ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ Технологічна компанія OpenBabylon разом із Українським католицьким університетом провели дослідження «Національні великі мовні моделі», присвячене використанню інструментів штучного інтелекту у зарубіжних країнах у 2022-2024 роках. З’ясовано, що у вказаний період використання ШІ у світі зросло у півтора рази, чому сприяло створення локальних великих мовних моделей у різних країнах та розроблення на їх основі якісних ШІ-продуктів для державного сектору, медицини, оборони, освіти, сільського господарства. Велика мовна модель є різновидом технології штучного інтелекту, яка може не лише аналізувати тексти, а й генерувати нові. Мовні моделі використовуються, зокрема, для створення чатботів з ШІ (ChatGPT, Gemini, DeepSeek). Але щоби модель генерувала текст, її попередньо навчають на великій кількості інформації. Особливістю національних моделей є те, що вони (на відміну від англомовних чатботів типу ChatGPT), навчені на даних, представлених національними мовами окремих країн. Автори дослідження проаналізували 18 макрорегіонів у світі, що охоплюють 85% світового населення, і виявили ключові переваги створення моделей локальними мовами. Вони спрощують роботу з нормативними документами (Албанія, Сербія); покращують комунікацію між органами влади та громадянами (Нідерланди); оптимізують процеси публічних закупівель і перекладу юридичних матеріалів (Албанія); підвищують ефективність ведення сільського господарства через індивідуальне консультування фермерів (Нігерія); покращують процеси у медицині, структуруючи медичні записи, прогнозуючи ризики захворювань і допомагаючи лікарям формувати медичні рекомендації (Швеція, Кенія); допомагають в обороні шляхом пошуку інформації у відкритих джерелах (OSINT) та генерування відповідей на запити військових, адаптовані до специфічних стилів військової комунікації (США, Китай); здатні адресно інформувати громадян про державну допомогу (Північна Македонія). Великі національні мовні моделі корисні для лікарів, школярів, фермерів, держслужбовців, окремих фахівців і груп населення. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/POtsf, https://ukrintei.ua/y/3r8hm, https://ukrintei.ua/y/ICMfh
ОЦІНЮВАННЯ СТАВАТИМЕ ВСЕ БІЛЬШ «СТАНДАРТИЗОВАНИМ»На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Оцінки зазнають «стандартизації» на тлі вражаючого академічного навантаження». У ній наголошується, що студенти стикаються з усе більшою кількістю «формальних» і автоматизованих тестів, оскільки науково-педагогічні працівники не в змозі впоратися зі збільшенням чисельності студентів у класах. У Великій Британії педагоги б’ють на сполох: робоче навантаження, пов’язане з оцінюванням наразі стає масштабним і «некерованим» процесом, а звільнення викладачів (уряд оголосив про одну з найбільших програм скорочень викладачів) та заходи фінансової економії не сприятимуть покращанню ситуації у видимій перспективі. Усе це несе негативні наслідки для студентів, в особливій зоні ризику - особи з психічними проблемами. Неминуче страждатиме система оцінювання знань та власне «якість освіти», бо університети будуть збільшувати кількість студентів у розрахунку на одного викладача й провокуватимуть до спрощених «практик оцінювання». За словами Медейрос Мірра, існує «спокуса перейти» до питань усього з декількома варіантами відповідей, з якими легко упораються інструменти штучного інтелекту. Раніше, на переконання директора Центру досліджень вищої освіти, існувала «дуже гарна британська модель індивідуального зворотнього зв'язку і викладання в малих групах», але вона, ймовірно, тепер зникатиме. Таке бачення ситуації підтримує професор Манчестерського університету Стівен Джонс, який відверто сумнівається, що «керівники закладів вищої освіти Британії повністю розуміють, до якої міри на освітній процес вплинуть академічні скорочення».Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jGzpk
ДОЛУЧАЙТЕСЬ ДО BLUESKY! На сайті Times Higher Education опублікована стаття Неда Поттера «Академічний путівник по Bluesky». У ній автор привертає увагу до того, що досі доволі велика кількість професіоналів не переходять до соціальної мережі Bluesky. Йдеться про новий децентралізований сайт мікроблогів, який пропонує користувачам безпечний і позитивний простір, у якому вже зараз зареєстровані 27 мільйонів осіб, серед яких і представники академічної спільноти. Оскільки Нед вважає, що ситуація має змінюватись, то відповідно надає поради щодо кроків, які потрібно зробити, щоб долучитись до цієї соціальної мережі та отримати від цього користь. Починати треба з налаштування профілю, пошуку своєї аудиторії (як у Bluesky, та за її межами). Надалі потрібно послідовно підбирати цікаві канали, створювати власні публікації відповідно до інтересів та аудиторії. Поступово це допоможе забезпечити органічну взаємодію з іншими користувачами, створити свій затишний куточок для спільноти однодумців, почати експериментувати й розвивати зв’язки. Він говорить «Залучайтеся. Експериментуйте. Вчіться», почніть нарешті наукову комунікацію у Bluesky.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/8EkhK, https://www.ned-potter.com/
ВІД ТИПУ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТА - ДО МИСЛЕННЯ ДОСЛІДНИКАНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Номан Махтаб «Як перейти від мислення студента до мислення дослідника». У ній автор надає поради щодо побудови наукової кар’єри, де йдеться про зміну діяльності, створення професійної мережі, складання та виконання реалістичного плану продуктивної дослідницької діяльності. Перехід від навчання до самостійного проведення дослідження є доволі складним. Тут можуть виявитись корисними декілька пропонованих стратегій. Зокрема, починати слід з розроблення всеохоплюючого плану власної кар'єри - важливо сформувати чітко і практично цілі, завдання, відповідні кроки, розділивши їх на короткострокові, середньострокові та довгострокові. Також треба подбати про розвиток стійкості, оскільки дослідницька кар’єра сповнена невдач, над якими треба міркувати, щоб визначити напрямки покращення дій і подолання прогалин у навичках. Треба пам’ятати про необхідність постійного навчання, щоб оновлювати свої навички та бути в курсі нових теорії, методологій і практичних розробок. Викладання допомогає розвинути упевненість, яка буде гарною основою під час виступів на конференціях і спілкуванні з професіоналами. Розвиток професійної мережі також важливий, оскільки означає формування корисних зв’язків в обраній сфері. Це в сукупності дозволить аспірантам розвивати дослідницьке мислення, прагнення до нових знань, навичок і стійкості, що корисно не лише для індивідуального зростання, а й для здійснення позитивного внеску в науку.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/azaYt, https://ukrintei.ua/y/ijJX6
КОНКУРС УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПРОЄКТІВМіністерство освіти і науки України, Міністерство освіти, науки та спорту Литовської Республіки та Науково-дослідна рада Литви оголосили конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів на 2026–2027 роки. Тема цьогорічного конкурсу - «Українсько-литовське наукове співробітництво для зміцнення безпеки, стійкості та сприяння інтеграції». В якості пріоритетних організатори заявили наступні напрями досліджень: безпечна інфраструктура (критично важливі заходи кібербезпеки для критичної інфраструктури, зокрема - державних установ та фінансових систем); технології захисту від хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних та природних загроз; технології безпеки кордонів (передові системи спостереження та виявлення порушень); стійке суспільство і держава (підтримка функціонування та спроможності органів державної влади для відбудови та відновлення країни); солідарність і взаємна довіра у суспільстві; культура як чинник стійкості суспільства і держави; зміцнення демократичних цінностей та стійкості суспільства до дезінформації; відновлення забрудненого довкілля (ґрунту, біоценозів, лісу, водних ресурсів, повітря); дослідження методів відновлення економіки, сільського господарства та довкілля після військових конфліктів і техногенних аварій; безпека людини (ініціативи з безпеки громад - у містах і селах, запобігання злочинності, швидке реагування на надзвичайні ситуації); системи підтримки психічного здоров’я; інновації в засобах індивідуального захисту цивільного населення; здоров’я, доступ до служб екстреної медичної допомоги, інновації в телемедицині; дослідження та розроблення нових освітніх програм у сферах оборони, техногенних криз, оцінювання ризиків, відновлення довкілля та громадського здоров’я. Участь у конкурсному відборі можуть взяти науково-дослідні групи закладів вищої освіти та наукових установ України і Литви. Переможці отримають грантове фінансування на покриття витрат на поїздки, проживання, проведення досліджень, оплату праці науковців. Заявку на участь можна подати до 12 травня 2025 року.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/OFsKQ, https://ukrintei.ua/y/XSNxV
ПОПРОЩАЙТЕСЯ З НУДНИМИ ПРЕЗЕНТАЦІЯМИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Чаонань Сю «Попрощайтеся з нудними презентаціями». У ній наголошується, що новітні технології генеративного штучного інтелекту можуть кардинально змінити презентації та запропонувати інтерактивні можливості, які підвищують рівень залученості студентів та якість результатів навчання. Презентації PowerPoint найчастіше застосовуються викладачами у закладах вищої освіти, але створювати дійсно ефективні та результативні презентації - нелегко. Використовуючи ClassPoint, можна перетворити клас на яскравий центр навчання і дослідження. Для цього треба завантажити плагін ClassPoint, інсталювати програмне забезпечення, створити обліковий запис і авторизуватись. Звісно, платна версія має більше можливостей і додаткових функцій, але й безкоштовна пропонує достатньо, зокрема: спільний мозковий штурм (інтерактивне обговорення для збільшення участі слухачів, керування класом і забезпечення спільного навчання); інтерактивна візуалізація (дозволяє студентам працювати над слайдами презентації як індивідуально, так і спільно); вікторини та опитування у реальному часі (викладачі можуть без особливих зусиль збирати коментарі та відповіді студентів у цікавий для них спосіб); налаштування шаблонів та генератор вікторин (щоб зробити навчання захопливим не лише змістовно, а й візуально). Для збереження цікавості до інтерактиву необхідно забезпечити його розумне зважене використання; слід здійснювати моніторинг та аналіз відгуків студентів; постійно удосконалювати навички роботи з ШІ. Пропонований підхід дозволяє викладачу створити динамічне навчальне середовище, привернути увагу студентів, поглибити зацікавленість і розуміння; покращити загальний академічний досвід. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/DL0dR, https://ukrintei.ua/y/mPS2a
ШІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ САМОСТІЙНОГО НАВЧАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Ліверпульського університету «Використання ШІ для сприяння самостійному навчанню». У ній наголошується, що можна підтримати процес самостійного навчання, якщо інтегрувати чат-бот зі штучним інтелектом до системи керування курсами. Проблеми з навчанням часто виникають через брак самоспрямування, залучення та мотивації. Щоб вирішити ці проблеми, автори долучили інструменти на основі штучного інтелекту до курсу, представленого на Moodle. Чат-бот Smart Agent було розроблено для сприяння самостійному навчанню та надання персоналізованої підтримки в аудіюванні, читанні, письмі та спілкуванні. Стратегія дій була така: створення короткострокових цілей; вбудовування чат-боту до навчальної платформи; упровадження коротких сесій для рефлексії. Щоб доповнити підтримку, керовану штучним інтелектом, автори запровадили сеанси роздумів раз на два тижні, щоб стимулювати метакогнітивне мислення й самооцінку тих, хто проходить навчання. Заплановано 30-хвилинні інтервали для роздумів кожні два тижні та надавались підказки студентам щодо того, як найкраще побудувати навчання і аналізувати прогрес. Постійно адаптуючи та оновлюючи систему штучного інтелекту, додаючи ключові слова зі студентських сеансів, автори добиваються того, що Smart Agent більш гнучно реагує на потреби та виклики студентів, тим самим вони досягли більш успішної навчальної поведінки здобувачів освіти. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0Tfdf
ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ПЕРШОГО ВИКЛАДАЦЬКОГО ДОСВІДУ На сайті Times Higher Education опублікована стаття фахівців Брістольського університету «Хочете викладати під час докторської? Ось що вам слід знати». У ній автори розглядають практичні питання початку педагогічної кар’єри, ефективного розподілу часу, способів залучення студентів до занять. Під час роботи над докторською дисертацією здобувачі освіти зустрічаються з великою кількістю можливостей, зокрема - викладання. Це не лише пропонує негайну фінансову винагороду, але й може мати позитивний довгостроковий вплив на академічну кар’єру. Спираючись на власний досвід, автори надають поради щодо того, як отримати максимум від викладацького досвіду. Вони пропонують розпочинати викладання з другого курсу, зважати на попередній досвід навчання й своїх кращих педагогів, щиро захоплюватист своїм предметом, витрачати багато час на попередню підготовку, а подолання труднощів розглядати як можливості для самовдосконалення і зростання. Адже викладання – це більше, ніж рядок у резюме, - це захоплива професійна подорож. Починати слід з семінарів з невеликими групами, щоб зміцнити впевненість у своїх силах. Потім перейти до лекцій, щоб покращити свою здатність залучати різноманітну аудиторію. Надалі можна взяти на себе керівництво кваліфікаційними роботами студентів. Кожне заняття це можливість стати упевненим та рефлексивним педагогом, озброїним безцінними навичками та стійкістю. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/kCVGd
УНІВЕРСИТЕТИ МАЮТЬ СТАТИ ІНКУБАТОРАМИ ЕТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рахіма Сомані «Університети повинні перетворитися з центрів видачі дипломів - на соціальну опору». Наголошується, що заклади вищої освіти можуть бути точками зростання у студентів розуміння та навичок етичного лідерства, їх підготовки до включення до екосистем навчання упродовж життя та розвитку партнерських стосунків з громадою. Епоха університетів як установ, що просто видають дипломи, йде на спад. Тепер вони мають стати соціальними «стовпами», однак на тлі глобальних викликів (зміна клімату, технологічні катастрофи, економічна нерівність, геополітична напруженість), громадськість дедалі більше скептично ставиться до цінності вищої освіти. Звісно, є питання щодо актуальності, доступності та підзвітності університетів. Тож автор публікації задається питанням «що можуть зробити ЗВО, щоб відновити суспільну довіру та як вони можуть продемонструвати свою цінність та етичне лідерство й переконатися, що їхній вплив поширюється за межі кампусу - на усе суспільство?». Розглядаються такі аспекти вищої освіти, як створення суспільного блага; навчання впродовж життя; підготовка студентів до прийняття відповідальних рішень; навчання діям, заснованим на принципах сталого розвитку та інтеграції громад; формування інклюзивного та доступного середовища. Щоб розвиватись у рамках нових викликів та відповідати ним, бути актуальними, надійними та впливовими, університети повинні обслуговувати не лише для студентів, зосереджених на здобутті освіти й отриманні відповідного ступеня, а й бути центрами навчання продовж усього життя, інкубаторами етичного лідерства, партнерами бізнесу та громад. І ті ЗВО, які вчасно зрозуміють цю необхідність, приймуть ідею такої трансформацію та реалізують її на практиці - процвітатимуть.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/qdfkA, https://ukrintei.ua/y/wEeFu
РЕЗЮМЕ ВІД ШІ СКОРОЧУЄ ЗАПИТИ ДО АКАДЕМІЧНИХ ВИДАНЬНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Резюме пошукових запитів від ШІ канібалізує веб-трафік академічних видавців». У ній автор наголошує, що стрімке розповсюдження практики підготовки за допомогою інструментів штучного інтелекту оглядових резюме підштовхує видавців до більш чіткого формулювання цінності та впливу досліджень. Наукові видавці повинні належним чином продемонструвати «кров, піт і сльози», які дослідники витрачають на створення оригінального та надійного академічного контенту, оскільки читачі все частіше звертаються до оглядів, створених ШІ. Під час свого виступу на конференції видавців під час Лондонського книжкового ярмарку, Джон Кемпбелл, директор Oxford University Press пояснив, як запуск пошукових підсумків Google на основі штучного інтелекту призвів до 90-% падіння переходів на ряд академічних ресурсів. Він назвав це «подорожами без кліків»: половина усіх пошукових запитів Google, які мають посилання на платформу OUP, наразі відображаються з описом, згенерованим штучним інтелектом. У результаті інвестиції в такі платформи, як OUP, матимуть «жахливу віддачу від інвестицій». Разом із тим, випадковий, неточний, а іноді провокаційний характер цих описів від ШІ, призводить до того, що змістовні помилки стали поширеними, а перед видавцями постала нове амбітне завдання – більш наочно презентувати дослідження. Їм слід «очікувати, що спосіб, яким більшість людей отримують основні факти, - зміниться… Індустрії потрібно краще розповідати історію досліджень». Він ще раз підкреслив важливість Sensus Impact - продукту, запущеного OUP минулого року для інформування спонсорів про охоплення публікації, вплив на майбутні дослідження та вплив на суспільство, включаючи показники уваги до публікацій. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jSXEj
TGLIST.COM.UA
