Channel Plato’s Cave | Печера Платона - @PlatosCaveUA - №2525
Що таке критичне мислення та чому варто розпочати саме з логіки й теорії аргументації?Звісно, багатьом уже набридло чути про критичне мислення. Сьогодні, за моїми спостереженнями, більшість людей, говорячи про критичне мислення, мають на увазі простий факт-чекінг, заклик не піддаватися теоріям змов чи когнітивним викривленням. Та чи справді критичне мислення зводиться лише до цього?Насправді, критичне мислення — це складний набір компетенцій, які формуються через різноманітні дисципліни й потребують системного підходу. Хоча саме поняття стало популярним у американській педагогіці у 1970–1980-х роках, перші згадки про критичне мислення з’явилися ще на початку XX століття в працях Джона Дьюї. Треба звісно для достовірності додати, що Дьюї використовував інше поняття: «рефлексивне мислення».І ось тут починається найцікавіше: якщо критичне мислення є набором компетенцій, то, наприклад, для кожного віку воно повинно бути різним. Погодьтеся, дивно вимагати від школяра середньої школи аргументувати та аналізувати тексти на рівні випускника магістратури університету. Прикладом такої градації навичок є добре відома педагогічна модель «Таксономія Блума» (якщо не відома, то загугліть). Вона демонструє поступове ускладнення навичок критичного мислення за віком та рівнем освіти: від простого запам’ятовування та розуміння на початкових етапах до складного аналізу, оцінювання та створення нових ідей на вищих освітніх рівнях.Отже, сподіваюсь, ви вже починаєте бачити, що «критичних мислень» існує щонайменше два типи. Насправді їх значно більше, адже компетенції можуть змінюватись та залежать не лише від віку, а й від спеціалізації та професійного середовища. Наприклад, критичне мислення науковця в окремих аспектах не збігатиметься з компетенціями детектива поліції (хоча базові навички — аналіз, оцінювання та аргументація — залишатимуться спільними).Це пояснює, чому багатьом викладачам, не лише університетським, складно дати єдине визначення поняттю критичного мислення. Різні навички, компетенції, бази знань, які повинні діяти на різних рівнях та вимірах, часто називають одним і тим самим терміном. Попри це, у більшості випадків (особливо в контексті університетської освіти) є спільний базис:знання — логіка і теорія аргументації;навички — уміння застосовувати ці знання на практиці, аналізувати й обґрунтовувати власну позицію;схильності — чесність, відкритість до інших точок зору, готовність визнавати власні помилки.Схильності часто залишаються за межами традиційних курсів, і це питання відкрите: чи можливо взагалі їм навчити? І чи взагалі це є складовою критичного мислення?Окреме ускладнення становить ідея інтегрування критичного мислення (Art, як гуманітарної складової) до STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics). Останнім часом усе частіше звучить термін STEAM. Але чи достатньо просто додати гуманітарну складову? Радше йдеться про глибокий перетин двох освітніх парадигм, що передбачає інтеграцію гуманітарних навичок аргументації та інтерпретації з математично-природничими компетенціями, притаманним STEM.Я пропоную пройти вступний курс до критичного мислення, що ґрунтується на логіці й теорії аргументації. Основний акцент тут саме на формуванні навичок аналізу текстів та аргументації, які є універсальними й актуальними для будь-якої спеціальності чи життєвої практики. Крім того, ми розглянемо ймовірнісні (індуктивні) міркування, що є основою наукового пізнання та ґрунтуються на класичних Канонах Мілля.Чого ви не знайдете на цьому курсі? Тут немає окремого модуля про когнітивні викривлення — цієї інформації зараз і так удосталь.Отже, якщо ви зацікавлені отримати саме системні знання та практичні навички з логіки й аргументації, курс стартує вже через тиждень. Реєструйтеся за цим посиланням, і до зустрічі на першому занятті!
732
25-07-27 19:38