ОЛЕНА ШУЛЯК

🇺🇦 Справедливість для ГероївПонад десять років ми несли цей борг перед пам’яттю тих, хто змінив хід нашої історії. Понад десять років бюрократичні лабіринти, юридичні колізії та «заморожені» конкурси стояли на заваді гідному вшануванню Героїв Небесної Сотні.Сьогодні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14166 щодо особливостей проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Символічно, що це рішення прийняте саме 24 лютого. Як тоді на Майдані, так і зараз на передовій — це одна і та сама боротьба за нашу свободу. Цей законопроєкт по суті юридичний «ключ», який нарешті дозволить розпочати реальне будівництво Національного меморіального комплексу та Музею Революції Гідності на Алеї Героїв Небесної Сотні.Він передбачає: 👉спеціальний, спрощений порядок дозвільних процедур для об’єктів національної пам’яті; 👉 передачу земельної ділянки на Алеї Героїв Небесної Сотні у користування Меморіальному комплексу; 👉 реалізацію проєкту відповідно до конкурсного рішення, затвердженого Кабінетом Міністрів.Це рішення стало можливим завдяки ініціативі Ірини Верещук і спільній роботі колег із різних депутатських фракцій. Ми свідомо пішли шляхом окремого законодавчого врегулювання, бо історія проєкту довела, що стандартні процедури тут не працювали.Йдеться про відновлення історичної справедливості. Ми розблокували процес, щоб виправити помилки минулого й нарешті створити простір, де пануватиме не бюрократія, а вдячність. Такий крок є нашим спільним іспитом на державну зрілість і повагу до власної свободи.Герої не вмирають! Слава Україні! 🇺🇦

RDNA5 — холодний аудит втрат і чітка рамка майбутніх рішень.Сьогодні Світовий банк разом з Урядом України, Європейським Союзом та Організацією Об’єднаних Націй опублікували оновлену оцінку потреб у відновленні та реконструкції — RDNA5. Це найактуальніша комплексна оцінка руйнувань за період з лютого 2022 року по грудень 2025 року та прогноз потреб на 2026–2035 роки.Загальні показники (станом на 31.12.2025):👉🏻$195,1 млрд — прямі пошкодження;👉🏻$666,7 млрд — економічні та соціальні втрати;👉🏻$587,7 млрд — потреби у відновленні на 2026–2035 роки.Потреби зросли порівняно з RDNA4. Руйнування тривають, масштаби уточнюються, і країна входить у п’ятий рік війни з об’єктивно більшим рахунком.Серед усіх секторів житло залишається одним із найбільш постраждалих.👉🏻 $61,1 млрд — прямі пошкодження житлового фонду;👉🏻 $89,8 млрд — потреби у відновленні житла;👉🏻 близько 14% житлового фонду пошкоджено або зруйновано;👉🏻понад 3 мільйони домогосподарств постраждали.Окремо у звіті, який я нагадаю формувався протягом 2025 року, зазначено, що для забезпечення узгодженості з принципами вступу до ЄС критично важливо здійснити супутні реформи у житловому секторі, зокрема ухвалити Закон «Про основні засади житлової політики». Що й було вже зроблено у січні 2026 року і підписано Президентом України Володимиром Зеленським. Тобто тут вже безумовний плюс.Також у звіті вказано на необхідність:🔹 розробки законодавства про соціальне житло;🔹законодавства про доступне житло;🔹реформування управління житловим фондом;🔹посилення захисту прав власності;🔹розвитку ринку оренди;🔹розвитку системи житлового фінансування. "Хоча частина потреб вже покривається через державні програми, підтримку донорів, а також регіональні та місцеві зусилля з відновлення, залишаються прогалини у фінансуванні, реалізації та моніторингу" - вказується у звіті. По суті, це продовження тієї житлової політики, яку ми послідовно формуємо. І важливо, що наше бачення співпадає з орієнтирами міжнародних партнерів щодо того, як саме має трансформуватися житловий сектор.RDNA5 водночас сумний і дуже жорсткий документ. За сухими цифрами — зруйновані будинки, знищені громади, мільйони людей які втратили житло. Масштаб викликів справді колосальний. І саме тому відповідь має бути системною — не точкові рішення, а повноцінна архітектура відновлення, де кожна гривня працює на довгострокову стійкість країни.

Ухвалювати державні рішення без актуальних даних або будувати стратегії на роки вперед із оцінкою «на око» — це як шукати в темній кімнаті чорну кішку, якої там немає. У кращому випадку це просто помилка. У гіршому це свідомий постріл у ногу, коли колосальні ресурси витрачені, очікування суспільства сформовані, а фінальний результат виявляється кардинально протилежним.📊 Саме це обговорювали під час події «Статистика громад», яку організували Державна служба статистики України спільно з Фондом Східна Європа.📌 Для більшості поняття «статистика» здається чимось далеким і сухим. Насправді вона непомітно впливає на життя кожного, і ми гостро відчуваємо це тоді, коли цифри в кабінетах розходяться з реальністю на вулицях. Особливо це відчувають громади під час стратегічного та просторового планування. Без якісних даних неможливо точно визначити потреби людей, пріоритети розвитку та обґрунтувати публічні інвестиції.🏘 Під час роботи над Законом «Про основні засади житлової політики» ми побачили цю проблему в концентрованому, майже абсурдному вигляді. Офіційні дані про житлову чергу в країні були датовані 2015 роком. І навіть їхня достовірність станом на той час викликає великі питання.⚖️ Зараз ми маємо базу, але без жорсткої законодавчої рамки процес збору даних залишатиметься на рівні волонтерства та добрих намірів. Моє завдання як голови Комітету і наше спільне завдання в парламенті — забезпечити чітку методологію та обов’язковість муніципальної статистики. Байдуже, чи це буде окремий закон про муніципальну статистику або радикальна хірургія чинних актів.💡 Ми маємо нарешті ввімкнути світло в цій темній кімнаті.

Відбудовувати швидко чи якісно?⚖️ Насправді це хибна дилема. Країна, яка відновлюється після масштабної війни, не має розкоші обирати між темпом і стандартом. Питання стоїть інакше: як створити регуляторну модель, що дозволяє рухатися швидко без втрати контролю, без зниження безпеки і без компромісів щодо містобудівної логіки. Саме про це говорили під час форуму «ВІДБУДОВА В ДІЇ 4.0», організованого Конфедерацією будівельників України.🏛 2026 рік розпочався з системного кроку — ухвалення Закону "Про основні засади житлової політики", яким завершено дію Житлового кодексу 1983 року.Ми формуємо нову модель житлової політики — із запровадженням операторів соціального та доступного житла, із чіткими правилами функціонування соціальної оренди, із прозорими фінансовими механізмами. Житлова політика перестає бути ситуативною і стає інституційною. Саме така модель створює передбачуваність для громад, інвесторів і міжнародних партнерів.🏗 Паралельно врегульовано механізм видачі містобудівних умов для проєктів, що охоплюють кілька громад або областей, запущено інструмент залучення ДІАМ у випадку безпідставних відмов, просувається обов’язковість BIM для державних проєктів. Реформа управління публічними інвестиціями та платформа DREAM формують середовище, в якому планування, фінансування і реалізація мають діяти синхронно. Відбудова — це складна інженерія рішень, а не сукупність окремих об’єктів.📌 У 2026 році ключовими залишаються такі напрями роботи профільного Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування:👉 законодавство про фонд соціального житла;👉 про управління житловим фондом;👉 врегулювання ринку оренди та професійної рієлторської діяльності;👉 підготовка законодавства щодо житлово-будівельних товариств;👉 формування механізмів державних і місцевих гарантій для залучення інвестицій.⚡️ Швидкість без системи породжує нові проблеми. Система без швидкості — втрачені можливості. Наше завдання — забезпечити обидва параметри одночасно.

Один із найвідоміших об’єктів європейської архітектури —Кельнський собор, будували понад шість століть. Його почали зводити у XIII столітті, в часи ремісничих майстерень, а завершили вже в XIX столітті, в епоху індустріальної революції. За ці століття трансформувалася архітектура, технології вдосконалювалися, але принцип залишився тим самим. Конструкція має витримувати навантаження і служити довго.Українська будівельна галузь, ринок будівельних матеріалів зараз перебуває у схожій точці трансформації. Якість, екологічність, довговічність перестають бути опцією — вони стають базовою вимогою. У 2020 році ми разом із професійною спільнотою заклали «фундамент» — Закон «Про надання будівельної продукції на ринку», яким ми імплементували логіку Регламенту (ЄС) №305/2011 у національне законодавство. Над цим рішенням я працювала разом із професійною спільнотою. Закон запровадив систему декларування показників продукції, визначив обов’язки виробників, імпортерів і дистриб’юторів, встановив правила оцінки відповідності та механізм ринкового нагляду. Фактично йдеться про спільну систему координат із ЄС.Поки ми зробили цей крок, ЄС зробив свій. І ми знову наздоганяємо. Але наздоганяти не соромно, соромно не рухатись коли світ йде в перед. Європейський Союз оновив регуляторну рамку. Новий Регламент 2024/3110, що замінює 305-й, зберігає технічну основу, але розширює її. Він впроваджує вимоги до оцінки сталості та життєвого циклу продукції, передбачає цифровізацію інформації про продукцію, посилює координацію стандартів і механізми ринкового нагляду. Після перехідного періоду він почав застосовуватися в ЄС на початку 2026 року. Йдеться вже не лише про відповідність технічним характеристикам, а й про прозорість даних, простежуваність продукції, інтеграцію екологічних показників у систему регулювання.Саме в цьому контексті відбулося перше засідання Робочої групи щодо застосування та розвитку законодавства у сфері надання будівельної продукції на ринку на базі нашого Комітету держвлади. Над цією надважливою темою працюють представники міністерства, органів ринкового нагляду, асоціацій виробників та технічних комітетів. Багато фахівців, які раніше працювали над 305-м, долучилися й до цього етапу. Ми предметно проаналізували, як працює 305-й на практиці, де виникають проблеми, і які кроки необхідні для переходу до вимог 2024/3110 без втрати конкурентоспроможності для українського виробника.Ключові питання, які потребують системного рішення:👉 синхронізація національних стандартів із оновленими європейськими редакціями та чіткий механізм їх застосування;👉 врегулювання визнання протоколів випробувань і роботи органів оцінки відповідності;👉 інтеграція кодифікатора будівельної продукції та декларацій у систему публічних закупівель;👉 розширення переліку підрегламентної продукції і запуск механізмів технічної оцінки;👉 імплементація екологічних вимог та підготовка ринку до правил 2024/3110.

Відбулося чергове засідання Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування.Розглянули наступні законодавчі ініціативи:🛑 Законопроєкт №14230«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави».Урядова законодавча ініціатива. Після детального обговорення та з урахуванням значної кількості зауважень від асоціацій органів місцевого самоврядування, державних органів і експертного середовища Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України відправити цей законопроєкт на доопрацювання. ✅ Законопроєкт №14318«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про порядок вирішення окремих питань адміністративно територіального устрою України” та зміною адміністративно територіального устрою України»Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти цей законопроєкт у першому читанні за основу з урахуванням пропозицій Комітету. Йдеться про приведення законодавства у відповідність до нового адміністративно територіального устрою та усунення можливих правових неузгодженостей.

Азбест, залізобетон, скло, залишки паливно-мастильних матеріалів, ртуть, дрібнодисперсний пил, що осідає на вікнах, у легенях, у ґрунті — усе це залишається після ворожих ударів по наших містах. Це екологічний відбиток війни, який не зникає після того, як розібрали завали. А якщо брати до уваги руйнацію промислових об’єктів, де шкода довкіллю вимірюється майже всією періодичною системою елементів, ми отримуємо виклик, який за масштабами не поступається гуманітарній катастрофі.Тут коректніше говорити про ознаки екоциду та екотероризму — цілеспрямованого завдання шкоди довкіллю як інструменту війни.Сьогодні взяла участь у круглому столі «Відходи під час війни: бюрократія vs безпека», організованому Асоціацією професіоналів довкілля PAEW. Дякую пані Людмилі Циганок та команді за предметну розмову, високу професійну явку і чітко сформульований порядок денний. Коли в одному залі збираються оператори, громади, експерти, регулятори, парламентарі, це завжди можливість перевести складні проблеми у площину рішень. Ми вже запустили реформу управління відходами. Маємо рамковий Закон України «Про управління відходами». Проте повномасштабна війна докорінно змінила масштаб викликів.Моє бачення стратегічних змін у цій сфері:1️⃣ Ризикоорієнтована модель замість процесуального паралічу. У нас немає можливості чекати місяцями на паперові погодження, коли йдеться про завали після обстрілів. Громадам потрібен чіткий алгоритм: де є критична загроза, контроль максимальний; де йдеться про інертні відходи, шлях має бути максимально швидким. 2️⃣ Принцип неповторності процедур. Подвійне ліцензування, дублювання ОВД та зайві дозвільні лабіринти — це «податок» на відбудову. Коли процедура повторюється кілька разів під різними вивісками, це породжує зайву бюрократію і з’їдає час, який у воєнних умовах вимірюється дуже дорого. Принцип неповторності процедур має стати базовим.3️⃣ Цифрова прозорість як антисептик проти корупції. Вся інформація про відходи має зберігатися в цифрових реєстрах за принципом «один раз внесли — багаторазово використали». Це дасть громадам і державі якісні дані для управлінських рішень.4️⃣ Стимули для ринку переробки. Потрібна сучасна інфраструктура, а не накопичення проблем на полігонах. Дякую PAEW за професійну дискусію. Всі напрацьовані резолюції будуть опрацьовані в нашому Комітеті.

Розпочинаємо роботу над важливим для великої кількості українських родин законопроєктом, що нарешті виведе ринок рієлторських послуг із «тіні».Вчора відбулося перше засідання профільної Робочої групи з удосконалення законодавства щодо захисту житлових прав громадян під час отримання посередницьких та консультаційних послуг у сфері нерухомості, більш відомого як «законодавство про рієлторів». Це продовження житлової реформи та практичне наповнення рамкового законопроєкту №12377, який нещодавно підтримала Верховна Рада. «Рієлторський» законопроєкт є одним із перших у цьому пакеті. Групу очолює мій колега Ігор Васильєв, його заступниками є я та Олександр Качура.Ми залучили до дискусії широке коло експертів від державних органів до ключових асоціацій фахівців з нерухомості. Наше спільне завдання:👉 реальна детінізація ринку оренди та купівлі житла;👉 стимулювання легальних доходів через адекватне податкове навантаження;👉 чітка ідентифікація фахівців;👉 захист житлових прав громадян;👉 мінімізація ризиків шахрайства;👉 прозорі правила роботи для професійної спільноти.Якісна послуга має отримати юридичний захист, а послуги з «повітря» повинні залишитися в минулому.

🇺🇦 Сьогодні в Україні з’явився новий базовий Закон у сфері житла.Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики».Після офіційного опублікування цей документ набуде статусу повноцінного Закону України і стане фундаментом нової державної житлової політики.🏠 Це означає перехід від застарілої радянської моделі до сучасної європейської логіки:доступна оренда, соціальне житло, пільгова іпотека, відновлення та оновлення житлового фонду, зрозумілі правила для держави, громад і людей.🙏 Дякую Президенту України за підтримку цього Закону.Окрема вдячність — усім, хто працював над підготовкою законопроєкту в робочій групі. Це десятки, якщо не сотні людей: експерти, народні депутати, представники громад, міжнародні партнери, аналітичні центри.📌 Важливо розуміти, що це рамковий Закон.Він задає архітектуру системи, але тепер її потрібно наповнювати змістом.Попереду ще розробка й ухвалення пакету спеціальних законів, які деталізують механізми соціальної оренди, роботи житлових фондів, фінансування, ролі громад та інструментів підтримки громадян.

🇺🇳 🤝 🇺🇦 Днями були раді вітати делегацію ООН Жінки на чолі з помічницею Генерального секретаря ООН Кірсі Маді. Разом із колежанками-депутатками, з-поміж іншого, обговорювали надважливі питання щодо масштабування участі українських жінок у політиці.Ми живемо в часи тотальної мілітаризації держави. Це об’єктивна реальність, і ми всі безмежно вдячні кожному й кожній, хто тримає фронт. Зараз суспільство справедливо фокусується на армії, безпеці, ветеранах. Але водночас маємо бачити й інший бік. Жінок, які тримають тил, виховують дітей, доглядають за рідними, працюють, волонтерять і надто часто залишаються без видимості та голосу.Говорили про політичну участь жінок, про проблеми з можливістю балотуватися на перших повоєнних виборах для тих, хто був змушений виїхати за кордон, про зайнятість, дистанційну роботу, неповний робочий день і безпекові обмеження, з якими родини стикаються щодня.Наше спільне завдання не допустити, щоб після перемоги жінки опинилися «на лаві запасних». Вони не можуть бути виключені з політики, з економіки чи відбудови. Бо саме жіноча стійкість і досвід виживання є тим, без чого неможливо збудувати нову Україну.Дякую UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні за те, що вони поруч. За те, що працюють у тих самих складних умовах і допомагають масштабувати підтримку жінок у регіонах. Голос українок має звучати на повну і зараз, і після війни.