Думки військових. Я не знаю, що зі мною. Внутрі шось поламалось.15 суток в оточенні сиділи. Виходили дуже тяжко.Був ситуативгий страх. Арти. Русні.Страх смерті. Плаксивість зʼявиласьНе можу досі відійти від цього. Щось поламалось внутрі. В один момент.По ночам не сплю. Просинаюсь мокрий. Дуже все раздражає.Пацанюре голову одірвало на очах.Виходили дуже тяжко. 2 ротних залишилось.Ми вже людей вивели всіх.Самі пішли зранку. Фпв заходила ззаду на мене. Покійний хлопець врятував мене. Включив реб і це мене врятувало. А він загинув. Після цього. Як щось надломилось внутрі. Як в грі Мортал Комбат.Є певна кількість життів. І є тоненька красна полоска. От відчуття, що вже тоненька полоска. Це моє життя. Там ти на адреналіні. Там тобі все одно.Там навіть всі балаболи круті. Там ти не можеш дать слабину. В один момент зʼявилось ось це відчуття. Красна точка. Всьо. Плаксивість зʼявилась. Добило те, що втрат багато. Такі втрати пішли — шо капець. Постійно калейдоскопи в снах.не можу відпочити. Коротиши такіНа нулі — адреналін. Там просто працюєш.Коли виходиш з нуля — просто розсипаєшся.Починаючи від срачки до спазмів.Шлунок болить.Ноги крутить. Саме важко це зайти і вийти. Поки не включиться адреналін — дуже важко. А він включається, поки не почуєш перший приход або стрелкотню.В потім набагато легше — просто робиш роботу. На мене велися. Знаючи, що я бойовий. Цей авторитет працював. Але я почав уникати знайомства з новими бійЦями. Але це тяжко. Коли ти не знаєш бійця і втрачаєш — це трохи легше. Але коли знаєш — це просто жесть. Я почав уникати — одіть, обуть. ВсеЗараз постійно поганий настрій. Я не помню, коли я сміявся.З грудня місяця одні втрати. Живеш в постійному стресі. Родичі назвонюють. Раніше були поранення були і контузії. Але я тоді відновився.І ще помітив, що став дуже лякливим. Коли граната взривається - я не реагую. Зенітка працює - теж. А коли хтось зошит впаде в кімнаті — смикаюсь. Підкидає аж.Я просто не можу вже зайти і виконать завдання. Я вже навоювався.Коментар В.Б.Після участі в бойових діях, коли загроза життю місяцями реальна психіка не справляється. І симптоми ПТСР дуже довго з людиною. Нав’язливі спогади, Уникнення, знижений настрій, втрата інтересу до життя, агресивність. Найбільш бойові хлопці відчувають слабкість і плаксивість, «щось всередині зламалось».Ми продовжуємо працювати. Але це важкий і довгий процес. Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу. Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAPЯкщо це корисно — поставте ❤️І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.#ДумкиВійськових@BagnenkoPsy