штучні частини тіла, немов мертвий вантаж під шкірою героїні, не просто «висять» — вони заважають. Позбавляють сну й примушують діяти, хай навіть деструктивно (як інакше їй задовольнятися?).4️⃣ Кров у тіні / Blood in the shadowsІнша цікава робота, що розглядає ще один вимір розладу — залежність. Із відмови прийняти проблему самого себе, втративши самого себе, герой змушений викривати змови за «фасадом» реабілітаційного центру. Адже хтось ж п’є його кров! Це ж не може бути лише хвороблива нічна фантазія. Підсумок таких пошуків — вічне падіння на самісіньке дно. У ту темряву власних жахів, які ніколи не відпустять.5️⃣ Жінка, що ферментує / A fermenting womanУ центрі картини — загнаний майстер, чарівник: людина, здатна створити з сукупності ціле, а з набору інгредієнтів — продукт. Та це не вільний митець, а загнана в кут персона. Причини ситуації «йти від ножа» криються, звісно, в лицемірній робочій етиці та жіночих страхах, але проблема значно глибша.Творча людина, що прирекла себе на працю без винагороди, віддає не просто частини себе (і це вже не «хлібне» тіло, як у фільмі Мейхельсона) — вона буквально дозволяє іншим поїдати те, що народжує. Цей біль, нестерпність тієї муки розбиває героїню в чудовій фінальній сцені, тоді як інші щасливо чавкають. Така вже ця робота — “готувати” страви з живого.