Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЛекція вже завтра!Зустріч відбудеться 08 листопада у суботу об 16:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 3 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Чому наука так часто спирається на мисленнєві експерименти (МЕ)? Бо вони дозволяють безпечним способом “пересунути” умови, побачити приховані припущення та перевірити теорію, коли експеримент у світі складний чи неможливий. Від Ґалілея й Айнштайна до сучасних дебатів про свідомість — МЕ формують питання, які ведуть далі за лабораторії.Розберемо три МЕ та контект, в якому вони з’явились:1.Китайська кімната — чому “правильна відповідь” ≠ “розуміння”;2.Китайська нація — чи може структурне відтворення нейронів реалізувати свідомість;3.Філософський зомбі — мислимість, можливість і межі фізикалізму.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію
Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЗустріч відбудеться 08 листопада у суботу об 16:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 3 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Чому наука так часто спирається на мисленнєві експерименти (МЕ)? Бо вони дозволяють безпечним способом “пересунути” умови, побачити приховані припущення та перевірити теорію, коли експеримент у світі складний чи неможливий. Від Ґалілея й Айнштайна до сучасних дебатів про свідомість — МЕ формують питання, які ведуть далі за лабораторії.Розберемо три МЕ та контект, в якому вони з’явились:1.Китайська кімната — чому “правильна відповідь” ≠ “розуміння”;2.Китайська нація — чи може структурне відтворення нейронів реалізувати свідомість;3.Філософський зомбі — мислимість, можливість і межі фізикалізму.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію
Курси з вивчення класичної латиниКурс відбуватиметься щоп'ятниці з 14 листопада 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.Кількість зустрічей: 25 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова курсу: українська.Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більше ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.Теми курсу:* Алфавіт та фонетика;* Граматика;* Синтаксис.На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій. По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лектор:Марія Остапенко — Доктор філософії з філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модератора «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідомпосилання на реєстрацію
Чому Мона Ліза посміхається? Загадка портретаЛекція відбудеться вже завтра!Лекція відбудеться у суботу 1 листопада 2025 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Мону Лізу знову вкрали.Але не з Лувру – з нашої уяви.Вона давно перестала бути просто портретом – це загадка, яку людство розв’язує вже п’ять століть.На цій лекції ми розберемо, чому вона посміхається, і чому саме з її усмішки починається історія портрета – від правителів і богів до селфі та штучного інтелекту.Бо, можливо, головна таємниця Мони Лізи – у тому, що вона дивиться не на нас, а в нас.Під час зустрічі ми обговоримо:1. Новини з Лувру і старі загадки2. Портрет як дзеркало і як маска3. Ренесанс: момент народження “Я”4. Портрет як соціальний документ5. Модерн і після: портрет без обличчя6. XXI століття: селфі як новий Ренесанс7. І наостанок: чому Мона Ліза все ще посміхається?Запрошуємо разом з нами розпочати подорож із відомої картини і через неї ввійти у світ мистецтва. Розберемо історію портретного жанру, його еволюцію, особливості. Пояснимо, як портрет може розповісти про епоху, статус і характер людини.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лекторка:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію (https://secure.wayforpay.com/payment/s5418e4b990df)
Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЗустріч відбудеться 08 листопада у суботу об 16:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 3 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Чому наука так часто спирається на мисленнєві експерименти (МЕ)? Бо вони дозволяють безпечним способом “пересунути” умови, побачити приховані припущення та перевірити теорію, коли експеримент у світі складний чи неможливий. Від Ґалілея й Айнштайна до сучасних дебатів про свідомість — МЕ формують питання, які ведуть далі за лабораторії.Розберемо три МЕ та контект, в якому вони з’явились:1.Китайська кімната — чому “правильна відповідь” ≠ “розуміння”;2.Китайська нація — чи може структурне відтворення нейронів реалізувати свідомість;3.Філософський зомбі — мислимість, можливість і межі фізикалізму.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію
Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Кадзуо Ішіґуро. «Художник хиткого світу»Зустріч відбудеться 23 листопада у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Коли б не заходила мова про його прозу, завжди згадують японське походження Ішіґуро, натомість він пише твори, зроблені настільки чітко за лекалами «британського роману», що його проза стає саркастичним висловлюванням мимоволі, натомість він ніколи не пише про Японію. За одиничними винятками. «Художник хиткого світу» — таки про повоєнну Японію. І значить, він — про щось дуже автору важливе, що він воліє приховувати.В прозі Ішіґуро, в будь-якій його прозі не можна вірити тому, хто розказує нам свою історію, ні, він не обманює, але часто сам тоне в своїх фантазіях і вигадках. «Художник хиткого світу» — квінтесенція такого підходу, тут слід щосекунди перевіряти на реальність розповідача. А при тому розказують нам тут про спільноти, які живуть у недовірі один до одного, у тотальній небезпеці доносів і зрад. Масудзі Оно наприкінці війни овдовів і втратив на фронті сина. Залишилося дві доньки, молодша от-от має вийти заміж. Попередня згода на шлюб зірвалася, і Оно підозрює, що нареченого злякала погана репутація саме його, Оно. Перед Другою Світовою був відомим художником-традиціоналістом. І відвертим пропагандистом щиро ним обожнюваного імператора, війни й окупації. Треба швидко щось зробити, щоби доня вийшла заміж. Може, акт публічного каяття зарадить? Книжка написана іще в 1980-х, але нині її перечитати, гортаючи паралельно, наприклад, блискучі дослідження Пітера Померанцева про пропаганду, справляє цікавезний ефект. Ну і піймати на брехні героїв лавреата Нобелівки завжди приємно, скажіть!Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Посилання на реєстрацію
Чому Мона Ліза посміхається? Загадка портретаЛекція відбудеться у суботу 1 листопада 2025 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Під час зустрічі ми обговоримо:1. Новини з Лувру і старі загадки2. Портрет як дзеркало і як маска3. Ренесанс: момент народження “Я”4. Портрет як соціальний документ5. Модерн і після: портрет без обличчя6. XXI століття: селфі як новий Ренесанс7. І наостанок: чому Мона Ліза все ще посміхається?Запрошуємо разом з нами розпочати подорож із відомої картини і через неї ввійти у світ мистецтва. Розберемо історію портретного жанру, його еволюцію, особливості. Пояснимо, як портрет може розповісти про епоху, статус і характер людини.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лекторка:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію
Чому Мона Ліза посміхається? Загадка портретаЛекція відбудеться у суботу 1 листопада 2025 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Мону Лізу знову вкрали.Але не з Лувру – з нашої уяви.Вона давно перестала бути просто портретом – це загадка, яку людство розв’язує вже п’ять століть.На цій лекції ми розберемо, чому вона посміхається, і чому саме з її усмішки починається історія портрета – від правителів і богів до селфі та штучного інтелекту.Бо, можливо, головна таємниця Мони Лізи – у тому, що вона дивиться не на нас, а в нас.Під час зустрічі ми обговоримо:1. Новини з Лувру і старі загадки2. Портрет як дзеркало і як маска3. Ренесанс: момент народження “Я”4. Портрет як соціальний документ5. Модерн і після: портрет без обличчя6. XXI століття: селфі як новий Ренесанс7. І наостанок: чому Мона Ліза все ще посміхається?Запрошуємо разом з нами розпочати подорож із відомої картини і через неї ввійти у світ мистецтва. Розберемо історію портретного жанру, його еволюцію, особливості. Пояснимо, як портрет може розповісти про епоху, статус і характер людини.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лекторка:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію
Курси з вивчення класичної латиниКурс відбуватиметься щоп'ятниці з 14 листопада 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.Кількість зустрічей: 25 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова курсу: українська.Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більше ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.Теми курсу:* Алфавіт та фонетика;* Граматика;* Синтаксис.На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій. По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лектор:Марія Остапенко — Доктор філософії з філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модератора «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідомпосилання на реєстрацію
Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Меггі О’Фаррелл. «Гамнет»Зустріч відбудеться 26 жовтня у неділю об 11:00 2025 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Колись Вірджинія Вульф придумала таку собі сестру Шекспіра, щоби показати: чоловік і жінка, народженні в той же час і одній родині, наділені потужним талантом, мали різні стартові умови, щоби зреалізуватися. Ми ніц не знаємо про ту геніальну сестру Шекспіра. Колись Томас Манн написав цілий красивий роман про сестру Гете, не вигадану, цілком реальну Корделію, з неї за принципом ємностей, що сполучаються, геніальний брат витягнув всі таланти, залишивши їй банальне, вульгарне життя. Колись Леся Українка написала вірша «Забута тінь» про дружину Данте, яку ми не знаємо, бо вона поступилася ідеальній вигаданій Беатріче, плекаючи геній Данте. Сестра Шекспіра. Сестра Гете. Дружина Данте. Вигадувати історії про жінок, які прожили життя поруч із геніальними чоловіками і в їхній тіні зрештою зникли для нас -- ця традиція в літературі і плідна, і дуже сильна. Ми можемо дивитися на світ очима цих жінок і отримуємо нову перспективу давно відомих історій. Меггі О’Фаррелл написала «Гамнет», в центрі якого – дружина Шекспіра. Ця жінка існувала, але вигадати її таки довелося. Бард писав любовні сонети якісь темній леді і гнучкому юнаку, а десь поруч була жінка, яка народжувала і виховувала його дітей. Про неї ця книжка. Часом щоби правильно зрозуміти, про що саме історії, які вирують навколо нас, необхідно змінити кут зору. Прочитати трагедію принца датського очима нікому не відомої дружини автора «Гамлета», наприклад, і прочитати як історії її дитини… А, ну так, забула ж сказати: Гамнетом звався син Шексіра, який помер одинадцятирічним. Це його ім’я на обкладинці. Але не ім’я його матері, ага.Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Посилання на реєстрацію
TGLIST.COM.UA
