Так цікаво було сьогодні після цієї історії з пані в діректі і звинуваченнями в шахрайстві.Було дуже багато позитивних реакцій, а ще — 3 коментарі про те, що це я нагрубіянила їй з порогу, тому так вийшло (1 з них від близької людини). Ну і точно ще хтось подумав, але не написав.І знаєте, це мене наштовхнуло на думку: наскільки часто в людей є відчуття, що свою цінність постійно треба доводити. Переконати, пояснити, чому моя ціна така і чому я «халосая дєвочька». А ще краще — дати знижку чи змінити умови, бо комусь дорого.У мене теж так було, але загуло (і слава богу).І ми з Оксаною на подкасті зачепити одну важливу тему: люди дуже часто більше бояться втратити, аніж недоотримати. Гроші, клієнтів, любов тощо. Втратити того, який вже є (хоч він може бути незадоволений, знецінюючий і з трьома копійками), а не не знайти класного, який відгукується цінностями, візією, продуктом і платить достойні гроші.Це ж про фокус. Куди дивимось, туди і йдемо.А ще про ризик.Забити хер чужу думку, не боятися стати тригером для інших і жити з повагою до себе, свого часу і ресурсу. Нехай це буде спрямоване на благе діло і розвиток🤞🏻