Психолог. Психотерапевт. Дитячий психолог. Офіційна надавачка послуг психореабілітації для військових та членів їх родин. Авторка курсу для батьків "Свідоме батьківство". Авторка психореабілітаційних програм для дітей та дорослих.
Отже, розшифровка👌👇Малюк №1Твоя внутрішня дитинка каже: " Мені так потрібно тепло, прийняття, щоб мене хтось обійняв і сказав: "Я з тобою, я поруч"".Порада психолога: дозволь собі бути тим, хто потребує уваги і тепла. Частіше обіймай близьких, кажи про свої почуття. І головне - стань для себе тим дорослим, який не засудить, а підтримає. І купи вже собі нарешті ту іграшку!Малюк №2Твоя внутрішня дитинка каже: "Мені так хочеться легкості, сміху, бігати босоніж, відчувати вітер у волоссі. Я втомилась бути серйозною"Порада психолога: знайди простір для спонтанності - нехай це буде прогулянка без маршруту, танці вдома під улюблену пісню або запуск мильних кульок. Легкість і розлабленість - це важлива чстина тебе, не ховай її!Малюк №3Твоя внутрішня дитинка каже: "Мені так хочеться створювати, виражати себе, щом мене бачили справжнього." Порада психолога: дозволь собі створювати не за ради результату, а за ради процесу. Малюй, співай, ліпи, пиши. Не думай "гарно чи ні" - думай "я так відчуваю". Це кращий спосіб наладити контакт з собою.Малюк №4Твоя внутрішня дитинка каже: "А можна просто порадіти? Без приводу. Просто тому що хочеться."Порада психолога: почни помічати і збирати маленькі задоволення. Смак улюбленого напою, сонячний промінь, запах свіжого хліба. Маленькі радощі повертають смак життя, коли дорослий світ стає занадто тяжким.Малюк №5Твоя внутрішня дитинка каже: "Я хочу нових вражень і пригод. Мені скучно бути завжди серйозним дорослим, але боюсь залишитись без підтримки.Порада психолога: дай собі трохи більше свободи. Зроби щось нове, нехай і маленьке: нове місце, нова книга, новий досвід. І зверни увагу хто або що дає тобі почуття внутрішньої опри - це важливо для внутрішнього спокою.
Топ-фрази, які варто говорити собі, щоб зберегти і сформувати внутрішню опору👇👇👇✅ «Я можу справлятися поступово, крок за кроком. Я можу почати спочатку, якщо щось не вийшло.» Не обов’язково мати всю силу одразу. Достатньо зробити наступний маленький крок.✅ «Мої почуття мають право на існування. Я маю право помилятися.» Внутрішня опора починається з прийняття себе — з усіма емоціями, навіть складними.✅«Я вже проходив/ла через важке — і вистояв/ла.» Це нагадування про твій досвід, про твою силу. Ти вже багато разів був/ла своїм героєм.✅«Я не зобов'язаний/на відповідати чужим очікуванням» Внутрішня опора росте, коли ми менше оглядаємося на інших і більше прислухаємося до себе.✅«Я — є і цього вже достатньо!» Не коли схудну, не коли реалізую проєкт, не коли стану ідеальним/ною. А вже зараз.✨У моменти тривоги, сумнівів або життєвих штормів важливо мати щось, що повертає до себе.Ці фрази — не просто слова. Це якір, який допомагає не втратити себе, навіть коли все навколо нестабільне.Ці фрази можна записати, роздрукувати, повторювати щодня. З них починається шлях до стійкості — не показної, а справжньої, внутрішньої.
Іноді ми мовчимо не тому, що не хочемо, а тому що боїмося.Ось 5 найпоширеніших страхів навколо теми Статеве виховання дітей і правда, яка допоможе з ними впоратись:1️⃣ “Ще зарано, вона/він нічого не розуміє”👶 Насправді діти дуже рано стикаються з новими словами, жартами, “дорослими” іграми. 📱 Якщо не ви — то Google, YouTube або друзі. І не завжди в безпечній формі.2️⃣ “Я не знаю, як правильно сказати”🗣 Вам не потрібно бути експертом. Достатньо бути _просто поруч_, говорити щиро, без сорому і з урахуванням віку дитини. Краще просто, ніж ніяк.3️⃣ “Я виріс(ла) без цих розмов — і нічого”🤐 Але чи було вам комфортно? Можливо, було багато сорому, незручності, страху — і про це нікому було сказати. Ми можемо інакше. І краще.4️⃣ “Раптом це викличе зайвий інтерес?”🧠 Чим менше табу — тим менше загадки. Коли дитина чує прості, спокійні пояснення — вона не шукає сенсацій. Довіра — найкращий захист.5️⃣ “Я боюсь зробити щось не так”🤯 Це нормальний страх. Але мовчання — теж дія. Навіть невпевнена, чесна розмова — це вже турбота, любов і опора для дитини.Навчитися говорити про складне — просто, ніжно, без тиску на себе!Запрошую на вебінар!Реєстрація тут👇👇👇https://www.poberezhnyksvitlana.com/traininghttps://www.poberezhnyksvitlana.com/traininghttps://www.poberezhnyksvitlana.com/training
Дитина бреше: як зрозуміти причини і що робити?«Мій син збрехав мені в очі!»«Донька вигадує якісь історії – це нормально?» – якщо ви стикалися з дитячою брехнею, це не означає, що ваша дитина погана або що ви погано її виховуєте. ‼️ Брехня завжди має причину. І якщо карати дитину, не розібравшись, чому вона так чинить, брехня тільки посилиться. 🔎 Чому діти брешуть?✅ Страх покарання. Якщо дитина знає, що за правду отримає суворе покарання або крик, вона обирає брехню як спосіб самозахисту. ✅ Бажання отримати більше свободи. Наприклад, підліток бреше, щоб уникнути контролю та заборон. ✅ Низька самооцінка. Діти можуть прикрашати реальність, щоб здаватися кращими, ніж вони є. ✅ Фантазії та експерименти. Малюки до 5 років часто не розрізняють вигадку і реальність. ❌ Що не допоможе? 🚫 Покарання, особливо фізичне або приниження. 🚫 Маніпуляції: «Ти мене дуже засмутив». 🚫 Вимагати негайного зізнання: «Кажи правду зараз же!» ✅ Що робити замість цього?✔ Залишатися спокійними.Реагуйте без агресії, щоб дитина не боялася говорити правду. ✔ Поставити себе на її місце. Що вона відчувала в цей момент? Чого боялася? ✔ Створити атмосферу довіри. Дайте дитині зрозуміти: вона може зізнатися без страху. ✔ Пояснити наслідки брехні. Без моралізаторства – просто обговорити, що відбувається, коли люди не говорять правду. ✔ Допомогти знайти інші способи вирішення проблем. Якщо брехня через страх покарання – можливо, варто змінити підхід до дисципліни? 👉 Якщо дитина регулярно бреше, варто дослідити глибші причини. Часто за брехнею ховається страх, тривога або брак довіри у стосунках. А як ви реагуєте, коли помічаєте, що дитина говорить неправду? 🤔
Якщо під час сімейного перегляду фільму з дітьми з’являється інтимна сцена, важливо залишатися спокійними та не робити цю ситуацію незручною чи табуйованою. Реакція залежить від віку дитини та її рівня розуміння. Як реагувати батькам? 1. Якщо дитина маленька (до 5 років)✅ Нейтрально перемкнути увагу:Маленькі діти ще не розуміють контексту, тому немає потреби загострювати увагу. Можна просто перемкнути фільм або запропонувати випити чаю, погладити котика тощо. ✅ Без зайвих пояснень: Якщо дитина не звертає уваги, не варто штучно привертати її до цього моменту. 🔹 Приклад реакції: Дитина: «Що вони роблять?»Батьки: «Це сцена про любов між дорослими. Давай подивимось, що буде далі» або «Ця частина фільму для дорослих, давай перемотаємо». 2. Якщо дитина молодшого шкільного віку (6-10 років)✅ Спокійно пояснити, що це частина дорослих стосунків.Діти вже можуть питати, що відбувається. Важливо дати коротке, правдиве пояснення без зайвих деталей. ✅ Не робити табу: Якщо батьки нервуються або намагаються «замовчати» сцену, дитина може відчути, що про це не можна говорити. 🔹 Приклад реакції: Дитина: «А що це таке?»Батьки: «Це прояв близькості між дорослими людьми, які люблять одне одного. У кіно такі сцени можуть показувати, щоб передати емоції героїв».❌ Як НЕ варто реагувати:- «Замовкни і дивися» - «Це бруд» - «Ти ще малий/мала, не дивися» 3. Якщо дитина підліткового віку (11-16 років)✅ Не соромитися: Підлітки вже багато знають, тому різка реакція батьків може їх збентежити або розсмішити. ✅ Підтримати відкритий діалог: Це хороший момент, щоб ненав’язливо нагадати про здорові стосунки та повагу в інтимному житті. 🔹 Приклад реакції: «Голлівуд часто романтизує інтимні сцени, але реальні стосунки – це більше про довіру та взаємну згоду». ✅ Запитати їхню думку: «Як тобі ця сцена? Думаєш, у реальному житті все так відбувається?»* – це може стати початком важливої розмови. ❌ Як НЕ варто реагувати- Різко вимикати телевізор - Змушувати дитину відводити очі - Казати, що це «ганебно» Головне – зберігати спокій та природність. Дитина повинна зрозуміти, що інтимність – це частина життя, але в кожному віці є свої межі розуміння цієї теми. Якщо спокійно та адекватно реагувати на такі ситуації, дитина знатиме, що з батьками можна відкрито говорити про будь-які питання.
Зібрала для вас найпоширеніші міфи, які заважають батькам виховувати дітей усвідомлено.Розвінчую👇👇👇Міф 1: "Він ще маленький, нічого не розуміє"Реальність:Діти з народження вбирають емоції дорослих. Вони не можуть пояснити словами, але відчувають напругу, конфлікти та байдужість. Якщо дитина не реагує на ваші слова, це не означає, що вона їх не чує. Міф 2: "Якщо дитина не пам’ятає раннє дитинство, то пережите не впливає на неї"Реальність:Ранні емоційні переживання формують основу психіки. Навіть якщо дитина не пам’ятає травматичних моментів, її тіло та мозок зберігають ці переживання на несвідомому рівні. Міф 3: "Діти не вміють брехати"Реальність:Маленькі діти можуть вигадувати, але це не маніпуляція, а частина розвитку мислення. Старші діти іноді приховують правду через страх покарання. Якщо дитина часто бреше – це сигнал для батьків переглянути стиль виховання. Міф 4: "Чим більше обмежень, тим вихованіша дитина"Реальність:Надмірний контроль викликає протест або залежність від чужих рішень. Діти потребують кордонів, але вони мають бути гнучкими та поясненими, а не "бо я так сказав". Міф 5: "Важливо навчити дитину терпіти образи та труднощі, щоб вона була сильною"Реальність:Якщо дитина росте в атмосфері, де її почуття ігнорують, вона навчиться терпіти... Але не бути сильною, а пригнічувати емоції, що згодом може призвести до психосоматичних захворювань або проблем у стосунках. Міф 6: "Дитина швидко забуде, їй не боляче"Реальність: Діти не мають дорослих механізмів психологічного захисту, тому навіть невеликі травми можуть залишити глибокий слід. Дитяча психіка гнучка, але це не означає, що вона не вразлива. Міф 7: "Головне – правильне виховання, а любов – це другорядне"Реальність: Без любові жодні методи виховання не працюватимуть. Емоційний контакт – це фундамент, на якому будується довіра, впевненість та самоповага дитини. Зберігайте, діліться, якщо вам було корисно❤️
Пригадую свій досвід, коли дитина НЕ слухалася і що мені допомогло???Колись в мене була така ситуація: моя старша донька вперто не хотіла одягатися в садок, хоча на той момент адаптація відбулася і садок вона любила. Я пояснювала, нагадувала, просила – марно. Вона або ігнорувала, або роздратовано казала: «Не хочу!». Раніше я могла б розсердитися, почати переконувати, прискорювати її, навіть погрожувати 🤯Але тоді я зупинилася і спробувала зрозуміти, що стоїть за її відмовою. Виявилося, що вона не хотіла йти, бо в групі є дитина, яка постійно її перебиває і не дає висловитися. Діти не «неслухняні» просто так. Часто за цим ховаються емоції, страхи чи внутрішній протест. У консультаціях я часто бачу це: батьки кажуть «Дитина мене не чує», а коли починаємо розбиратися – виявляється, що дитина відстоює свої межі, переживає труднощі або просто втомлена. 📌 Що спрацювало в мене тоді?✔️ Спокій, без тиску. ✔️ Питання: «Що не так?» замість «Чому ти не слухаєшся?»✔️ Пропозиція вибору: «Ти хочеш спочатку одягнути кофту чи штани?» У результаті донька погодилася одягатися, але ми ще трохи поговорили про її переживання. Так, це було не так швидко як хотілося б... Але дуже важливо в такі моменти знайти в собі сили не зірватися, бо кожен такий зрив віддаляє нас від дитини...Тож дбаємо про себе, дорогі батьки 🫶Щоб нас вистачало)
Шановні родини наших захисників! Шановні читачі!Ситуація, яка зараз розгортається у світі, потребує негайного нашого втручання, хоча б голосом і публічним виступом. Тому закликаємо всіх вийти до Посольства США нагадати про українських полонених і зниклих безвісти. Поширюйте оголошення про акцію у ваших групах і давайте максимально зберемося. Будуть журналісти іноземних видань. Запрошуйте своїх знайомих журналістів.No "Deals" without Freedom of UA POWs!Жодних «договірняків» без звільнення українців з полону!На сьогодні держава-агресор росія продовжує утримувати українських військових і цивільних у неволі в нелюдських умовах, порушує Женевські конвенції і норми міжнародного права. Досі тисячі українців чекають на повернення додому, страждаючи від знущань, катувань, хвороб, відсутності зв'язку зі світом.Ми виходимо під Посольство США з чітким закликом: США є країною-лідером демократичного світу, що завжди відстоювала права людини, справедливість та цінності вільного світу. Сьогодні США має використати весь свій вплив і потужність, щоб змусити росію припинити знущання над полоненими українцями і повернути їх на рідну землю!Закликаємо США: - активізувати тиск на росію,- зробити повернення полонених ключовою умовою будь-яких переговорів.Ми не маємо часу чекати! Кожен день у полоні — це біль і випробування для наших рідних.Нехай росія продемонструє свою договороздатність у цій війні, відпустивши на рідну землю змучених українських полонених.Приходьте! Ваша присутність — це голос на захист наших людей!Беріть з собою фотографії закатованих в полоні українців, плакати англійською мовою.Де: Київ, вулиця Авiаконструктора Iгоря Сiкорського, 4, біля посольства США.Коли: 6 березня у четвер з 11 до 13 години Організатори: ГО Вояцький Визвіл
🔔 ВАЖЛИВА ОБ'ЯВА ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЇХ РОДИН 🔔Шановні військовослужбовці та члени їхніх сімей! Мене звати Світлана Побережник, я психолог, психотерапевт з 9-річним досвідом роботи.З липня 2023 року я пройшла необхідну професійну підготовку і маю необхідну кваліфікацію для роботи з військовими та членами їх родин.Я працюю з такими запитами:- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);- Панічні атаки, тривожність, безсоння; - Апатія, втрата мотивації, депресивні стани; - Проблеми у стосунках з близькими; - Почуття провини та сорому; - Агресія, емоційна нестабільність; - Відчуття безпорадності, втрата сенсу; - Суїцидальні прояви;- Адаптація після повернення з війни; 🌱 Працюю з:- військовим, які перебувають у зоні бойових дій; - ветеранам; - членам родин військових, які потребують підтримки у контексті війни . Гарантована конфіденційність!!!Всі послуги для військових та членів їхніх родин абсолютно БЕЗКОШТОВНО!!!Пам’ятайте, що звернутися за допомогою – це прояв сили, а не слабкості. 📩 Ще є декілька вільних місць. Передайте будь ласка цю інформацію тим, кому вона потрібна.Пишіть мені в особисті повідомлення 👇 @svitlana_pobereznykЗ повагою, Світлана Побережник ❤️
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.