На тлі панічних емоцій, які безвідповідально звідусіль деструктивно підживлюють, варто намагатися зберігати холодний розум. Складно, звісно. Бо тиск з кожного боку і волею-неволею можна піддатися. Але памʼятаймо, що росія не відмовилася від ідеї повністю знищити Україну. Це потвори, які готові вбити мільйони своїх людей, щоб досягти цілі.І жоден партнер до цього часу не спромігся зупинити їх на цьому шляху. Чи навіть всі партнер вкупі. Все на плечах (людях) України. Як результат — інколи повзуче, інколи стрімке просування ворога на полі бою. Бо — затримки зі зброєю, фінансуванням, санкціями, дозволами на удари вглиб тощо.11 років війни, з них три — повномасштабної. (!)11 років руйнівної війни проти України. Солідарність, єдність, підтримка партнерів не забезпечили Україні бажаного. І як свідчать численні дані — такої мети в Заходу не було: ні перемога, ні поразка — ні однієї сторони, ні другої.Хоча для нас те, що ми дали відсіч, вистояли і не здаємося — це вже перемога. Тож, що важливо? Зберегти державу, оскільки найбільше у цьому зацікавлені (маємо бути) лише ми.Зараз відбувається ніщо інше як перша спроба зупинити путінську хунту перед ризиком виконання нею поставлених цілей. І тут знову потрібно відкинути ілюзії: як би нам не бажалося, ніхто за нас не буде заступатися військовою участю. Тому є спроба зупинити війну поки не пізно.Трамп нічого не здав і нічого не віддав, як зараз пишуть у заголовках новин. Те, що до цього часу росія змогла окупувати — результат в т.ч. провальної політики колективного Заходу щодо стримування росії і підтримки України.Процес, що триває, дуже крихкий. Все відносно. Не варто поспішати з передчасними висновками. Тому що може і нічого не вдатися. На цьому етапі щось може емоційно надихати, щось навпаки подавлювати. Безумовно, ми не можемо погоджуватися на все, це питання діалогу і компромісів, які тривають. Але все потрібно співставляти з реальними викликами і думати про державу.Якщо за період цієї спроби досягти завершення війни не вдасться, то має бути усвідомлення, що час наступної спроби та її потенційні результати знаходитимуться за горизонтом видимості. Тобто, може йтися про роки, а за ними невідомість. Чи буде рішучість партнерів згодом, якщо її не було 11 років? Не знаю, але малоймовірно.Наразі потрібно взяти себе в руки і державність всупереч емоціям. Емоції на вищому рівні я б стримав.Наостанок хочу сказати, що популістом бути дуже легко. Безвідповідально розкидатися гаслами надзвичайно просто.