Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - ✨❤️Дотик до серця❤️ ✨
Added 06 Jan 2025

✨❤️Дотик до серця❤️ ✨

@agneshkamokshytzka
Number of subscribers: 201
Photos: 97
Videos: 29
Links: 17
Description:
Привітики, я Мокшицька Аґнєшка. Українка з Польським корінням.🇺🇦🇵🇱 Тут моє сприйняття життя у віршах. Ціную і обіймаю кожного, хто зі мною.❤️🌞 Зв'язок зі мною: @Neschyk
Source

✨❤️Дотик до серця❤️ ✨ | 2026, привіт!2025 був для мене різним... Це рік-маятник.Іноді мені бул...

Telegram community logo - ✨❤️Дотик до серця❤️ ✨ ✨❤️Дотик до серця❤️ ✨ @agneshkamokshytzka
273 Views/Reach 2026-01-01 00:39 Message №307
2026, привіт!2025 був для мене різним... Це рік-маятник.Іноді мені було забагато мого тіла — думки ніби переповнювали кожну клітину. Іноді порожнеча заполоняла всю мене, і тоді хотілося мовчати. В обох випадках — хотілося мовчати.2025 рік був дуже насиченим — це був рік без вихідних. Робити більше, ніж можу, стало звичним для мене.Презентація моєї першої поетичної збірки, виставка автопортретів незрячих людей, де були й мої фото. Виставка тактильних картин, яку я проводила разом із гідами нашого музею. Тестування вистав зі звукоописом. Презентація колективного збірника «Дітям від дітей». Тестування фільмів зі звукоописом. Опанувала — і продовжую опановувати — нове хобі: стрільбу з лука. Стріляючи, я відчуваю силу, спокій. У мене за спиною з’являються ніжні крила, і я відчуваю, що летітиму далі.Відвідала проєкт «Юнівік», на якому мала змогу детальніше розглянути бажану в майбутньому професію. Розпочала лікування — чи то радше продовжила — і досі це роблю. Знялася у документальному фільмі. Створила свого першого дідуха. Моя збірка з’явилася не лише плоскодруком, але й шрифтом Брайля. Було багато улюблених зйомок. Відкрила — і неочікувано для себе змогла закрити — декілька важливих зборів. А ще, між іншим, підросла на цілих два сантиметри 😄. Нарешті у мене з’явилися мееега блакитні рукавички й рожевий капор, у яких справді так тепло й затишно...Через кількість подій я втратила лік часу. Складно було пригадати, що саме відбувалося тогоріч, але я змогла...Я ловила моменти, насолоджувалася простим, панувала затишком.Дякую, мої найдорожчі, що були поруч! Обіймали, коли боліло. Спиняли, коли мені був потрібен відпочинок. Огортали мене своєю теплою й найніжнішою любов’ю. Висушували мої мокрі крила, коли мені було важко знову літати... Я люблю вас — сильно, міцно, ніжно.2026, запрошую! Трохи з прихованим страхом, бо, як і завжди, не здогадуюсь, яким ти можеш видатись...А я просто продовжую пити з улюбленого горнятка з тактильними тюльпанами, складати в наплічник усе, що можна туди вмістити, обирати аромати під настрій, любити дощ і обіймати перед сном мого улюбленого іграшкового собаку... Хоч і справжній теж тут. От я щаслива, бо маю двох собак.Лелійте світ — тоді він лелітиме вас...