Telegram statistics channel - @PlatosCaveUA

Книжковий клуб з Ганною Улюрою. А.С. Баєтт. «Одержимість»Зустріч відбудеться 15 червня у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.«Одержимість» А.С. Баєтт уже стала легендою, а й досі читачі трішки ніяково позирають на підзаголовок цього роману: «Романтичний твір». Серйозно, роменс? То був жарт професійної літературознавиці? Чи Баєтт чесно нам сказала, що написала романтичну новелу, а ми роками до неї самостійно прирощуємо глибинних змістів? «Одержимість» уже пройшла хвилями по наших читацьких клубах, природно, бо нарешті дочекалися блискучого перекладу блискучого великого роману. Пропонуємо обговорити його й на нашому клубі. Романи Баєтт — ідеальні відкриті системи, вони живуть за рахунок того, що до них приростають все нові і новіші інтерпретації, котрі підважують одна одну. Власне, про те, що і як ми вчитуємо в чужих історіях, ця мудра-дотепна жінка все життя й міркувала… Питання: нас хтось запрошує в чужі історії, куди ми так охоче втрясаємося, не знявши вуличного взуття? Де пролягають «приватні кордони» літературного героя, куди читачу зась? Вони існують взагалі?.. Сучасний дослідник поезії знаходить між сторінками книжки старого листа, котрий належав відомому поету і котрий може свідчити про таємну любовну історію та зіпсуту репутацію. Так починається історія про одержимість. Хто б встояв триматися подалі від того, що люди – най і давно померлі – вважали за краще мати за таємницю? Ніхто. Двоє науковців кінця ХХ ст. беруться реконструювати життя двох митців Вікторіанської доби. Хтось мусить зайти за межу. Хтось — отримати за це покарання… Покарані в цій історії точно не ми, бо читач завжди правий. Або це ще один дотеп Баєтт, який треба розплутати. Любите шаради? Значить, саме це засідання клубу акурат для вас.Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Реєстація можлива за посиланням

Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Крістоф Рансмайр. «Хвороба Кітахари» Є ОДНЕ МІСЦЕ НА УЧАСТЬ У КЛУБІ!Зустріч відбудеться 04 травня у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.У центрі Європи є місцина Моор, «болото» це значить. Існує вона в альтернативному щодо нашого всесвіті. Там Друга світова закінчилися лише в середині 1960-х, після війни з нацистами іще два десятиліття тривала війна з Японією. В Європі тим часом союзники, розлючені безкінечною війною,реалізують план радикального перевиховання нацистів та їхніх попутників. Моор – така от педагогічна лабораторія.Відрізаний від міста: залізницю закрили, на дорогах — кордони. Туземці гарують на каменярні. Країну деіндустріалізовано. Техніку заборонено.  Важко працюють без натяку на прогрес і виконують свою основну роботу. Їхня роботи – пам’ятати зло, яке вони спричинили. В колишньому концтаборі імітуються сцени з катуваннями ув’язнених,збирають гроші й трудодні на пам’ятні стели, діє релігійна спільнота «винуватих». Знавці з історичної пам’яті говорять, що всі війни закінчуються симетричним забуванням, ті війни, де забувати заборонено, тривають -- на символічному рівні до наступного гарячого конфлікту. Австрієць Рансмайр (чия культура й досі не збагне, що їй робити зі своїм спадком часів Другої світової) придумав спільноту, в якій забороняють забувати і забороняють отож зцілюватися. Кому від такого розкладу добре? Як в такій спільноті будуть поводитися колишні кати? а жертви? а хто буде за свідка?.. Не намагайтесявгадувати, фантазії безумного генія Рансмайра все рівно не передбачити, нумо читати.Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Реєстація можлива за посиланням

Чи був Арістотель єдиним вчителем Олександра Македонського?Ми звикли до тези, що Арістотель — вчитель юного Олександра, якого запросив до македонського двору сам Філіп II. На мою думку, саме це "репетиторство" королівської особи дало поштовх для написання усіх тих творів, завдяки яким ми вважаємо Арістотеля батьком трохи не половини наук. Тобто можна грубо припустити, що він писав навчальну програму для дітей аристократів ;)Але історики знають ще одного вченого (ритора), який має стосунок до Олександра Македонського, — Анаксімена з Лампсака, сучасника Арістотеля. (Якщо-що, то це інший Анаксімен, він не має стосунку до Мілетської школи).До певного часу трактат «Риторика до Олександра» помилково приписувався Арістотелю. Лише з часом стало зрозуміло, що ця робота Анаксімена з Лампсака.Анаксімена часто вважають придворним ритором вже при дворі царя Олександра Македонського. Але ось зараз читаю Дугласа Волтона «ad hominem», який згадує цих вчителів майже через кому, не проводячи ніяких ієрархічних розрізнень. Як ви думаєте, чи міг Арістотель бути єдиним вчителем?

Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Крістоф Рансмайр. «Хвороба Кітахари» Зустріч відбудеться 04 травня у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.У центрі Європи є місцина Моор, «болото» це значить. Існує вона в альтернативному щодо нашого всесвіті. Там Друга світова закінчилися лише в середині 1960-х, після війни з нацистами іще два десятиліття тривала війна з Японією. В Європі тим часом союзники, розлючені безкінечною війною,реалізують план радикального перевиховання нацистів та їхніх попутників. Моор – така от педагогічна лабораторія.Відрізаний від міста: залізницю закрили, на дорогах — кордони. Туземці гарують на каменярні. Країну деіндустріалізовано. Техніку заборонено.  Важко працюють без натяку на прогрес і виконують свою основну роботу. Їхня роботи – пам’ятати зло, яке вони спричинили. В колишньому концтаборі імітуються сцени з катуваннями ув’язнених,збирають гроші й трудодні на пам’ятні стели, діє релігійна спільнота «винуватих». Знавці з історичної пам’яті говорять, що всі війни закінчуються симетричним забуванням, ті війни, де забувати заборонено, тривають -- на символічному рівні до наступного гарячого конфлікту. Австрієць Рансмайр (чия культура й досі не збагне, що їй робити зі своїм спадком часів Другої світової) придумав спільноту, в якій забороняють забувати і забороняють отож зцілюватися. Кому від такого розкладу добре? Як в такій спільноті будуть поводитися колишні кати? а жертви? а хто буде за свідка?.. Не намагайтесявгадувати, фантазії безумного генія Рансмайра все рівно не передбачити, нумо читати.Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Реєстація можлива за посиланням

Філософія і речовини. Чому мислителі експериментували з межами свідомості?Триває реєстрація на лекцію, встигніть долучитися!UPD: ЛЕКЦІЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА 12 КВІТНЯ, ВИБАЧТЕ ЗА НЕЗРУЧНОСТІ!• Лекція відбудеться у суботу 12 квітня 2025 року о 17:00 за київським часом!• Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.• Тривалість: до 2 годин.• Запис зустрічі: так, для учасників.• Мова лекції: українська.Запрошуємо вас на цікаву лекцію, де ми зануримося у світ особистісних експериментів філософів із психоактивними речовинами та дізнаємося, як вони (кардинально?) змінювали погляд на себе та реальність.6 філософів поділяться своїм досвідом:Жан-Поль Сартр;Вальтер Беньямін;Моріс Мерло-Понті;Фрідріх Ніцше;Мішель Фуко;Ернст Юнґер.Чому варто прийти?Маєте можливість почути, як відомі мислителі намагались використовувати досвід змінених станів свідомості для розширення власних поглядів.Проведемо живу дискусію про те, як особистий досвід може стати рушійною силою для інтелектуальних відкриттів.Спробуємо розібратись, чи дійсно експерименти філософів допомагали їм формувати нові підходи до розуміння себе.Ця лекція для тих, хто хоче дізнатися, чому історія філософії – це не тільки про роздуми за письмовим столом, а й про експерименти на межі дозволеного.Лектори:Руслан Мироненко — засновник Печери ПлатонаКсенія Зборовська — співзасновниця Печери ПлатонаРеєстрація за посиланням

Запрошуємо на презентацію книги «Філософині»!Остання нагода зареєструватися, подія безкоштовна!Запрошуємо до розмови про унікальну збірку філософських праць жінок, що вийшла друком у Видавництві Печери Платона.«Філософині» — це книга про сенси. Це заклик до розмови про місце жінок у філософії та про місце філософії у наших життях. З упорядницею збірки та науковою редакторкою ми поговоримо про процес роботи над книжкою, про авторок і їхні твори, а також про те, чому філософині потрібні нам сьогодні.Учасниці розмови:Марія Остапенко — докторка філософії у галузі філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.Вероніка Пугач — історикиня філософії, аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, проєктна менеджерка Amnesty International Ukraine.Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».До зустрічі 4 квітня (п'ятниця) о 19:00 на Микільському провулку, 1/25. Посилання на реєстрацію

Курси з вивчення класичної латиниВстигніть зареєструватися!• Курс відбуватиметься щоп'ятниці з 18 квітня 2025 року о 19:00 за київським часом!• Місце проведення: Online у Zoom.• Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.• Кількість зустрічей: 25 зустрічей.• Запис зустрічей: так, для учасників.• Мова курсу: українська.Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більш, ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.Теми курсу:Алфавіт та фонетика.Граматика (Іменник, Прикметник, Дієслово, Займенник, Числівник, Прислівник, Прийменник, Сполучник)Синтаксис (Підрядні та сурядні речення, синтаксичні конструкції, синтаксис відмінків)На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій. По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лекторка:Марія Остапенко — Доктор філософії з філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модераторка «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідомЗареєструватися на курс

Запрошуємо на презентацію книги «Філософині»!Поговоримо про тих, про кого в філософії мовчали століттями?Перекладені українською вперше твори шістьох мислительок у книзі «Філософині» дають новий погляд на філософію, фемінізм, метафізику.Триває реєстраціяПодія безкоштовнаЗапрошуємо до розмови про унікальну збірку філософських праць жінок, що вийшла друком у Видавництві Печери Платона.«Філософині» — це книга про сенси. Це заклик до розмови про місце жінок у філософії та про місце філософії у наших життях. З упорядницею збірки та науковою редакторкою ми поговоримо про процес роботи над книжкою, про авторок і їхні твори, а також про те, чому філософині потрібні нам сьогодні.Учасниці розмови:Марія Остапенко — докторка філософії у галузі філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.Вероніка Пугач — історикиня філософії, аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, проєктна менеджерка Amnesty International Ukraine.Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».До зустрічі 4 квітня (п'ятниця) о 19:00 на Микільському провулку, 1/25. Посилання на реєстрацію

Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Бойня номер п’ятьНагадуємо зареєстрованим учасникам, що вже наступного тижня відбудеться книжковий клуб! Залишилась можливість придбати запис зустрічі• Зустріч відбудеться 06 квітня у неділю об 11:00 2025 року!• Місце проведення: Online у Zoom.• Максимальна тривалість – 3 години.• Запис зустрічі: так, для учасників.• Також окремо можна придбати тільки запис зустрічі.• Мова зустрічі: українська.• Зверніть увагу — збираємося малою групою, кількість місць вкрай обмежена!Печера Платона разом з неймовірною Ганною Улюрою запускає книжковий клуб! Раз на місяць ми зустрічатимемось і на найближчі півроку поринемо у тему «пам'ять та архів». Ви з нами?Перша зустріч присвячена твору Курта Воннегута «Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей».У дурнуватій коледж-комедії 80-х старший нувориш, котрий воліє вищої освіти, береться писати курсову з прози Курта Воннегута. Наймає самого автора для цього. І отримує за курсову трійку. Тоді він кричить на Воннегута: «Якщо ти сам у своїх книжках не розбираєшся, наступного разу я найму для цієї справи якогось літературного критика». Проза Воннегута захоплива, майстерна, цікава, місцями близька до геніальності, але простою і наскоком-зрозумілою її не назвеш. Тому наш читацький клуб і почнемо з «Бойні номер п’ять». Щоби отримати за курсову з Воннегута хоча б четвірку. Цей роман був одним із улюблених у самого автора, він оцінював його на 5 з 5. Сучасники визначали, що в такій складній темі майже неможливо досягнути моральної прозорості, але автору це вдалося. Ми нині погоджуємося: це один із найсильніших текстів про війну і про наслідки її для психіки людини у світовій літературі.Помічник капілана Біллі Пілігрим рушає в паломництво через війну, полон і дурку, через невивчену Історію і одкровення (для) інопланетян. Хороший маршрут, добра компанія – нумо долучаймося.Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози. Запис зустрічі без участі можна придбати отут

Філософія і речовини. Чому мислителі експериментували з межами свідомості?Триває реєстрація на лекцію, встигніть долучитися!• Лекція відбудеться у суботу 5 квітня 2025 року о 17:00 за київським часом!• Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.• Тривалість: до 2 годин.• Запис зустрічі: так, для учасників.• Мова лекції: українська.Запрошуємо вас на цікаву лекцію, де ми зануримося у світ особистісних експериментів філософів із психоактивними речовинами та дізнаємося, як вони (кардинально?) змінювали погляд на себе та реальність.6 філософів поділяться своїм досвідом:Жан-Поль Сартр;Вальтер Беньямін;Моріс Мерло-Понті;Фрідріх Ніцше;Мішель Фуко;Ернст Юнґер.Чому варто прийти?Маєте можливість почути, як відомі мислителі намагались використовувати досвід змінених станів свідомості для розширення власних поглядів.Проведемо живу дискусію про те, як особистий досвід може стати рушійною силою для інтелектуальних відкриттів.Спробуємо розібратись, чи дійсно експерименти філософів допомагали їм формувати нові підходи до розуміння себе.Ця лекція для тих, хто хоче дізнатися, чому історія філософії – це не тільки про роздуми за письмовим столом, а й про експерименти на межі дозволеного.Лектори:Руслан Мироненко — засновник Печери ПлатонаКсенія Зборовська — співзасновниця Печери ПлатонаРеєстрація за посиланням