Telegram statistics channel - @NationalRepository

СТУДЕНТИ «НЕЧЕСНО» ВИМАГАЮТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ОЦІНЮВАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Студенти регулярно зловживають проханнями про продовження термінів оцінювання». У ній наголошується, що оскільки все більше студентів «нечесно» вимагають продовження терміну написання есе, посилаючись на стан свого здоров'я, постійно зростає адміністративне навантаження. Студенти регулярно зловживають вразливостями університетських системам, які дозволяють їм отримувати відтермінування оцінювання. Під час вивчення відношення співробітників університетів до того, як студенти намагаються отримати відстрочку через «особисті пом'якшувальні обставини», було з’ясовано, що студенти «використовують ці процеси стратегічно, а не через непередбачувані обставини, для яких і призначені відстрочки». Широка обізнаність про процедури, які надають відстрочки тим, хто страждає від хвороби або особистих труднощів, означає, що студенти почали надмірно використовувати таку можливість: вони винахідливо вигадують різні причини щоб попросити про відстрочку за допомогою самосертифікації, причому планують це заздалегідь. Адміністративні працівники повідомляють про величезні обсяги запитів про відстрочку і говорять, що наразі потрібні автоматизовані системи, в яких автоматично схвалюється обмежена кількість запитів, щоб не потрібно було оцінювати ці запити». Багато хто стривожений і віддаленими наслідками зростаючої гнучкості у термінах оцінювання, адже численні поблажки студентам під час освіти у довгостроковій перспективі їм не допоможуть, коли вони почнуть самостійну кар’єру.Детальніше: http://surl.li/dzygnx, http://surl.li/zrzjvm

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КІБЕРЗАХИСТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Петруса Мурсанто «Утримання кваліфікованого ІТ-персоналу є ключем до кіберстійкості». У ній автор, спираючись на власний досвід, надає практичні рекомендації щодо навчання персоналу та підтримки надійного кіберзахисту, необхідного усім учасникам освітнього процесу та університету в цілому. Наголошується, що у цифровому середовищі, яке постійно розвивається, заклади вищої освіти стикаються з численними завданнями по обробці величезних обсягів конфіденційних даних – від даних щодо студентів і до результатів досліджень, що мають критичне значення. Тому університети повинні зосередити свою увагу на формуванні інфраструктури безпеки, яка передбачає використання передових технологій, комплексне навчання персоналу та постійне удосконалення для протидії кіберризикам. Необхідно проводити постійний моніторинг та оцінювання ІТ-інфраструктури, інвестувати у виявлення нових загроз (у т.ч. з використанням інструментів, побудованих на технології штучного інтелекту), здійснювати шифрування конфіденційних даних як під час передачі, так і під час зберігання. Основою для такої роботи є кваліфікована ІТ-команда, проте в багатьох державних університетах величезною проблемою є пошук та утримання кваліфікованого ІТ-персоналу, який добре затребуваний на висококонкурентному ринку. У цьому контексті необхідно постійно підтримувати кар’єрне зростання та підвищення компетенції персоналу шляхом безперервного навчання, співпрацювати з ІТ-індустрією для розвитку програм обміну знаннями. Адже ефективне управління кібербезпекою не може існувати виключно в рамках технічних інструментів і систем. Воно потребує комплексного підходу, який включає створення середовища, де кваліфіковані професіонали відчувають, що їх цінують і мають можливості для постійного зростання. Детальніше: http://surl.li/xvnatb, http://surl.li/cvexjj

КЛАСИ НА ОСНОВІ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Хілтона та Бланкі Хілтон «Ласкаво просимо до вашого класу, заснованого на віртуальній реальності». У ній автори говорять про зростаюче значення VR-інновацій на освітнє середовище, їх спроможність зробити його дійсно інклюзивним і сталим. Адже справедливість доступу до освіти залишається глобальною проблемою в сучасну цифрову епоху, створюючи розрив між тими, хто має можливості фізичної підготовки на сучасному коштовному науковому обладнанні, і тими, чия підготовка є чисто теоретичною. Такий поділ перешкоджає глобальній науковій рівності у працевлаштуванні, оскільки ті, хто не має доступу до очного навчання, перебувають у значно гіршому становищі на ринку праці. Стівен і Бланкі спираються на досвід Університету Мармара із використання технологій віртуальної реальності. Було поєднано багатомовні розмовні аватари штучного інтелекту з цифровими подвійними моделями поточного обладнання для 3D-друку. Завдяки цьому студенти та дослідники з будь-якої точки світу можуть отримати доступ до високоякісного навчання та ресурсів будь-якою мовою, незалежно від свого місцезнаходження. У статті розглядаються основні ідеї створення освітнього центру на основі VR; подолання викликів і налагодження партнерств, пропонуються практичні поради щодо навчання за допомогою VR.Детальніше: http://surl.li/svgnwu

ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Гербранда Толена «Маркетизація вищої освіти Британії полягає не лише у неолібералізмі». Наголошується, що політичне втручання у розвиток освіти свідчить про неправоту противників маркетизації, які вбачають неолібералізм коренем зла. Основним проблемним питанням наразі є ліміт плати за навчання, який підвищуватиметься разом з інфляцією, не вирішуючи по суті проблем, що викликали фінансову кризу, яка поглиблюється упродовж останніх семи років. Дискусії точаться і навколо того, чи модель фінансування з високою платою забезпечить кращі результати для студентів, держави та університетів. Це стосується не лише зменшення фінансового навантаження на платників податків, а й доступності вищої освіти для студентів. Разом із тим треба зрозуміти, чи усвідомленою є потреба заохочувати конкуренцію між університетами. Наразі спостерігається маркетизація вищої освіти Британії, яка проявляється по-ріному - від переходу на корпоративне управління до підвищення значимості різноманітних рейтингів та брендингу. Але хоча способи, якими вища освіта стала ринковою та комерціалізованою, добре задокументовані, набагато важче відповісти на питання, чому ринкові підходи були запроваджені так швидко. Популярна відповідь вказує на неолібералізм - політичну доктрину, яка сприяє заснована на ринковій конкуренції, отже відмова від маркетизації розглядається як боротьба з великою, всеохоплюючою силою, яка здатна успішно трансформувати суспільство. Разом із тим, звучать голоси про необхідність більш широкого економіко-інструментального погляду на вищу освіту та роль держави (спостерігається розширення державного втручання в широкому діапазоні сфер, що виходять далеко за рамки підтримки ринкової конкуренції)відмови від несистемного, хаотичного формування політики вищої освіти. Жорсткий прагматичний підхід до використання державних фінансів спричинив «замороження» плати за навчання, яка фінансується за рахунок державних позик. Детальніше: http://surl.li/tggayt, http://surl.li/cycbvg

НАУКА В АРГЕНТИНІ: ВАЖКИЙ ВИКЛИК СЬОГОДЕННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Аргентинські науковці рятуються від жорсткої економії через рік правління Мілея». У ній йдеться про протести, що відбулись у Буенос-Айресі під гаслами протидії скороченню університетської освіти. Вони були надзвичайно масштабними: за деякими оцінками у них брала участь чверть населення міста-мільйонника. Це свідчить про розуміння критичності проблем та величезне занепокоєння поточним становищем освітніх установ. Ситуація, з якою наразі стикаються аргентинські університети та науковці-дослідники в цій країні, залишається жахливою. Зарплати вчених були знижені уполовину від їхньої реальної вартості на тлі спіральної інфляції, а «шокова» економія зменшила здатність державних університетів компенсувати персоналу це падіння. Багато хто побоюється, що тисячі вчених, які зараз масово залишають свої посади, - це лише початок катастрофічного відтоку. Причому, за словами Валерії Леві, заступника декана факультету точних і природничих наук Університету Буенос-Айреса, найбільше постраждали у цій ситуації молоді науковці. Середня місячна зарплата на посаді асистента викладача така, що не покриває обов’язкових витрат життєдіяльності. Багато хто вирішив поїхати з країни. Наразі президентська команда робить усе для скорочення бюджетного дефіциту «за будь-яку ціну». Такий «короткозорий» погляд нехтує важливістю вищої освіти і досліджень для розвитку країни. У довгостроковій перспективі поточна політика уряду Аргентики на думку багатьох фахівців матиме надзвичайні руйнівні наслідки для аргентинської наукової спільноти, і вже сьогодні видно основні тренди масштабного відтоку кадрів.Детальніше: http://surl.li/dpujld, http://surl.li/cyfqok

ЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АКАДЕМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях». У ній автор зазначає, що науковці розуміють важливість прозорості та надійності перевірки поданих до журналів рукописів наукових публікацій. Джульєтта надає поради щодо етичного використання штучного інтелекту в академічній літературі й недопущення сумнівних дослідницьких практик. При цьому вона спирається на рекомендації, розроблені вченими з університетів Кембриджа, Копенгагена, Оксфорда, Національного університету Сінгапуру та інших установ, опубліковані в Nature Machine Intelligence. Надзвичайно високий рівень поширення використання великих мовних моделей (LLM), таких як ChatGPT, у наукове середовище, спричиняє велику кількість різноманітних ризиків (плагіат, некоректне зазначення авторства тощо). Провідні наукові журнали світу «тепер активно заохочують відповідальне використання ГШІ для підвищення якості». Для цього у будь-яких рукописах, які містять згенеровані ШІ тексти, повинне надаватись чітке однозначне підтвердження та забезпечуватись прозорість щодо використання LLM. Крім того, знову набуває неабиякого значення людська перевірка текстів, яка має гарантувати точність і цілісність будь-якої роботи, створеної у співпраці зі штучним інтелектом, щоб встановити, що у роботу був зроблений «значний людський внесок». Ці рекомендації розроблялись на тлі активних дебатів щодо використання штучного інтелекту в академічних колах і щодо того, чи повинні університети обмежити використання цієї технології або прийняти її, причому останні дослідження показують, що науковці використовують інструменти ШІ навіть більше, ніж студенти. Наприклад, пропонується шаблон, який автори можуть використовувати, направляючи рукописи до видавництва, щоб підтвердити задіяння інструментів ШІ у своїй роботі. Потрібно упорядковувати етичні стандарти та забезпечувати їх дотримання в умовах максимальної прозорості щодо використання LLM. Джуліан Савулеску, директор Оксфордського центру практичної етики та один із співавторів рекомендацій, стверджує, що інструменти ШІ «можуть знищити академічну незалежність, креативність, оригінальність і саму думку як таку. Разом із тим, вони також можуть сприяти неймовірній спільній творчості та продуктивності».Детальніше: http://surl.li/gqbzbo, http://surl.li/hblzgx, http://surl.li/gfqoqj

АВТОМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Грегора Калдоу і Дженніфер Робертсон «Посібник із автоматизації роботи у вищій освіті». У ній наголошується, що запровадження автоматизації рутинних процесів в університетах може звільнити персонал від повторюваних завдань, оптимізувати його роботу та покращити освітній досвід студентів. Завдяки автоматизації університети можуть закласти міцну основу для майбутніх рішень на основі ШІ. Автори пропонують свої поради для кожного етапу автоматизації. Зокрема, пропонується на старті чітко визначити, навіщо потрібна автоматизація (зменшення адміністративного навантаження, вивільнення ресурсів персоналу для більш ефективного залучення студентів та надання їм академічної підтримки). Потім слід визначити цілі та залучити усі зацікавлені сторони (консенсус щодо мети, спільне обговорення ролі автоматизації, визначення прийнятного співвідношення автоматизації, цінностей та економічних аспектів, хто керуватиме даними та процесами, як досягти безпеки та будувати бізнес-системи, як здійснювати обробку даних). Далі необхідно формувати систему довгострокової підтримки та забезпечення стійкості. Важливе значення має аналіз набутого досвіду, демонстрація цінності отриманих результатів, моніторинг перебігу основних процесів та оцінювання ключових показників. Автори наголошують, що успіху неможливо досягти без чіткого бачення загальних рис проєкту, залучення зацікавлених сторін, коректного обрання інструментів і технологій, запровадження пілотних програм, створення команди однодумців, інвестицій в навчання та підвищення кваліфікації учасників проєкту. Детальніше: http://surl.li/lqmwdc

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Річарда Сента «Як підготувати студентів до глобального робочого світу». У ній наголошується, що університети повинні навчити студентів, як працювати у глобальному онлайн-середовищі. Сучасні випускники мають відповідати високим глобальним вимогам, як і їхні потенційні роботодавці. Використовуючи власний досвід роботи керівником проекту «Переосмислення можливостей працевлаштування», Річард пропонує поради щодо того, як університети можуть допомогти випускникам конкурувати на глобальному ринку праці, максимально використовуючи цифрові ресурси та навички. Він вважає, що по-перше, необхідно навчити студентів презентувати свою роботу в мережі інтернет, оскільки особисті контакти можуть стати безцінним досвідом спілкування з потенційними клієнтами та співробітниками. Ці навички допомагають зрозуміти, як «продати» себе і свої вміння роботодавцям. По-друге, студенти мають бути підключені до університетських мереж: окрім освіти, яку студенти отримують під час навчання, вони стають учасниками ширшої мережі галузевих контактів, - університетських та позауніверситетських (у т.ч. потенційних роботодавців, які шукають таланти під час випускних). По-третє, треба надати можливість студентам скористатися перевагами цифрового охоплення університету навіть після закінчення навчання: вони можуть таким чином позбутися відчуття самотності, підтримувати себе та інших, скористатися репутацією та охопленням каналів університету. Автор наголошує, що наразі університети більше, ніж просто освітні заклади, – для багатьох вони пропонують першу зустріч із тим самим професійним середовищем, у якому вони хочуть перебувати усе життя. Детальніше: http://surl.li/zszxqr, http://surl.li/arjfbk

СТАН ВІДКРИТИХ РЕПОЗИТОРІЇВ У ЄВРОПІ3 грудня 2024 року відбудеться вебінар «Назустріч стратегічному баченню відкритих репозиторіїв у Європі». Він покликаний поінформувати керівників та співробітників академічних інституцій, науково-дослідних підрозділів, закладів освіти, наукових бібліотек, а також представників інших організацій, які займаються розвитком та управлінням інфраструктурою відкритого доступу в Європі, щодо поточного стану відкритого доступу. Йтиметься про формати, можелі та масштаби відкритості інформації для дослідників, установ і широкої громадськості; стратегії забезпечення інтеграції підходів відкритої науки у європейському та глобальному масштабі; виклики, можливості та напрямки розвитку відкритих сховищ у Європі. також планується обговорити результати звіту «Поточний стан і майбутні напрямки для відкритих сховищ у Європі», опублікованого спільно OpenAIRE, LIBER, SPARC Europe і COAR. Експерти з європейських та інституційних репозитаріїв поділитися своїми ідеями та досвідом розбудови репозитаріїв, співпраці та інтеграції різних репозитаріїв задля побудови більш надійної відкритої інфраструктури у всій Європі. Організатор - Європейська асоціація університетів. Детальніше: https://bit.ly/3UZzjxW, http://surl.li/pbndvs, http://surl.li/pbndvs

GLOBAL EMPLOYABILITY UNIVERSITY RANKINGS 2025На сайті Times Higher Education опублікований звіт про результати Глобального рейтингування університетів щодо працевлаштування (GEURS-2025). У ньому йдеться про дані, які показують ефективність діяльності з підготовки найбільш конкурентоспроможних для працевлаштування на сучасному ринку праці випускників ЗВО. Показано, що роботодавці все більше надають перевагу фахівцям, які демонструють високу здатність до адаптації та мають набутий вже в університеті досвід роботи / стажування. Звіт, підготовлений з використанням даних французької консалтингової компанії Emerging, свідчить про зацікавленість роботодавців у сучасних гнучких та готових до змін випускниках, які мають певний досвід роботи. Інші чинники продовжують відігравати значну роль (наприклад, цифрове та критичне мислення). Проте 46% роботодавців наголошують саме на здатності вчитися та адаптуватися до нових технологій і тенденцій; а 45% цінують вміння спілкування та навички роботи у команді. Рейтинг охоплює 250 найкращих університетів світу за даними опитування 129 тис. респондентів, зокрема - 13 тис. операційних і міжнародних менеджерів у 33 країнах. Найкращі позиції у Массачусетського та Каліфорнійського технологічного інституту. Кембриджський університет знаходиться на п’ятому місці, Оксфорд - на сьомому. ЗВО США та Великобританії займають 10 із 20 найкращих місць. Також до топ-10 увійшли: Стенфордський університет, Гарвардський університет, Прінстонський університет, Токійський університет, Національний університет Сінгапуру, Імперський коледж Лондону. Спостерігається збільшення ваги університетів з Азії (у рейтингу їх 52). Гарні позиції у рейтингу мають Канада, Туреччина, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина.Детальніше: http://surl.li/gjlzvy, http://surl.li/iralir