Telegram statistics channel - @PlatosCaveUA

Курс. Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументаціїЗалишилось одне місце!Курс відбуватиметься щосуботи з 2 серпня 2025 року о 18:00 за київським часом!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 12 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Щодня ми ухвалюємо десятки рішень і вступаємо в суперечки, часто навіть цього не помічаючи. Але як бути певним, що вас не вводять в оману, що ви не стали жертвою маніпуляцій чи власних упереджень? Курс «Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації» допоможе вам ознайомитись з логічним аналізом аргументації та розпізнаванням пасток, що ховаються за словами.Впродовж 12 занять ви навчитесь розкладати складні міркування на зрозумілі елементи, давати точні визначення, уникати логічних помилок та помічати їх у словах інших людей. Ви дізнаєтеся, як побудувати чітку і послідовну аргументацію, а також як розпізнати маніпулятивні прийоми опонента. Цей курс — для тих, хто хоче мислити ясно, говорити впевнено і приймати зважені рішення у світі, переповненому інформацією.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії, викладач логіки та теорії аргументації Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформаціяПосилання для реєстраціїЯкщо ви з якихось причин не встигли на курс (були зайняті усі місця, вам не зручний день/час тощо), то заповніть дану форму. Ви дізнаєтесь у першу чергу, коли ми запустимо наступний курс.

Що таке критичне мислення та чому варто розпочати саме з логіки й теорії аргументації?Звісно, багатьом уже набридло чути про критичне мислення. Сьогодні, за моїми спостереженнями, більшість людей, говорячи про критичне мислення, мають на увазі простий факт-чекінг, заклик не піддаватися теоріям змов чи когнітивним викривленням. Та чи справді критичне мислення зводиться лише до цього?Насправді, критичне мислення — це складний набір компетенцій, які формуються через різноманітні дисципліни й потребують системного підходу. Хоча саме поняття стало популярним у американській педагогіці у 1970–1980-х роках, перші згадки про критичне мислення з’явилися ще на початку XX століття в працях Джона Дьюї. Треба звісно для достовірності додати, що Дьюї використовував інше поняття: «рефлексивне мислення».І ось тут починається найцікавіше: якщо критичне мислення є набором компетенцій, то, наприклад, для кожного віку воно повинно бути різним. Погодьтеся, дивно вимагати від школяра середньої школи аргументувати та аналізувати тексти на рівні випускника магістратури університету. Прикладом такої градації навичок є добре відома педагогічна модель «Таксономія Блума» (якщо не відома, то загугліть). Вона демонструє поступове ускладнення навичок критичного мислення за віком та рівнем освіти: від простого запам’ятовування та розуміння на початкових етапах до складного аналізу, оцінювання та створення нових ідей на вищих освітніх рівнях.Отже, сподіваюсь, ви вже починаєте бачити, що «критичних мислень» існує щонайменше два типи. Насправді їх значно більше, адже компетенції можуть змінюватись та залежать не лише від віку, а й від спеціалізації та професійного середовища. Наприклад, критичне мислення науковця в окремих аспектах не збігатиметься з компетенціями детектива поліції (хоча базові навички — аналіз, оцінювання та аргументація — залишатимуться спільними).Це пояснює, чому багатьом викладачам, не лише університетським, складно дати єдине визначення поняттю критичного мислення. Різні навички, компетенції, бази знань, які повинні діяти на різних рівнях та вимірах, часто називають одним і тим самим терміном. Попри це, у більшості випадків (особливо в контексті університетської освіти) є спільний базис:знання — логіка і теорія аргументації;навички — уміння застосовувати ці знання на практиці, аналізувати й обґрунтовувати власну позицію;схильності — чесність, відкритість до інших точок зору, готовність визнавати власні помилки.Схильності часто залишаються за межами традиційних курсів, і це питання відкрите: чи можливо взагалі їм навчити? І чи взагалі це є складовою критичного мислення?Окреме ускладнення становить ідея інтегрування критичного мислення (Art, як гуманітарної складової) до STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics). Останнім часом усе частіше звучить термін STEAM. Але чи достатньо просто додати гуманітарну складову? Радше йдеться про глибокий перетин двох освітніх парадигм, що передбачає інтеграцію гуманітарних навичок аргументації та інтерпретації з математично-природничими компетенціями, притаманним STEM.Я пропоную пройти вступний курс до критичного мислення, що ґрунтується на логіці й теорії аргументації. Основний акцент тут саме на формуванні навичок аналізу текстів та аргументації, які є універсальними й актуальними для будь-якої спеціальності чи життєвої практики. Крім того, ми розглянемо ймовірнісні (індуктивні) міркування, що є основою наукового пізнання та ґрунтуються на класичних Канонах Мілля.Чого ви не знайдете на цьому курсі? Тут немає окремого модуля про когнітивні викривлення — цієї інформації зараз і так удосталь.Отже, якщо ви зацікавлені отримати саме системні знання та практичні навички з логіки й аргументації, курс стартує вже через тиждень. Реєструйтеся за цим посиланням, і до зустрічі на першому занятті!

Дискусійний клуб. Читаємо «Десять парадоксів техніки»Зустріч відбуватиметься у суботу 26 липня 2025 року о 13:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічей: для учасників.Тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.Мова зустрічі: українська.У статті «Ten Paradoxes of Technology» канадський філософ техніки Ендрю Фінберґ пропонує десять «парадоксів», що підважують наші буденні уявлення про те, чим є технологія та як вона діє у суспільстві. Від ідеї про те, що частини технічної системи формуються самим цілим, до твердження, що «завойовник природи стає здобиччю власної перемоги», Фінберґ показує: техніка — це водночас соціальна й матеріальна мережа, яка формує наші цінності, ідентичності та політичні можливості. Технології не «стоя́ть осторонь» світу, а творять середовище, у якому ми мислимо й діємо, отже ефективність і навіть «раціональність» пристроїв пояснюються не лише фізичними властивостями, а й історичними виборами та конфліктами, що їх породили.Фінберґ підсумовує критичний поворот у філософії техніки кінця XX — початку XXI століття і формулює такі ключові парадокси: частин і цілого, очевидного, походження, «рамки» ефективності, дії та зворотної дії, засобів як мети, ускладнення через спрощення, «цінність ↔️ факт», демократичний і, нарешті, «парадокс завоювання» . Автор закликає подолати «ілюзію техніки» — уявлення, ніби ми можемо втручатися у світ, залишаючись поза межами наслідків, — та розглядати технічний розвиток як взаємодію знання, влади й етики.Стаття: Feenberg, Andrew (2010). Ten Paradoxes of Technology. Techné: Research in Philosophy and Technology 14 (1):3-15.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де буде розміщений переклад цієї статті українською мовою.Модератор:Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона»Реєстрація за цим посиланням

Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Сюзан Кларк. «Піранезі»Зустріч відбудеться 17 серпня у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Самотня людина тиняється порожнім будинком. Все. Такий твір, здавалося, не має шансів стати популярним. Але є кілька нюансів. Роман написала нереально талановита авторка, текст доконано вишуканий, дуже розумний, дуже гіпнотичний, дім той – не просто дім, а лабіринт. Його верхні зали заповнення густими хмарами. Його нижні зали затоплені океаном. Треба знати примхи припливів, щоби вони не заскочили тебе в якомусь із залів, куди прийшов вполювати риби на обід, назбирати мідій чи водоростей, зібрати прісну дощову воду, що стікає з верхніх залів. Не заблукати в Будинку дозволяють скульптури — кожне з приміщень прикрашають гігантські монументи: двох однакових нема. А людина – його і звуть Піранезі, він нічого про себе не пам’ятає – блукає тим будинком на самоті, не спроможний відійти далі, ніж чотири дні ходу від головної зали, та бачить навколо сліди активностей інших людей. Деякі з тих людей навіть живі. В книжці всього сімнадцять героїв, живих чотири. В книжці стільки красивезного безуму, що його конче треба прочитати і то якомога буквальніше… І так, цей роман став шалено популярним. Ну бо кого не зацікавить історія, як самотня людина тиняється гігантським будинком.Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Посилання на реєстрацію

Курс. Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументаціїКурс відбуватиметься щосуботи з 2 серпня 2025 року о 18:00 за київським часом!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 12 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Щодня ми ухвалюємо десятки рішень і вступаємо в суперечки, часто навіть цього не помічаючи. Але як бути певним, що вас не вводять в оману, що ви не стали жертвою маніпуляцій чи власних упереджень? Курс «Вступ до критичного мислення: основи логіки та теорії аргументації» допоможе вам ознайомитись з логічним аналізом аргументації та розпізнаванням пасток, що ховаються за словами.Впродовж 12 занять ви навчитесь розкладати складні міркування на зрозумілі елементи, давати точні визначення, уникати логічних помилок та помічати їх у словах інших людей. Ви дізнаєтеся, як побудувати чітку і послідовну аргументацію, а також як розпізнати маніпулятивні прийоми опонента. Цей курс — для тих, хто хоче мислити ясно, говорити впевнено і приймати зважені рішення у світі, переповненому інформацією.Що саме ви отримаєте на курсі: • Розуміння того, що робить аргументацію сильною чи слабкою. • Перелік поширених логічних помилок у міркуваннях. • Вміння оцінювати аргументацію інших людей (співрозмовників, авторів текстів, ЗМІ). • Практичний досвід ведення й аналізу дискусій та суперечок.Для кого цей курс: • Для всіх, хто хоче навчитися розпізнавати маніпуляції та некоректні аргументи. • Для тих, хто часто бере участь у публічних обговореннях, дискусіях та переговорах. • Для студентів, викладачів, журналістів, менеджерів, юристів і всіх, кому важливо ухвалювати рішення на основі логічного знання та правильно це доносити у вигляді аргументації.Формат навчання: • 12 зустрічей (один раз на тиждень). • Поєднання теорії та практичних вправ. • Підсумкова зустріч із практичним аналізом дискусії.Що потрібно для навчання: • Бажання мислити критично та вдосконалювати свої навички аргументації. • Готовність виконувати практичні вправи та брати участь у групових заняттях. • Жодних спеціальних знань з логіки чи аргументації не потрібно — цей курс створено саме для початківців.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії, викладач логіки та теорії аргументації Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформаціяПосилання для реєстраціїЯкщо ви з якихось причин не встигли на курс (були зайняті усі місця, вам не зручний день/час тощо), то заповніть дану форму. Ви дізнаєтесь у першу чергу, коли ми запустимо наступний курс.

Курс. Політичні виміри естетики неоплатонізмуКурс відбуватиметься щосереди з 16 липня 2025 року о 19:00 за київським часом!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 5 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Чи може краса керувати світом? Питання не риторичне, адже тісна конотація концептів «краса» і «влада» сильно вплинула на розгортання політичних дискурсів в історії Західної Європи. На цьому курсі ми спробуємо поглянути на дві історичні епохи — пізню Античність та Відродження — з огляду на те, як вони встановлювали канони краси та суспільного життя. На курсі передбачено 5 зустрічей:1. Космологічна картина світу неоплатонізму2. Неоплатонічна естетика3. «Бенкет» Платона як засадничий текст для естетики доби Відродження4. Соціально-філософський контекст XV ст.5. Дискусія Фічіно vs. Савонарола: філософські засадиЛекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченкаповний опис курсу та програмапосилання на реєстрацію

Лекція. Фізика часуТі хто вже переходив за посиланням для оплати, могли побачити, що лекція «філософія часу» йде в парі з «фізикою часу». Якщо вам цікава ця тема і ви хочете потім ще й взяти участь в обговоренні, саме час подумати: ви хочете на одну з лекцій чи відразу на дві з обговоренням? :)Зустріч відбуватиметься у четвер 10 липня 2025 року о 19:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічей: для учасників.Максимальна тривалість зустрічі (планується): до 2 годин.Мова зустрічі: українська.Час у сучасній науці вже не зводиться до «відліку» годинника — він гнучкий, піддатливий і навіть породжується водночас із простором (на думку деяких науковців). Здається, ми точно знаємо скільки триває секунда, але варто зазирнути в рівняння Айнштайна чи подивитись на візерунки гравітаційних хвиль — і звичне відчуття «зараз» починає розпливатись. Спробуємо разом розібратися, як саме фізика перевизначає наше «зараз» 🙂На зустрічі обговоримо такі моменти:Спеціальна та загальна теорії відносності: чому одночасність — не абсолютна, а час «тягнеться» і «стискається» залежно від швидкості та гравітації (ефект GPS, дослідження Гафеле — Кітінґа).Стріла ентропії: чи справді ентропія пояснює напрям часу, чи, навпаки, ентропія зростає, бо час плине тільки вперед.Квантова фізика: колапс хвильової функції, заплутаність і «миттєва» кореляція.Парадокси близнюків, тахіони й швидкість світла (300 000 км/с) та роль мисленнєвих експериментів у фізиці.Лектор:Руслан Мироненко — засновник «Печери Платона» Під час реєстрації ви можете обрати участь в усіх подіях чи в окремій лекції

Курс. Політичні виміри естетики неоплатонізмуКурс відбуватиметься щосереди з 16 липня 2025 року о 19:00 за київським часом!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 5 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Чи може краса керувати світом? Питання не риторичне, адже тісна конотація концептів «краса» і «влада» сильно вплинула на розгортання політичних дискурсів в історії Західної Європи. На цьому курсі ми спробуємо поглянути на дві історичні епохи — пізню Античність та Відродження — з огляду на те, як вони встановлювали канони краси та суспільного життя. На курсі передбачено 5 зустрічей:1. Космологічна картина світу неоплатонізму– Чому «Єдине» (τὸ ἕν) є понад буттям?– Ієрархія «Єдине → Ум → Душа → матерія».– Політичні конотації космічного порядку.2. Неоплатонічна естетика– κάλλος як «сияння форми в речі».– Переосмислення «мімезису» неоплатонікамиґ7– Гармонія (ἁρμονία) VS дисонанс як метафора влади.3. «Бенкет» Платона як засадничий текст для естетики доби Відродження– Павсаній і дихотомія Афродіта Посполита / Афродіта Небесна.– Породження і відтворення - що з цього творчість для Фічіно?– Як ієрархія любові впливає на формування уявлень упро досконалий суспільний устрій.4. Соціально-філософський контекст XV ст.– Флорентійська humanitas: Платонічна академія Медічі.– Гуманізм, мистецтво й політика республіки.– Неоплатонізм як інтелектуальний «модний код».5. Дискусія Фічіно vs. Савонарола: філософські засади– «Муза» проти «Пророка»: спільне і відмінне.– Політична теологія краси VS містика моралі.– Наслідки полеміки для культури та влади Флоренції.Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченкаповний опис курсу та програмапосилання на реєстрацію

Ми живемо у світі сповненому переконаннями. Оскільки світ мчить набираючи обертів і зупинятися ніхто не хоче, то переконання швидко стають фактами або навіть догматичними установками. Одним з таких переконань є редукціонізм. Якщо спробувати пояснити це швидко та без строгих дефініцій, то це про теоретичну можливість пояснити феномени вищих рівнів нижчими. Особливо яскраво це можна побачити в філософії свідомості, коли свідомість не те що хочуть пояснити через біологічний рівень (чи хімічний), а відразу через найфундаментальніший — фізику. Багато хто спирається на це припущення, бо це один з варіантів фізикалізму. І ось коли розмовляєш з деякими науковцями (філософами, когнітивістами тощо) складно показати суперечність цього переконання та навести релевантні аргументи, щоб люди спробували подивитися на питання з іншого боку. Через популяризацію редукціонізму впродовж років може скластися враження, що можна спокійно описати більшість психічних аспектів саме в термінах фізики (або нейронних мереж).І здавалось би, хімія, яка є найближчою до фізики, повинна ось-ось розчинитися в ній. Стаття про філософію хімії цікава саме тим, що вона ставить під питання (навіть частково заперечує) можливість звести усю хімію до фізики (тобто редукувати її до найфундаментальнішого рівня). В статті чудово розкрито фундаментальні суперечності при спробі перенести розрахунки хімічного виміру на фізичний. Якщо хтось хоче долучитися до прочитання та обговорення, у вас ще є час: клуб буде вже у цю суботу.

Курс Сонце та Місяць західно-європейської схоластикиВже старт на наступному тижні!Курс відбуватиметься щопонеділка з 30 червня 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.Кількість зустрічей: 10 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.«Субстанція», «сутність», «екзистенція», «актуальність», «інтуїція», «ідентичність», «реальність», «формальність», «індивід» – західний світ уже звик використовувати ці слова не лише у філософському дискурсі, а й у повсякденному мовленні. Безперечно, вони не стали б популярними, якби не вживалися сучасними філософами, а їхні витоки можна виявити ще в європейській античності. Разом з тим, велику частку конотацій ці та інші терміни набули в схоластичній традиції (VIII-XVI ст.), яку довгий час несправедливо ототожнювали з «інтелектуальною паузою темних століть» (V-VIII ст.) на протиставлення досягненням Ренесансу (з XIV ст.).Безумовно, сучасному читачеві схоластична проблематика та дискурс на перший погляд можуть здатися своєрідною безглуздою «грою в бісер». Адже що таке схоластика? Обмежена кількість авторитетних джерел, набір непохитних релігійних догматів, перелік правил щодо побудови доказів та ведення аргументації, спрощена методологічна мова, екзотична проблематика (дійсно, «Чи може існувати кілька ангелів одного виду?») – і інтелектуальна гра може продовжуватися до нескінченності. Але це тільки перший погляд. Як стверджують сучасні дослідження феномена гри, її процес може бути несерйозним, але має дуже серйозні наслідки.То навіщо вивчати схоластику? Безперечно для переосмислення та наповнення актуальним змістом вживаних нами схоластичних термінів. Надихаючим прикладом може бути плідний рух ad fontes майстра Мартіна Гайдеґґера, який вкрай плідно перевідкриває не тільки до-сократиків і Аристотеля, але й суть питань усієї європейської схоластичної традиції, включаючи Тому Аквінського, Дунса Скота, Декарта, Канта та інших. Не менш натхненним прикладом є робота Карла Густава Юнга, який побачив у нібито абстрактних алхімічних і метафізичних побудовах несвідомі патерни роботи людської свідомості. І справді, саме в ході обговорення дивних і здавалося б абстрактних догматичних питань (Трійця, Непорочне зачаття, таїнство Причастя, природа ангелів, наслідки гріхопадіння тощо) свого часу були зроблені несподівані відкриття у сфері математики, логіки, психології та інших дисциплін.…Що, безумовно, не виключає і таких цілей, як вивчення майстерного застосування законів мислення до вирішення нетривіальних завдань та суто естетичну насолоду від вивчення інтелектуальних шедеврів схоластичних майстрів.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Увімкнена оплата частинами від Монобанку та Приватбанку!Лектор:Андрій Скібіцький – аналітичний психолог, магістр теології (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (Київ, Україна), випускник курсів санскриту Національного Університету Індії (Тірупаті, Індія), аспірант Вільного Українського Університету (Мюнхен, Німеччина).повний опис курсу та програмапосилання на реєстрацію