Telegram statistics channel - @agroportalua

❗️Теплиці all inclusive: від проєктування до агрономічного супроводуЗміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку. Зважаючи на ці тенденції, аграрії намагаються втримати контроль над урожайністю і ефективністю бізнесу, тому переводять ягідні плантації під плівкові тунелі, які захищають від погодних негараздів і роблять сезон прогнозованим.Статистика свідчить: середня врожайність лохини в Україні — 3 т/га, тоді як світові показники складають 9 т/га, а в Румунії та Польщі сягають і 10 т/га, переважно завдяки тунельному виробництву, точній фертигації та сучасній генетиці рослин. У компанії «Евкаліпт Р», яка є лідером на українському ринку з систем поливу та офіційним представником провідного європейського виробника тунельних конструкцій Progress Engineering, підтверджують, що у Польщі, Німеччині та Чехії тунельні теплиці активно використовують для вирощування ягід і раннього врожаю зелені, зокрема салату. ✅ Минулого року команда «Евкаліпт Р» разом зі своїм партнером брала активну участь у реалізації тепличних проєктів у Європі, здобуваючи безцінний досвід, який планує використати в Україні. Зокрема, зараз у процесі реалізації проєкти з вирощування полуниці та лохини в теплицях на Волині та Миколаївщині.

❗️ Урожай зернових і олійних в Україні цього року зросте до 83,6 млн тУрожай пшениці 2026 року УЗА оцінює на рівні 22,8 млн т (у 2025 році — 22,5 млн т). Потенційний експорт пшениці у 2026/27 МР міг би сягнути 17 млн т (поточного сезону — 13,5 млн т).Виробництво ячменю 2026 року, за оцінкою асоціації, складе 5,2 млн т (у 2025-му — 4,9 млн т), а ймовірний експорт можна очікувати на рівні близько 2,2 млн т (поточного сезону очікується 1,6 млн т).Врожай кукурудзи складе 32,1 млн т (в 2025-му — 31,1 млн т), а потенційний експорт в новому сезоні міг би сягнути 27 млн т, але, знову ж таки, за умов безперешкодної логістики (поточного сезону — 22 млн. тВрожай соняшнику в 2026 році можна очікувати на рівні 13,3 млн т (2025-го — 11,1 млн т). Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні — 13,5 млн т. Експорт сягне не більше 50 тис. т.У 2026 році виробництво ріпаку може сягнути 3,4 млн т (в 2025-му — 3,2 млн т), при цьому експорт 2026/27 МР може скласти лише 1,9 млн т, решта буде перероблена в Україні.Урожай сої цього року очікується на рівні 4,9 млн т (у 2025-му — 5 млн т). Потенційний експорт — 2,3 млн т (поточного сезону — 2,9 млн т), а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.

❗️У 90% ресторанів їжа однакова: навіщо HoReCa йде у крафт✍️ Володимир Гнатюк, співзасновник мережі міських кафе 1708 Pizza di Napoli: Ми пішли іншим шляхом і плануємо зробити ставку на продукт з історією — у кожній піці буде інгредієнт від ветеранських або крафтових виробників. ✍️ Артем Яценко, співвласник ресторану Spiro Pasta Bar та виноробні Enko Winery: Ми, ресторатори, маємо популяризувати локальний продукт. І це наш виклик — балансувати між якістю та ціною, адже крафтові продукти дорожчі за імпортні аналоги з Європи✍️ Остап Сенчина, засновник сироварні «Чесний сир»: Мої клієнти — це переважно концептуальні ресторани, а не фастфуд. Їхня сила в тому, що вони дають гостям новий гастрономічний досвід і вищий рівень продукту. ✍️ Василь Будз, власник мережі ресторанів Gazda Group: Не все локальне автоматично стає комерційно успішним. Водночас сьогодні ми активно використовуємо крафтові сири — бурату, халумі, страчателу. Це вже не просто тренд, а необхідність✍️ Віктор Стинич, власник бару «Червоні двері» та засновник гастропроєкту «Катран»: Усі готують одну й ту саму карбонару чи бургери, а коли з’являється щось автентичне й особливе — люди на це реагують, тебе запам’ятовують, рекомендують і обов’язково повертаються.

❗️ Бджільництво під час війни: завдяки чому галузь вистояла та як євроінтегруєтьсяПопуляція бджіл в Україні поступово збільшується: станом на 1 січня 2022 року нараховувалося 2 028 585 бджолосімей, а на 1 січня 2026 року – 2 201 485.Цьому сприяє розширення експортних можливостей завдяки стабільній якості та безпечності українського меду, а також завдяки зростанню експортних цін.Втім головною загрозою для бджільництва є кліматична криза. Серйозним викликом залишається і потрава бджіл через порушення норм застосування. Часто ризики виникають і на рівні приватних господарств.✅ Реєстрація пасіки сьогодні — це не просто формальність, а основа безпечної та легальної роботи бджоляра. А в процесі євроінтеграції реєстрація стає вже не вибором, а обов’язковою умовою, адже європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів, і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження — від конкретного вулика до полиці магазину.Для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях. Про що йде мова - читайте за посиланням 👆

❗️Агросектор на шляху до ЄС: практичні кроки адаптації українських фермерівЄС — ринок із населенням близько 450 млн споживачів із високою купівельною спроможністю та стабільними правилами торгівлі. Україна вже на ньому себе заявила: у 2025 році частка Євросоюзу в українському агроекспорті становила 47,5% — а це $10,7 млрд.У цілому:✅ 41% імпорту кукурудзи в ЄС забезпечує Україна;✅ 93% імпорту соняшникової олії припадає на Україну;✅ 68% імпорту соєвої олії також формує Україна;✅ значна частка кормових компонентів у ЄС залежить від українських поставок.Але вирішальним у закріпленні на цьому ключовому ринку є відповідність вимогам до безпечності, простежуваності та екологічності продукції, тому для українських фермерів головним нині є практична підготовка до гри за новими правилами🟢 Представники українського агросектору просять перехідний період на певні стандарти виробництва до 10 років від вступу. 🟢 Україна готова розглянути відкладений доступ до фінансування в межах Спільної аграрної політики ЄС, щоб пришвидшити процес вступу до блоку. Найкращим прикладом того, що євроінтеграція вже працює на практиці, є дві найбільш фундаментальні законодавчі зміни для українського агросектору у 2026 році — запровадження обов’язкових стандартів благополуччя тварин та нове регулювання щодо ГМО. Наступний етап законодавчих змін розпочнеться з 2027 року. І тут найскладніша тема – ЗЗР

❗️ Інвестиції у автоматизований зерносушильний комплекс: яку елеваторну стратегію обирає аграрійКукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора. 🔈 Людмила Василишена, директор ФГ «Василишен В. М.»: У рік, коли ми збільшили площі під кукурудзою, після збору врожаю зіткнулися з низкою проблем: дорогою логістикою, чергами на елеваторах і високою вартістю сушіння зерна. Цей виробничий ланцюжок потребував великих затрат. Тому ми вирішили будувати невеликий елеватор з акцентом на власну зерносушарку. Оскільки елеваторний напрям був новим і незнайомим для власників господарства, то підбір сушарки розпочали в інтернеті. Так натрапили на українського виробника елеваторного обладнання KMZ IndustriesПро поетапний процес, коли спочатку побудували, а потім автоматизували - читайте за посиланням 👆❗️ ВІДЕО 👉ДИВИТИСЯ

❗️Правила диктує погода: без яких рішень аграріям не обійтися цього сезонуУ сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.У межах польової події «УКАБ Агротехнології» команда AgroPortal.ua шукала продукти, які є актуальними для рослинництва у сезоні-2026. ✅ Антистресові рішення: вивести рослину зі стресу за три дніАграрії, які вже спробували Аміно та Аско-Гумат для вирішення окремих проблем, зазвичай повертаються за продуктами і беруть їх на всю площу. Бо навіть якщо трапляються роки, коли немає стресового фактора, ці препарати застосовуються для підсилення дії мікроелементів. ✅ Діяти на випередження: фітостероли допоможуть зберегти урожай Минулого року у результаті використання препаратів отримано підвищення врожайності озимої пшениці на 0,16-0,2 т/га, кукурудзи на зерно — на 0,92 т/га, соняшнику — на 0,2 т/га порівняно з контролем. Крім прибавки до врожайності, використання EliSun-a також дозволяє підвищити олійність соняшнику в середньому на 1,7 пункту.✅ Біологічні рішення для здорового урожаю Для сої — інокулянти. Залежно від типу наявних у господарстві сівалок препарат Різолайн можна використовувати як із сухими, так і з РКД. Щоб зберегти запас вологи під час вегетаційного процесу й надалі до збирання культур, рекомендується використовувати мікоризоутворювальний біопрепарат МікоФренд. Коли фосфор і калій, які знаходяться в ґрунті, заблоковані й недоступні для рослини, ситуацію вирішує препарат Граундфікс.#LNZ_Group

📍 Приєднуйтеся до найбільш впливової події року для українського агробізнесу — Grain Ukraine 2026Конференція відбудеться 4–5 червня в Києві під слоганом «The New Grain Order».✨Після чотирьох років повномасштабної війни український агросектор навчився працювати в умовах постійного ризику, перебудував логістику, підвищив операційну ефективність і почав розвивати переробку. Наступний крок — сформувати довгострокове бачення. Саме тому Grain Ukraine 2026 стане майданчиком для розмови про майбутнє агросектору на горизонті 20–25 років.✨Понад 50 спікерів і більш ніж 500 представників агробізнесу.✨Перші особи зернового ринку, логістичного бізнесу, харчової індустрії та фінансового сектору зберуться у Києві, щоб:- оцінити трансформацію глобальних зернових ринків;- проаналізувати вплив кліматичних змін і безпекових ризиків;- визначити, які стратегічні рішення дають Україні змогу зміцнити свої позиції у світовій конкуренції.Ці та інші питання обговорять на Grain Ukraine 2026.Програма та реєстрація

❗️Від спорту до продажів. Ефективну роботу менеджера формує живе спілкуванняТелефонні комунікації ніколи не замінять живе спілкування з клієнтом. Це найкраще, що може бути в роботі менеджера з продажів. У цьому переконаний менеджер Тернопільського представництва LNZ Group Володимир Тарасюк.У дитинстві він і подумати не міг, що буде дотичним до сільського господарства. Володимир Тарасюк займався спортом, вищу освіту здобув у педагогічному університеті в Тернополі, після чого пішов працювати до школи вчителем фізичного виховання. Загалом робота з дітьми йому подобалася, але фінансова стабільність не була такою, як хотілося. Тому почав шукати себе в інших сферах діяльності, і вийшло реалізуватися в продажах.✅ Постійне навчання дозволило опанувати тонкощі агрономії✅ Аграріям важлива оперативність, чуйність менеджера та висока якість продукціїНа думку Володимира Тарасюка, сільськогосподарський ринок дуже насичений конкурентами. Але компанія #LNZ_Group змагається не ціною, а якістю надання послуг

📍 Хлібна індустрія – 2026: розширено програму форумуПрограма форуму «Хлібна індустрія» вже доступна на сайті заходу. 12–13 травня в Premier Hotel Rus відбудеться головна подія року для борошномельного та хлібопекарського ринку України12 травня. Початок реєстрації – 8:00. Урочисте відкриття форуму – 9:00Ключові блоки програми:✅Панельна дискусія «Зерно, борошно, хліб: погляд держави і бізнесу» за участі аграрного комітету ВР України, Мінекономіки, Держпродспоживслужби та представників галузевих об’єднань✅ Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів – 2026✅Експертна сесія від генерального партнера «Лесаффр Україна» — «Закваска як стратегія. Споживче сприйняття. Ефективне виробництво»✅Паралельні засідання: сесія «Сучасні технології для розкриття потенціалу борошна, тіста та хлібобулочних виробів» та круглий стіл «Чи є вирішення проблеми нестачі жита в Україні?»✅Панельна дискусія «Кадровий голод та ментальне здоров’я персоналу: нестандартні рішення на виробництві»✅Панельна дискусія «Від печі до смартфона: як змінюється маркетинг хлібобулочних виробів в цифрову еру»13 травня — виїзний день. Учасники на вибір відвідають сучасні підприємства галузі:🥖 ТОВ «Київський Пекарний дім» [м. Бровари]🥖 Компанія «UniBlend» [м. Київ]🥖 Компанії «Food Reform» / «Дім спецій» / «Савин хліб» [с. Савин, Чернігівська обл.]