Telegram statistics channel - @OstapDrozdovOfficial

Сьогодні минуло 194 роки, як помер геніяльний пруський генерал і полководець Карл фон Клаузевіц. Він лишив по собі цілу теорію ведення воєн. Вона спричинила переворот, а більшістю її аксіомами користуються понині.• Державний діяч, який бачить, що війна неминуча й не може завдати удару першим, винен у злочині проти своєї країни.• Ніколи не воюйте з одним противником занадто довго – він пристосується до вашої тактики.• У війні найгірші помилки походять від доброти.• Ми не повинні боятися, що нас завоюють. Треба боятися, що обивательському благополуччю ніщо не загрожуватиме.• Капітуляція – це не ганьба. Хороший шахіст не стане продовжувати завідомо програшну партію.• Якби від кожного бійця ми зажадали, щоб він був військовим генієм, то наші армії були б дуже нечисленні.• Добросердечні люди можуть, звичайно, вважати, що існує якийсь оригінальний спосіб перемагати без пролиття крові, та це обман.• Міжнародне право супроводжує насильство, але не ослаблює його.• При будь-якому сумніві – триматися початкової думки.• Не можна засуджувати тактику, якщо не можеш запропонувати кращу.• Чим простіший план – тим він кращий.• Той, хто вповні застосовує насилля, не щадячи крові, здобуває величезну перевагу над тим, хто цього не робить.• Переслідування ворога – найважливіший акт перемоги.• Оборонна війна – негативне заняття, бо вона не розвиває власні наміри.• Чим безвихідніше становище, тим більше все зводиться до хитрощів. • Результат двобою складається з суми всіх боїв.• Лише великі перемоги ведуть до великих результатів.• Війна – область випадковостей.• Мусить бути кодекс честі, інакше це купка найманих убивць.• Дай ворогу повірити, що ти слабкий, а потім завдай удару в серце.

Сьогодні сповнюється 167 років із дня народження Марії Башкирцевої, французької художниці, уродженки села Гавронці на Полтавщині, яка в 12 років переїхала в Ніццу. Башкирцева прожила всього 27 років і померла від туберкульозу. Але лишила славнозвісний щоденник – 105 аркушів роздумів і спостережень, які вона почала писати з 13 років до смерті. Деякі уривки зі щоденника Башкирцевої:• Невгамовне бажання жити на всіх парах – ознака недовговічності.• Те, що вартує нам надто великих страждань, губить свою ціну.• Той, хто боїться і йде назустріч небезпеці, набагато хоробріший від того, хто не боїться: чим більший страх, тим більша заслуга.• Я знаю людину, яка мене любить, розуміє й ніколи не зрадить – це я сама.• На словах принижують себе тільки тоді, коли повністю впевнені в своїй висоті. • Коли люди цілком щасливі, вони непомітно починають любити менше.• Не можна нікому відкривати душу – тоді видаватимешся кращим, ніж є.• Власні достоїнства завжди прибільшуєш і приписуєш. • Геній може зробити щось дурне, але дурень ніколи не зробить щось велике.• Як на мене, краще вже вороги, ніж друзі: ворогам хоча би менше віриш.• Ми наполовину сформовані середовищем.• Я не така вже дурна, щоби вимагати дурноватого рівноправ’я.• Вийти заміж і народити дітей спроможна кожна прачка.• Я хотіла б жити там, де мені буде добре, й померти ніде.• Не можна допустити, щоб люди, вам байдужі, змусили вас страждати.• Щезнувши з очей моїх, предмет отримує подвоєне значення.• Коли ні з ким не говориш про того, кого любиш, ця любов сильнішає.• Це гидко – заводити звички й ненавидіти переміни.• Всяке створіння егоїстичне, а пошукайте-но доброту в егоїста.• Кожна гіркота – як крапля чорнила в стакані води: скільки потім не додавай води, вона все одно лишається брудною.• Наскільки неприємні враження сильніші від приємних!• Коли я міркую, я не можу вірити.• Молитва – єдина втіха для того, хто не може діяти.• Чим вище почуття, тим легше обернути його в смішне.• Там буде багато народу, і цього достатньо, щоби крила опали.

Нині 24 роки з дня смерті Кена Кізі - автора культового роману «Над гніздом зозулі», діяча контркультури й хіппі. Чудові цитати Кена Кізі:• Хто йде не в ногу, просто чує інший барабан.• Глупці завжди праві, бо їх більшість.• Квітка росте сама по собі, в її генах це записано. Все, що лишається, - не дати людям витоптати наш сад.• Рано чи пізно кожен із нас має програти.• Ховаю очі, коли вони заплющені.• Те, з чим він бився, не можна перемогти раз і назавжди. Ти можеш тільки перемагати раз-по-раз, а потім твоє місце займе хтось інший.• По-справжньому сильним доти не будеш, доки не навчишся бачити у всьому смішну сторону.• Чим безумніша людина, тим більшу владу може отримати.• Треба вміти вживатися з іншими людьми, перш ніж ужитися зі самим собою.• Перелом хребта – не найкращий доказ його наявності.• Хто жадає помсти, той копає зразу дві могили.• Якщо не остерігатися, люди тебе осідлають.• Люди виходять зі себе, а в один прекрасний день уже не можуть вернутися назад.• Азартні люди завжди потребують сусідства консерваторів. • Сильний стає слабшим, пожираючи слабшого.• У людини, яка так довго мовчала, точно знайдеться що сказати.• Коли лишаєшся ні з чим, лицарство тяжкувате.• До дупи факти! Нам потрібні історії!• Відповідь нічого не вирішує. Загадка набагато цікавіша.• Людина ні в чому так не упевнена, як у своїй здатності зазнати невдачі. • Ми – культура. Контркультура – усі ці люди, що спливають ненавистю на тупих телешоу. • Ви занадто голосно протестуєте, аби повірити у ваш протест.• Не хочеш оглухнути – прикидайся глухим. • Удар у спину неможливо зустріти лицем до лиця.

Учора світ відзначав 112 років видатного екзистенціоналіста, романіста Альбера Камю. Китиця цитат «бунтівної людини»:• Вільний той, хто може не брехати.• Для більшості людей війна означає кінець самотності. Для мене вона – остаточна самотність.• Є сенс вмирати тільки за свободу, бо тільки тоді людина впевнена, що вона вмирає не повністю. • З несправедливістю або співпрацюють, або борються.• Коли релігія об’єднується з політикою, народжується інквізиція.• Життя занадто швидко входить у звичку.• Справжня щедрість щодо майбутнього – все присвятити сьогоденню.• Ви ніколи не будете жити, якщо шукаєте сенс життя.• Хто нічого не дає, той нічого не має. • Там, де найбільші небезпеки – найбільші надії.• Рано чи пізно настає час, коли потрібно вибирати між спогляданням і дією.• Не чекайте Страшного суду. Він відбувається щодня.• Людина відчуває себе самотньою, коли оточена боягузами.• Моя біда в тому, що я все розумію.• Не йди попереду мене – я можу не встигнути. Не йди позаду мене – я можу завести не туди. Просто йди поруч і будь моїм другом.• Щоби любити сильно, треба любити рідко.• Людина свідома рівно настільки, наскільки не приховує від себе свого страху. • Свідомість народжується разом із бунтом.• У лоні великих катастроф назріває пристрасне бажання жити.

В окреме відео яко коректне нагадування про ази демократії виношу тезу про змінність влади – базову вимогу Конституції, яка прямо забороняє вічне правління, обмежуючи його двома каденціями.Постулат про обов’язкову змінність влади належить до фундаментальних основ Республіки. Де влада незмінна – там росія, бєларусь, тоталітаризм, каганат, східна деспотія, узурпація, царат, халіфат. У нас усе це красиво виправдане війною й названо псевдотерміном «неперервність влади». Ба більше: свою «неперервність» влада вважає «запорукою порядку, оборони й життєдіяльності країни» (цитата з пояснювальної записки до одного з законів).Знаючи апетити шакалів, можна бути певними: навіть після війни вони трактуватимуть своє усунення від корита як дестабілізацію й смертельну небезпеку для держави. Поза тим: забезпечення змінності влади як базової вимоги Основного Закону все розставить на свої місця, й країна зможе вернутися до стану норми. За що, власне, ця війна й триває – за відновлення всіх підвалин демократії й Республіки (парламентсько-президентської, а не офісо-президентської). Пастуха (чабана, царя, одноосібника, вождя) потребують лише барани.👉https://www.youtube.com/watch?v=Hi5Zy90K99o

Нині 75-річчя смерті Бернарда Шоу. Після Шекспіра – друга величина в іконостасі англомовної літератури. Добірка добірних афоризмів Бернарда Шоу.• Людина – як цегла: обпалюючись, твердне.• Світ складається з нероб, які хочуть мати гроші, не працюючи, і придурків, які готові працювати, не багатіючи.• Мій спосіб жартувати – це говорити правду. На світі немає нічого смішнішого.• Секрет успіху – викликати обурення в якомога більшої кількості людей.• Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.• Якщо мій сусід б`є дружину щодня, а я – ніколи, то за статистикою ми обидва б`ємо дружин через день.• Ми не маємо права споживати щастя, не роблячи його.• Мучеництво – єдиний спосіб прославитися, не маючи ніяких здібностей.• Ненависть – помста боягуза за випробуваний ним страх.• Злодій – не той, хто краде, а той, кого спіймали.• Той, хто вміє – робить, хто не вміє – вчить інших.• Єдиний урок з історії: люди не виносять з історії ніяких уроків.• Неможливо знайти себе. Треба себе створити.• Спробуйте отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали.• Остерігайся того, хто не відповів на твій удар.• Усі великі істини починаються як блюзнірства.• Ми навчилися літати в повітрі, як птахи, і плавати під водою, як риби. Не вистачає одного: навчитися жити на землі, як люди.

Зараз у ролі протилежностей – не країни-антагоністи, як було в 20 столітті, а види правлінь. Їх 2: тоталітаризми й демократії. Заздрю тим, хто вважає можливою перемогу світла над клубом диктаторів і одноосібних репресивних режимів. Ні. Перемоги не буде. Буде співжиття. Бо авторитарні режими ядерні + сировинно монопольні + вертикально простіші в менеджменті + чисельніші. Ми з жахом виявимо, що на планеті Земля кількісно більшим ставатиме запит якраз на узурпаторів, імператорів, царів та цезарів. Антидемократичні режими десятиліттями терпіли присоромлювання з боку західних демократій та постійні звинувачення в тиранії. Тепер цього ніхто стидатися не буде. Тепер це – їхня перевага. Західні демократії ризикують опинитися в меншості. Плюс демократичні інституції не справляються з викликами: затратні вибори, загравання з плебсом, підзвітність вередливим дармоїдам, маятникова змінність влади, система противаг замість спокуси швидких дій. На жаль, у часи потрясінь диктатурам легше. І тому – з чого й починали. Наша Перемога – це правильний вибір виду правління. Нема ніякого сенсу так масово гинути й страждати, аби після війни опинитися в авторитарії вождистського типу, якою би простішою вона не здавалася. Є золоте правило: на пост-радянському просторі кожна сильна рука чомусь закінчується другим путіним. Це закладено самою моделлю, менталітетом та історичним пережиттям. Хто хоче сильну руку – той від неї й отримає по голові.👉https://youtu.be/alRnxLBQHyk?si=dh3kXKas0rk_DpaE

У вчорашньому етері я вжив слово Меритократія. Влада гідних, компетентних, талановитих.Мрію, коли в нас запрацюють принципи й критерії Меритократії. В країні, яка добровільно віддалася, як на трасі, дилетантам і самозванцям, тим паче повинен з’явитися кваліфікаційний фільтр при потраплянні у владу. Меритократію породжує вільна конкуренція – саме вона оприявнює найбільш успішний прошарок, який і має стати державницькою елітою. Суспільна позиція мусить визначатися коєфіцієнтом інтелекту, інакше всі найрозумніші опиняться на дні піраміди, як у нас сталося. Трієчники, суцільна сірість, тотальна пересіч осідлала державні олімпи і своє профанство компенсовує повнотою влади, яка не во благо суспільства використовується, а задля захисту й зміцнення касти захланних.Не за принципом лизучості язика, псячості служіння й зашитості рота – а за принципом професійності й обдарованості люди мають потрапляти на посади. І тоді не буде мафії, не буде кліки, не буде обмеженого кола лизодупів і прислужників. Наш тип правління – какістократія. Влада гірших, влада некваліфікованих, влада аморалів. Какістократія саме тому й процвітає, бо відбувається меритоцид – цілеспрямоване винищення кращих, достойних сил суспільства. Какістократи, отримавши повноту влади, посиленими темпами здійснюють негативну селекцію, позбуваючись найкращих. Какістократія у комбінації з ефектом Даннінга-Крюгера (Ефектом Профана) не залишає жодних шансів Розуму, Честі й Благородству проникнути в лави владоможців.Буяє какістократія – влада каків.👇https://www.youtube.com/watch?v=RtWPeDm16YE

Українська Правда викотила грунтовне дослідження про те, як влада допомагає ворогові вбити енергетику. Короткий переспів статті:…Екс-міністр енергетики Галущенко зірвав проєкт побудови 400 мегаватів додаткової електрогенерації (це врятувало би декілька міст від блекауту).…Причина – міністру не сподобалися імена переможців конкурсу. …Результат: замість нової розподіленої генерації атаковані міста занурюються в блекаути і повсюдний гул дизельних генераторів. …Торік Зеленський оголосив про плани побудувати 1 гігават маневреної розподіленої генерації до кінця 2024 року і ще 4 гігавати в найближчі роки. …Йде мова про газопоршневі та газотурбінні електростанції (спалють невеличку кількість газу й виробляють електрику та тепло). …Перевага таких станцій – здатність умикатися за 3 хвилини і покривати пік споживання в дефіцитні чи форсмажорні години, які зараз покриваються імпортом з ЄС.…Ці станції невеликі, й їх легше сховати від обстрілів.…Через конкурс обрали компанії, готові вкладати власні кошти в нові кіловати, натомість отримати довгострокові контракти.…Задум такий: Укренерго визначає, скільки й де бракує генерації, і тоді відбирає проєкти. Перемагає той, хто будує дешевше. …Екс-міністр усе зарубав і вирішив провести свій конкурс, але переможців мала обрати не електронна система торгів, а комісія зі 7 осіб.…Протоколу про визначення переможців публічно ніде нема. Галущенка засмутив список переможців. Конкурс завалено. Маневреної генерації нема. Зате є блекаути, яких можна було уникнути. І поради заряджати павербанки й запасатися дровами.

Нині 56 років, як помер культовий американський письменник, король бітників Джек Керуак. Кілька цитат видатного алкоголіка й неформала.• Нічого не засуджуйте – й будете щасливі.• Усе щось означає: все - символ.• Я завжди пишаюся тим, що люблю світ – ненависть так легко вирівняти.• Найкращий учитель – досвід, а не чиясь спотворена точка зору.• Варто їм лише запропонувати саме те, чого вони потай бажають, як вони відразу починають панікувати. • Нічого не можна зрозуміти раз і назавжди. • Іноді здається, що в цьому світі жити неможливо. Але більше нема де.• Ненависть старша від любові.• Що чекає мене на дорозі, по якій я не піду?• Скоро я знайду потрібні слова, і вони будуть надзвичайно простими.• Чим ближче ти до реальної матерії, каменю, повітря, вогню, дерева – тим духовніший світ.• Те, що ти відчуваєш, усе одно знайде свою форму.• Великі звершення ніколи не досягне той, хто поступається поширеним твердженням.• Мій свідок – порожнє небо.•За мною нічого, все попереду, як і завжди на шляху.• Світове дно повне скарбів, проте світ перевернутий вверх дном.• Світ занадто старий, аби ми могли говорити про нього новими словами.• Товариськість – це лише широка усмішка, а широка усмішка - це лише зуби і нічого більше.