Сьогодні був день Маріуполя для мене. Бо одразу кілька маріупольців написали по різним питанням. І побачила незнайому маріупольку в тредс, допис якої мене надихнув на роздуми.Є люди в Маріуполі, які зараз там почуваються набагато краще, ніж до вторгнення. І мова не про божевільних бабусь, які мріяли про комсомол. І не про відвертих зрадників, які працюють в адміністрації. І навіть не в рекетирів, що віджали чуже майно.Там настав зірковий час посередностей. Наприклад, зам декана стала деканом. Вчителька хімії директором. Продавець - власницею. І так можна довго продовжувати. Посередні заклади на фоні відсутності конкуренції збирають клієнтів, бо нема альтернативи. Кожен, хто в Маріуполі 2021 і не мріяв про кар'єру, тепер може щось таки добитися. Звичайно ж, визнаючи все, що захочуть окупанти. Побачила допис дівчинки 20 років, яка розказувала, що 3 роки в SMM, має 10 постійних клієнтів, і її профіт в 3 рази перевищує середню зп у місті. І це місто - окупований Маріуполь. У 17 років в 2022 вона починає працювати. І в її профілі такий треш-контент, який в Маріуполі 2021 в неї ніхто б не купив. Але в Маріуполі 2025 10 клієнтів. Тому що нема людей, нема вибору, проф вимоги знизилися.І ця дівчинка знімає кафе, косметику, квіти, море, одяг. І на тих фото все виглядає наче вона живе у звичайному місті. Живеться їй наче дуже добре. І вона така щаслива. І бачить розвиток, перспективи, планує відпустки.17 років це дитина. І SMM квіткового магазину хороша тема. Але щось так гірко.