ГОЛОБУЦЬКИЙ | Ну що, друзі, цифри березневої соціології на столі. Тож беріть чашку к...

Ну що, друзі, цифри березневої соціології на столі. Тож беріть чашку кави і будемо аналізувати. Бо є що.Березнева соціологія зафіксувала реальність, яку вже неможливо ігнорувати. Якщо коротко: Україна остаточно обрала «людей дії» та «людей у формі».По перше, військові - це на сьогоднішній день моноліт довіри. Подивіться на цифри особистої довіри. Наприклад, рівень особистої довіри до Кирила Буданова зафіксувався на позначці 60,3%. І це, я вам скажу, аномалія для чинного посадовця, який після переходу з ГУР в ОП не лише не розгубив лояльність, а й зміцнив рівень довіри. І це при тому, що ОП останні роки традиційно асоціювався зі словом токсичність і недовірою до влади.Також ми бачимо високий рівень довіри до ексголовкома Валерія Залужного (61,6%). Тобто в країні зараз два рівновеликих лідери довіри, і обидва є військовими.Другий момент, який я хочу відмітити - це феномен «нульової токсичності» до військових. Це взагалі унікальна історія для нашої політики. Антирейтинги Буданова і Залужного - всього 0,7%. Ви розумієте? Для 99% виборців ці фігури не є токсичними. Ось беремо Буданова. Він може розмовляти з будь-якою аудиторією, і його будуть чути.Такий феномен довіри - це свідчення того, що запит на військове лідерство - не ситуативний хайп, а тотальний консенсус суспільства.Третій момент, який кидається у вічі, знову пов'язаний з прізвищем Буданова. Бо коли людина вагається, вона обирає його. Чому? Бо 22,7% українців назвали Буданова своїм «другим вибором». Це найвищий показник у країні. І це електоральний резерв, який може зробити результат космічним. Тобто українці бачать у фігурі ексочільника ГУР головну альтернативу для всіх.Якщо ми подивимося на партійний рейтинг, то й тут на горизонті партії «у пікселі», яких зараз взагалі немає в природі. Це гіпотетична «Партія Буданова», яка з коліс бере 15,3% серед тих, хто визначився.  І додайте сюди ще 15,5% тих, хто бачить її як «другий вибір». Потенціал росту - 30%+.Причому ми бачимо, що й інші мілітарні сили на коні, що лише підтверджує: майбутній парламент буде професійним, дисциплінованим і дуже «військовим».Але чому Буданов? Відповідь і проста, і складна водночас. Раніше ми знали цю людину як розвідника, а сьогодні ми бачимо у постаті очільника ОП нотки "архітектора майбутнього". Буданов не полишає справ військових, зокрема граючи роль першої скрипки в перемовному процесі, допомагаючи військовополоненим повертатися додому. А тепер він ще й економічним блоком почав опікуватися. І тут я звертаю увагу на новину, яка цього тижня поширилася в нашому медіапросторі - про наміри покласти економічне око на Африканський континент. Це не просто думка про африканські золото і драгметали, а й гра в довгу на глобальному полі, де Україна стає суб'єктом, а не просто отримувачем допомоги.Цифри березневого рейтингу показують, що Буданов переріс статус вузького фахівця. Сьогодні він сприймається як повноцінний самостійний гравець і реальний кандидат у президенти. Люди бачать у ньому не політика у звичному розумінні, яких ми бачили пачками - з обіцянками та популізмом, - а «кризового менеджера» та «архітектора майбутнього». А холодний розрахунок і результат - це те, чого суспільство вимагає найбільше.І ще один цікавий момент. Сам Буданов нічого не каже за політичні амбіції. Втім березневі цифри вивели його з тіні. Згадаймо нещодавнє інтерв'ю Гриніва і його слова про те, що Буданов стає тією третьою силою рейтингів, про яку ще півроку тому не говорили. Тепер він - самостійний центр тяжіння, навколо якого можуть збиратися конфігурації майбутнього. Чому можуть? Бо все ж давайте дочекаємося завершення війни.https://socis.kiev.ua/wp-content/plugins/pdfjs-viewer-shortcode/pdfjs/web/viewer.php?file=https://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/03/Prezent_UA_CATI_n1200_Berezen_2026_UPD.pdf&attachment_id=0&dButton=true&pButton=true&oButton=false&sButton=true&editButtons=true&pagemode=none&_wpnonce=5a998927c9