Зачитана✨

Я впевнено можу сказати що я була опрацьована шахраями, або ж відгук на комікс "Неономікон""Неономікон" - це кривава та похмура окультна детективна історія, створена культовим автором коміксів Аланом Муром та художником Джейсоном Барроузом, але про це я дізналась не відразу 😅Чесно, я повелась на обкладинку. Цей восьминіг (чи що це взагалі таке) виглядав настільки мило й красиво, що я реально подумала: ну все, це буде щось про підводний світ. Дуже естетично, дуже загадково - я ще й радісно чекала щось у стилі морської містикиСпойлер: ні 😅З перших сторінок стало зрозуміло, що мене занесло взагалі не туди. І так почалось моє знайомство із Ктулху. Сказати, що я була здивована - це нічого не сказати. Це точно не про милі глибини океану і не про красиву містикуПро сюжет: у центрі історії - детективне розслідування серії жорстоких убивств, пов’язаних з окультним культом. Спочатку це виглядає як класичний детектив, але дуже швидко все починає розвалюватися в щось значно більш дивне, брудне і психологічно важке. Один із агентів, який працював над справою під прикриттям, фактично ламається і потрапляє в психіатричну лікарню. І це, як виявляється, ще не найгірше, що могло статисяБо коли на його місце приходять двоє нових детективів, їм стає значно гірше. Я б навіть сказала, що на місці героїні я б серйозно подумала, що психлікарня - це ще не найгірший варіант у порівнянні з тим, у що вона вплуталасьПодії розвиваються дуже швидко і максимально напружено. Це однозначно жорстокий, неадекватний, але при цьому дивно захоплюючий мальопис. Я не можу сказати, що мені “сподобалось” у класичному сенсі - це точно не мій комфортний жанр і не моя звична історія. Але я буквально не могла відірватися після першої половини історіїМені стало настільки цікаво, що я навіть пішла “копати глибше” - розбиратися, хто такий Ктулху, хто такий Лавкрафт і що взагалі зробив Алан Мур, який це все перевернувІ от що важливо: "Неономікон" - це не просто ще один хорор. Це деконструкція та навмисно “вивернута” версія міфології Лавкрафта, яка показує її найбільш темний і відвертий бікКлючова ідея тут не тільки в жахах, а й у тому, як Мур перевертає Лавкрафта: якщо класичний Лавкрафт залишає жах десь “за завісою” і працює натяками, то Мур навпаки витягує все назовні - робить це тілесним, прямим і максимально незручнимТакож тут є цікава ідея про те, що людська жорстокість може пояснюватися не тільки містикою, а й середовищем, психологією, тим, як люди самі виправдовують свої дії. І культ у цій історії виглядає не просто як “злі фанатики”, а як щось значно глибше і страшнішеДепресивний настрій автора теж відчувається - історія дуже темна, безжальна і місцями майже виснажлива. І це не випадково, бо сам Мур писав її у важкий період життя, що теж вплинуло на загальний тон І, напевно, головний висновок для мене такий: "Неономікон" - це точно не для всіх. Але це те, що або відштовхує одразу, або затягує так, що складно відірватися. І байдужим воно точно не залишаєСценарій: Алан МурМалюнок: Джейсен БарровзВидавництво: VovkulakaСторінок: 184Vovkulaka| #Відгукнапрочитане | Зачитана

📖 Відгук на книгу "Захисники лісу" Катерини КолесникМені дуже сподобалася ця історія. Як на мене, під час читання її не варто ні з чим порівнювати й не варто ставити якихось захмарних очікуваньЯ сприймала цю книгу як історію про підлітків, які намагаються захистити свою країну від аномальної посухи. Щоправда, ніхто не знає, чим саме вона була викликанаА щоб дізнатися правду, доведеться прочитати книгу 😏Мені дуже сподобалася обкладинка. Я спостерігала за створенням цієї книги та чекала на її вихід ще з самого початку, тому, можливо, не можу бути повністю об'єктивною. Але я точно впевнена в тому, що відчувала під час читання ❤️А емоцій було багато: від радості до злості. Місцями мене навіть дратувала несправедливість цього світуМені дуже сподобалося, як у книзі показано боротьбу між добром і злом. Тут є все, що, на мою думку, має бути в хорошій казковій історії: протистояння добра і зла, добра відьма і зла відьма, підлітки з магічними силамиЄдине, що мені, мабуть, не сподобалося, - після прочитання залишилося чимало відкритих питань. Вони стосуються магії, боротьби і навіть коханняВтім, книга читалася легко, приємно й цікаво. Я постійно ловила себе на думці, що хочу швидше повернутися до неї й дізнатися, що буде далі. Тому в цьому плані - однозначно лайкПроте я не розумію, чому на обкладинці Олеся стоїть на першому плані, а за нею хлопці. (ТУТ БУДЕ МОЖЛИВО СПОЙЛЕР) Якщо дивитися на події книги, то більшу її частину Олеся була або непритомна, або потрапляла в біду, і її потрібно було рятувати 🙈Тут у мене виник певний дисонанс, тому що я чомусь очікувала, що Олеся буде однією з головних героїнь, яка активно впливатиме на розвиток подій і допомагатиме розрулювати всю цю історію. Але сталося не зовсім так, як я уявляла.Попри це, позитивних емоцій у мене залишилося значно більшеСподіваюся, на книжковому клубі ми ще поговоримо про цю історію з авторкою. Якщо вдасться дізнатися щось цікаве про книгу чи її світ, обов'язково потім поділюся з вамиАвтор:Катерина КолесникСторінок: 344Серія: дилогія, але перша частина самодостатняОцінка: 9/10#Самвидав| Зачитана

Відгук на "Пекло працює цілодобово" 🦋Я очікувала від цієї книги вайбу “Люцифера” або чогось такого саркастичного з детективною ноткою, а отримала дуже концентрований, хрестоматійний біблійний сюжет, де ангели й демони вирішили об’єднатися, укласти двосторонній пакт і створити Хранителя, який боротиметься з нечистю. 🌟🌟І от на долю цього Хранителя припадають різні випробування.Тобто так, у нас є головний сюжет і розслідування: вони ловлять такого собі злодія Ем-Ем, який уже вбив 12 жертв. Але розслідуванню постійно заважають інші події, і головному героєві доводиться паралельно розбиратися з новими випадками, рятувати душі від пекла, проводити темні ритуали. Це все в принципі цікаво, сюжет побудований добре, але надмірна кількість хрестоматійних біблійних історій, імен і назв дуже мене плутала, і я просто губилася в історії. Сарказм тут є - особливо від демона, дуже класні жарти і саркастичні підводки.Загалом мені, як людині далекій від церковної та біблійної тематики, було важко розуміти, хто з ким і як пов’язаний, тому читання давалося складно.Я бачила хороші відгуки на цю книгу, можливо, людям, яким вона сподобалась, просто легше орієнтуватися в цій тематиці. У мене ж цього конекту не сталося. Сюжет загалом хороший, написано цікаво, але це просто не для мене.Водночас, якщо б це було екранізовано, як серіал думаю це було б дуже круто.Продовження я дуже навряд чи читатиму, хоча знаю, що воно буде, адже фінал книги відкритий і сильно на це натякає.Автор: Іван ЗаболотськихВидавництво: КСДСторінок: 432Серія: трилогія🌟 #Відгукнапрочитане | Зачитана

Це найкраща книга, яку я прочитала в травні 🖤 Відгук на книгу - "Ув'язнити дику пташку""Якщо ми всі захищатимемо одне одного, у нас з'явиться хоч якийсь шанс на виживання. Саме так вони й перемагають, Рейвен, - коли кожен із нас дбає лише про себе" Це було настільки сильно, інтригуюче, нервово й захоплююче - просто неймовірно ✨Я не зовсім розумію, чому багато хто називає це фентезі - для мене це радше антиутопія з дуже вдалою романтичною лінією від незнайомців до коханців 🫶 Я б точно не назвала це "ворогами до коханців", бо вони не були ворогами - радше людьми з різних світів, через що між ними була недовіра, але та хімія з першої зустрічі між головними героями - це щось за межами 😭Перед нами постає сильна головна героїня, яка після втрати батьків у 16 років починає опікуватися своїм 11-річним братом, кидає школу й стає мисливицею за головами. Вона з 16 років буквально полює на злочинців і відправляє їх до в’язниці ⚔️ Але через шість років стається так, що вона сама опиняється за ґратами. І робить це свідомо, щоб врятувати брата, якого туди забрали напередодні 🥺І саме тут починається найжорсткішеЗагалом перед нами світ, поділений по класиці Данте, але на три категорії - нижчі, середні та вищі "Навіть не думай підглядати. Бачити мене голою — це привілей, охоронцю. І його не купиш за гарячий душ та пару пайкових батончиків" Залежно від категорії в’язні також мають різні умови: харчування, проживання, а також свою “ціну” для мисливців. І найстрашніше - у цій в’язниці всі в’язні є мішенями 💀Люди можуть платити гроші, обирати собі ціль і полювати на них просто на території"Серед мисливців, які відвідували Ендлок, було заведено збирати зуби своїх жертв і носити їх на ланцюжках на шиї або виточувати з них намиста, схожі на перли. Я бачила зуби, які носили як запонки або як центральні елементи в пишних обручках, усипаних діамантами" Тут дуже яскраво показана несправедливість світу, поділ людей на категорії, і все це поєднується з неймовірною хімією між героями 🔥 Є класна дружба, взаємопідтримка, людяність "— Може й ні, але навіщо допомагати мені?— Я думаю, що ти варта порятунку, Пташко." Дуже цікаво спостерігати, як розкривається головна героїня, як вона змінюється і дивиться на світ по-іншомуВона дійсно жертвує собою заради брата, а потім поступово переосмислює своє життя і все, що відбувається навколо 🖤Також тут багато сюжетних поворотів і сильних емоцій - я обожнюю книги, які їх викликають 😭 Є певні асоціації з іншими творами ("Голодні ігри", "Безсила", "Час"), але все ж це не копія - є знайомі елементи, проте історія цілісна й доволі оригінальна ✨Дуже цікаво, як це розкрутиться в другій книзі, особливо з політичного боку і як буде діяти опір 👀"Здається, нам пора припинити вдавати, ніби я маю бодай якийсь контроль, коли справа стосується тебе" Щодо сцен 18+: їх тут три 🔥 Лише одна повноцінна, дві - радше натяки. Вони прописані коротко, доречно і без затягування - і це, як на мене, виглядає дуже влучно Автор: Брук ФестВидавництво: КСДСторінок: 368Серія: дилогіяОцінка: 10/10 🌟 #Відгукнапрочитане | Зачитана

🤎 Ну ви влаштували справжню книжкову пожежу!Дуже вам усім дякую за активність! Ви нарекомендували аж 34 книги, і я просто не могла залишити це багатство в коментарях. Тому зібрала ваш великий спільний ромком-список в один постФани ромкомів та любовних романів - зберігайте собі, діліться з друзями та забирайте в читанки! 🥂✨👑 АБСОЛЮТНИЙ ФАВОРИТ ЧАТУЦю книгу згадали аж тричі, тож тут без варіантів - треба брати (а я вже взяла.. хахах):"Найкраще "найгірше", що могло статися"🌟 КНИГИ, ЯКІ ПОРЕКОМЕНДУВАЛИ ДВІЧІЦі історії підкорили серця одразу кількох дівчат, тож рівень довіри до них максимально високий, але я всі їх читала 😅:"Мій сусід - вампір""З різницею в сім років""Краще, ніж у фільмах""Усі персонажі вигадані або ні""Кумедна історія"✨ СКАРБИ НА ОДИН КУСЬЦі книги згадували одноразово, але уявіть, що для когось кожна з них - та сама, НАЙУЛЮБЛЕНІША історія. Вони точно варті вашої уваги: Американський експеримент із сусідомКниголюбиЧастина твого світуФрендзонаФерма ЛавлайтЕксперимент зі справжнім коханнямКнигарня "Пряний гарбуз"Вибачте, на мене чекаютьЗа відсутності чоловіківГіпотеза коханняКоефіцієнт поцілункуНе моя історіяКоханці-самозванціКохання та джелатоПравильне рішенняПляжне чтивоБосменКохання та інші словаНокмаутська трилогіяНареченаСерія "Місто вітрів"Мій коханий ворогКвартира на двохСамотнє серцеБунгалоІ забринить мріяНе просто пісня про коханняПоки бувай Окремо ще згадували любов до авторок Алі Гейзелвуд, Ліз Томфорд та звісно Емілі Генрі 🥰Якщо бачите, що вашої улюбленої книги тут немає - діліться! 👇#рекомендації #підбірки

📚 Сьогодні просто ідеальний день, щоб підтягнути всі мої хвости з непрочитаних книгЧоловік поїхав в офіс, а в мене вихідний, тому виправдань відкладати більше немає 😅План на день виглядає абсолютно адекватно (ні):✔️ дочитати першу частину "Не та наречена" - already done📖 прочитати другу третину "Батьковбивці"🔥 прочитати другу третину "Пекло працює цілодобово"🐶 і ще почитати "Гав-дзяв, - сказав пес" - книгу, яку я поки навіть не анонсувала, але вона теж у нас буде на спільночиті🩸і, якщо лишиться час - повернутись до "Дракули"Так, Каріна знову нахапалася більше, ніж може потягнути🙈Але нічого. Все буде 😌Тому готуйтеся - скоро буде дуже багато відгуків підрядАле що поробиш, я просто не можу читати щось одне.Мені треба міксувати жанри, атмосфери й вайби, щоб не приїдалосяТому зараз у мене поличка - це якийсь абсолютно хаотичний, але дуже комфортний мікс 🥰Читали щось з цього? Взагалі я перед відпусткою хочу прочитати все заплановане, а там зараз приблизно 18 книг.. на все про все маю місяць🤦‍♀️а якщо не встигну то в книг буде турне до Хорватії.. де я фіг їх прочитаю, але хоч покатаються😅

Записувати у блокнот цитати чи підкреслювати в книзі? ✍️📚Я неодноразово бачила, як у книжкових щоденниках виділяють окремі сторінки саме під цитати, які можна виписувати під час читання - і це щоразу нагадує мені, які ми різні 😅Хтось скуповує всі кольори стікерів, хтось не уявляє свого читання без маркеру й олівця, хтось акуратно веде блокнот, а хтось узагалі боїться лишити слід на сторінках (і це теж ок)І от тут народжується класичне читацьке питання:✍️ підкреслювати/виділяти цитати прямо в книзі📓 чи виписувати їх у блокнот або книжковий щоденник📖 Команда “книга - це простір для нотаток”Ви сміливо підкреслюєте, залишаєте маркери на полях, робите з книжки справжню карту своїх думок. Для вас книга - це не музейний експонат📔 Команда “всі скарби - в блокнот”Ви бережете сторінки і створюєте окремий світ цитат. Там усе структуровано, красиво, іноді з датами, настроєм і навіть маленькими коментарями після прочитаного🔥 Команда “як відчую - так і зроблю”Сьогодні підкреслили, завтра виписали, післязавтра просто сфоткали цитату і зберегли в нотатках. Головне - не формат, а емоціяДавайте поговорим в коментарях? 😏#Книжкове_This_or_That Частина 12

А ви читаєте книги на Booknet?Для мене це, чесно, досі трохи незвідана територія - але саме тому ще цікавіше туди заглядати. І нещодавно до мене звернулась авторка і розповіла про свою книгу… і я завислаБо це той формат, де ти буквально можеш спостерігати, як народжується історія: читати розділи ще в процесі написання, коментувати, впливати емоційно (іноді навіть морально 😅) і бути серед перших, хто проживає сюжет разом з авторомЦе прям дуже цікаво насправді, і чому я раніше туди не заходила 👀Взагалі, йдеться про книгу "Коли я стану попелом" (18+) від Мелінди ЛавгудЦе міське фентезі з чорним гумором, містикою та романтичними лініями, які обіцяють не просто "хімію", а справжні емоційні гойдалки.Головна героїня - Ісадора, мисливиця на надприродних істот у місті, де тінь і хаос — майже буденність. Але одне невдале полювання змінює все: вона стає жертвою… і отримує пропозицію, від якої неможливо просто відмовитись. Далі - угода, небезпека і почуття, які явно не входили в план виживання. Залишаю посилання на книгу☀️(і якщо читаєте - скажіть, як вам такий формат історій у процесі написання)А ще цікаво:ви читаєте на Booknet?і кого з авторів там читаєте найчастіше?

Хто б міг подумати, що комікс про Відьмака занурить мене у справжню триденну дилему. Я вже третій день ходжу і думаю: хто насправді правий, а хто - ні?"Відьмак. Дикі звірі" - це дуже цікава історія про дві особистості з абсолютно протилежними поглядамиОдин чоловік - мисливець, який убиває тварин заради розваги. Але, як це часто буває, усе не так просто, як здається на перший поглядІнший - навпаки, бореться за права тварин і всіх живих створінь. Бореться настільки радикально, що доходить майже до абсурду: він убиває людей, які вбивають тваринУ цьому коміксі загалом багато вбивств, але головне тут не це. У фіналі автор підводить нас до питання, на яке насправді немає однозначної відповіді. Такої, яка могла б на 100% поставити крапкуІ саме тому я вже який день думаю:а як правильно?а як мало бути?і хто взагалі вирішує, що є правильним?Неочікувано отримала від коміксу філософський інсайтТому якщо хочете зануритися в щось цікаве і трохи незвичне - дуже рекомендую "Відьмак. Дикі звірі". Для мене це став справді новий і доволі несподіваний погляд на історії про Відьмака. І, чесно кажучи, це було дуже крутоСценарій: Бартош ШтиборМалюнок: Наталія Ререкіна(Наталія Ререкіна - відома українська професійна художниця коміксів, манґи та ілюстраторка із Києва)Видавництво: VovkulakaСторінок: 112Серія: серія коміксівОцінка: 100/10Vovkulaka| #Відгукнапрочитане | Зачитана

Саме цього я і чекала - і якщо ви ще плануєте читати цю книгу, точно зверніть увагу: перші ~100 сторінок треба просто “пережити”Об’єктивно, саме після них історія починає оживати - з’являються події, рух і відчуття, що сюжет нарешті розкручуєтьсяАвторка, як на мене, дуже любить повільні початки: вона довго будує атмосферу, знайомить із персонажами, занурює в їхній світ і внутрішні стани. І вже потім поступово запускає діюУ цій частині вже є саме “притирання” між героями - і це вийшло несподівано терапевтично. Про те, ким ми є, як себе подаємо, чи справді потрібна ця постійна “досконалість у всьому”. Це подано дуже тонкоБуло і кумедно, і місцями дуже життєво - особливо взаємодія дорослої самостійної жінки з підліткою, їхні реакції, конфлікти й поступове розуміння одна одноїІ, звісно, поява ще одного героя додала історії драйву. Він такий… дуже “грін-флешний”, харизматичний і трохи небезпечнийПопереду - фінал. І саме він зараз викликає найбільше очікувань: чи зможе авторка втримати той рівень, який поступово вибудувався в другій частині, і не зіпсувати загальне враження