Telegram statistics channel - @SantEgidioLviv

Людина не повинна покладатися на себеНа цій сторінці Єремія, повторюючи багато мотивів, присутніх у різних книгах Старого Завіту, пропонує тему «двох шляхів»: один проходить той, хто покладається на себе і на свої сили, і він приречений на невдачу, а інший – той, хто покладається на Господа і процвітає, як дерево, коріння якого простягається вздовж річки. Пророк уже звинувачував Ізраїль у тому, що він, переконаний, що знайде там підтримку та захист, покинув Господа і побіг до Єгипту та Ассирії. Достаток вод Нілу та Євфрату, який спонукав Ізраїль бігти до цих двох великих держав, виявляється гіркою ілюзією: «Проклят той, хто уповає на людину... Він, мов та билина у степу... живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній». Цим образом пророк попереджає, що марно покладатися на людську силу. Цей урок варто пам'ятати і в наші дні. Тільки Господь може захистити цей маленький народ і дати йому можливість рости вільним від жадібності могутніх. Тому пророк проголошує: «Щасливий чоловік, який на Господа вповає і чия надія в Господі». Єремія продовжує, повторюючи настанови першого Псалма, що він «як дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння». Пророк хоче, щоб його слухачі зрозуміли, наскільки важливо перебувати в Господі і залишатися вірними Його завіту. Єремія завершує образ серцем, місцем, яке вказує на глибину почуттів і місцем, де зріє рішення назавжди пов'язати себе з Богом.Слово Боже кожен день

Замахи на ЄреміюУ цьому короткому уривку викладено думки та суперечності, що розбурхують душу Єремії. У ньому ми бачимо постать віруючого, якого переслідують вороги, який отримує «зло» за «добро», яке чинить. Вороги не тільки відкидають його проповіді, але й вважають їх зайвими, оскільки переконані, що вже знають волю Божу завдяки своїм культовим практикам і служінню як тлумачі Закону. Таку ж позицію займуть згодом фарисеї щодо Ісуса, якого будуть засуджувати за те, що він проповідує вчення, зосереджене на любові, і, насамперед, за те, що він представляє себе як справжнього і авторитетного тлумача Божої волі чи навіть як єдиного Вчителя. Пророк Єремія добре знає, що не він сам обрав бути пророком. Це Господь обрав його і послав говорити до народу, щоб відкрити йому Божу волю. Присутність пророків є знаком Божої любові, яка не хоче, щоб його народ був рабом власних думок і власних обмежених горизонтів. Єремія, незважаючи на всі свої вагання, розуміє, що не може поступитися ворогам, які не перестають підстерігати його. Тому він звертається безпосередньо до Господа і, з близькістю віруючого, нагадує йому про час, коли він заступався за тих, хто тепер є його ворогами. Господь Ісус, який доводить проголошення Царства до вершини, очищає також прохання Єремії і закликає своїх учнів, подаючи їм власний приклад, молитися також за ворогів. Любов, яку Господь дарує нам, сильніша за будь-яке зло, аж до перемоги над ним.Слово Боже кожен день

У час Великого посту літургія Церкви кладе нам в уста молитву, яку пророк Даниїл звертає до Господа від імені всього народу. Слова пророка Даниїла починаються зі щирого визнання невірності народу, він визнає скоєний гріх і соромиться його: «Тобі, Господи, справедливість, нам же сором на обличчі». Це визнають і ті, хто залишився на батьківщині, і ті, хто проживає в землях вигнання. Всі, без винятку і без розрізнення, нарешті усвідомлюють свій тяжкий гріх, який якимось чином супроводжує трагедії, що спіткали їх. Звичайно, порушення угоди вимагало б засудження з боку Бога. Пророк усвідомлює це, але сміливо звертається до Бога з молитвою: він звертається до Бога, заступаючись за народ, щоб у своєму великому милосерді Він змилосердився над ним. Визнання провини відкриває шлях до прохання про прощення. Пророк ототожнює себе з усім народом і заступається за спасіння Єрусалима. Така поведінка нагадує поведінку Авраама, який благає Бога про спасіння міста Содому, або Мойсея, який постає перед Богом як заступник за народ. У важкі моменти історії завжди треба запитувати себе про свою невірність і відповідальність. Коли марнується дар миру, треба, як Даниїл, відчувати сором за те, що ми віддалилися від Господа. Господь вислуховує молитву Даниїла і вказує йому час, встановлений для того, щоб покласти край злу і «запечатати гріхи» (Дан 9,24): це сімдесят тижнів, після яких, згідно з біблійною традицією, відбудеться ювілейне прощення, яке оновить світ.

На шляху Великого посту Ісус веде нас із собою на гору Преображення. Це досвід, який Господь здійснює разом зі своїми учнями, споглядаючи з цієї гори своє майбутнє і майбутнє людства. Це вирішальний етап у житті Ісуса, який, як каже текст Євангелія від Луки (Лк 9,31), має своєю перспективою «вихід» зі світу, тобто Його страсті, смерть та Воскресіння. Отже, і нам потрібно піднятися трохи вище, щоб споглядати, куди веде нас шлях Великого посту з Господом. У недільній літургії, споглядаючи небесні справи, ми внутрішньо залучаємося до них та перетворюємося: стаємо тим, що бачимо.Ми не самотні: Господь зібрав нас, Він «прийняв нас до себе». Це постійне бажання Ісуса. В Євангелії від Івана це бажання перетворюється на молитву: «Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені» (Ів. 17, 24). Для учнів того часу і сьогодні це видається справді надзвичайною подією, далекою від звичних сценаріїв: «І переобразився Він перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло», – зазначає євангеліст.Петро, охоплений цим світлом, бере слово і пропонує збудувати три намети. Його бажання залишитися там у товаристві Ісуса, Мойсея та Іллі зрозуміле.Але його перериває голос – центр цієї події – який лунає з-поміж ясної хмари, що огортає всіх: «Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте».Так, з Господом любов — це не чарівне почування, а обличчя, людина, зустріч, яка йде з нами. Це найбільш людське обличчя — те, яке ми чуємо, коли проголошується Євангеліє. Це Його тіло, яке дозволяє розірвати себе, щоб живити наші серця. Це людське, слабке, конкретне обличчя, яке ми споглядаємо серед бідних. Ісус каже своїм учням, що впали на землю, неначе пригнічені своєю малістю: «Устаньте, не страхайтеся!». Дійсно, життя може стати прекрасним, сповненим сенсу, світлим, як життя того, хто любить. Не біймося: обличчя такого друга, яким є Ісус, що перетворює серця й світ навколо, залишається з нами! Дивімося на Нього, впізнаймо Його, слухаймо Його!Змінити своє життя означає слухати його, а не наші власні міркування та звички. Він переміг смерть і осяяв життя. Це світло любові, яке не згасає й освітлює наші очі. І це світло передається далі. Ісус «знищив смерть і освітлив життя», пише апостол Павло. Усе сяє і забарвлене любов'ю. Приємно споглядати Його обличчя. Це краса Бога. Краса людини, яку люблять, яка любить і яка перетворюється. І возлюблене життя воскресає.

Відвернутися від провин, щоб жити й не помертиЦі слова пророка Єзекиїла максимально доступно пояснюють, що відповідальність перед добром і злом завжди особиста.Ніхто не стає праведником чи нечестивим за гріх, скоєний іншим, Бог готовий простити усіх, хто навернеться, змінить своє серце і манеру поведінки, перестане чинити зло і постарається робити добро.Текст підкреслює велич Божого милосердя, яке дозволяє кожному змінитися і навернутися: "Коли ж злий відвернеться від усіх своїх гріхів, яких накоїв, і буде пильнувати всі мої установи, чинити за законом та справедливістю, — він буде жити, не вмре."Боже милосердя не має меж, бо Господь завжди готовий простити. Та необхідно, щоб люди подивилися в себе, визнали зло, яке ховається в їхніх серцях та звернулися до Бога, вірячи, що Він її почує і допоможе. Це правда і для праведних, які відвертаються від дороги добра.Пророк допомагає зрозуміти, що усі ми покликані щодня пильнувати за собою, бо щодня ми мусимо обирати між добром і злом. Ніхто не є праведним сам по собі. Ніхто не злий сам по собі.Кожен із нас щодня мусить нести відповідальність перед Богом за свої вчинки та вибори. Бог завжди готовий пробачити, але закликає кожного відповідати за те, що він робить.

Ці вірші завершують другу частину книги Ісаї, яка починається з 40 розділу, написану пророком, що жив під час вигнання в Вавилоні. Час повернення був важким для Ізраїлю. Звичайно, кінець вигнання викликав багато надій. Проте, постало важливе питання: як відновити життя в Єрусалимі?Переконання було чітким: Слово Боже має знову стати фундаментом і коренем, що живить віру. Так, віра в Господа і в Його допомогу мала знову стати силою і надією того народу, так само як це має бути і сьогодні для всієї християнської спільноти і для кожного окремого віруючого. Слово Боже насправді має неймовірну силу змін, навіть якщо ми скептичні. Сам Бог послав його, щоб воно мало вплив, щоб воно було ефективним, тобто змінювало історію і серця. Пророк стверджує: як дощ і сніг зрошують і роблять землю родючою, так само і Слово Боже. Коли його слухають і приймають у серці – це сенс євангельської притчі про сіяча – воно приносить багато плодів. Тому важливо запитати себе: чи слухаємо ми Господа, який до нас промовляє? У Євангелії кілька разів повторюється, що посів Слова все одно матиме свій ефект. Покладаючись на це євангельське переконання, від нас вимагається ніколи не переставати слухати Слово Боже, яке, безсумнівно, матиме ефект. Пророк стверджує, що Слово Боже не повертається до Господа порожнім, «але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав». Просімо Господа, щоб Він дав нам серце, готове слухати, щоб відбулося навернення, якого Він бажає від кожного з нас у цей час.

4 роки повномасштабної війни. У цей день Спільнота святого Егідія по всьому світу виражає свою солідарність з Україною.💬 «Ми почуваємо себе українцями, — не раз повторював Андреа Ріккарді, засновник Sant’Egidio, — Кожна наша спільнота у світі зараз межує з Україною». За чотири роки ця близькість виразилася у найбільшій гуманітарній місії спільноти: 213 вантажів допомоги загальною вагою 4 450 тонн і вартістю 43 мільйони євро. Завдяки своїй вкоріненості в Україні (Спільнота виникла тут ще у 1991 році) і глобальній підтримці Спільнота змогла ефективно допомагати найбільш вразливими жертвам агресії:🔹 Відкрили 5 гуманітарних центрів, які надають підтримку 15 000 людей у місяць. 🔸Спільнота святого Егідія постійно надсилає допомогу в регіони поблизу лінії фронту (зокрема, в Краматорськ, Нікополь, Харків, Суми): всього 380 вантажів у 2025 році. 🔹Створили мережу індивідуальної підтримки для вразливих осіб.🔸Спільнота підтримала понад 200 медичних закладів, надсилаючи ліки та медичні матеріали. 🔹Відкрили 9 шкіл миру для дітей — в рамках ширшої підтримки, яка охопила близько 10 000 дітей.🔸Створили мережу підтримки для 2500 літніх людей.🔹Роздали 220 000 гарячих обідів бездомним та бідним літнім людям: понад 1000 обідів щотижня у Києві, Львові та Івано-Франківську.🔸Відкрити 7 домів підтриманого проживання для літніх людей, людей з інвалідністю та бездомних.🔹Відкрили дві художні майстерні для людей з ментальною інвалідністю в Києві та Івано-Франківську, задля їхньої інтеграції навіть в умовах війни.🔸Допомогли в подоланні енергетичної кризи.🔹Роздали допомогу для боротьби з сильними морозами: дрова, електростанції, теплий одяг, продукти тривалого зберігання. 🕊️ Зрештою, допомагати іншим — це шлях зцілення від ран війни для багатьох наших волонтерів, які щодня безкорисливо присвячують свій час іншим. Так, тільки за останній рік йдеться  про 133 000 годин безкоштовної роботи волонтерів Спільноти святого Егідія  в Україні. Це — робота заради майбутнього країни. У темряві цих чотирьох років солідарність Спільноти стала світлом, освітила, дала надію і зігріла багатьох.

Запрошуємо тебе пережити Різдво 2025 разом!Ми віримо, що на Різдво ніхто не повинен залишатися сам – і тому щороку влаштовуємо різдвяні обіди для сотень людей. Разом, як велика сім’я ♥️ 🎄Традиція святкувати Різдво з самотніми, бідними, бездомними, старенькими чи ув’язнениними людьми виникла в Римі у 1982 році. З того часу різдвяний обід поширився на увесь світ. 25-28 грудня у Львові ми проводимо:- різдвяний обід для бідних та бездомних людей- два різдвяні свята для дітей, що перебувають в складних сімейних обставинах- різдвяний обід для самотніх літніх людей- різдвяне свято в будинку для літніх Запрошуємо тебе стати другом для когось, щоб пережити особливе Різдво разом 🌟 Що буде потрібно:- допомагати в організації свят- складати подарунки- декорувати приміщення та святкові столи - співати колядки- спілкуватися із гостями- дарувати подарунки- фотографувати та інше🔗 Щоб дізнатися більше і взяти участь у наших подіях – реєструйся за лінком:docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScTmmUK-FIOWcfjEqKis7K6WxTuRKrBBm1H6IfSKDav-Z1aEQ/viewformТа будемо на звʼязку! 🌟