ОЛЕНА ШУЛЯК

🇺🇦🤝🇪🇺Київ і Брюссель — дуже різні міста. Різні доходи, різні ринки, різна історія. Але їх уже давно об’єднує одна річ, спільна для України та більшості країн ЄС: житло стає дедалі менш доступним.Для українських міст це наслідок війни, руйнувань, дефіциту і ще 100500 факторів. Для європейських міст проблема сформувалася через перегрітий ринок, інвесторський тиск і оренду, яка роками зростала швидше за зарплати. Причини різні, відчуття схоже. Дім перестає бути чимось гарантованим.Саме тому житлова криза в Європі офіційно перестала бути приватною проблемою окремих родин. European Commission визнала її критичною соціально-економічною загрозою і запустила план дій для стримування цін на купівлю та оренду житла.Житлова політика стала політичним пріоритетом нової каденції Урсула фон дер Ляєн. Уперше в історії ЄС питання житла закріплене в окремому портфелі комісара. Разом із European Investment Bank запускаються фінансові механізми для розвитку доступного і соціального житла, реновації житлового фонду та зниження енергетичних витрат домогосподарств.У центрі європейського підходу проста логіка. Житло — це не лише ринок, а базова умова соціальної стабільності, мобільності робочої сили та економічного розвитку.Така сама європейська житлова логіка закладена в нашому законопроєкті «Про основні засади житлової політики», який Верховна Рада, сподіваюсь, ухвалить 13 січня. Це рамковий документ, який нарешті перетворює житлову політику на систему правил, а не на набір випадкових рішень.Ключові положення законопроєкту🔹 створення житлового фонду для доступної оренди, службового та соціального житла🔹 можливість розвитку доступної іпотеки для визначених категорій громадян🔹 зупинення приватизації державного та комунального житлового фонду🔹 обов’язкове затвердження регіональних житлових стратегій🔹 чіткі правила для державно-приватного партнерства та інших інструментів розвитку житлаПо суті, Європа і Україна зараз рухаються різними маршрутами до однієї точки.Різні стартові умови і різні масштаби, але однакове розуміння. Без доступного житла не працює ні економіка, ні міста, ні нормального життя.

У 2025 році Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, яку ми законодавчо створили ще на початку каденції, виповнилося 5 років! За цей час вона стала не просто цифровим сервісом, а новими правилами гри: мільйони зареєстрованих документів, сотні тисяч користувачів, інтеграція з DREAM і Реєстром пошкодженого та знищеного майна. Система, запущена на основі нашого Закону №199-IX, реально замінила паперові схеми прозорими алгоритмами і допомагає контролювати відбудову без «ручного режиму». Це ті мільярди, які не пішли в корупцію, бо алгоритм хабарів не бере.✅ ДБН у сфері протипожежного захисту. За нашої з колегами спільної ініціативи та роботи, оновлені застарілі норми, які роками не відповідали реальним умовам роботи. Зокрема, для критичної інфраструктури та мобільних операторів. Це результат тривалого діалогу між бізнесом, профільними відомствами, ДСНС, експертами та парламентом, коли здоровий глузд зрештою взяв гору над формальними вимогами.✅ Європейські стандарти — вже в роботі. У 2025 році українські виробники почали масово працювати з 305-м регламентом ЄС у сфері будівельної продукції, яке ми законодавчо розробили та ухвалили раніше. Зокрема, багато компаній зареєстрували декларації відповідності своєї продукції в ЄДЕССБ, що означає реальне застосування європейських вимог до якості й безпеки.✅ Державна служба. Набрав чинності Закон №8222 про єдині підходи до оплати праці державних службовців із класифікацією посад і системою грейдів, над яким сумлінно працювали в комітеті. Менше хаотичних надбавок, більша роль окладу і зрозуміліші правила відповідальності.✅ Безпека і гідність у війську. Парламент прийняв за основу наш з колегами законопроєкт №13037 щодо змін до військових статутів, із відповідальністю командирів, обовʼязковим реагуванням на дискримінацію та сексуальні домагання і захистом тих, хто повідомляє про порушення. Це про армію, де дисципліна не суперечить гідності.✅ Добровільна мобілізація як усвідомлений вибір. Набрав чинності Закон №11079-1 «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законів щодо умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби», співавторкою якого я є. За даними Мінʼюсту в 2025-му, до Сил оборони долучилися понад 10 тисяч людей з числа увʼязнених. Це про відповідальність і вибір у найскладніших обставинах.✅ Наставництво. Парламент підтримав законопроєкт №13200 про наставництво як інструмент системної підтримки дітей і молоді у складних життєвих обставинах. Тиха, але важлива робота з майбутнім.✅ Меморіал Героїв Небесної Сотні. Зареєстрували законопроєкт №14166, який створює правові умови для будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності. Йдеться про зняття багаторічних бюрократичних блокувань і виконання обовʼязку перед людьми, з яких почалася сучасна українська держава.✅ Пам’ять про тих, з кого почалася незалежність. Набрав чинності Закон №6493 «Про статус народного депутата — засновника державної незалежності України», який ми розробили і ухвалили на базі нашого комітету цьогоріч. Це рішення про відповідальність за памʼять і про людей, які 24 серпня 1991 року взяли на себе політичний ризик і проголосували за незалежність України. Фундамент, на якому тримається держава й сьогодні.❤️Наприкінці хочу подякувати всім, хто працював поруч протягом цього року. Колегам у парламенті й уряді, експертам, представникам громад, міжнародним партнерам і тим, хто часто залишався за кадром. Більшість цих рішень — результат спільної, інколи дуже складної, але необхідної роботи. Далі — більше!

Повоєнні вибори — це не питання «коли».Це питання як.Це об’єктивна реальність, до якої держава має готуватися заздалегідь і відповідально. Перед нами велика кількість складних питань, на які потрібно знайти чесні й системні відповіді. Починаючи з безпеки всього виборчого процесу, фінансування виборів, доступності виборчих дільниць за кордоном і завершуючи забезпеченням права обирати та бути обраним для сотень тисяч військових.Сьогодні відбулося перше засідання РГ з напрацювання законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, у якій я працюю заступницею голови.Це складна робота, яка потребує не лише якісних правових норм, а й глибокого розуміння суспільних процесів, довіри та консолідації зусиль держави і громадянського суспільства.Окремий і надзвичайно серйозний вимір цієї роботи — зовнішні загрози. Точніше, одна добре відома загроза — росія.росія не сприймає вибори як демократичний процес. Для неї це інструмент гібридної війни. У самій рф вибори давно перестали бути вільним, конкурентним і легітимним механізмом волевиявлення та перетворилися на формальну процедуру підтвердження заздалегідь визначеного результату. Саме цю логіку вона намагається експортувати й за межі власних кордонів. Мета такого втручання — або привести до влади лояльне керівництво, або, якщо це не вдається, поставити під сумнів саму ідею вибору. Так формується модель «виборів без вибору», де легітимними визнаються лише «зручні» для росії результати, а всі інші оголошуються сумнівними або незаконними.Втручання у виборчі процеси є комплексною моделлю, яка починається задовго до дня голосування і не завершується оголошенням результатів. Йдеться про кібератаки на виборчі системи та реєстри, масове поширення дезінформації й фейків, фінансування лояльних політичних проєктів і псевдогромадських ініціатив, підкуп виборців, дискредитацію інституцій і результатів голосування ще до їхнього офіційного оголошення.Окремий і дедалі потужніший інструмент — соціальні мережі. Платформи на кшталт TikTok, Facebook, X та YouTube дозволяють за допомогою мільйонів ботів, скоординованих мереж акаунтів і алгоритмічного просування швидко масштабувати емоційні наративи. При планомірному використанні це дає змогу не переконувати фактами, а формувати відчуття «суспільної думки», нав’язувати страхи, сумніви й прості, але хибні відповіді на складні питання.Відносно недавні приклади виборів у Румунії, Грузії та Молдові демонструють, що таке втручання може бути як публічним і демонстративним через підтримку або блокування певних кандидатів і політичних ідей, так і прихованим через незаконне фінансування політичних кампаній, партій, громадських структур і медіа, які працюють на формування потрібного порядку денного. Часто це маскується під внутрішню політичну конкуренцію, але по суті є зовнішнім керованим процесом.Паралельно запускаються кампанії з підриву довіри до виборчих комісій, судів, громадських організацій у сфері виборів, а також до самих процедур і результатів голосування. Окремий виклик — торгівля страхом і маніпуляція ним. Велика війна, яка триває вже майже чотири роки, страх перед її ескалацією або повторенням можуть цілеспрямовано використовуватися проросійськими силами як інструмент політичної боротьби. Насправді це не про безпеку. Це про тиск, залякування і нав’язування «потрібних» рішень. І ми вже бачимо як це використовувалось під час виборів в Грузії і Молдові. Саме тому розмова про виборче законодавство — не про політичну доцільність і не про зручність. Це питання захисту суверенітету і стійкості держави.Наше завдання — побудувати такі правила й механізми, які забезпечать одночасно внутрішню і зовнішню легітимність виборів. Таку, за якої і українське суспільство, і всі політичні сили не матимуть підстав для сумнівів, а міжнародні партнери визнають: українська демократія витримала іспит на міцність навіть в умовах безпрецедентно агресивного зовнішнього втручання.

Не всі євротести проходять у Брюсселі. Частина з них починається значно ближче, у черзі до ЦНАПу, на сайті міської ради, у спробі знайти послугу без дзвінків, паперів і зайвих візитів. Саме в цих повсякденних взаємодіях вимірюється реальна готовність українських міст до європейських стандартів прозорості та сервісності.Аналітики Transparency International Ukraine у програмі «Прозорі міста» перевірили, наскільки електронні сервіси дійсно працюють на людей, від єдиної точки доступу до сервісів до реального онлайн-запису, зворотного зв’язку й відкритих даних. Середній рівень становить менше половини можливого. Це чітко показує, що діджиталізація просувається нерівномірно й часто не дає людям реальної користі.Рейтинг міст, які аналізували, виглядає так:🔹 Київ, 70 балів🔹 Львів, 63 бали🔹 Харків, 58 балів🔹 Дніпро, 56 балів🔹 Хмельницький, 56 балів🔹 Одеса, 51 бал🔹 Запоріжжя, 47 балів🔹 Кропивницький, 45 балів🔹 Луцьк, 43 бали🔹 Чернігів, 32 бали🔹 Полтава, 27 балівПри цьому дослідження чітко зафіксувало системні проблеми, які повторюються майже в усіх містах. Часто електронні сервіси існують формально, але не зведені в єдину зрозумілу точку доступу. Соціальні послуги майже ніде не представлені як повноцінні онлайн-сервіси. Багато інструментів не інтегровані між собою або приховані глибоко в структурі сайтів, що фактично зводить користь цифровізації нанівець.Окремий виклик — зворотний зв’язок. У частині міст він або не працює, або не дає людині розуміння, що її звернення справді розглядається. У підсумку цифрові рішення часто залишаються «вітриною», а не реальним сервісом для мешканців.Ці результати важливі не самі по собі. Там, де є зрозумілі електронні сервіси, від онлайн-запису в ЦНАП до відкритих даних про рішення й майно громади, люди почувають себе не спостерігачами, а повноправними учасниками життя своєї спільноти. Це суттєво підвищує рівень довіри, зменшує ризики корупції та зміцнює місцеву демократію.Саме тому останні роки парламент працював над реальними змінами в законодавстві, які закладають фундамент для відкритих і відповідальних громад, зокрема:👉 Закон України № 3590-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування». Він закріплює обов’язок відкритості роботи місцевих рад, публічність порядків денних і рішень, трансляції пленарних засідань, доступ до інформації про комунальне майно та діяльність ОМС.👉 Закон України № 3703-IX «Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Він визначає механізми участі мешканців у прийнятті місцевих рішень, включно з місцевими ініціативами, громадськими слуханнями, консультаціями та електронними інструментами, а також посилює роль статутів територіальних громад.Європейська інтеграція — це не декларації. Це здатність влади бути прозорою, доступною та ефективною у щоденній роботі з громадянами. І цифрові сервіси не самоціль. Вони є ключем до відкритої, відповідальної і європейської громади.

Відновлення країни неможливе без точного розуміння того, де система працює, а де виникають збої. У сфері будівництва це особливо відчутно: регуляції, дозвільні процедури, підключення до мереж, взаємодія з органами влади напряму впливають на темпи відбудови та розвиток громад.Саме тому для ухвалення рішень у сфері будівництва та відновлення потрібні не лише закони й стратегії, а й факти з місць. Пульс — це державна цифрова платформа, яку координує Міністерство економіки України, і яка дає бізнесу можливість напряму фіксувати проблеми у взаємодії з державою, залишати звернення та коментарі й формувати аналітику на основі реальних даних.Для будівельної галузі це ключовий інструмент секторальної аналітики. Дані, які надходять через «Пульс», дозволяють бачити, на яких етапах гальмується відновлення, які регуляції створюють бар’єри, і де управлінські рішення потребують корекції. Саме така інформація має лягати в основу галузевої політики/Запрошую бізнес будівельної сфери долучатися до роботи з «Пульсом» і залишати свої звернення та коментарі.

НАБУ викрило чергову корупційну схему в земельно-будівельній сфері. Місцеві депутати у Луцьку вимагали та отримували 30 тисяч доларів за «правильні» рішення щодо землі та забудови.Дивуюсь? Ні.Лише знову загинаю палець на черговому випадку. Проблема в тому, що пальців уже давно не вистачає.Корупція в земельних і будівельних питаннях для окремих чиновників та депутатів ОМС давно стала священним корупційним Граалем.Географія цього земельно-будівельного беззаконня не має меж, адже це не окреме місто і не окрема область. Це вся Україна.У всіх звітах, рейтингах і дослідженнях корупційних ризиків земля та будівництво стабільно в топі. Без сюрпризів.Це той випадок, коли всі все знають.Знають, що беруть.Знають, що вимагають.Знають, хто саме і за які «послуги».Знають навіть середні «такси».НАБУ, САП, поліція можуть робити десятки гучних справ і спецоперацій на кшталт «Чисте місто» в Києві. Але це радше спроба перемогти онкологію інгаляцією. Виглядає заспокійливо, проте не працює.Проблема не в окремих прізвищах.Проблема в самій конструкції.Коли спокуса надто велика, жоден домоклів меч у вигляді НАБУ не стає стримуючим фактором. Єдине, що реально працює, це відсутність людини в процесі прийняття рішення. Там, де рішення автоматизовані, прозорі й позбавлені ручного впливу, хабар просто ні за що брати.Звісно, сказати це легко.Реалізувати значно складніше. Бо саме це мав зробити законопроєкт №5655. Саме тому він отримав шалений спротив. Причина проста. Йдеться про величезні обсяги корупційного кешу, який він мав прибрати, і який корупціонерам дуже не хотілося втрачати.Проте поки в цій системі нічого не змінюється. А все суспільство в питанні землі та будівництва дедалі більше нагадує біг по граблях. Ми знаємо, де вони лежать, знаємо, чим усе закінчується, але знову на них наступаємо.І цей корупційний грааль ще довго передаватимуть із рук у руки, від громади до громади, від міста до міста.

2025 рік для ринку нерухомості виглядає відносно стабільним у статистиці, але ця стабільність радше зовнішня. Цифри Держстату майже не відрізняються від 2024 року, однак за ними — ринок, який живе в режимі очікування. Попит на будівництво, реконструкцію та операції з нерухомістю не зник, він лише поставлений «на паузу». І саме цей відкладений попит, накопичений за роки війни, згодом визначатиме і масштаб, і темп відновлення.Про це йшлося під час ХІІ Національного форуму ринку нерухомості в Києві, організованого Спілкою фахівців з нерухомого майна України - СФНУ. Ключовий висновок дискусії простий: після війни ринок не повернеться до старих правил. Він входитиме в нову фазу — з іншими стандартами, іншими очікуваннями покупця і зовсім іншою логікою розвитку.Уже зараз чітко видно, що формуватиме цю нову реальність:🔸 Цивільний захист. Укриття та простори подвійного призначення стають базовою умовою нового будівництва, без якої об’єкт втрачає цінність і довіру.🔸 Енергоефективність. Мінімальні стандарти закріплені законодавчо і впливатимуть не лише на ціну житла, а й на стійкість домогосподарств і країни загалом.🔸 Безбар’єрність. Доступність перестає бути опцією, це критерій якості житла і міського середовища.Але вимоги до «заліза й бетону» не працюватимуть без змін у правилах гри. Саме тут ключовою стає житлова політика. Скасування застарілого Житлового кодексу, планування на національному, регіональному й місцевому рівнях, запуск єдиної цифрової житлової системи, розвиток соціального житла та перегляд правил оренди означають відхід від ручних рішень і непрозорих черг до системи, де зрозумілі як можливості людини, так і відповідальність держави.Це не швидкий процес і не просте завдання. Але без нього відкладений попит так і залишиться очікуванням, а не стане основою для стійкого й передбачуваного розвитку ринку.

У середині 2010-х Сатья Наделла, очільник Microsoft, публічно визнав просту, але незручну річ: компанія, яка десятиліттями визначала майбутнє технологій, почала втрачати людей не через ринок і не через конкуренцію, а через власну культуру. Вона стала надто жорсткою, надто закритою, надто зацикленою на внутрішньому змаганні.Замість того щоб шукати нових «геніїв», Наделла зробив інше — почав змінювати середовище. Головним KPI стала не досконалість, а здатність вчитися. У Microsoft з’явилася те, що він назвав "growth mindset" — культура відкритості, допитливості й постійного розвитку.Це рішення не виглядало героїчним. У ньому не було гучних жестів чи швидкого ефекту. Але саме воно повернуло компанії довіру, енергію і зростання.За останні роки світ дуже змінився. Кризи, війни, технологічні злами зруйнували стару ілюзію, що лідерство — це контроль, впевненість і готові відповіді. Сьогодні лідерство дедалі більше схоже не на командний пункт, а на навігацію в тумані. Ти не завжди бачиш горизонт, але відповідаєш за курс.У таких умовах особливо чітко видно різницю між силою і зрілістю.Сила намагається перекричати хаос.Зрілість вчиться його читати.І саме це стає ключовим маркером сучасного лідерства — не здатність домінувати, а здатність будувати середовище, яке витримує невизначеність і не ламається від складних рішень.Саме про це та багато іншого говорили під час SHE Congress 2025 — платформи, яку організовує WOMO. Про лідерство, про відповідальність без броні, про те, що сьогодні визначальним стає не масштаб голосу, а здатність створювати простір, у якому люди не бояться думати, помилятися і рости.Світ більше не потребує лідерів у броні.Він потребує лідерів із чутливою нервовою системою — живою, уважною, здатною реагувати швидко і чесно. Систем, у яких правда доходить вчасно, а рішення народжуються не зі страху, а з розуміння.Саме такі системи мають шанс витримати великі зміни.Бо ці зміни вже не десь на горизонті.Вони вже тут.

➡️А поза цим, наші регіональні лідери реалізували понад 100 регіональних проектів: від надання гуманітарної допомоги до перекваліфікації ветеранів та підтримки ментального здоров’я. Всі проекти дуже різні, але кожен – вчасний та потрібний.➡️Особливо пишаюся проектом “Сильні України”. Адже “Слуга Народу” – перша політична сила, яка започаткував в Україні справжнє ветеранське ком’юніті, що об’єднує навколо спорту тисячі ветеранів. За ці роки наші герої охопили змаганнями чималу географію України, а також побили світові рекорди на міжнародних змаганнях. Більше дізнатися про проект, а також долучитися до лав “Сильних України” можете тут.➡️За ці роки ми створили кількатисячний “Кадровий резерв” партії. Завдяки унікальній методиці відбору нам вдалося сформувати резерв справді ціннісних людей, які є військовими, ветеранами, фахівцями свої справи. Впевнена: саме такі люди мають формувати майбутню політику країни, бо їх досвід, порядність та чесність може не лише формувати якісні європейські зміни, а й унеможливити історичні помилки, які, на жаль, трапляються в нашому політикумі.➡️Варто згадати і про очищення партії “Слуга Народу”. Ми почали цей процес ще 4 роки тому і він триває донині. Ми створили дисциплінарну комісію, активно застосовували імперативний мандат. Бо важливо не лише визнавати свої хиби, а й робити висновки і запобігати новим промахам у майбутньому.Як бачите, за 4 роки було зроблено чимало і я щиро дорожу кожним результатом, пишаюся кожним та кожною, хто зробив цей результат можливим. Я дякую усім професійним, чесним і порядним колегам, ви – назавжди частина мого серця 💚А ще бажаю моєму наступнику Олександру Корнієнко не просто продовжувати все нами почате, а й примножити кожну добру справу. Слава Україні!

Війна завжди залишає після себе рахунок.Питання лише в тому, чи буде кому і як його виставити.Сьогодні зроблено важливий крок, щоб відповідь була чіткою і юридичною, а не емоційною. У Нідерландах у присутності Президента України Володимира Зеленського підписано Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії, яка розглядатиме вимоги щодо збитків, завданих Україні агресією росії.Міжнародний механізм компенсації формується у три послідовні кроки:1️⃣ Реєстр збитків, який уже працює та приймає заяви від громадян, бізнесу й органів влади.2️⃣ Міжнародна компенсаційна комісія, що юридично розглядатиме ці заяви та визначатиме обґрунтований розмір компенсації.3️⃣ Компенсаційний фонд, через який мають відбуватися виплати.Комісія працюватиме в Нідерландах і стане ключовою ланкою між фіксацією збитків і реальним відшкодуванням. Йдеться про мільйони історій — зруйновані домівки, втрачений бізнес, знищену інфраструктуру й громади, які починають відбудову з нуля.Це не політична декларація і не жест солідарності. Це юридичний шлях до того, щоб матеріальна відповідальність за війну була не абстрактною, а оформленою в рішеннях, цифрах і зобов’язаннях.Війна не може закінчитися без рахунку. І цей рахунок має бути виставлений тим, хто її розв’язав.