Приватний стендап Арізхук

і шо ви думаєте?Нік вчора на розборі мені сказав: «З твоїми талантами треба пріоритезувати ментальний стан» :))))))пасіба, блінну, він правий, особливо в перспективі кількох років. і, насправді, я більше не запрацьовуюсь до якогось дурного стану, востаннє таке було в 2024 чи 2023 було певно, сам підхід змінився. але, все одно, іноді бувають зальоти такі.але він сказав ще одну важливу річ.я розповідала, що мені важливо заплатити суттєво за якісь важливі навчання чи проєкти (інвестувати туди), аби я хоча б на початку рухалась на мотивації «відбити гроші». бо так здається, що ти свій мозок обдурив і знизив рівень очікування до себе, а також форму оцінки прогресу до найлегше обчислювального.а він мені такий:«тобі ще треба міряти, чи відбила ти вкладену енергію. бо ти енергійна, двигун завжди працює, але треба сильно перебирати, куди це направляти і чи енергія зʼявляється і повертається тобі в процесі».кароче, буду працювати з 2-ма штуками після цього розбору:1. формувати власні фільтри, за якими обираю будь-яку діяльність, з фокусом на свої цілі, потреби і таланти також.2. буду шукати свої щоденні і періодичні способи відновлення. що взагалі робити, щоб отримувати і відновлювати енергії.по останньому, якщо маєте свої звички/ підходи/ просто те, що подобається — діліться!мій хлопець медитує, а мені вкладати волосся і малюватись подобається. і гуляти вранці

знаєте, останнім часом багато думаю про відмови і те, який фільтр мають проходити пропозиції або можливості, аби їх брати.і приймати треба точно не всі.я зазвичай питаю себе:1. чи дійсно я хочу це робити, чи мені не впадло (а зазвичай я можу робити багато всього)2. чи приведе ця пропозиція до того, що я планую або яким бачу майбутнє3. якщо навіть звучить солідно, чи шукаю я всередині ось ці плюси, нащо це робити. бо іноді навіть серйозні речі на ділі виходять чорті чим (я раз так давала вебінар "для впізнаваності", а в результаті дулю отримала, ще й час і сили витратила без задоволення"найчастіше я відмовляю в подарунках і рекламі, бо я собі вирішила, що це не моя основна діяльність і я можу вільно вибирати, з ким хочу працювати (треба цей підхід всюди застосовувати, бо іноді стісняюсь аххах).і, якщо порахувати, то я і від непоганих грошей відмолялась також. але в мене була теорія, що точно на вільне місце прийдеш шось класне. і знаєте шо?на днях мене покликали в контент-тур в Доломіти🌄😭треба ходити-бродити, дивитись на красу навколо і знімати це все.це, буквально, те, що я люблю робити НАЙБІЛЬШЕ!он щойно прийняла пропозицію, в травні буде ця поїздкатепер треба придумати аутфіти зручні і гарні ххіхіх

наступного тижня у мене починається 3-місячне менторство, де я займатимусь плануванням і переупакуванням своєї професійної діяльності, а почала я цим ділом займатись в лютому.тоді я прийшла на консультацію із запитом, як тепер рости якісно, а не кількісно, але щоб і не провиснути по грошах, втримати поточний рівень.Настя, моя менторка, тоді сказала на це: "ти в такому форматі, звісно, можеш не провиснути, але точно так само і не вирости далі. бо, щоб зробити стрибок, треба відійти назад для розгону". якось я напевно тоді ці слова серйозно не сприйняла, але процес запустився.в лютому/березні я свідомо не брала консультації (відповідно, відмовилась від грошей), вивільнила купу часу, багато кому і в чому відмовляла, витратила дуже багато грошей (досі не знаю скільки, бо не рахувала гроші останні 3 місяці, все збираюсь).і, звісно, через це пройшла 150 рівнів тривоги, переживань, йобкань, бо здавалась, що ніяк, як окрім грошей, я не можу поміряти свій прогрес і ця пауза здавалась мені ужасною. тільки минулого тижня я це відрефлексувала і мене попустило.і звісно, коли прийшов час відповідати на всі запити, я боялась бути "задорогою", а потім про ті ж суми думала "задешево"... кароче, сходила з розуму по-своєму🤣 а, досі не купила собі сумку (бо вже й так кучу потратила) і потім сварила себе за невиконані собі обіцянки... словом, сама себе втомила за цей час, купу всього передумала, а потім, минулого тижня на зустрічі з Жизель прийшов якийсь катарсис нарешті⏤ я виговорилась, поплакала, і в голові стало тихо. список "висячих" справ почав непомітно закриватись, почали знову зʼявлятися ідеї. навіть он щойно на всі повідомлення в інсті відповіла.тому заходжу в цей процес, як мак після оновлення. дуже цікаво насправді, куди це все приведе, бо щось дуже схоже я проживала рівно рік тому ⏤ поплакала на дзвінку з Жизель, а тоді понеслась.кароче, не загадую, але маю приємне очікування🤞🏻

боже, можете мене привітати ⏤ в мене 0 приватних непрочитаних повідомлень в тг... (є, до яких треба повернутись, але це хоча б легше)це вже перший крок, бо 1 повідомлення про співпрацю висіло тут з лютого, я думала про нього щодня і не могла відписати, бо не мала сил про щось домовлятисьі от зрушення пішло, тому переходжу до інсти🤞🏻там їх штук 20, але якось зʼявились нарешті силиу мене був якийсь трохи важкий період протягом 2-х місяців, я намагалась витримувати себе, яка зупинилась і не біжить (було нелегко), але нарешті зʼявилось відчуття, що це проходить.я в неділю на одному подиху таки записала ютуб. мав бути про інше, але полилося важливіше. він буде називатись "чому нам необхідні паузи?"кудись гнатись зараз теж не планую, хіба що до лікаря, бо в мене рандомно почала паморочитись голова і новини про якийсь там циклон ⏤ це добре, але я би ще перевірила залізо🤞🏻всьо.хотілось просто поділитись і підтримати тих, хто так само пропадає, коли ззовні зростає напруга (або і просто, я хз)є тут такі?

на днях розказувала, що вірю в карму, а точніше в принцип «що сієш — те і жнеш», і хочу поділитись ще однією активність, яку вже роки 2 роблюце «кармічне партнерство», а якщо простіше — безкоштовна допомога і обмін знаннями, досвідом і тд з людиною, з якою ти в парімене цьому навчила Жизель, звісно ж, і я практикую таке з різними людьми.от зараз, вже вдруге, ми так працюємо з моєю подружкою Софією — у нас є власні запити і ми допомагаємо одна одній їх реалізуватитак Софія допомагає мені з піаром, а я їй — з контентом і продуктовою лінійкою. ну і просто ми одна одну підтримуємо із всіма починаннями, прідумками чи чимось особистим. от сьогодні в нас теж такий зідзвон і я його завжди з радістю чекаю.для чого я це пишу?буває, що на своєму шляху ми почуваємося самотніми, бо змінювати щось — це найбільш ресурсно-затратне заняття. і очікувати на підтримку від всіх навколо не варто, бо нам її дійсно ніхто не винен. але ми можемо спеціально створити для себе середовище, де рости легше. я це і на групах своїх побачила, як часом нам складно навіть собі зізнатись, що нам хочеться більше і краще, тож мати таке оточення, яке допомагає «підливати грядку» із насінинками змін — дуже дорогого коштує🫂в такі дурні і складні часи, нам дуже треба шукати своїх to keep our sanity.до речі, Женя мій нещодавно так само почав з другом зідзвонюватись, обговорювати плани, задачі і як все просувається (це ми не зговорювались і він не знав про наші з Софією такі ж зідзвони)ви пробували щось схоже? поділіться💌а я біжу працювати над нашими трендами

чесно кажучи, я вже не понімаю, що мені хочеться більше: кудись на дні 3-4 полазити, в Азію (без прикола, в мене один таргет сплошний) чи просто якийсь джингл белз🤣😵‍💫але я собі обіцяю найкращий прінцес трітмент одразу після лончу нового проєкту — це буде афігенний розбір глобальний трендів в контенті, комунікаціїі і роботі з брендами в 2026 році.з точки зору продукту і формату ми трохи замахнулись:- кльовий продакшен- афігенне наповнення (ми солідний рісьорч зробили і ще призма власного досвіду і погляду)- я хочу потестувати нові маркетингові інструменти - робимо мікро-бренді воно все так цікаво і навіть страшнувато, через це хочеться іноді голову в пісок сховати. найбільше нас з Машою захоплює факт, що ми робимо це нарешті для СЕБЕ.і звісно, це викликає новий рівень відповідальності, але й розкриває якісь нові наші грані. в мене даже є ексель табличка з трьома сценаріями доходу і планом продажів😅оййй, я сама трохи не вірю, що пів року тому я боялась навіть подумати про якісь свої навчання і тд. але те життя таке коротке, що треба свідомо вибирати, чому його присвячувати.буду дуже чекати ваших лайків в суботу, бо я чючють сцикую ахахах

for my work purposes проходила вчора посеред ночі тест на визначення своїх талантівтам дається 20 сек на питання і на перших 3-х я протупила і не відповіла нормально, а далі на стресі почала бігом проходити, тому не відмовилась би пройти його ще раз англійською.я до того, що може там і була якась мінімальна похибка, але результати дуже багато пояснюють про мене — саме основні проявнені таланти.мої топ 5:1. Конкуренція (Competition)2. Значимість (Significance)3. Каталізатор (Activator)4. Зосередженість (Focus)5. Чарівливість (Обаяние/ Woo)4 з 5 — з категорії Influence, вплив. Інші таланти:6. Досягнення (Achiever)7. Позитив (Positivity)8. Максимізатор (Maximizer)9. Стратегія (Strategic)10. Майбутнє (Futuristic)дуже цікаво! я ще мінімально розібралась, що це все говорить про мене як про людину, обговорила свої результати з подружкою, яка теж його проходила. і мені навіть стало трохи легше себе зрозуміти. от наприклад, будування стосунків не є моїм основним талантом, але в першій пʼятірці є фокус — і це працює так, що іноді я можу настільки запрацьовуватись і займати голову своїми ідеями, що забуваю відписати/ подзвонити і тд. але це не означає, що мені пофіг на близьких — це мій спосіб рухати себе вперед, який працює🤞🏻зараз покажу ще цікавинку, але ще піду на навчання, аби з цим глибше попрацювати.

завтра я йду записувати пробний випуск подкасту. англійською💀кілька місяців тому я думала, чи потрібно мені продовжувати займатись англійською, бо ніби цілей немає, «і так вже знаю». і я тоді прийняла рішення — якщо мені потрібно продовжити, нехай мені це покажуть.тоді я пройшла на аспен і на 3 дні мені наче відняло мову — я не могла скласти два слова до купи, не розуміла часом контексту і відчувала себе the dumbest person in the room.тоді я написала своїй викладачці Лєрі і попросила урок з політичними термінами. ну і звісно вирішила, що ще вчити і вчити.і майже одразу після цього дівчина, з якою ми разом брали участь у програмі, покликала спробувати себе в ролі ко-хостки в її подкасті.дух привів до того, до чого хотіла, тільки своїм шляхом хехехвідчувається, як колись на роботі в Cultnaked — пірнаєш в холодну воду і вчишся плавати. Тільки тоді моя англійська не дотягувала до роботи нею, а зараз — до native розмови.але в мене було достатньо часу, щоб попереживати, понервувати і зрештою плюнути і довіритись тому, що все вийде🤞🏻тож тільки попрошу побажати мені удачі🥹

прийду пожалітись і поділитись останніми спостереженнями. і буде цікаво почути, чи у вас було схоже🤞🏻я вже рік займаюсь тенісом і мені дуже подобається цей спорт, бо я люблю оці "ригаючі" спорти, коли під кінець хочеться вмерти, але коли віддихалась ⏤ ще більше жити ахаххспочатку в мене була афігезна тренерка, але вона поїхалапотім, після часу пошуків, мені порадили групу тенісну з афігезною тренеркоючому важливо мати класного тренера? бо це вчительвчитель передає підходи і знання, вчитель приводить в нову точку реальності не лише в спортіот вам прикладперша тренерка завжди пояснювала мої помилки і я вчилась швидко аналізувати і покращуватиа от друга тренерка, коли я питала, що зробила не так, казала: "краще 3 рази зроби і менше думай". дуже в тему!так от2 місяці ми перейшли на відкриті корти і моя тренерка не змогла туди їздити, тому її замінив іншийя прийшла до нього на заняття і фекала бекала подумки всю годину, бо темп не порівняється ⏤ немає системи, організації, як раніше, і ритму. але я вирішила не кидати і ще відпрацювати 12 занять, за які заплатила ще з зимиі всі ці 2 місяці я постійно шукаю відмазки, чому не йти на тренування, хоча раніше такого ніколи не було і я люблю грати, навіть якщо не так активноминулого тренування я розповідала тренеру, як дивилась в тіктоці матчі, де перемогли Коко Гауф і Алькараз, як Світоліна розповідала про стратегію гри. і спитала, чи є в нього улюблені гравці.його відповідь:"ти знаєш, колись давно, коли дітей тренував, то дивився, бо треба було дітям щось розказувати, а зараз вже нецікаво..."і тут я поняла, чому я не маю бажання ходити!коли хочеш стати великим, рости, досягати цілей, треба йти до такої ж людини, яка вже це має. незалежно, в житті чи спорті.а коли цього немає, ти або не отримуєш нічого, або деградуєш (і це частіше)p.s. а можна було одним реченням написати: "з липня шукаю нового тренера"😅

Сіла писати звіт по одному проєкту, з яким нещодавно почала співпрацю. І визначила для себе одну важливу штуку:отримані знання про те, що НЕ працює — також цінний результатКоли ми починаємо чимось займатись, то хочемо бігом стати в цьому афігенними. І перші невдачі можуть збити, задезморалити і викликати відчуття «я погана спеціалістка, я нічого не знаю»Але якось моя менеджерка в Reface навчила мене слову «льорнінг» — що пророблена робота мене навчила і які сигнали дала (навіть якщо вони негативні). І якщо ти не кинув щось робити після першої спроби, а пішов і продовжив пробувати ще, ти точно прийдеш до того, що спрацює.І подружка сьогодні написала дуже влучну фразу:«стільки, скільки минулого року, в мене ніколи в житті не було провалів. але тупо тому шо я стала більше робити і пробувати»Тому, коли я сіла писати аналітику, яка мене не особливо вражає, великий акцент ставлю якраз на льорнінги — що я спробувала, що я з цього зрозуміла і як це повпливає на зміну мого підходу надалі🤞🏻Скасовую свій дизморал останніх двох тижнів і тут нагадаю:страшно не провалитись, а не спробувати достатньо.(якийсь під кінець МС Петя вийшов, але я замахала сама себе ходити і переживати минулі 2 тижні😂)