У тебе був доволі непростий характер. (Гірший напевне тільки у мене). Ти міг сперечатися до крику, навіть там, де… Але в тобі була риса, яку рідко знайдеш в людині. Ти міг визнавати свої помилки і вже наступного дня сказати, - Братка! Вибач… Щось мене понесло!- Ти про що, Глібе?- Учора ж трішки погиркалися.- Йди знаєш куди… Я вже і забув, що то було.- Да? (Сміється)- Угу…))Ти був справжнім, Глібе. Розумієш, справжнім, це коли без подвійного дна?! Справжнім, це коли тобі можна було довірити все, навіть власне життя. Це коли віддавав друзям та близьким останнє, геть не думаючи про себе,- Глібе! Що це за окуляри? Де ти їх взяв? Німці відступаючи залишили?- Кіт! Не зай@буй!- Ну блін, друже! Давай оберемо тобі щось гарне, а не ось це… пенсне криве.- І шо? Аби я його загубив наступного ж дня. У мене були оправи які хочеш. І навіть крутіші. Але доля їх була одна. Або прої… ну ти зрозумів, або сяду на них. А мене жодний рейбен не витримає! (Сміється).Друже… Коли зустрінемось, а це обов’язково колись буде, поговоримо про все і про твої окуляри також.. Ну і звісно ж, я нарешті доберусь до твоїх рибальських приладь… вірніше того хламу, який ти називав донками, викинемо їх нахер і придбаємо самі найкращі вудлища та котушки, які є у вашому небесному магазині, щоби ти нарешті спіймав свого сома сидячи в ранковому тумані на березі небесної Десни!Із твоїм земним днем Гліб Бабіч! Ніколи собі не пробачу, що тоді не відмовив тебе… їхати.
США: *хуярят ІранІран: *хуяре всіх вокруг, у тому числі Дубаї.Шахєд з Ірану: *хуяре рядом з Бурдж-Халіфа.Міноборони Еміратів: Їбать! Шо дєлать, шо дєлать! Чому не збивають!Дубайське ППО: Аааа шайтан! Нічо нє понятно, кулемет не пристріляний, як його збивать? Звонітє у ЗСУ!Старшина: Альо.Дубайське ППО: Як збівать шахєди? Старшина: Та я откуда знаю? Звоніть у свої Повітряни Сили.Дубайське ППО: (*звонят у Повітряни Сили Еміратів) Якого шайтана не збиваєте шахєдів?Повітряни Сили Еміратів: Ми не вміємо! Ми тут півсотні років рядом з Іраном дупля не різали, що держава, яка придумала діпстрайк - в'їбе його по нам! Звоніть у ЗСУ!Старшина: Альо.Дубайське ППО: Воно не збивається!!! Аааа!!! Що робити?Старшина: Тю, так понятно. Формуйте МВГ.Дубайське ППО: МВГ? А, ясно. А потім що?Старшина: А потім переводьте їх в піхоту.Дубайське ППО: Еееее... а нахрєна тоді ми їх створювали?Старшина: А хєр його зна. Але в нас це саме так працювало... аааа ладно. Підіймайте весільні... тьфу, блять! Підіймайте зенітні дрони!Дубайське ППО: Які?Старшина: Так, все ясно. У вас там шо, шахєд в'їбав в мєсторождєніє ютуба? Чи вас Іран від гугла відключив? Де ви були останні чотири роки?Дубайське ППО: Еееее... придумували дубайській шоколад.Старшина: Ну то тепер кидайтеся їм в того шахєда. Ладно... шо з вами робити... Вам потрібні літаки, вертольоти, МВГ... а, МВГ вже було... і ПЗРК.Дубайське ППО: ПЗР... шо?Старшина: Ну нєдавно в вас виставка воєнна була... ну то подивіттся, може ще не всі експонати уїхали... І не забудьте обов'язково заборонити використання засобів протиповітряної оборони в межах міста.Дубайське ППО: Нам пізда.Старшина: (*кладе слухавку) Велком ту зе ОТУ "Дубаї", блєать.
Люди, які близько знають мене, напевне побачили чи відчули, як після повернення в цивільне життя їхав мій дах! Я тримав його обома руками і… ледве втримав! (Начебто втримав)! В голову лізли такі думки, що краще нікому і не знати. І мене мало хто розумів. Ба більше, я не розумів сам себе. (Вибачте за таку психологічну обнажонку).Ті хто познайомилися із війною, не люблять говорити про власні проблеми! Зазвичай ховають їх глибоко в собі. А потім ще глибше! Ми робимо вигляд, що все гаразд. Нічого не трапилось. Все під контролем. А якщо щось йде не так, то завжди можна залити проблему алкоголем і все наче вирішується! Але…Ось саме про це, зокрема чому рве дах у військових (чи колишніх військових), як його втримати на місці, що робити із внутрішнім торнадо, коли весь світ перетворюєтсья на ворога і поговоримо завтра (25.02. 2026 у 18:00) із військовим психологом Andriy Kozinchuk на моєму ютуб каналі «Шалений Кіт». Стрім буде ТУТ: https://www.youtube.com/live/5-n4OCucPVA?si=KK6DbP0wmWNkFldA(Буду вдячний за репост).
Майже казковими шляхами опинився на премʼєрному показі української стрічки «Мавка. Справжній міф». Навіть з огляду на те, що це дебютна кінематографічна робота режисерки Катерини Царик, а також перша повнометражна стрічка для головних акторів, фільм вийшов офігенний. Фентезі? Можливо! Казка? А як же! Фільм змушує як сміятися так і замислюватися про життя, кохання (якого взагалі-то не існує, але ж це все ж таки казка), а також про наші вчинки, які ми робимо. Я не кінокритик і моє відношення до фільмів поділяється на просте: подобається або ні. Якщо через тридцять секунд після початку у мене в руках опиняється телефон, (соцмережі, коментарі, новини), то фільм так собі. А якщо… Як тільки почалась картина «Мавка. Справжній фільм», я сховав телефон у кишеню і більше про нього не згадав до фінальних титрів.Приємно бачити, як попри війну та стан в якому знаходиться країна, все ж таки відроджується українське кіно. Дякую режисерці, акторам та всьому колективу. Окрема вподобайка організаторам премʼєрного показу за… промоушен, чи як воно правильно називається? Коли тебе на вході ж Палац «Україна» зустрічають мавки та русалки, в цьому щось є… казкове!)
Зупиниться… та послухайте! Ці слова Петро Порошенко сказав, якщо не помиляюся 18 січня 2022 року. До початку повномасштабного вторгнення було трішки більше місяця. Ще був час для того, аби Зеленський, (через погодження Верховної Ради), запровадив в окремих областях України правовий режим… воєнний стан! Та одразу прийняв рішення про застосування військ. І тоді б на руках військових, в першу чергу у Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного були б всі карти. Головне – у них був би ЧАС підготуватися до відбиття нападу! Трохи більше місяця. Це так мало і в той же час, так багато, коли відлік йшов на дні. А вже потім на години! І байдуже як Президент Зеленський відносився тоді до екс-президента Порошенка! Бо коли мова йде про існування країни, в бік відкидаються всі образи! І якби ж тоді, на Банковій почули: Порошенко, Залужного, Наєва то… Якби ж! Якби ж! Якби ж!Але, як ми дізналися сьогодні зі статті в «Гардіан», там були зовсім інші думки! І може в мене кидати чим завгодно, але я впевнений в тому, що якби ж тоді, навесні 2019 року, українці вирішили не пограти власною долею, а знов обрали Петра Порошенка і потім постала загроза вторгнення збоку росії, то відповідні рішення Президентом були б прийняти миттєво. І людина, якій народ довірив булаву та клейноди, слухала б своїх генералів, а не завхоза! Приклад вам потрібен? Та запросто. Згадайте події листопада 2018 року. p.s. Навіть не уявляю, яку ціну Україна вже заплатила, та ще заплатить за те, що хтось тоді, в січні 2022 року грав в обіженку та не знайшов в собі сміливості приймати політичні рішення!
Охххххх і хвилю емоцій підняв генерал Валерій Залужний своїм коротеньким інтерв’ю. (Це навіть інтерв’ю важко назвати). Одна фраза і… полихнуло! Дуже фахово підмітив Віталій Гайдукевич той факт, що чим далі від дати 24.02.2022 року, тим частіше будуть переписувати історію цієї війни. І не здивуюсь, якщо скоро ми дізнаємось про те, що Володимир Зеленський взагалі то весь січень та двадцять чотири дня лютого того року, провів на командному пункті. Жив там! А ті фото з Буковелю, колиба, пляшка з чимось… то хтось змонтував. І невдовзі нам скоріш за все почнуть продавати історію про те, як він хотів підписати Указ про запровадження режиму «Воєнний стан», ще напочатку січня 2022 року і тоді оголосили мобілізацію першого оперативного разерву, і українське військо встигло б розвернутися для зустрічі окупантів, але ж генерали, зокрема Залужний та Наєв його відмовляли зранку до вечора! Треба тільки почекати…Історій буде багато. Їх вже, багато!І все ж таки, єдине питання, яке одразу ж навипередки почали закидати генералу Валерію Залужному, звучить приблизно так: «А чого ж він, як Головнокомандувач почав цю операцію, якщо розумів, що у нього забрали частину сил та засобів? А чого не відмовився»? Дивне запитання з огляду на посаду Головнокомандувача ЗСУ. І якби ж його задавали лише закриті профілі із аватарками кущів троянд, чи потужні та незламні водії з Німеччини чи Польщі, тоді нехай. Але це питання звучить і з вуст деяких бойових побратимів…Що нас всіх об’єднує, так це те, що ми ТОЧНО не були поруч із Залужним під час планування операції, сперечань із президентом, про що прямо сказано в статті. «Особливо гострим був спір щодо контрнаступу 2023 року, який зрештою зазнав невдачі» (с) І ми точно не знаємо, що казали Зеленський та Залужний один одному. Ми лише можемо доки щось припускати. Хоча є один факт, який не обговорюється. "Головнокомандувач Збройних Сил України — найвища військова посадова особа у Збройних Силах України. Здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво ЗСУ. (УВАГА!) Підпорядковується військово-політичному керівництву України на чолі з Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України". Ключове слово - підпорядковується.І можна було б довго ламати списи, жонглюючи питаннями, «А чого ж не відмовився?», чи як сказав колишній комбат в інтерв’ю Наталі Мосейчук, «Якщо він (Залужний – прим.) не міг… він мусив написати рапорт… я не можу», але ж учора в етері у Борислав Береза генерал-лйтенант Сергій Наєв, чітко, спокійно та фахово розставив всі крапки над усіма необхідними буквами! Попутно пояснив колишньому комбату прописні військові правила, себто те, що той мусив знати, але чомусь забув! Сподіваюсь, питання зняті?Хоча на тлі цього можна пригадати Курську операцію, за яку Валерій Залужний ТОЧНО не відповідав. І щось я не пам’ятаю інформацію про відмову когось з комбригів чи комбатів, приймати участь в ній, бо хз який задум? Якщо як рейд в 2014, яким командував Герой України Михайло Забродський (до речі, де він зараз?), тоді ок! Зайшли! Пронеслись наче торнадо з відповідними наслідками для ворога, та вийшл з найменшими втратами. Але ж… Нам навіть обіцяли з кожної праски, що ось-ось яяяяяяк поміняємо частину тієї області на щось важливо! Але доки не скажімо на що. А коли всі дізнаються, яяяяк оху@ють! Ну як? Поміняли? А який результат тієї операції? Відтягнули сили окупантів з Покровського напрямку? Можливо! А яку ціну за це заплатили? І чи вартувало воно того? А чи можна було б українські ударні підрозділи використати за іншою тактикою, наприклад (на мою думку, звичайного капітана), наносити флангові удари, зрізаючи «соплі» російських охватів наших військ? Питання, да?Ще раз, дякую генералу-лейтенанту Сергію Наєву за те, що взяв участь в етері і пояснив простою мовою складні процеси!
Мережею шириться інформація про минулорічні навчання під егідою НАТО, на яких не повний український взвод екіпажів ударних БПЛА розмотав два батальйони «противника»…На тлі цього згадую випадок з навчань в одній із країн НАТО. Ми в той день фактично не літали, бо на полігоні були потужні маневри «союзників». Нам дали добро лише на польоти «Мавіків», але без фанатизму. (Угу, як раз той випадок! Перша рота і без фанатизму. Одразу знайшли снайперів і почали гоняти над ними. Пізніше нас попросили не хуліганити).Менше з тим. Під час одного з вильотів, дрон змалював як військові однієї з країн НАТО зайняли оборону по відбиттю нападу противника. «Вам пизд@ць», - пролунало на командному пункті. Настала суцільна тиша. На нас дивилось десять пар очей, не розуміючи чому такий вердикт? Все ж красиво і згідно тамтешніх настанов. Сектори перекрили і отетоотвьсо.- Чому? - спитав перекладач.- Ось зараз над головою вашої групи висить Мавік. Просто… дрон. Він спостерігає. А був би у нього один вог чи граната… то пиздець. Всім і одразу! Треба було бачити очі офіцерів яким на пальцях, англійською мовою швидко пояснили кількість варіантів знищити цю групу так, що і не встигнуть налякатися.Але треба віддати належне. Вони вчаться правда чомусь не так швидко, як хотілось б… Фото з тих навчань. Два екіпажі важких нічних бомберів. Тоді вони вчилися, а потім почали мінусувати окупантів.
Як швидко летить час… Вже пройшов рік з того дня, як Зеленський застосував санкції до Петра Порошенка. «За що?», спитаєте ви! «Гадки не маю!», відповім я. Але ж як потім з’ясувалося, санкції були застосовані превентивно, про всяк випадок! Ну дійсно, хто зна, що може вдіяти той Порошенко через якийсь час. Раптом вирішить збільшити допомогу війську. А так вже дзуські йому і війську. Санкції працють… ги-ги-ги! (Тим паче все більше сигналів про те, що вибори скоро. І відповідно дехто на Банкової почав думати наперед, намагаючись прибрати конкурентів з шахової дошки. Звісно ж хочеться комусь на другий строк, правда за перший прийдеться відповідати перед десятками мільйонів українців. Як живими так і тими, хто не пережив «травневі шашлики» А там питань, на триста "стадіонів" вистачить).І нічого, що вже майже рік пройшов з чергової потужної та незламної обіцянки Зеленського розповісти всім про те, як «Мільярди… виводили… фінмоніторінг показав» і все інше, вже традиційне бла-бла-бла. У нього цих обіцянок, як у дурака фантиків. І нічого, що п’ятеро з тих, хто радісно проголосував за санкції проти Петра Порошенка, пізніш опинились фігурантами мега-корупційного владного скандалу під назвою «Міндічгейт», зокрема той же самий Філіп Пронін, голова держфінмоніторінгу. Кажуть, що зараз десь в Мексиці «фінмоніторить».А ось якби ж Петро Порошенко більш зговірливий, та придбав собі індульгенцію від бюро «Баканов, Наумов та друзі», то вже і не було б ніяких санкцій. Натякав же йому Зеленський, прямо кажучи про якісь мільярди які треба «повернути»… А він пішов до Верховного суду! Ох уж цей Порошенко! Таку схему зламав! Фото Mykhaylo Palinchak
Отже… Обісраний по самі вуха МОК, не допустив українського скелетоніста Владислава Гераскевича до змагань. Причиною став той самий «шолом памʼяті». Міжнародний олімпійський комітет пояснив це тим, що український спортсмен «відмовився дотримуватися рекомендацій МОК щодо самовираження».Немає сенсу пояснювати довб@йобам із повноваженнями, що самовираження, це коли волосся пофарбував в яскравий колір. Або в носі пірсінгу надирявив на пару кілограм. В даному випадку мова йде зовсім про інше. А саме про памʼять. Про світлини українських спортсменів, які вже ніколи не зможуть виступити на Олімпіадах, бо їх вбили російські окупанти! Не сто років тому, а зараз! Шановний Владиславе! Справа в тому, що іноді можна виграти три Олімпійських золота і вже через два роки, про це згадають виключно фахівці. І то не факт. А можна одним простим вчинком, навічно вписати своє імʼя в історію країни! І в історію Олімпійських ігор також! Що ти вже зробив, коли не відмовився від памʼяті про загиблих спортсменів задля куска метала на красивій стрічці!Повага тобі, хлопче!
Що ж… Давайте поговоримо про баригу якому «так і треба» при першому випадку. (Сідайте зручніше. Буде цікаво). Спочатку трішки простої арифметики. Я б навіть сказав, примітивної.Беремо цифру 7,5 мільярда гривень. Це сума, яку той самий барига вже віддав на військо. Не позичив чи надав кредит. А саме віддав зі свого Фонду. Звісно ж у вигляді сотень екскаваторів, вантажівок, лазне-пральних комплексів, тисяч дронів і так далі. Тепер цю суму ділимо на кількість днів з початку повномасштабного вторгнення. Себто на 1450 (якщо округлити). Поділили?... Гаразд! Кому складно, я зроблю за вас. Виходить, що він віддавав на військо 5 172 413 гривень… В ДЕНЬ! Щось не зрозуміла якась сума, да? Давайте її помножимо на тридцять, себто на кількість днів в місяці і узнаємо, яку ж суму барига віддавав війську… в місяць? Трохи більше ніж 155 мільйонів гривень. Аби простіше зрозуміти цю купу грошей, то це десять нових «Mercedes – Maybach». В місяць!А тепер питання тим, хто звик вірніше все своє життя думав власною дупою. «Скажіть будь ласка, а навіщо Петру Порошенко, віддавати на військо такі божевільні гроші»? Що кажете? «А он піаріцца»! Цілком собі варіант. Гаразд, давайте пограємо і в цю гру. Я не проти! Як вважаєте, гарний був би піар, якби ж він щомісяця перераховував кудись, (фондів купа) по десять мільйонів гривень? Ні! Хєрова сума. Геть не піарная. Давайте візьмемо… 1 000 000 доларів США (тобто трохи більше ніж сорок мільйонів гривень). О! Зовсім інша справа. Красивий сертифікат в рамочці, фотокамери і отетоотвсьо. Ну красиво ж. Максимально офігенний піар! А на інші гроші… та на що завгодно! Хоч Мерседес «Майбах» купуй собі щокварталу. Хоч ROLLS-ROYCE CULLINAN… Ну барига ж!Але він ЧОМУСЬ віддає на військо божевільні суми грошей, (якби ж не "превентивні санкції", то сума була б набагато більшою). Так чому він це робить, хоча не зобов’язаний робити? Є думки з цього приводу?