Вибір без вибору — примусова евакуація.💢 Обласні військові адміністрації визначають населені пункти, де перебування людей є небезпечним. Такі території називають «буферною зоною» чи «сірою зоною», але за цими словами щоденний ризик для життя. І таких населених пунктів в Україні сотні. Фізично безпечна відстань до фронту постійно зменшується. FPV-дрони та КАБи дістають туди, де ще вчора було тихо.❓ А як люди?🚶‍♂️ Вони залишають свої домівки, зачиняють двері й майже машинально кладуть ключ у кишеню. Ключ, який завтра може нічого не відмикати, адже ніхто не знає, чи залишиться будинок цілим після наступного обстрілу. І чи взагалі цей населений пункт існуватиме через кілька місяців.📉 Формально, такі переселенці не мають доступу до свого житла так само, як і ті, хто виїхав із тимчасово окупованих територій. Але фактично вони залишаються поза більшістю державних програм лише тому, що їхні будинки ще стоять.📜 Коли ми працювали над законодавством, яке стало основою програми єВідновлення, компенсації для цієї категорії були передбачені. Але на практиці вони досі не реалізовані.⚖️ Держава повинна чесно визнати, що втрата можливості жити в домі через війну — це така ж втрата житла, як і руїни після прильоту. Люди, які залишили свій дім під обстрілами, повинні отримати сертифікати, щоб відкрити інші двері до безпеки, стабільності та нового життя.🏠 Сертифікат на купівлю житла для евакуйованих із зон обов’язкової евакуації має надаватися навіть тоді, коли житло не зруйноване фізично. Зараз фатично — це законодавча «сіра зона», але у законопроєкті «Про засади відновлення України» передбачено, що Кабмін визначає критерії, за якими населений пункт може бути визнаний «зруйнованим». І в такому випадку, незалежно від стану конкретного будинку, кожен мешканець повинен отримати 100% компенсацію.💬 Це не про стіни, це про право на безпечне життя. Якщо держава не захистить тих, хто втратив дім, навіть коли він ще стоїть, ми втратимо більше, ніж будинки. Ми втратимо людей.#єВідновлення #UkraineRecovery #SafeHome #Відновлення #правоНаДім