ОЛЕНА ШУЛЯК

Вчора на засіданні Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування мали нагоду поспілкуватися з очільниками двох профільних міністерств. Микола Калашник представив бачення роботи Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту. Своєю чергою, Віталій Безгін презентував пріоритети Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб.Говорили про те, що зараз найбільше хвилює громади й мільйони українців: підтримку ВПО, відновлення зруйнованого житла та інфраструктури, спроможність громад, логістику й транспортне сполучення. Для Комітету важливо бачити не лише загальні плани міністерств, а й те, як ці рішення працюватимуть на місцях.Серед основних пріоритетів роботи нашого Комітету на цей рік визначили:🔹законодавче розмежування повноважень;🔹прозорість у відновленні через застосування ВІМ-технологій;🔹підтримка прифронтових територій;🔹продовження оновлення житлової політики;🔹зміцнення дієздатності місцевих рад;🔹справедлива система оплати адмінпослуг;🔹збільшення можливостей органів самоорганізації населення.

Колись умовний «центр» прагнув вирішувати на місцях усе: від заміни перегорілої лампочки в сільському клубі до того, де будувати лікарню, прокладати дорогу та як розподіляти бюджет цілої громади.Тисячі рішень різного масштабу мали спочатку піднятися на кілька поверхів влади, а потім у вигляді дозволу спуститися назад. Так працювала централізована модель управління, у якій самостійність на місцях сприймалася радше як загроза контролю.Час, європейський досвід і війна показали слабкість такої моделі для України. Розгалужена мережа громад, здатних самостійно оцінювати ситуацію та швидко ухвалювати рішення, стала одним із важливих елементів стійкості держави.Однак законодавчо ця система досі не завершена. Межі відповідальності держави, областей, районів і громад залишаються розмитими, частина повноважень дублюється, а частина не забезпечена достатніми ресурсами.Про те, які рішення можуть змінити ситуацію вже протягом цієї парламентської сесії, говорила на Форумі «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний», організованому DESPRO за сприяння Програми EGAP.1️⃣ Першим кроком має стати ухвалення законопроєкту №14412 про засади розмежування повноважень між рівнями публічного врядування. Зараз Комітет держвлади готує його до другого читання, узгоджує сфери компетенцій із профільними комітетами та міністерствами. Наступним етапом стануть консультації з асоціаціями органів місцевого самоврядування.Наше завдання — ухвалити законопроєкт до кінця року. Він створить основу, після якої потрібно буде внести зміни до Бюджетного кодексу та понад 170 законів, щоб кожне повноваження мало чітко визначеного відповідального і відповідне фінансове забезпечення.2️⃣ Паралельно маємо відновити прозорі конкурси на публічній службі, оновити правила роботи органів самоорганізації населення, врегулювати адміністративний збір і забезпечити повноважність місцевих рад під час воєнного стану.➕ Великий блок роботи стосується житла та відновлення. Громади братимуть участь у створенні фондів соціального житла, управлятимуть ними та відповідатимуть за їхню роботу. Тому правила мають бути зрозумілими ще до запуску цієї системи.Водночас імплементація Закону «Про основні засади житлової політики» затримується. Термін для підготовки державної житлової стратегії та необхідних нормативних актів минув 15 серпня, але відповідні рішення урядом досі не ухвалені.3️⃣ Залишається відкритим і питання розподілу ПДФО. Громади пропонують різні моделі, тому парламенту потрібна їхня консолідована позиція, на основі якої можна буде сформувати справедливе та підтримане рішення.Сильна держава будується не через погодження кожної місцевої дрібниці згори. Вона будується тоді, коли центр відповідає за стратегічні рішення, а громади мають достатньо повноважень, ресурсів і свободи дій, щоб відповідати за життя людей на своїй території.

Майно залишилося на тимчасово окупованій території, але право на нього нікуди не зникло. Як і право вимагати від росії відшкодування завданих збитків.Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв для юридичних осіб — C3.2 «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях».Подати заяву можуть приватні компанії, державні та комунальні підприємства, які через російську агресію втратили можливість володіти, користуватися або розпоряджатися своїм майном на ТОТ.У межах категорії можна заявити про:🔹 вартість майна, контроль над яким було втрачено;🔹 втрачений прибуток через неможливість його використання;🔹 повну втрату бізнесу.Для подання заяви необхідно підтвердити права на майно, його місцезнаходження та обставини втрати контролю, а також надати оцінку збитків і методологію їх розрахунку.Заяви подаються через портал Дія. Вони стануть частиною доказової бази для майбутнього компенсаційного механізму.Кожен задокументований збиток — ще один рахунок, який має бути пред’явлений росії.

У будь-якої реформи є одна підступна ілюзія: після голосування за закон здається, ніби найскладніше вже позаду. Насправді саме після закону починається важка державна інженерія — імплементація, підзаконні рішення, процедури, інституційні механізми та контроль виконання.Про це говорили у Києві на засіданні Секції Асоціації міст України з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад за модерації Маріупольського міського голови Вадима Бойченка. Одна з ключових дискусій була присвячена новому Закону «Про основні засади житлової політики» та тому, як перетворити його з нормативної рамки на працюючу систему.Ми справді зробили великий крок. Україна нарешті отримала сучасну законодавчу основу для соціального й доступного житла, оренди, лізингу, пільгового кредитування. Але закон — лише компас. Дорогу все одно треба прокласти.І саме тут виникає головний розрив між ухваленим законом і його реальним втіленням.Національна житлова стратегія досі не затверджена. Єдина інформаційно-аналітична житлова система не створена. Правила для операторів соціального та доступного житла ще не запущені. Частина громад, навіть за наявності фінансування, поки не має підготовлених земельних ділянок, мереж і чіткого бачення, де і яке житло розвивати.Саме тому житлова реформа зараз потребує синхронної роботи на кількох рівнях.🏛 Держава має дати правила і стратегію.🏘 Громади — визначити простір для розвитку.🏗 Бізнес — отримати зрозумілу модель участі.🤝 А всі разом — працювати з єдиними даними.Бо сьогодні питаннями житла займаються одразу кілька міністерств і відомств — Мінсоцполітики, Мінветеранів, Міноборони та інші. Але вся ця інформація досі не зведена в одному місці, а рішення часто ухвалюються на основі відомчих даних, а не єдиної картини по країні.Окремо говорили про роль громад. Житлова політика починається задовго до першого екскаватора. Вона починається зі стратегії розвитку, просторового планування, земельної ділянки, інженерних мереж і розуміння, кого громада хоче залучити та втримати.І для деокупованих, прифронтових та тимчасово окупованих громад це питання має особливу вагу. Бо житло тут безпосередньо пов’язане з поверненням людей, роботою, відновленням економіки і майбутньою життєздатністю територій.Можна роками говорити про повернення українців великими словами. Але люди ухвалюють рішення дуже конкретно:❓ Де я житиму?❓ Де я працюватиму?❓ Чи бачу я тут майбутнє для своєї родини?Тому житлова політика сьогодні — фактично інфраструктура повернення людей.Ми вже заклали фундамент. Тепер наше спільне завдання — не милуватися кресленням, а будувати поверх за поверхом.

❓ «Коли ми повернемось додому?» Таке питання мільйони ВПО ставлять собі мало не щодня.Питання, на яке поки немає відповіді. Радше думка, що постійно залишається десь поруч.Але для багатьох роздуми про повернення починається з набагато простішого й болючішого: а чи є куди повертатися?Нове опитування яке підготували та провели UNHCR Ukraine - Aгентство ООН у справах біженців в Україні і Офіс Омбудсмана України, охопило понад 13 тисяч інтерв’ю. Його результати показують, наскільки гострою залишається житлова проблема для внутрішньо переміщених людей.Кілька цифр, які добре це ілюструють:➡️ 57% ВПО повідомили, що їхнє житло пошкоджене, зруйноване або недоступне через тимчасову окупацію.➡️ 56% ВПО стикаються з перешкодами в отриманні компенсації за пошкоджене чи зруйноване майно.➡️ 5% ВПО, чиє житло було пошкоджене або зруйноване, повідомили про отримання повної або часткової компенсації.➡️ 56% опитаних ВПО живуть в орендованому житлі. Ще 13% проживають у родичів або друзів.➡️ 14% тих, хто живе у родичів чи друзів, орендує житло або перебуває у місцях тимчасового проживання, мають невизначений чи нестабільний статус користування житлом.➡️ 58% опитаних у цій групі мають лише усну домовленість, яка підтверджує їхнє право проживати у житлі.🏘 Окрема проблема стосується місць тимчасового проживання. Вони створювалися як рішення на крайній випадок, але для багатьох людей стали домом на роки. 69% опитаних мешканців МТП живуть там щонайменше рік, а 29% — понад три роки.📌 На цьому тлі особливо показовою є ще одна цифра. 81% опитаних ВПО наразі не планують повертатися додому. Серед тих, хто не визначився або не планує повернення, головними причинами залишаються безпекова ситуація — 74%, житлові проблеми — 37% та тимчасова окупація території, де розташоване їхнє житло — 35%.За кожним із цих відсотків люди, які вже роками живуть в іншому місті, орендують квартиру, залишаються у родичів або в тимчасовому житлі. І часто не знають, де житимуть через рік чи два.🏗 Тому житлова політика для ВПО вже не може обмежуватися тимчасовим розміщенням. Потрібні довгострокові рішення: доступна оренда, соціальне житло, захищені орендні відносини та повноцінне врахування потреб ВПО в державній житловій політиці.Бо для багатьох питання «коли ми повернемось додому?» сьогодні вже нерозривно пов’язане з іншим: «як облаштувати нормальне життя там, де ми є зараз?»

3️⃣0️⃣0️⃣ тисяч українських родин уже скористалися програмою єВідновлення. Але запит на компенсації залишається величезним, особливо у прифронтових громадах та серед людей, чиє житло залишилося на тимчасово окупованих територіях.У парламенті готуємо зміни, які мають розширити можливості програми та зробити її доступнішою для людей.Що пропонуємо змінити 👇➡️ Житло на територіях, непридатних для життєдіяльності, прирівнювати до знищеного. Йдеться про громади, де через руйнування інфраструктури люди фактично не можуть жити, навіть якщо сам будинок формально вцілів.➡️ Дозволити використовувати житловий сертифікат єВідновлення для погашення іпотеки — як уже існуючої заборгованості, так і при оформленні нового кредиту.➡️ Зробити роботу місцевих комісій прозорішою. Інформація про їхній склад, місце роботи та порядок прийому громадян має бути доступною на сайтах органів місцевої влади.➡️ Ширше застосовувати дистанційне обстеження зруйнованого житла, зокрема супутникові знімки та інші дані, щоб не витрачати час на окреме обстеження кожного будинку там, де знищені цілі вулиці чи квартали.Окреме питання — компенсації людям із ТОТ. Для них уже діє механізм житлових ваучерів на 2 млн грн, але заявок значно більше, ніж можливостей програми. Тому її потрібно розширювати та залучати для цього додаткове фінансування.Детальніше про зміни до єВідновлення — у відео.

Головні рішення парламенту від 19 серпня 2026 року✅ Законопроєкт №15450 про Митний кодекс України.Йдеться про повне наближення українського митного законодавства до правил ЄС. Це одне з ключових зобов’язань України в межах переговорів про вступ до ЄС за розділом 29 «Митний союз».Ключові зміни:🔹 приведення митних правил і процедур у відповідність до законодавства ЄС;🔹 запровадження єдиних і прозорих правил для експортерів та імпортерів;🔹 адаптація митного контролю, оформлення товарів та захисту прав інтелектуальної власності до європейських стандартів;🔹 інтеграція української митної системи з цифровими та інформаційними системами ЄС;🔹 оновлення правил щодо переміщення товарів фізичними особами, митної статистики та відповідальності за порушення.✅ Законопроєкт №15122 про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».Державне підприємство «СхідГЗК» пропонується перетворити на акціонерне товариство, 100% акцій якого залишатимуться у власності держави. Це має запровадити сучасну модель корпоративного управління, створити умови для залучення інвестицій і розвитку видобутку урану.Окремо вводиться тимчасовий захист підприємства від процедур банкрутства та примусового виконання рішень, щоб не допустити зупинки його роботи й розпродажу активів.✅ Законопроєкт №15397 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду.Посилюються вимоги до утримання та доступності укриттів під час воєнного стану. Йдеться про регулярні перевірки, належне оснащення та заборону використання захисних споруд не за призначенням.Також має бути відкритою інформація про розташування укриттів, створені інтерактивні карти та розширена мережа швидкоспоруджуваних укриттів, до яких можна дістатися не більш як за 10 хвилин. Посилюється відповідальність за перешкоджання доступу громадян до укриттів.✅ Законопроєкт №13704-д про забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та звільнених із полону на належну медичну допомогу, реабілітацію та протезування.Посилюються державні гарантії у сфері лікування, реабілітації та протезування.Зокрема:🔹 фінансування лікування та реабілітації за рахунок державного бюджету;🔹 збереження грошового забезпечення військовослужбовців під час лікування та реабілітації, зокрема за кордоном;🔹 можливість довготривалої реабілітації та обов’язкове проходження ВЛК перед поверненням до військової частини;🔹 забезпечення сучасними протезами й ортезами та право самостійно обирати протезиста і заклад;🔹 створення єдиної інформаційної платформи у сфері засобів реабілітації;🔹 розроблення програми «Врятуй кінцівку» на 2026–2030 роки для профілактики ампутацій;🔹 опрацювання можливості пожиттєвого грошового утримання для військових із тяжкими необоротними бойовими травмами та інвалідністю I групи.✅ Законопроєкт №14191 про посилення державної підтримки осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю.Пропонується збільшити розмір виплат, розширити доступ до послуг та спростити їх отримання.Основні зміни:🔹 прив’язка соціальної допомоги до мінімальної зарплати замість прожиткового мінімуму;🔹 виплати у розмірі 100% мінімальної зарплати для дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства І групи, 70% — ІІ групи, 30% — ІІІ групи;🔹 допомога на догляд без необхідності одному з батьків звільнятися з роботи;🔹 цифрове оформлення допомоги та медичних документів;🔹 можливість самостійно обирати спосіб отримання виплат;🔹 розширення доступу родин до раннього втручання, інклюзивного супроводу та послуг тимчасового відпочинку;🔹 включення медичних виробів для дітей з інвалідністю до програми реімбурсації;🔹 фінансування допомоги та послуг за рахунок державного бюджету.

Закон є, а реформи немає.Так теж буває. У державній політиці це не оксюморон, а цілком реальний сценарій. Бо закон задає напрямок і рамку. А далі починається робота виконавчої влади: постанови, порядки, методики, реєстри, процедури. Без них навіть чинний закон може роками залишатися набором правильних норм без практичного продовження.15 лютого набрав чинності рамковий Закон №4751-IX «Про основні засади житлової політики». Він мав перезавантажити всю систему. Йдеться про соціальне та доступне житло, доступну оренду, цифровий облік, нові механізми державної підтримки.А Кабмін мав зробити свою частину роботи.Зокрема 👇1️⃣ Запустити ЄІАЖС, Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему. У ній має зібратися інформація про житловий фонд країни, доступні механізми підтримки та людей, які її потребують.2️⃣ Визначити правила набуття статусу операторів соціального та доступного житла. Хто і на яких умовах зможе управляти таким житлом, досі має бути врегульовано підзаконними актами.3️⃣ Затвердити методику розрахунку соціальної оренди. Бо соціальна оренда без формули її вартості поки що залишається механізмом без цінника.4️⃣ Ухвалити Державну стратегію житлової політики до 2033 року. Це базовий документ для держави, регіонів і громад. Без нього уряд не зможе повноцінно сформувати відповідні показники у Держбюджеті на 2027 рік.5️⃣ Встановити вимоги до споживчої якості житла. Щоб за словом «житло» стояла не просто певна кількість квадратних метрів, а конкретні стандарти комфортності, безпеки, енергоефективності, доступності та гігієнічності.⏳ 15 серпня формальний шестимісячний строк, відведений Кабміну на необхідні підзаконні рішення, сплив. Як ви вже зрозуміли з цього тексту, до повноцінної практичної реалізації реформи ще далеко.Тепер головний дедлайн не стільки в датах, скільки у здатності держави довести реформу до результату. І головне питання тут просте: коли після «ухвалено» нарешті з’явиться «виконано»?Зі свого боку, ми в Комітеті держвлади готові надати Уряду всю необхідну підтримку, щоб ці рішення були підготовлені та запрацювали якомога швидше. Бо наше спільне завдання щоб житлова реформа нарешті перейшла із законодавчої рамки у практичну площину.

Коли громада евакуює людей, облаштовує тимчасове житло, допомагає постраждалим після обстрілів чи розміновує території, за все це хтось платить. І всі ці витрати виникли через російську агресію.Від 13 серпня Україна може офіційно заявляти частину таких витрат до Міжнародного Реєстру збитків.Відкрилися дві нові категорії:🔹 B4 — гуманітарні витрати держави на підтримку постраждалих людей. Це евакуація, тимчасове житло, екстрена медична допомога, реабілітація та інші витрати на допомогу людям. Сюди також може входити компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою єВідновлення.🔹 B5 — витрати на розмінування та очищення територій від нерозірваних боєприпасів: обстеження територій, робота саперів та операторів протимінної діяльності, знешкодження вибухонебезпечних предметів, навчання фахівців і людей правилам мінної безпеки.І тут важливий момент для громад. Подавати такі заяви можуть не лише центральні органи влади, а й регіональні та місцеві органи влади й установи. Йдеться про витрати, які були профінансовані з державного або місцевих бюджетів.Це поки що не означає автоматичну виплату компенсації. Реєстр збирає та фіксує заяви про збитки, щоб вони стали доказовою базою для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.Тому зараз наше завдання — максимально точно зафіксувати те, скільки Україна, її міста і громади вже витратили через російську агресію. Щоб у майбутньому рахунок за ці витрати був пред’явлений тому, хто їх спричинив.

Все починалося з мрії ще в 2018 році. А сьогодні Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва виповнюється 6 років! Розкажу, як це було. Не з релізу чи цифр, а по-людськи 🙂2018 рік. Я з колегами з Офісу ефективного регулювання BRDO та Таїсією Барингольц сидимо в кабінеті Олексія Вискуба, який тоді працював заступником Голови Державного агентства з питань електронного урядування України, і говоримо про одне: про корупцію й бюрократію в містобудуванні, які, здавалося, вросли в стіни намертво.А тоді ж як усе відбувалося? У ДАБІ по вівторках з усіх регіонів везли величезні пачки паперів, щоб подати на дозволи. А по четвергах ті самі люди їхали назад, щоб забрати ті дозволи. Ну це, якщо давали. Бо ДАБІ на той момент було справжнім корупційним лігвом, де все вирішувалося за зачиненими дверима і виключно на папері.І ось ми сиділи й мріяли. По-справжньому мріяли перевести всі ці процеси в цифру, щоб було прозоро, публічно і швидко. Щоб не пачки документів, а кілька кліків. І знаєте, хто нас у цьому найбільше підтримував? Чесний ринок. Люди, які просто втомилися працювати з паперами і корупційними чиновниками й хотіли нарешті грати за зрозумілими правилами.Десь тоді і народилася ідея – Єдина електронна система, яка зможе змінити все. Тоді ми ще не до кінця усвідомлювали, що це буде перший крок, щоб ліквідувати ДАБІ, створити Державну інспекцію архітектури та містобудування України і по-справжньому запустити цифровізацію в містобудуванні.Згодом я стала народною депутаткою. І в нас з легкої руки Олексія Гончарука був аж цілий місяць до початку першого засідання нового скликання, щоб підготувати законопроєкт про створення ЄДЕССБ. Місяць. І ми встигли! Голосували за нього в перший же день роботи нового складу Верховної Ради, а Президент Володимир Зеленський визначив його невідкладним, бо цифровізація тоді була справжнім пріоритетом. І тут не можу не згадати Міністерство цифрової трансформації України. ЄДЕССБ не була б так швидко створена, якби не команда міністерства на чолі з Михайлом Федоровим. Поки ми у Раді ще ухвалювали закон, вони з партнерами, зокрема Данилом Молчановим, вже засукали рукави й активно працювали над технічною частиною системи.Скажу чесно: тоді в успіх мало хто вірив. Багато хто був упевнений, що таку систему просто неможливо створити. Над нашими командами глузували (кому на що вистачає таланту 🤷‍♀️) Тож ми, хто намріяв цю цифрову систему, створили спільний чат і назвали його «Лідери єКабінету». Він, до речі, живий і донині. І це, мабуть, найкраще підтвердження того, що з правильними людьми можна зробити навіть те, у що ніхто не вірить.ЄДЕССБ стала початком великої містобудівної реформи. А ось якою вона є сьогодні:▪️ понад 170 тисяч зареєстрованих користувачів▪️ 9,6 млн реєстраційних дій за весь час▪️ 874+ тис виданих дозвільних документів▪️ 293+ тис будівельних послуг, наданих громадянам через «Дію»▪️ 3,3+ млрд грн щороку економить цифровізація будівельних послуг (за дослідженням Civitta)Одна з найбільших державних цифрових платформ країни! А починалося все з розмови в кабінеті й великої спільної мрії.І як колись я мріяла про ЄДЕССБ, так сьогодні з-поміж іншого, мрію про завершення містобудівної реформи. Про оновлену галузь: без корупції, з цифрою й реальною відповідальністю за порушення.Дякую кожному, хто був поруч усі ці 6 років. Ми зробили дуже круту систему. І це ще не кінець