Нейронаука та психіатрія

🔬🧠 Кишкова мікробіота може сприяти проявам біполярної депресіїНещодавно опубліковане дослідженняв Molecular psychiatry показало— кишкові бактерії у пацієнтів із БАР можуть порушувати роботу дофамінової системи в мозку, а також впливати на синаптичну пластичність, що в свою чергу сприяє прояву депресивної симптоматики.🔬 Що стало відомо?Модель мишей, яким трансплантували мікробіоту від пацієнтів із біполярною депресією, показала наступні зміни у мозку: 🔹 Виявлено суттєве зниження кількості синаптичних зв’язків між VTA і глутаматергічними нейронами mPFC, що призводить до зниження дофамінової передачі до коркових відділів мозку та порушує регуляцію емоцій і мотиваційних процесів.🔹 Спостерігалося зменшення постсинаптичної пластичністі у нейронах mPFC, що порушує її здатність адаптуватися до сигналів від VTA і регулювати емоційно-вольові процеси.🔹 Показано значне зниження дофамінової активності у VTА-mPFC шляху, що корелює з проявами депресивної поведінки у моделі мишей.💡 Чому це важливо?✅ Дослідження підкреслює значення осі "кишківник–мозок" у механізмах розвитку клінічних симптомів при біполярній депресії.✅ Результати демонструють, що мікробіота кишківника може модулювати нейронні шляхи що беруть участь в регуляції емоційно‑вольових процесів.✅ Дисбіоз кишківника в майбутньому можуть розглядати як потенційний фенотип БАР. VTA – вентральна область покришки, входить в структуру мезолімбічного шляху.mPFC – медіальна префрональна кора, відіграє ключову роль у процесах прийняття рішень, оцінки ризиків, обробки емоцій та соціальної регуляції. #мікробіота #дисбіоз #БАР #дофамін #психіатрія #neuroscience

🔎 🧠 Псевдодеменція при розладах настрою: клініко-психологічні акцентиПсевдодеменція — це клінічний синдром з вираженими когнітивними порушеннями, що нагадують деменцію, але мають функціональне, а не органічне походження, та є вторинними щодо афективних розладів.📌 Термін не є нозологічною одиницею у сучасних класифікаціях (DSM-5, МКХ-11), проте широко використовується у клінічній практиці для опису зворотних когнітивних порушень депресивного ґенезу.🔎 Особливості проявуХарактерним є розбіжність між інтенсивністю скарг і об’єктивними результатаминейропсихологічного тестування. 🧩 До основних когнітивних симптомів відносять:➖ порушення уваги та короткочасної пам'яті, ➖ сповільнення темпу мислення, ➖ труднощі ініціації діяльності та низька залученість до виконання завдань,➖ виражена самокритика та фіксація на власній неспроможності. 📌 Важливо: когнітивний дефіцит має нестійкий характер та корелює з афективним станом.🔬 Причини когнітивних змін🔹 Порушення емоційної регуляції знижують когнітивну активність і уповільнюють мислення.🔹 Дефіцит уваги та виконавчих функцій вторинно викликає погіршення пам’яті та зменшення швидкості обробки інформації.🔹 Нейроендокринні фактори (дисфункція нейромедіаторних систем, підвищений рівень кортизолу) сприяють розвитку когнітивного дефіциту.🏥 Прогноз і клінічне значення✅ Прогноз здебільшого сприятливий, оскільки когнітивні порушення є функціональними та оборотними, і зникають або значно зменшуються після лікування афективного розладу.⚠ У пацієнтів літнього віку псевдодеменція може бути предиктором розвитку справжньої деменції, що зумовлює необхідність тривалого клінічного та когнітивного моніторингу.#психіатрія #псевдодеменція #афективний #розлад #КогнітивніПорушення

❓📖 Почуття провини і сорому: ключова відмінність Провина та сором — це складні соціально орієнтовані емоції, для активації яких важливою є присутність реального або уявного «іншого». Роль "іншого" може виконувати як конкретна людина, так і "внутрішній критик", який формується в процесі соціалізації та проявляється через систему соціальних орієнтирів.🔎 Походження та характеристика🔸 Почуття провини виникає через оцінку власних дій або бездіяльності, та проявляється через усвідомлення меж власної відповідальності у конкретній ситуації.➡ Провина ґрунтується на емпатії, коли людина відчуває відповідальність за страждання іншого, навіть якщо вчинки мали ненавмисний характер.🔸 Сором неможливий без уявлення про себе тапов’язаний з розходженням між «дійсним» та «ідеальним» (або «бажаним») образом власного «Я».➡ Почуття сорому тісно пов’язане із тим, як наше “Я” оцінює себе у різних часових проміжках — минуле, теперішнє і майбутнє.📌 Важливо: для провинихарактерним є зосередження уваги на конкретних діях індивіда, тоді як сором спрямований на оцінку особистісних характеристик та власних недоліків.🧠 Мотивація та поведінка🔸 Почуття провини допомагає усвідомити конкретні помилки не руйнуючи самооцінку.Викликає прагнення виправити ситуацію, підвищує відчуття контролю, мотивує до дій та спонукає до просоціальної поведінки. 🔸 Сором активує мотиви самозахисту. Часто супроводжується втратою відчуття контролю та прагненням дистанціюватися від негативного минулого «Я», що допомагає захистити самообраз і власну ідентичність. Така реакція може проявлятися замкнутістю, поведінкою уникнення та соціальною ізоляцією.#психологія #сором #провина #емоції

🧠 🔬 Як нестача сну впливає на увагу і внутрішні процеси мозку?Нещодавно опубліковане дослідження в Nature Neuroscienceпоказало — після тривалого неспання відбувається зниження концентрації уваги, що тісно пов’язано зі змінами нейронної активності та динаміки рідин у мозку.📊 Що стало відомо?▪ Після приблизно 24 годин без сну мозок починає демонструвати ознаки часткової сонливості, навіть якщо людина знаходить у стані бадьорості. ▪ Під час коротких епізодів зниження концентрації уваги на ЕЕГ фіксувалися низькочастотні хвилі, які за характеристиками нагадують активність мозку під час фази повільного сну (Non-REM).▪ Одночасно відбуваються фізіологічні зміни пов'язані з динамікою рідин у мозку (гемодинаміка та рух спинномозкової рідини).🧠 Циклічні зміни процесівПісля тривалої депривації сну мозок демонструє короткі циклічні зміни:📍 Перша фаза – зниження концентрації уваги, зміни електричної активності мозку (ЕЕГ), початковий відтік спинномозкової рідини. Саме в цій фазі активуються процеси подібні до сну.📍 Друга фаза – відновлення концентрації уваги, зміна напрямку потоку спинномозкової рідини, повернення нейронних та фізіологічних показників до вихідного стану.💡 Висновки: 🔹 Дослідники припускають, що зміни концентрації уваги, нейронної активності та потоку спинномозкової рідини, можуть виконувати захисну або відновну функцію.🔹 Результати дослідження вказують на існування спільної нейромодуляторної системи, яка одночасно регулює стан уваги та великомасштабну динаміку рідин у мозку.#дослідження #сон #нестача_сну #увага #neuroscience

⚡🫁 Бронхіальна астма – захворювання, що пов'язане зі стресомБронхіальна астма (БА) –це гетерогенне захворювання, яке характеризується запаленням та звуженням дихальних шляхів, що ускладнює нормальне дихання. 📌 Психосоціальні стресори можуть провокувати фізіологічні зміни в організмі, які, в свою чергу, впливають на початок та перебіг астми.🧠 Стрес та вегетативна дисрегуляціяТонус м'язів бронхів контролюється автономною нервовою системою. Коли порушується баланс між симпатичною (симпатичні нерви) та парасимпатичною (блукаючий нерв) регуляцією, значно підвищується ризик розвитку бронхоспазму під дією стресового фактору.🔬 Імунітет та рівень запаленняВажливу роль в розвитку БА відіграють рівні запальних маркерів. Під впливомстресу підвищується рівень цитокінів та хемокінів, які посилюють запалення та набряк в бронхах.Під час хронічного стресу, за участю кортизолу, порушується баланс між двома основними типами Т-лімфоцитів: Th1 і Th2. Підвищений рівень Th2 клітин робить організм більш чутливим до алергенів, що сприяє розвитку астматичних симптомів.⚠️ Психологічні фактори як джерело стресу▪ Більшість пацієнтів з БА мають високий рівень негативних емоцій, що пов'язано з підвищеною емоційністю, а загострення захворювання часто відбуваються на фоні емоційних криз.▪ Суб'єктивне сприйняття важкості БА, може мати більший вплив на розвиток депресії, ніж об'єктивна клінічна картина захворювання.▪ Страх від серйозного утруднення дихання може викликати панічні атаки через класичне обумовлення (коли певна нейтральна подія або відчуття асоціюється з емоційною реакцією).#психосоматика #БА #астма #стрес #хронічний_стрес #психосоматичні_захворювання #Чиказька_сімка

📊 🧠 Коливання рівня естрогену та ризик розвитку депресіїДепресія у жінок трапляється приблизно вдвічі частіше, ніж у чоловіків, що частково зумовлено впливом естрогену — гормону, який регулює не лише репродуктивні процеси, а й функції головного мозку.🧠 Естроген як модулятор Через зв’язування зі специфічними рецепторами естрогену (ERα та ERβ), розташованими в різних відділах головного мозку, естроген виконує роль нейростероїдного модулятор. Він регулює активність серотонінергічної, дофамінергічної та ГАМК-ергічної систем, сприяючи антидепресивному та протитривожному ефекту.🔀 Коливання рівня естрогенуРизик депресії більше пов’язаний із різкими коливаннями рівня естрогену, ніж із його абсолютним зниженням. Такі коливання можуть порушувати баланс нейромедіаторних систем, що сприяє виникненню депресивних симптомів у гормонально чутливі періоди життя.⚠ Періоди підвищеної вразливості▪ Перименопауза характеризується значними коливаннями секреції естрогенів, що призводить до дисрегуляції нейромедіаторних систем та підвищує ризик афективних розладів.▪ Післяпологовий період супроводжується різким зниженням рівнів естрогенів і прогестерону, що порушує гормонально опосередковану нейронну регуляцію і може сприяти розвитку післяпологової депресії.▪ Предменструальна фаза циклу, асоціюється з підвищеною чутливістю мозку до циклічних коливань статевих гормонів, особливо у жінок із ПМДР.📌 Важливо: У зазначених періодах коливання естрогену можуть виступати тригером реалізації латентної біологічної схильності до афективних розладів, особливо на тлі стресових чинників.#естроген #депресія #ПМДР #гормони #мозок #психіатрія #neuroscience

🔬 🧠 Участь лівої півкулі мозку в регуляції емоційСучасні наукові дані свідчать – ліва півкуля відіграє не меншу роль у регуляції емоційної сфери, ніж права. Зокрема, вона бере участь в кількох ключових процесах:🔄 🧠 Вплив на праву ПФК. Ліва префронтальна кора гальмує активність правої префронтальної області, що сприяє зниженню емоційної реактивності та інтенсивності негативних емоцій у відповідь на сигнали про загрозу.🗣 💭 Вербалізація та усвідомлення емоцій. Ліва півкуля відіграє провідну роль у вербалізації емоцій та семантичному маркуванні афективних станів. Вона сприяє когнітивному осмисленню тілесних станів та формуванні усвідомленого афекту.🔺🔻 Емоційне значення подій. Ліва півкуля допомагає визначати емоційну важливість події, оцінюючи її як позитивну чи негативну. Ця здатність дозволяє нам переосмислювати подію та змінювати її значення через когнітивну переоцінку.👥 ⚖ Регуляція афекту в соціумі. Ліва півкуля мозку важлива для соціально зумовлених емоційних реакцій та регуляції емоцій у міжособистісних взаємодіях. Вона також відповідає за критичну оцінку результатів власної діяльності, забезпечуючи відповідність емоцій та поведінки соціальним нормам.🧠 🪫 Апатія та зниження емоційної чутливості. Пацієнти з пошкодженням лівої півкулі часто страждають від депресії, і чим ближче ці пошкодження знаходяться до префронтальних областей, тим важчими є симптоми депресії. Крім того, при ураженні лівої префронтальної кори пацієнти часто не відчувають надмірної тривоги чи страху, навіть у ситуаціях, де така реакція є нормальною.#ліва_півкуля #мозок #емоції #neuroscience

🔬🧠 Права півкуля мозку та її участь в емоційній регуляції... Хоча мозок працює як єдина система, існує певний розподіл функцій між різними його півкулями. Сьогодні пропоную детальніше познайомитися з основними функціями правої півкулі.🔄 🧠 Участь в емоційній регуляції. Права півкуля тісно пов’язана з лімбічною системою. Вона відіграє важливу роль у регуляції ендокринної та вегетативної нервової системи, впливаючи на фізіологічні реакції організму у відповідь на емоційні стимули.⚠️ 🚨 Оцінка рівня безпеки. Права півкуля мозку більш залучена до обробки негативних емоцій. ЇЇ активність збільшується під час опрацювання інформації, пов'язаної з тривогою, страхом, агресією та іншими емоціями, що сигналізують про потенційні загрози. 🧠 🌀 Зв’язок із підсвідомістю. Права півкуля автоматично обробляє емоційні сигнали без залучення свідомих процесів. Завдяки ранньому емоційному навчанню, яке відбувається поза свідомістю, вона може зберігати наслідки негативного досвіду, що в подальшому впливає на емоційну чутливість та поведінкові реакції особистості.🗣 🧩 Мова та комунікація. Права півкуля краще розпізнає емоційні аспекти мови — інтонацію, тембр голосу. Вона відіграє ключову роль у розумінні невербальних сигналів і тонких емоційних змін у поведінці інших людей.☔ 💭 Тривога та депресія. Підвищена активність правої префронтальної кори та її взаємодія з мигдалеподібним тілом часто корелюють із симптомами тривоги та депресії. Люди з домінуванням активності цієї ділянки можуть мати схильність до негативних емоцій і підвищеного рівня тривожності.#права_півкуля #мозок #емоції #neuroscience

🔎 🧠 Острівцева кора: основні функції та взаємодія з іншими структурами мозкуОстрівцева кора (інсула) - одна із ключових інтегративних структур головного мозку, що забезпечує зв’язок між психічними та соматичним процесами організму.📌 Відіграє вирішальну роль у формуванні суб’єктивного переживання емоцій та їх тілесних корелятів.🧠 Анатомо-функціональна організаціяВ структурі острівцевої кори виділяють дві основні частини, які мають різну цитоархітектоніку та функціональну спеціалізацію:🔹 Задня інсула обробляє первинну тілесну інформацію (серцевий ритм, дихання, напруга м’язів тощо).🔹 Передня інсула об'єднує інформацію про стан організму з емоційними та когнітивними процесами, створюючи суб’єктивне відчуття емоції.📌 Задня та передня частини інсули працюють разом у процесах, що стосуються емпатії, самосвідомості та регулювання емоційних реакцій.🔎 Зв'язок з іншими структурами мозкуОстрівцева кора має численні зв’язки з іншими структурами мозку, що визначає її ключову роль у реалізації багатьох психічних процесів. Зокрема:▪ взаємодія з лімбічною системою забезпечує регуляцію вегетативних функцій та емоційних реакцій;▪ зв’язок з префронтальною корою дозволяє формувати суб’єктивне відчуття емоцій та усвідомлювати власні тілесні реакції;▪ взаємодія з передньою поясною корою забезпечує суб’єктивне переживання болю, включно із соціальним, формуючи відчуття дискомфорту та страждання;▪ функціонально вона є частиною salience network (про яку писалося раніше), яка забезпечує виявлення біологічно значущих стимулів і реалізації адаптивності.#ОстрівцеваКора #інсула #мозок #SN #neuroscience

💊 🧠 Початок ери антидепресантів: випадкові відкриття та моноамінова гіпотезаІсторія антидепресантів почалася в середині 1950-х років із двох випадкових клінічних спостережень:💊 Іпроніазид, який застосовували для лікування туберкульозу, несподівано покращував настрій у пацієнтів та підвищував їх рухову активність. 💬 Пізніше з'ясувалося, що Іпроніазид (ІМАО) інгібує фермент моноаміноксидазу, що призводить до підвищення рівня моноамінів у мозку. 💊 Іміпрамін, першочергово синтезований як антипсихотик, виявився неефективним у лікуванні психотичних станів, але значно поліпшував настрій та повертав інтерес до життя у пацієнтів з депресією. 💬 Згодом вияви, що Іміпрамін (перший трициклічний антидепресант, ТЦА) блокує зворотне захоплення норадреналіну та серотоніну та підвищує їх рівень у синапсах. 🔬 Формування моноамінової гіпотезиВипадкові відкриття антидепресантів (ІМАО, ТЦА) дали змогу сформулювати — моноамінову гіпотезу, першу біологічну концепцію депресії.📌 Суть гіпотези: депресія пов'язана з дефіцитом моноамінів - нейромедіаторів серотоніну та/або норадреналіну.▪ Додатковим підтвердженням гіпотези стали дані про препарати, які знижували запаси моноамінів і викликали у пацієнтів симптоми, схожі на депресивні.🔎 Переваги та недоліки гіпотези⚠ Недоліки: не пояснює затримку клінічного ефекту при використанні антидепресантів, незважаючи на швидкі біохімічні зміни у мозку, а отже частково пояснює механізм депресії.✅ Преваги: стала основою для створення нових класів антидепресантів — СІЗЗС і СІЗЗСН (вибірково діють на рівень серотоніну та норадреналіну), що мають в рази менше побічних ефектів в порівнянні з ІМАО та ТЦА.#психіатрія #психофармакотерапія #антидепресанти