Дивне виходить кіно… Майже голівудське. Все за законами жанру. Спочатку те, що вже трапилось. На екрані наступна сцена. «За кадром Dana Yarovaya, яка розповідає… Аудіт в Міністерстві оборони України вирішив, що увесь прибуток українських приватних підприємств, які шили для війська труси, форму, футболки, тощо… (Увага на екран, зараз буде екшн), виявляється збитками для бюджета країни». І музика така трагічна. Ну такий просто сюжет, лихо закручений! Потім буде розвʼязка. (Голівуд жеж, верніше грьобаний Квартал). На скільки я памʼятаю, на першій парі першого курсу економічного факультету вчать, що будь яке підприємство створюється для отримання прибутку. Ну такі правила, якщо хочете, то закони в економіці. Мабуть, щось в цьому напрямку змінилось з 2019 року.І потім вже настає розвʼязка сюжету, яка відправляє нас в початок історії. Ну так часто буває в кіне. На екрані ми бачимо гори… просто величезну кількість форми, головних уборів, бронежилетів, шоломів, чобітів і ще багато чого того, що рік тому (трохи більше) купувалось та відшивалось за кордоном. Зокрема в Турції. Без тендерів. Швидкоруч. Терміново. Просто тому що, «пр@єбали». Ні, не турки! Інші фахівці. Але все ж таки бідні турецькі підприємці… Їх спіткала шалена невдача і тепер вони будуть змушені повернути в бюджет України увесь свій прибуток по тих контрактах. Аххххх ніііі? То другое! Ну да… Тим паче, що окрім прибутку можливо буде і відкат! Відсотків десять. А може і двадцять. Кіно може такі сюжети підкинути, від екрану не відірватись.