Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє | Вражаюча соціологія», що в атаці дронів поляки більше звинувачують Укр...

«Вражаюча соціологія», що в атаці дронів поляки більше звинувачують Україну, ніж РФ — такий висновок зробили Data House Res Futura на основі вивчення дописів і коментарів у соцмережах:38% — Україна;34% — РФ;15% — Польща (держава);8% — Медіа;5% — НАТО.Аналіз Res Futura показує сильну поляризацію польського інтернет-дискурсу. Поширені емоції — страх, роздратування, недовіра — використовуються як інструмент інформаційної війни, спрямований на підрив довіри до України, НАТО або польського уряду.Спробували розібратися в причинах. 1. Причини — чому Україну звинувачують.1.1. Керована інформаційно-психологічна операція, «фабрика наративів» з боку РФ.Res Futura у своєму спеціальному звіті про хвилю дописів після інцидентів із дронами фіксує організовану кампанію, яка переводила дискусію з фактів на емоційні звинувачення й системно підривала довіру до інститутів Польщі та НАТО. Серед «гачків» — версії «провокації України», «bezradność rządu», «NATO nas nie broni» тощо. 1.2. Боти, аномальна активність.Res Futura раніше фіксувала повторювані фрази (“deportować” та шаблонні звинувачення), що штучно збільшують “негатив” і емоцію злості у стрічках — це є типовий індикатор координованої поведінки в мережі. 1.3. Втома, економічні тривоги.За 2024-2025 експертні огляди відзначають спад «ентузіазму 2022 року», зростання відчуття перевантаження системи соцпослуг та тривоги поляків щодо ринку ринку праці. Також негативний фон формує використання цієї теми в політичній боротьбі. 1.4. Низька довіра до інституцій та медіа у частини аудиторії.Офіційні комунікації (що це російські апарати, що Польща вважає обстріл актом агресії рф) співіснують у соцмережах з вкидами, типу «NATO nie reaguje». Так одна з цілей кампанії — ослабити довіру до НАТО та польської влади. 1.5. Системна присутність антиукраїнських наративів онлайн.Державні інституції Польщі та фактчерекри пишуть про стабільну високу присутність антиукраїнських меседжів у мережі, у т.ч. навколо тем «зловживання пільгами», «злочини», «депортація» — і це формує упередженість як тло для реакції на «гарячі» події. 1.6. Власні комунікаційні прорахунки державних інституцій Польщі.2. Чи реально є «розкол» в суспільстві в Польщі?Тренд на поділ ставлення до України у соціумі підтверджується кількома незалежними джерелами:2.1. Складні та охолоджені оцінки України та українців (нейтральність переважає, негатив зростає порівняно з 2022 р.). Звіт Центру Мєрошевського: лише 25% позитивних оцінок, 30% — негатив, 41% — нейтральні.2.2. CBOS (січень–лютий 2025): у регулярних замірах образ інших націй/іммігрантів видно поступове «нормалізування» після піку 2022 р., із відчутною часткою респондентів, які декларують дистанцію/непевність. Це не є «антиукраїнський» зсув, але показує відхід від емоційної підтримки до більш холодних оцінок. 2.3. Підтримка євроатлантичних устремлінь України — різко поляризована. У вересні 2025 IBRiS для «Rzeczpospolitej»: 52,7% проти того, щоб Польща підтримувала вступ України до НАТО, в підтримка — 40%. Це радикальна зміна порівняно з настроями 2022 року.2.4. Економічний вимір: не все «негатив». Опитування Onet показує, що 53,8% поляків оцінюють вплив українців на економіку як позитивний.Тобто розкол: у безпеково-політичних питаннях — більше скепсису; в економіці — більш позитивні або прагматичні оцінки.