ГОЛОБУЦЬКИЙ

Львів. 25-річний порушник правил військового обліку на території школи зарізав 55-річного працівника ТЦК і погрожував ножем поліцейському. У ніч проти суботи у Львові чоловік перерізав горло молодшому сержанту Олександру Боднару. Молодий львів'янин не виконав вимогу пред'явити військово-обліковий документ, поводився агресивно, почав відходити, а потім намагався втекти. Забіг на територію школи на вул. Степана Бандери, дістав ніж та прицільно завдав 55-річному молодшому сержанту РТЦК та СП три удари: два в шию та один – у передпліччя.Після цього нападник почав погрожувати ножем поліцейському, що входив до групи оповіщення. Той відкрив вогонь. Нападника з пораненням ноги та живота було ушпиталено. Працівник ТЦК помер в "швидкій".«Особливо боляче усвідомлювати, що український військовослужбовець загинув не від кулі російського окупанта, захищаючи Україну на фронті, а від рук іншого громадянина України — на мирній вулиці рідного міста. У той час, коли наші військові щодня гинуть від рук російського ворога, смерть від рук свого – особливо цинічна і болюча», — зазначили у ТЦК та СП.

Росія, Мурманськ. Посол Польщі запалив свічку на честь російських військових підводників. Офіційне повідомлення посольства Польщі в РФ: у Мурманську 16 серпня 2026 року посол Кшиштоф Краєвський запалив свічку біля пам'ятника підводникам, які загинули у мирний час. Центральним елементом пам'ятника є фрагмент рубки атомного підводного човна К-141 Курськ. Свічка була запалена на згадку про моряків «Курська».==Молодець посол. Чітко витримує лінію партії країни з 770 км морського узбережжя Балтійського моря, 210 км сухопутного і 22 км морського кордону з РФ та майже 400 км кордону з Білоруссю, в якій осіли російські ядерні "Іскандери". Країни, на територію якої вже кілька років вільно залітають ракети і дрони армії Росії. Так що вшанування російських військових - якраз актуальна тема. Приблизно така ж актуальна, як зіпсувати стосунки з єдиною армією на континенті, яка успішно протистоїть армії Росії. Хоча є хитра версія, що це вони так знущаються з Путіна, який, мовляв, дуже не любить нагадувань про самоутилізований "Курськ". Це якась дуже хитромудра дипломатія і політика. Нам не зрозуміти. Бо не єстесми шляхтичами.

Енергійний молодий публічний діяч Федоров записав енергійну заяву під сучасну музику про необхідність виборів і жахливу Систему. Щоправда, по суті в 10-х хвилинах - тільки максимально узагальнена теза про необхідність виборів під час війни для боротьби з Системою.Проте Федоров так і не ризикнув за 5-6 сторінок тексту заяви назвати, а хто ж автор Системи. Хто відповідальній в цій країні за все - бо від нього єдиного виходить вся влада і всі рішення?Натомість Федоров обвинувачував парламент, який "не виправдав великого авансу довіри від народу". Парламент, який вже 7 років нічого не вирішує - їм навіть конверти перестали видавати через перехід в статус дрібного декору. В підсумку таких обвинувачень очікувалось щось на кшталт подяки Зеленському за всі його видатні досягнення.А щодо виборів... Автори промови Федорова не наважились на якусь конкретику. Дійсно, це факт: війна може тривати ще рік, два, три... А криза прийняття рішень розгортається вже сьогодні, і нічим добрим це не закінчиться. В колоді "в.о.облич влади" вже 7 років тасують ті самі обличчя. І якщо виборів так і не буде, нехай і під час війни, ми так і залишимось ще надовго з цими тупаками. То що з цим робити?Уряд національної єдності вже нереальний. У владі відповідальність на себе за рішення взяти нікому. Отже, країна не має варіантів, крім використання спеціально для цього і вигаданого механізму - виборів.От тільки Федоров ні слова не сказав, як він собі уявляє механізм проведення виборів. Оце от "відновлення демократії", відновлення ролі парламенту, "відновлення довіри до держави"... Ні слова.Але популярність серед частини виборців підтримав. І це вже чимало - бо ми вже довгі роки не мали публічного діяча, за якого б масово виходили люди в більшості міст країни. Відповідно, високі рейтинги Федорова збережуться ще деякий час - якщо в ОП не вигадають якийсь ефективний крок для нейтралізації.Ну і окремо варто зауважити, що формат заяви - це швидше презентація, орієнтована на західних лідерів. Федоров нагадав Зеленському, що цілком може отримати підтримку Заходу.Можливо, це була пропозиція до домовленостей. А можливо все ж заявка на наступництво у владі. Бо наші соціологи не просто так майже не публікують результати опитувань про ймовірний другий тур. В якому Зеленський програє всім без варіантів. То чому б Федорову не стати переможцем, маючи підтримку помітної частки виборців?

Сьогодні на моєму каналі "Олексій Голобуцький" трохи конспірологічний етер - про те, що Єрмак ніде не дівся: ✅Тіньовий віцепрезидент. Єрмак знов виринає ближче до поверхні і радить Зеленському?Колишній очільник Офісу Президента Андрій Єрмак після відставки суттєво зменшив свій вплив, але продовжує спілкуватися з Зеленським. За даними джерел РБК-Україна, Єрмак і зараз може щось радити президенту, проте робить це лише точково. Отже, інтрига довкола найважливішого - формування політики держави. Чи Єрмак попри підозру від НАБУ і САП у справі "Династія", перебування у СІЗО та внесення застави у 140 мільйонів гривень досі залишається джерелом порад щодо внутрішньої та головне зовнішньої політики?Чи вплине збереження цих зв'язків на подальші внутрішньополітичні та кадрові рішення владної команди? Чи можна взагалі говорити про якесь "оновлення" повністю закритої системи з конкретним кадровим колом, в якому "5-6 менеджерів" хіба зміщуються по черзі з однієї позиції на іншу? Детальніше дивіться у відео:https://youtu.be/af_HkANRvN8

Польща. Кремль через політолога Адама Вєловського запустив нові наративи - для "більш інтелектуальних виборців", схильних вірити в теорії змов. —"Оскільки уряд Дональда Туска безкоштовно надає Україні антибалістичні ракети, він визнає, що всі ці розмови про російську загрозу – вигадка. Якби загроза була реальною, то не віддав би жодної. Це просто наратив, покликаний згуртувати поляків навколо уряду, якому реально нема чого їм запропонувати".—Отже, і війна несправжня - то просто локальні розборки між Росією і Україною, яка щось там напаскудила Росії за своєю звичкою. І загроза Росії - вигадка, тож збільшення витрат на оборону - така хитра схема для скорочення бюджетних витрат на простих поляків. Ну і логічно, що взагалі то змова між урядом Польщі і українською владою, щоб пограбувати поляків і не повертати дешеві російські ресурси. Як бачимо, офіційна Варшава в очікуванні виборів-2027 так зосередилась на Україні і українській загрозі, що геть ігнорує активну діяльність російської агентури прямо в себе. Але це закономірний наслідок загального виборчого права: для збереження голосів фокусуватись не на тому, що важливо і дійсно загрозливо - а на тому, що легше зачепить виборців і здійме триваліший хайп.

Київ. THE MUSEUM TERRACE KYIV Art на Грушевського. Гастролі любительниці Путіна, дубайки з Дніпра Алхім/ Анни Алхімової. Мадам - фігурантка "Миротворця" з 2021-го (за заперечення російської агресії, антиукраїнську риторику та участь в актах гуманітарної агресії Росії проти України). "Дєвушкі" в захваті - і що ти тут зробиш...==Трохи про офіційні досягнення дубайки:✔️ 2020-22 позитивно висловлювалася про Путіна, називала його «красенем», після 2022 казала, що «так не вважає, але від слів не відмовляється»✔️У січні 2024 року у Хмельницькому записала відео з російською музикою на тлі меморіалу загиблих українських військових, що також викликало обурення.✔️У травні 2023 року опублікувала сторіс із розташуванням лікарні в Дніпрі, по якій після цього ворог вдарив ракетами. Звинувачена у недбалості щодо безпеки.✔️Національна поліція України відкрила кілька кримінальних проваджень щодо Анни Алхім за статтями ККУ: ст. 161 — порушення рівноправності громадян; ст. 346 — погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча; ст. 111 — державна зрада.

Як і очікувалось, маємо послідовну ескалацію агресії поляків. При тому тенденція точно не зміниться мінімум ще років 1,5 - бо Польща готується до виборів (в жовтні 2027 року поляки обиратимуть депутатів та сенаторів). І на контроль цього процесу явно виділений окремий ресурс російських спецслужб, причому далеко не тільки ботоферм.Те, що напади на українців - момент суто політичний, причому ще й зовнішньополітичний (а не тільки внутрішній, через конкуренцію за електорат), факт. Одним з доказів є характер інформаційного тла нападів. У коментарях поляків у соцмережах часто з'являються твердження, що постраждалі українці самі спровокували конфлікт. Також тиражується міт "українське посольство випустило спеціальну інструкцію для громадян із закликом "спеціально провокувати та потайно знімати поляків на відео". У гілках під такими постами поляки залишають сотні гнівних коментарів на кшталт: "Це скандал, влаштовують полювання на поляків!".Наратив "вони самі напали" щодо жертв - цілком впізнавана за Грузією, Україною, Азербайджаном та іншими прецедентами стандартна схема ФСБ. З'явились стандартні вкиди щодо "пільг". Зокрема, добре пішов вкид, що українцям нібито продають бензин чи не втричі дешевше, ніж своїм. Повідомлення про "бензин по три злотих" налаштував ще частку поляків проти українців. "Поки прості поляки платять на заправках по 7–8 злотих за літр бензину, уряд та місцевий нафтовий концерн продають паливо українцям лише по 2,94–3 злотих за літр!", — пишуть у польських соцмережах."Відбирають робочі місця", "дармоїди", "нахаби"... Окрема лінія: "бандерівці", "упівці" і "УПАдліна"="Україна". Ясно що "Волинська різанина" (ніхто не згадує, що це терени України, а поляки там були зайдами) і продовження: "Вони вже роблять нам повторення, підпали, розбої, атаки на поляків". Соцмережі вже певний час не пораються з роллю "випускного клапану": агресія вихлюпується на цілком реальні вулиці. Українці пишуть, що їм лячно відправляти дітей до школи чи в парк. Логічно, що чимдалі більша частка біженців переорієнтовується з колишніх намірів осісти в Польщі на постійно (робота, навчання дітей, бізнес, податки, соцпакет, житло і спокійна старість) на подальшу міграцію (зокрема, до Німеччини). Психологічний бар'єр "іншої країни", "чужих правил", "незрозумілої мови" подолано: життя довело, що не все так страшно, влаштуватись можна. Тож і перспективи рушити ще далі від батьківщини вже не лякають. Хоча частина все ж розглядає і варіант повернення до України (ймовірно, не в останню чергу через загрозливі міграційні реалії в ЄС: засилля африканської і арабської безкарної злочинності). "Ми їхали сюди по безпеку, працювали, платили податки, а тепер страшно ходити вулицями. Треба жити з оглядкою, намагатися не говорити голосно українською у громадських місцях. Думаємо з чоловіком перебиратися далі до Німеччини або повертатися додому, хоча там ракети, але тут морально добивають". Ті ж, хто поки лишається в Польщі, вже заговорили про озброєння та інші інструменти особистої безпеки в разі силового нападу. Але також і про необхідність формування потужного юридичного лобі, щоб напади карались за законом невідворотно і жорстоко, а не як тепер. Крім того, зачепили і тему відсутньої правової і дипломатичної підтримки від української держави (нібито організовувана аж тепер кампанія "покращення іміджу України в Польщі" зі створенням спецкоманди в МЗС - то профанація, як і можливі скарги до Брюсселя). Висновок: оскільки польська влада і політики визнали формування з українців образу ворога електорально ефективним, Брюссель це ігнорує, як і офіційний Київ, викручуватись українські біженці мусять самі. Тож втікачів з Польщі стане більше, процес стане організованішим (бо це теж бізнес, якщо дійшло до певних обсягів міграції). А підкачані п'яні півголі польські білявки познайомляться з методами міцних неграмотних темношкірих хлопців, яким весь закон - це шаріат. А там і буряти підтягнуться через кордон з Білоруссю.

Балтія. Поки передусім Литва посилено зміцнює кордон від Росії. Планує вздовж кордону вирити рівчак від 20 до 150 м завширшки: на це витратять близько €50 млн. Паралельно там, як і в Фінляндії та Естонії, відроджують болота для перекриття шляхів важкій техніці РФ, створюватимуть більше складів з протитанковими їжаками, зубами дракона" та колючим дротом. ==20-150-метровий рівчак на кордоні (без крокодилів поки) - це те, про що ми давно жартували і мріяли. Хтось від 1991-го, хтось дозрів 2022-го. Але це чиста механіка, яка лишатиметься геть не помічною без головного компоненту безпеки. Бо убезпечуватись від Росії Балтія почала не ззовні рівчаками, а зсередини: забороною язика, прибиранням його з освіти, з книг, кіно, театру, з публічного простору, з культури і менталітету. І це при тому, що осілих окупантів і просто агентів "русского міра" там набагато більше, ніж в нас: де-не-де чисельність доходить до 95%, як в прикордонній естонській Нарві. Бо наш приклад чітко вказав на п'яту колону як критичну вразливість суверенітету держави: російськомовні в тилу не лише дають привід для "спеціальних військових операцій", але й відкривають кордони російським танкам та б'ють у спину обороні.

Сумська і Потап щиро підтримали лобістку "хороших русскіх" Олю Полякову. Ну, з Сумською ясно - в неї "певні обставини": дочка в Москві, заміжня за росіянином... І Сумська цим дуже задоволена - принаймні, хвалилась не раз і жодного засмучення від 2022-го не демонструвала, як розповідала про ці "обставини". Та й з Потапом теж нічого складного: в нього сильно впали заробітки, репертуар російський, там його ще не забули... Очевидно, що він і в Юрмалі впав на медійний хвіст Поляковій, і далі продовжує чіплятись, щоб нагадати про себе. Бо як же йому харчуватись... Зрештою, це справедливо однаковою мірою для всіх цих співаків ротом: кожному з них глибоко насрати на бусифікацію, на несправедливість мобілізації щодо простих людей, на неможливість простим людям виїхати... Бо їхній "концтабір" - не про це. Для них "концтабір" - це неможливість заробляти в Росії. Тому вони хочуть, щоб війна закінчилась якнайшвидше і на будь-яких умовах для нас, щоб вони спокійно поїхали рубати бабло до РФ. Ідеально, якби це відбулось ще до зими: щоб встигли на новорічні гастролі і корпоративи.

Полякова як лобістка "хороших русскіх": закономірний розвиток історії. Тепер вона вже Україну порівнює з концтабором, критикує ТЦК ("в суспільстві формується атмосфера страху", ніхто не заступається за затримуваних ухилянтів, "перехожі відвертаються, щоб самим не постраждати"). За її словами, "люди перетворюються на заляканих мишей, які сидять по норах і бояться висунути носа". Але всі ці жахіття вона вивела знов на тему захисту російськомовних, російськомовного контенту і симпатиків "хороших русскіх": мовляв, всі бояться не з тим сфотографуватись, не там заспівати, не так відреагувати. Це ознака, що хтось врешті згадав про погрози Полякової ще на початку 2019-го року? Тоді вона публічно підтримувала Зеленського і погрожувала власною політичною кар'єрою, можливо навіть створенням власної партії. Тільки щодо влади її позиція розвернулась на 180 буквально на очах. Як політтехнолог можу хіба позитивно оцінити такий хід. Адже амністія і квоти у владі всіх рівнів для старих проросійських сил були і залишаються однією з обов'язкових вимог Путіна. Так само експерти відзначали рухи в бік створення нових проросійських партій - більш чи менш "політичних". Але взяти за основу Олю Полякову в кокошніку, дати їй риторику "симпатичної правозахисниці" з позиції "чесного обурення простої людини, не політика"... Недовга бордова кампанія, запуск вірусних відео в ТікТок, Інсті і YouTube, зйомка пари мотивуючих кліпів... І от вже є непогане електоральне ядро і всі шанси як мінімум отримати невелику фракцію в парламенті. Дешево і сердито, як то кажуть. Інша справа, що ефективний політтехнологічний хід все одно буде небезпечним для національної безпеки і збереження суверенітету. Але то вже окрема історія.—Фото Полякової з Зеленським за травень 2019-го: тоді вона пишалась обіймами з майбутнім головою "концтабору".