Компенсації за зруйноване житло: чому тисячі українців досі без підтримки?З кожним роким великої війни масштаб руйнувань зростає, завдаючи при цьому найбільших збитків саме житловій інфраструктурі. За оцінкою KSE Institute, станом на листопад 2024 року, загальна кількість знищених або пошкоджених об’єктів житлового фонду склала близько 236 тисяч будівель, а прямі збитки житлового фонду становлять майже $60 млрд.Відповіддю держави на ці виклики став наш закон №2923-IX про єВідновлення і задяки цьому вдалося компенсувати ремонти та купівлю нового житла для понад 130 тис українських родин.📊 Водночас дані, дослідження “Національний компенсаційний механізм за пошкодження та знищення обʼєктів нерухомого майна: досвід, виклики та перспективи вдосконалення”, проведеного БФ "Право на захист" у співпраці з People in Need, за підтримки УВКБ ООН та ЄС, показало: механізм компенсацій донині є не дуже зрозумілим для багатьох постраждалих українців і з різних причин ним або не скористалися, або під час цього процесу були труднощі. Зокрема, мова про:🔸 6% опитаних постраждалих не чули про компенсацію;🔸 27% — лише частково орієнтуються в процедурі;🔸 35% не зверталися, хоч мали право;🔸 36% людей досі живуть у пошкодженому житлі;🔸 Лише 33% заяв розглянули вчасно;🔸 25% отримувачів мали труднощі з використанням компенсації;🔸 46% змушені були доплачувати з власної кишені;🔸 64% сайтів громад — без жодної інформації про компенсації.Як бачимо, існує брак чіткої інформації та інструкцій, складна процедура подання й перевірки, подекуди неадаптовані цифрові інструменти, також є труднощі для старших людей та, звісно - відсутність компенсацій для співвласників і власників, чиє житло знаходиться на ТОТ.єВідновлення без сумнівів хороша програма, це механізм, який визнаний не лише українцями, а й нашими міжнародними партнерами. Та він потребує постійного вдосконалення і реагування на виклики часу, щоб бути доступним. Виконавчій та місцевій владі слід прислухатися до потреб людей та активніше вдосконалювати програму, відповідно до запитів. Бо головна суть єВідновлення - допомогти. І ця допомога має бути не просто прописана в законі, а й чітко працювати у реальному житті.
Окрім того, що Верховна Рада підтримала президентський законопроект №13533 про повернення повноважень НАБУ та САП (серед інших положень докумена - обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційна незалежність САП, спрощення процедури призначення прокурорів), парламент проголосував за:➡️ Законопроект №13573, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412 млрд грн. З яких 115 млрд – на грошове забезпечення військовослужбовців всіх Сил Оборони, 216 млрд – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта – це інші потреби війська;➡️ Законопроект №13235, який дозволяє молоді у війську здобувати освіту без відриву від служби. Документ гарантує для військовослужбовців віком від 18 до 24 років право на здобуття освіти. Така можливість надаватиметься тим бійцям, які долучилися до армії шляхом мобілізації або підписання контракту.➡️ Законопроект №10258 про ветеранське підприємництво, спрямований на створення сприятливих умов для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності, вирішення проблем реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя та сприяння сталому розвитку України в цілому.➡️ Законопроект №13002 щодо додаткового капіталу ТОВ. Документ пропонує врегулювати питання внесків учасників до додаткового капіталу ТОВ – на законодавчому рівні закріпити можливість створення такого капіталу. Це дасть змогу залучати інвестиції без потреби вносити зміни до статутного капіталу та відповідно – без зміни часток учасників.
Яким має бути якісне відновлення України?❌ за принципом відбудови 1 в 1 як було✅ за принципом аналізу та довгострокового планування Всі ми розуміємо, що відновлення України не зводиться до того, щоб відбудувати зруйнований об'єкт на тому ж місці і з тими ж параметрами, як було до війни. Виклики нинішнього часу показали: громадам треба враховувати безпекові, екологічні, демографічні, економічні та багато-багато інших нюансів при плануванні відбудови та розвитку своєї території. Саме це і передбачає відновлення за принципом "краще ніж було".Важливо аналізувати й те, як саме руйнуються об’єкти навколо — навіть ті, які візуально вціліли, і на основі цього формувати майбутній План комплексного відновлення.Нещодавно почула цікаву інформацію від директор науково-технічного центру Академії будівництва України Івана Перегінця: будь-який вибух у радіусі до 1 км може викликати мікротріщини у будівлях. Це загроза не лише для фасадів, а й для несучих конструкцій. Панельні "хрущівки", старі будинки, історичні споруди — усе це потребує конкретної діагностики, а не здогадок. Сканування конструкцій, створення цифрових двійників будівель, облік тріщин — це вже не побажання, а необхідність, якщо ми хочемо безпечно жити, зберегти спадщину і вимагати репарації від країни-агресора.Україна вже втратила понад 1580 об’єктів культурної спадщини. Але відновлення має ґрунтуватися на даних, а не на емоціях. Що ж це означає?🔹 фіксувати кожну тріщину — для майбутніх судів і відшкодувань;🔹 перевіряти не лише зруйноване, а й все поруч, щоб уникнути ефекту "доміно" в будинках старої забудови;🔹 пріоритезувати найбільш стійкі типи конструкцій, як-от монолітно-каркасні будівлі;🔹 не боятись вкладати в моніторинг, бо це інвестиція у безпеку і майбутнє;🔹 І головне: на основі досліджених даних та зібраної інформації, формувати Плани комплексного відновлення громад, враховуючи всі виклики, а не лише те, що лежить на поверхні.Вкотре наголошую: справжнє якісне відновлення це не про повернення до того, "як було". Це про те, "як має бути, щоб було краще". Саме тому Плани комплексного відновлення України, над якими зараз працюють українські громади, мають спиратись на якісну діагностику, цифрову фіксацію втрат і прогноз стійкості. Бо якщо ми будуємо майбутнє — воно має бути не просто новим, а й довготривалим. Тільки так відновлення стане не просто латанням руїн, а розумним і стратегічним планом.
Обговорили майбутнє житлової політики в Україні спільно з представниками громад та експерного середовича під час вебінару, організованого Громадянською мережою ОПОРА спільно з Асоціацією малих міст України.До 30 липня наш Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування приймає правки до другого читання законопроекту №12377 «Про основні засади житлової політики» і паралельно формує склад робочої групи, яка працюватиме над документом. До слова, склад учасників активно поповнюється, серед них як громадські організації, представники громад, так і міжнародні партнери. Бо на сьогодні наша ціль: організація системних, відкритих та інклюзивних засідань, щоб напрацювати якісний документ у якнашвидші терміни.Мені важливо чути думку людей щодо майбутної житлової політики, адже зміни народжуються не лише в стінах парламенту, а й у відкритому діалозі з суспільством. Тому під час сьогоднішнього вебінару говорили про:➡️ Які положення Житлового кодексу вже не відповідають реальності? Як вони враховані і замінені у новому законопроєкті?➡️ Скасування приватизації: коли настане День Х? Що буде з людьми, які стоять в чергах? Які варіанти вирішення житлового питання будуть їм запропоновані?➡️ Що буде із тими, хто проживає в службовому житлі і планував його приватизувати?На майбутнє закликаю всіх, хто працює з питаннями житлової політики, приєднуватися як до заходів нашого Комітету, так і до подій, які організовують партнери. Бачу, ця тема надважлива та обʼєднує навколо себе дуже багато стейкхолдерів. Тому долучайтеся до спільної роботи! До слова, темою наступного вебінару спільно з ОПОРА буде житло для ВПО. Приєднуйтеся, тільки разом нам вдасться напрацювати справді ефективну житлову політику.
Днями BIHUS.Info видав сюжет про схему з роздачею житла в академії МВС. На жаль, історія не нова. Більше того, підходи до забезпечення громадян житлом, закладені Житловим кодексом 1983 року, які діють в нашій країні донині — тільки заохочують до розповсюдження несправидлевих різного роду схем. Втім, є і гарна новина (про яку журналітка каже у відео): парлемент підтримав у першому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Він задає нову філософію: житло — це не привілей, не винагорода «за вислугу», не предмет черги на десятиліття. Це сервіс, доступний інструмент для гідного життя 🏘Як ви можете помітити, журналісти ставлять під сумнів швидку реалізацію реформи, але й тут є важливий момент: оновлення житлової політики є важливим маяком Ukraine Facility 🇪🇺, згідно з виконанням якого наша країна отримає допомогу обсягом 50 млрд євро на чотири роки. Тому реформа житлової політики не просто вимога часу, а необхідність.Розуміючи цю критичну потребу в законодавчих змінах, ми працюємо над цим законопроектом уже давно: рік тому на базі нашого Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування були проведені мастабні публічні консультації, в яких взяли участь понад тисяча представників громадського сектору, експертного середовища, міжнародних організацій, представників влади різного рівня. Ми організували роботу так, щоб влучні рекомендації були не просто почуті, а й враховані у документі в першому читанні. ❗️І робота триває: попереду друге читання. Тому я нагадую, що минулого тижня під час засідання нашого комітету ми створили відповідну робочу групу, яка буде працювати над документом до другого читання. І саме зараз ми формуємо склад її учасників. Нам важливо, щоб навколо роботи над цим надважливим документом об'єдналася якомога більша к-сть стейкхолдерів. Зі свого боку обіцяю організацію системних, відкритих та інклюзивних засідань. Адже наша головна ціль — напрацювання якісного документа у якнашвидші терміни.Приєднуйтеся до роботи, давайте творити нову чесну і справедливу житлову політику разом.
❗️ До лав ЗСУ долучилися майже 9500 засуджених з місць позбавлення волі, серед них — 100 жінок. Вони виконують завдання на фронті, зокрема на передовій.📌 Нагадаю, що раніше парламент ухвалив наш закон про умовно-дострокове звільнення засуджених для служби в ЗСУ, і ось ми маємо конкретні результати. Закон не відкрив двері всім. Це не амністія. Це — відповідальність через дію. Шанс змінити своє життя не на словах, а вчинками. Втім, не можуть бути мобілізовані засуджені до позбавлення волі за злочини:➡️ проти основ національної безпеки України;➡️ умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;➡️ сексуальне насильство (статті 152-156/1);➡️ засуджені за тероризм, за частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України (ДТП в стані сп’яніння і з загиблими), якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку;➡️ ті, хто посягав на життя правоохоронців;➡️ ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;➡️ ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники тощо).
⚠️ Відсутність комплексного законодавчого регулювання у сфері відновлення підвищує ризики зловживань та суб'єктивного прийняття рішень під час реалізації проектів. Тобто, відсутність законодавчої рамки — один з топ-корупційних ризиків під час будівництва, реконструкції, кап ремонту цивільних об'єктів для відновлення України. Відповідне дослідження сьогодні презентували в НАЗК. Чесно кажучи, для мене це не новина. Ще в 2024-му на базі тодішнього Мінвідновлення та великої кількості стейкхолдерів був підготовлений відповідний законопроект про основні засади відновлення, який виділяє 14 ключових принципів держполітики у сфері відбудови. Зі свого боку, на базі нашого Комітету ми провели цей документ через масштабні публічні консультації, що дало можливість напрацювати влучні рекомендації, які ми направили до Кабміну. Ще тоді проект закону підтримали як міжнародні партнери так і Офіс Омбудсмана України. Втім, законодавчу ініціативу, яка б стала дорожньою картою відновлення країни, Міністерство регіонального розвитку донині не подало парламенту на розгляд. Але ми не втрачаємо надії і на базі нашого Комітету готові й надалі працювати з цим законопроектом, за потреби залучаючи до його доопрацювання громадянське суспільство, експертне середовище, донорів та партнерів.Під час презентації дослідження неодноразово поверталися й до питання тотальної цифровізації як запоруки знищення корупції, адже у цифрі абсолютно відсутній людський фактор. В цьому контексті хотілося б нагадати про законопроект №6383 щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології), який би дозволив синхронізувати процес будівництва між його учасниками, підвищити якість контролю робіт на всіх етапах, а також раціональніше використовувати ресурси. Втім, як і вищезгадана законодавча ініціатива про сновні засади відновлення, законопроект про ВІМ непорушно лежить в Раді ще з 2022-го. Тому користуючись нагодою, сьогодні звернулася до НАЗК з пропозицією внести №6383 при оновленні Державної антикорупційної програми, щоб пришвидшити процес його прийняття.Ще один момент, на якому б хотілося наголосити в плані запобігання корупції під час відновлення — необхідність підвищення відповідальності за порушення. Відповідний законопроект №5877 про зміни до КУ про адміністративні правопорушення та ККУ щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності "лежить у шухляді" парламенту ще з 2021-го. У ньому йдеться не просто про штрафи, які по зубам корупціонерам чи великим гравцям на ринку, а реальну кримінальну відповідальність, яка б наставала після викриття порушень.І на останок: щоб запобігти корупцію, необхідна демонополізація. Бо всім відомо, де є будь-яка монополія, там є і корупція. На прикладі сфери будівництва нагадаю про містобудівні умови та обмеження, які мали б бути звичайним технічним документом, але давно стали інструментом тиску й збагачення, і зараз у топі корупційних ризиків. Якби в країні існував орган досудового оскарження видачі/не видачі містобудів — схема б посипалася, адже у цьому ланцюжку з'явився незалежний учасник, який міг запобігти як вимаганню так і пропозиції хабаря. До слова, таким органом міг би виступити і ДІАМ.Підводячи риску, зауважу, що працювати є над чим. І особливо в законодавчому полі. Та для досягнення реальних результатів має бути співпраця багатьох сторін, які справді хочуть викоренити корупцію. Зі свого боку продовжую робити все від мене можливе. Дякую НАЗК за грунтовне дослідження, обов'язково детально розглянемо його на засіданні нашого комітету.
Основоположний документ, в рамках якого ЄС допомагає рухатися нашій країні в напрямку якісного відновлення – Ukraine Facility. Тому одним з ключових напрямів парламентської роботи на сьогодні є реалізація цієї дорожньої карти реформ на 2024–2027 роки, що передбачає 50 млрд євро підтримки від ЄС. Обговорити інфраструктурні індикатори документа, а саме законодавчі зміни, що стосуються транспорту, мала нагоду під час IV Business & Legal Infrastructure Forum. Захід об'єднав провідних експертів різних галузей, предсатвників критичної інфраструктури, бізнесу громадянського суспільства.Інфраструктура – велика складова плану. Наприклад, в рамках законодавчих змін, що містяться в катерогії транспорт, Україна неохідно реалізувати:➡️ Комплексне планування розвитку транспортної галузі;➡️ Розвиток експортно-логістичного потенціалу України;➡️ Лібералізацію у сфері залізничного транспорту;➡️ Покращення судноплавства та портових послуг;➡️ Інвестиції в транспортну інфраструктуру.Втім, коли ми говоримо про інфраструткуру, йдеться не лише про транспорт і логістику, а й про житлову політику. Адже саме житлова інфраструктура найбільше постраждала від війни. На сьогодні ми маємо страшні цифри: понад 65 млн м² зруйнованого чи пошкодженого житла, понад 5 млн ВПО, понад 600 тис. родин у чергах на житло.Минулого тижня ми в Раді зробили важливий крок і ухвалили в першому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», що покликаний оновити застарілий Житловий кодекс 1983 року. Це старт нової житлової політики: доступне та соціальне житло та європейські підходи. А сьогодні наш Комітет створив робочу групу, яка нині наповнюється, щоб підготувати документ до другого читання.
⚡️Парламент підтримав у першому читанні законопроект №13437 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)»Рішення щодо цього законопроекту було прийняте під час Конгресових слухань Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за участі 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших.Три основні моменти документа:✅ Продовжує перехідний період для затвердження комплексних планів просторового розвитку (ППР) до 2028 року для НЕ прифронтових громад;✅ Для прифронтових громад цей період становить завершення воєнного стану + три роки;✅ Встановлює, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги.До слова, цей законопроєкт дозволяє громадам використовувати детальні плани, не зупиняючи інвестпроєкти та підготовку до відбудови.Нагадую: Плани просторового розвитку означають не лише створення якісної містобудівної документації та стратегічний погляд на майбутнє громади. Водночас це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це - вагома перевага для ОМС.
Труба, яка хоче всіх перемогти.Історичний центр міста. Площа Ринок, 37. Пам’ятка архітектури національного значення. Частина світової спадщини ЮНЕСКО. Двір Ґросварієвської кам’яниці, де століттями мешканці споглядали на дзвіницю Вірменського собору та силуети середньовічного Львова. Так було за німців, австрійців, поляків, в радянську добу. Усі приходили і йшли.А кам’яниця залишалася.Аж поки не прийшла ВОНА.Вентиляційна труба.Як сталева змія, що повилася історичним фасадом, нависла над головами мешканців і затягнула в петлю закон, пам’ять і здоровий глузд.Спершу зруйнували флігель XVII століття. Потім поставили безлику коробку, аби розширити приватизовані площі. А далі встановили вентиляційну шахту діаметром 70 см, яка повзла попід вікнами мешканців, принижуючи їх так само, як і ціле місто. Без дозволів. Без погоджень. Без проєктів. Від цієї труби до кабінету міського голови якихось 60 метрів.Але, здається, це та відстань, яку не здолати ні закону, ні совісті.Я звернулась до Мінкульту, Львівської ОВА, міської ради, поліції.Всі дружно відповіли: незаконно.І всі так само дружно нічого не зробили.Пів року минуло. Труба стоїть.Стоїть, наче пам’ятник байдужості.Труба, яка може перемогти ЮНЕСКО.Труба, яка плює на закони України.Труба, яка помножила на нуль здоровий глузд.Але справа не в трубі. Справа в тому, що хтось вирішив, що в самому серці Львова можна нівелювати історію, закони і права громади. А відповідальні органи тихо відвертають погляд, знизуючи плечима, кажуть: «Ну подумаєш… якась труба…»Це не історія про двір.Це історія про країну, яка щодня воює за своє майбутнє, але вперто не здатна захистити навіть своє минуле.Бо якщо можна тут, то можна скрізь.Бо якщо у Львові може перемогти труба, хто завтра переможе у твоєму місті?