Курс. Політичні виміри естетики неоплатонізмуКурс відбуватиметься щосереди з 16 липня 2025 року о 19:00 за київським часом!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 5 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Чи може краса керувати світом? Питання не риторичне, адже тісна конотація концептів «краса» і «влада» сильно вплинула на розгортання політичних дискурсів в історії Західної Європи. На цьому курсі ми спробуємо поглянути на дві історичні епохи — пізню Античність та Відродження — з огляду на те, як вони встановлювали канони краси та суспільного життя. На курсі передбачено 5 зустрічей:1. Космологічна картина світу неоплатонізму– Чому «Єдине» (τὸ ἕν) є понад буттям?– Ієрархія «Єдине → Ум → Душа → матерія».– Політичні конотації космічного порядку.2. Неоплатонічна естетика– κάλλος як «сияння форми в речі».– Переосмислення «мімезису» неоплатонікамиґ7– Гармонія (ἁρμονία) VS дисонанс як метафора влади.3. «Бенкет» Платона як засадничий текст для естетики доби Відродження– Павсаній і дихотомія Афродіта Посполита / Афродіта Небесна.– Породження і відтворення - що з цього творчість для Фічіно?– Як ієрархія любові впливає на формування уявлень упро досконалий суспільний устрій.4. Соціально-філософський контекст XV ст.– Флорентійська humanitas: Платонічна академія Медічі.– Гуманізм, мистецтво й політика республіки.– Неоплатонізм як інтелектуальний «модний код».5. Дискусія Фічіно vs. Савонарола: філософські засади– «Муза» проти «Пророка»: спільне і відмінне.– Політична теологія краси VS містика моралі.– Наслідки полеміки для культури та влади Флоренції.Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченкаповний опис курсу та програмапосилання на реєстрацію
Ми живемо у світі сповненому переконаннями. Оскільки світ мчить набираючи обертів і зупинятися ніхто не хоче, то переконання швидко стають фактами або навіть догматичними установками. Одним з таких переконань є редукціонізм. Якщо спробувати пояснити це швидко та без строгих дефініцій, то це про теоретичну можливість пояснити феномени вищих рівнів нижчими. Особливо яскраво це можна побачити в філософії свідомості, коли свідомість не те що хочуть пояснити через біологічний рівень (чи хімічний), а відразу через найфундаментальніший — фізику. Багато хто спирається на це припущення, бо це один з варіантів фізикалізму. І ось коли розмовляєш з деякими науковцями (філософами, когнітивістами тощо) складно показати суперечність цього переконання та навести релевантні аргументи, щоб люди спробували подивитися на питання з іншого боку. Через популяризацію редукціонізму впродовж років може скластися враження, що можна спокійно описати більшість психічних аспектів саме в термінах фізики (або нейронних мереж).І здавалось би, хімія, яка є найближчою до фізики, повинна ось-ось розчинитися в ній. Стаття про філософію хімії цікава саме тим, що вона ставить під питання (навіть частково заперечує) можливість звести усю хімію до фізики (тобто редукувати її до найфундаментальнішого рівня). В статті чудово розкрито фундаментальні суперечності при спробі перенести розрахунки хімічного виміру на фізичний. Якщо хтось хоче долучитися до прочитання та обговорення, у вас ще є час: клуб буде вже у цю суботу.
Курс Сонце та Місяць західно-європейської схоластикиВже старт на наступному тижні!Курс відбуватиметься щопонеділка з 30 червня 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 10 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.«Субстанція», «сутність», «екзистенція», «актуальність», «інтуїція», «ідентичність», «реальність», «формальність», «індивід» – західний світ уже звик використовувати ці слова не лише у філософському дискурсі, а й у повсякденному мовленні. Безперечно, вони не стали б популярними, якби не вживалися сучасними філософами, а їхні витоки можна виявити ще в європейській античності. Разом з тим, велику частку конотацій ці та інші терміни набули в схоластичній традиції (VIII-XVI ст.), яку довгий час несправедливо ототожнювали з «інтелектуальною паузою темних століть» (V-VIII ст.) на протиставлення досягненням Ренесансу (з XIV ст.).Безумовно, сучасному читачеві схоластична проблематика та дискурс на перший погляд можуть здатися своєрідною безглуздою «грою в бісер». Адже що таке схоластика? Обмежена кількість авторитетних джерел, набір непохитних релігійних догматів, перелік правил щодо побудови доказів та ведення аргументації, спрощена методологічна мова, екзотична проблематика (дійсно, «Чи може існувати кілька ангелів одного виду?») – і інтелектуальна гра може продовжуватися до нескінченності. Але це тільки перший погляд. Як стверджують сучасні дослідження феномена гри, її процес може бути несерйозним, але має дуже серйозні наслідки.То навіщо вивчати схоластику? Безперечно для переосмислення та наповнення актуальним змістом вживаних нами схоластичних термінів. Надихаючим прикладом може бути плідний рух ad fontes майстра Мартіна Гайдеґґера, який вкрай плідно перевідкриває не тільки до-сократиків і Аристотеля, але й суть питань усієї європейської схоластичної традиції, включаючи Тому Аквінського, Дунса Скота, Декарта, Канта та інших. Не менш натхненним прикладом є робота Карла Густава Юнга, який побачив у нібито абстрактних алхімічних і метафізичних побудовах несвідомі патерни роботи людської свідомості. І справді, саме в ході обговорення дивних і здавалося б абстрактних догматичних питань (Трійця, Непорочне зачаття, таїнство Причастя, природа ангелів, наслідки гріхопадіння тощо) свого часу були зроблені несподівані відкриття у сфері математики, логіки, психології та інших дисциплін.…Що, безумовно, не виключає і таких цілей, як вивчення майстерного застосування законів мислення до вирішення нетривіальних завдань та суто естетичну насолоду від вивчення інтелектуальних шедеврів схоластичних майстрів.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!Лектор:Андрій Скібіцький – аналітичний психолог, магістр теології (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (Київ, Україна), випускник курсів санскриту Національного Університету Індії (Тірупаті, Індія), аспірант Вільного Українського Університету (Мюнхен, Німеччина).повний опис курсу та програмапосилання на реєстрацію
Дискусійний клуб. Читаємо «Нагода для філософії хімії»Зустріч відбуватиметься у суботу 28 червня 2025 року о 13:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічей: для учасників.Максимальна тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.Мова зустрічі: українська.Розпочинаємо серію зустрічей, присвячених осмисленню меж наукових дисциплін через читання ключових (та цікавих) філософських текстів. Плануються зустрічі присвячені філософії хімії, математики, фізики, свідомості тощо.На цій зустрічі будемо читати статтю Еріка Скеррі та Лі Макінтайра про філософію хімії.Ерік Роберт Скеррі (Eric Robert Scerri) - британсько-американський хімік, філософ науки, письменник. Відомий дослідженнями у сферах історії та філософії хімії, квантової хімії, періодичної таблиці, хімічної освіти.Лі К. Макінтайр (Lee .C Meintyre) - американський філософ, письменник, педагог. У сфері його наукових інтересів перебувають філософські питання хімії і соціальних наук.Стаття: Scerri, E. R., & McIntyre, L. (1997). The Case for the Philosophy of Chemistry. Synthese, 111(3), 213–232.Питання, що будуть підніматись під час обговорення:1.Онтологічний статус хімічних сутностей.2.Редукціонізм vs. рівні пояснення.3.Епістемологічна специфіка хімії.4.Філософія хімії й «картина світу».Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де буде розміщений переклад цієї статті українською мовою.Модератор:Руслан Мироненко — той, хто інколи виходить з «Печери Платона»Реєстрація за цим посиланням
Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Вірджинія Вулф. «Місіс Делловей»Зустріч відбудеться 13 липня у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.«Місіс Делловей сказала, що сама купить квіти». Одна з найбільш цитованих і впізнаваних реплік із тих, що відкривають класичні романи. Напрочуд буденна справа – купити квіти, з якої в будь-якому романі має прорости драма, а то і трагедія (на те він і роман). Але ж: жінка іще не купує квіти, а говорить, що купить. Проговорити щось в цьому світі важить більше за те, аби щось зробити. Бо цьому світові якраз гостро бракує… ні, не вчинків, саме слів, які вчинкам передують і пояснюють їх. У простоті цього речення стільки пасток і підступів. Але яке ж воно нереально при цьому красиве. Середина червня 1923 року. Клариса Делловей, 52-річна дружина британського парламентарія, влаштовує прийом. 30-річний Септімус Сміт намагається подолати глибокий ПТРС, він ветеран Першої світової. Ці двоє стають свідками аварії: Септімус бачить пригоду, Клариса чує. Їхні долі на цей один день-вечір в червні понад сто років тому цієї миті переткнулися.Є книжки, про котрі знають, що вони дивовижно прекрасні, котрі читають і обожнюють, але при цьому ох як важко чітко сформулювати, в чому та краса і зваба. Боюся, що «Місіс Делловей» — одна з таких книжок. Її сильно люблять, але про неї побоюються говорити вголос. Так, ніби вона викриває щось дуже інтимне в читачі. Та ми з вами не з лякливих!А що то були за квіти, до речі?Купити книжку можна за цим посиланнямВедуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Реєстація можлива за посиланням
Дискусійний клуб. Філософині. Читаємо Марґарет КавендішЗустріч відбуватиметься у суботу 21 червня 2025 року о 13:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічей: для учасників.Мова зустрічі: українська.Марґарет Лукас Кавендіш (≈ 1623 – 1673) ― ранньомодерна англійська філософиня, що писала трактати, поезії, п’єси й навіть одну з перших у європейській традиції науково-фантастичних утопій. Її «Філософські листи» ‒ це сміливе запрошення розібратись у важливих темах: • Матеріалістична, але панпсихістська картина світу: розглядати «розумність» як фундаментальну властивість матерії досить поширено серед філософів і в наш час; • Природа - як одне неперервне тіло і проблема нескінченності; • Розрізнення між уявою, чуттям і пам’яттю; питання штучності, природності та надприродності; • «Брак розуму» у тварин і зарозуміла привілейованість людини: куди рухатись філософії свідомості? Якщо ви хочете долучитись до обговорення, то купіть примірник у зручному для вас форматі (є також цифровий варіант)Також радимо ознайомитись з лекцією Вероніки Пугач (одна з уклаладачок цієї зібрки)Модераторки:Вероніка Пугач — історикиня філософії, аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, проєктна менеджерка Amnesty International Ukraine.Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаРеєстрація за цим посиланням
Можливі світи: від філософії до космології. Частина другаЛекція відбуватиметься 19 червня у четвер о 19:00 2025 року!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова лекції: українська.Зустріч присвячена обговоренню лекційного матеріалу з першої події.Після оплати, ви отримаєте доступ до закритої групи у телеграмі, де вже наявні матеріали з першої зустрічі: запис лекції та презентація.Попередні питання для обговорення до блоку "філософія та логіка":* Чи дійсно потрібні конкретні можливі світи, чи достатньо говорити “можливо P”?* Що більш інтуїтивно прийнятно: світ-двійник, де є “мій двійник”, чи уявлення, що це і є я, але в інших обставинах? Чи є різниця?* Як ви розумієте твердження: “реальність – це не лише те, що є, але й те, що могло б бути”? Чи погоджуєтесь з цим?Попередні питання для обговорення до блоку "космологія":* Як ви ставитеся до багатосвітової інтерпретації: це блискуче рішення чи “псевдорішення”, що уникає колапсу, але множить сутності? Чи не є вона нефальсифікованою, як стверджують критики?* Чи вважаєте ви, що антропний принцип – легітимний метод пояснення? Чи це “ледачий” підхід (“так сталося, інакше нас би не було”)? Де межа між наукою і філософією в таких аргументах?* Якщо припустити, що існує нескінченна кількість всесвітів, де реалізовані всі можливості, як це впливає на наше розуміння сенсу унікальності нашого життя, нашого світу? (Наприклад, чи має значення вибір, якщо десь інде реалізується інший варіант?)Також вітаються питання дотичні до теми, підготовлені учасниками цієї зустрічі.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платоназареєструватись можна ось тут
Курс Сонце та Місяць західно-європейської схоластикиКурс відбуватиметься щопонеділка з 30 червня 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 10 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.«Субстанція», «сутність», «екзистенція», «актуальність», «інтуїція», «ідентичність», «реальність», «формальність», «індивід» – західний світ уже звик використовувати ці слова не лише у філософському дискурсі, а й у повсякденному мовленні. Безперечно, вони не стали б популярними, якби не вживалися сучасними філософами, а їхні витоки можна виявити ще в європейській античності. Разом з тим, велику частку конотацій ці та інші терміни набули в схоластичній традиції (VIII-XVI ст.), яку довгий час несправедливо ототожнювали з «інтелектуальною паузою темних століть» (V-VIII ст.) на протиставлення досягненням Ренесансу (з XIV ст.).Безумовно, сучасному читачеві схоластична проблематика та дискурс на перший погляд можуть здатися своєрідною безглуздою «грою в бісер». Адже що таке схоластика? Обмежена кількість авторитетних джерел, набір непохитних релігійних догматів, перелік правил щодо побудови доказів та ведення аргументації, спрощена методологічна мова, екзотична проблематика (дійсно, «Чи може існувати кілька ангелів одного виду?») – і інтелектуальна гра може продовжуватися до нескінченності. Але це тільки перший погляд. Як стверджують сучасні дослідження феномена гри, її процес може бути несерйозним, але має дуже серйозні наслідки.То навіщо вивчати схоластику? Безперечно для переосмислення та наповнення актуальним змістом вживаних нами схоластичних термінів. Надихаючим прикладом може бути плідний рух ad fontes майстра Мартіна Гайдеґґера, який вкрай плідно перевідкриває не тільки до-сократиків і Аристотеля, але й суть питань усієї європейської схоластичної традиції, включаючи Тому Аквінського, Дунса Скота, Декарта, Канта та інших. Не менш натхненним прикладом є робота Карла Густава Юнга, який побачив у нібито абстрактних алхімічних і метафізичних побудовах несвідомі патерни роботи людської свідомості. І справді, саме в ході обговорення дивних і здавалося б абстрактних догматичних питань (Трійця, Непорочне зачаття, таїнство Причастя, природа ангелів, наслідки гріхопадіння тощо) свого часу були зроблені несподівані відкриття у сфері математики, логіки, психології та інших дисциплін.…Що, безумовно, не виключає і таких цілей, як вивчення майстерного застосування законів мислення до вирішення нетривіальних завдань та суто естетичну насолоду від вивчення інтелектуальних шедеврів схоластичних майстрів.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!Лектор:Андрій Скібіцький – аналітичний психолог, магістр теології (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (Київ, Україна), випускник курсів санскриту Національного Університету Індії (Тірупаті, Індія), аспірант Вільного Українського Університету (Мюнхен, Німеччина).повний опис курсу та програмапосилання на реєстрацію
Роджер Пенроуз — дуже талановитий науковець. Це той тип дослідника, який захоплює своєю мультиорієнтованістю, адже він зробив внесок у такі науки, як математика (а точніше геометрія, бо він автор Мозаїки Пенроуза, яка має вплив на розробку нових речовин через інноваційну осьову симетрію 5-го порядку) та фізика (був одним з дослідників, які разом з Стівеном Гокінгом працювали над теорією Чорних дір). Роджер також має окрему книжку, в якій він спробував описати свідомість через квантову механіку (The Emperor's New Mind: Concerning Computers, Minds and The Laws of Physics). Але у своїй лекції про можливі світи я буду його згадувати саме з огляду на одну цікаву космологічну теорію - циклічний всесвіт. Насправді в історії думки (та навіть філософії) ідея циклічності досить довго посідала важливе місце, адже вона асоціювалась з певними світоглядними концепціями (можна це також назвати певними онтологіями). Тут на думку приходять стоїки, які через пневму вбачали розширення всесвіту, а потім через охолодження - його стискання. А яка ваша улюблена циклічна теорія?Ранні стоїки фундували подібні космологічні ідеї на глибоко розробленій онтології, шкода що у пізніх стоїків такий підхід вже не мав шани, а космологічні уявлення зводились до етичного вчення, без онтології та логіки. Натомість Пенроуз створює свою теорію на базі наукових відкриттів та математики. Впевнений, що певні переконання тут точно присутні в базисі, але краса цієї теорії та пояснювальний потенціал дуже високі. Хоча, звісно, назвати її мейнстримною дуже складно.Якщо вам цікаво, то вже завтра поговоримо про Пенроуза та його теорію серед 5 інших космологічних теорій, які гіпотетично (але підкріплені математичним апаратом) кажуть про можливі світи.Прочитати повний опис лекції та зареєструватись можна за цим посиланням
Деякі лекції по семантиці можливих світів починаються зі згадки Ляйбніца, адже саме він використав словосполучення «найкращий з усіх можливих світів». Його вважають людиною, яка випередила свій час, адже ідеї Ляйбніца стали популярними лише за кілька століть після його смерті.Вислів «найкращий з усіх можливих світів», як і більша частина тогочасної філософії, був написаний у контексті теологічної дискусії: теодицеї. Теодицея вирішувала проблему існування зла. Якщо зі злом, що творить людина, було більш-менш зрозуміло (адже людина має свободу волі та сама несе відповідальність за лиха, що вчинила), то з проблемою природного зла (катаклізми, хвороби тощо) виникали труднощі. І ось як раз щодо останньої й висловлювався Ляйбніц, займаючи оптимістичну позицію: ми не знаємо усіх задумів Бога, але у будь-якому випадку, на перший погляд, природні лиха ведуть до Блага, яке задумав Творець. До речі, у моїх улюблених дебатах Докінза та Вільямса, відповідь Вільямса на питання про природне зло (на мою думку) виявилась однією з найслабших у цих дебатах (виходячи з персоналізованої позиції дебатера). На диво, відповідь Докінза була набагато релевантнішою і узгодженішою зі світоглядом Докінза.Найбільшого публічного удару «позитивна позиція» зазнала після великого землетрусу, який відбувся у Лісабоні 1 листопада 1755 року. Саме місто було майже зруйновано, а на додачу землетрус спричинив велике цунамі. Ця подія забрала життя десятки тисяч людей. Після такої жахливої події казати про «найкращий можливий світ» було дуже складно. Також ця концепція була висміяна Вольтером у його творі «Кандід» (1759 року), що поглибило сумніви щодо неї.Як ви думаєте, ми живемо у найкращому з можливих світів?Нагадую, що скоро моя лекція
TGLIST.COM.UA
