Муза&Селінджер

Що нового в моїй бібліотеці:• "Living in Provence" by Barbara & Rene StoeltieУ книзі зібрано найвизначніші будинки та інтер'єри регіону та передано чудову картину провансальського життя. Розкішні фото та цікаві факти про відомих людей, які навідувалися в Прованс, зібрані в цьому красивому виданні від Taschen.• "Writers and their cats" by Alison NastasiЧудова книга про котів та їхніх знаменитих господарів, від Колетт до Стівена Кінга, яку вдалося знайти в Братиславі. Особлива цінність - це рідкісні фото письменників в оточені пухнастиків.• "Бентежні роки. Митці з України в École de Paris"Дуже особливе для мене видання від Музею Ханенків, яке присвячене одноіменній виставці та вийшло нечисленним тиражем в 300 примірників. Тут твори митців з України, які творили в Парижі в 1910-1940-х роках, поєднані із статтями, які дають змогу краще розуміти контекст Паризької школи.Нагадуюсь, що виставка триває з 06 червня-14 вересня в Музеї Ханенків, Терещенківська, 15-17.В експозиції можна побачити роботи Олекси Грищенка, Миколи Глущенка, Василя Хмелюка, Соні Делоне, Самуеля Грановського, Жака Шапіро, Володимира Баранова-Россіне та інших.#щопрочитати 〰️ Муза&Селінджер

І ще трохи новин зі Львова!Львівський бренд аксесуарів POELLE продовжує працювати на перетині моди та мистецтва і представляє нову колекцію-манфіест «Dolce Far Niente». До літньої капсули увійшли три нові моделі сумок, що мають стати ідеальними компаньйонами як на відпочинку, так і в повсякденному житті: великий шопер Riposo, сумка на щодень Francesca та мінімалістичний клатч-мушля Costa. Лінійку доповнили зворушливі звʼязані вручну дармовиси у формі лимончика, морської зірки, мушлі та медузи. «Dolce Far Niente — італійський вислів, що означає «солодке нічогонероблення». Це концепція, яка підкреслює красу неспішного відпочинку без планів та дедлайнів. Вона заохочує нас сповільнитися й по-справжньому насолоджуватися кожною миттю, бачити красу в простоті та свідомо знаходити час для себе. Dolce Far Niente може означати, наприклад, читання книжки на пляжі або цікаву розмову з друзями за довгою вечерею. Літню колекцію POELLE ми присвячуємо цьому італійському мистецтву життя», — каже креативний директор бренду Павло Попко. Познайомитися з колекцією Dolce Far Niente можна на сайті бренду та в ЦУМ Київ. Фото | Денис Маноха〰️ Муза&Селінджер

21 червня в Києві відбудуться аж дві захопливі лекції від мистецтвознавиці Олени Полякової1. Лекція "Музи та генії"У неформальній атмосфері говоритимемо про особисті історії, кохання, дружбу і навіть ревнощі в житті художників. Про історії муз та митців як зарубіжного мистецтва, так і українського. 21 червня, 12:00 | Книгарня "Тиша" | Богдана Хмельницького, 68 | Київ2. Лекція "Вотергаус: таємнича і фатальна краса"Джон Вільям Вотергаус — художник другої половини 19 - початку 20 століття. Доробок цього митця — це просто окремий всесвіт, сповнений чарівної, меланхолійної і, часом, фатальної краси. Вотергаус часто звертався до трагічних і прекрасних літературних та міфологічних постатей, а особливо захоплювали художника образи фатальних жінок. Під час лекції розповім про життя та творчість Вотергауса, розглянемо сюжети та символіку його картин, розкриємо таємниці, які приховані в його шедеврах.21 червня, 19:00 | Isaeva gallery | Володимирська, 18 | КиївОкрім самих лекції на вас, як завжди, чекатиме ігристе та частування.Квитки на сайті #події 〰️ Муза&Селінджер

Томас Манн незмінно прокидався до восьмої ранку. Він пив каву разом із дружиною, приймав ванну та одягався. О 8.30 він снідав, знову ж таки в товаристві дружини, а о дев'ятій годині Манн закривав за собою двері кабінету, ховаючись від членів сім'ї, гостей та телефонних дзвінків. Дітям суворо заборонялося шуміти з дев'ятої ранку і до полудня, в основні години роботи письменника. У ці години, поки його розум був свіжий і бадьорий, Манн докладав усіх зусиль, щоб встигнути повністю зробити роботу. "Кожен абзац - пригода, кожен епітет дається зусиллям волі", - писав він. Все, що він не встигав перенести на папір до полудня, залишалося на наступний дня.Покінчивши з ранковогою роботою, Манн у себе ж в кабінеті обідав і насолоджувався першою за день сигарою. Він курив за роботою, проте дозволяв собі рівно дванадцять сигарет і дві сигари на день. Потім він сідав на диван і до чотирьох читав газети, журнали та книги, а потім укладався в ліжко, щоб годинку подрімати. У цей священний час дітям знову ж таки заборонялося галасувати. О 17.00 Манн пив чай ​​разом із усією родиною, а потім писав листи, рецензії та статті для газет – цю роботу не страшно було перервати заради телефонного дзвінка чи гостя – а перед вечерею, яку накривали о 19.30 чи о 20.00, він виходив на прогулянку. Іноді за вечерею приймали гостей, а якщо гостей не було, Манн із дружиною проводили вечір, читаючи та слухаючи грамофонні платівки. Опівночі вони розходилися по окремимспальнями.6 червня 150 років тому народився Томас Манн - майстер інтелектуальної прози, автор знаменитого раману "Зачарована гора".#графікроботи〰️ Муза&Селінджер

Сьогодні в рубриці #графікроботи Люда Жадьонова – шеф-редакторка департаменту внутрішнього виробництва Суспільного Мовлення та засновниця бренду прикрас AFTER LUCY. Має понад 16 років досвіду роботи на телебаченні. Працювала над великими національними проєктами, зокрема «Голосом країни», Дитячим Євробаченням, спецефірами та освітніми форматами. Паралельно вже 5 років розвиває власний бренд прикрас After Lucy під девізом jewelry for your inner kid. Я Працюю шеф-редакторкою в департаменті Суспільного Мовлення, який щодня створює важливий контент. Для мене це не просто робота - це місія. Бути частиною команди, яка розповідає правду, формує смак і підтримує важливе - велика честь і відповідальність. За останній рік я прийняла участь у створенні нового формату Дитячого Євробачення, реалізувала ідею передшоу до премії «Оскар», а зараз я працюю над спецпроєктом у колаборації з Міністерством освіти України. Паралельно з Суспільним, я створюю прикраси. Бренд After Lucy народився як ментальна розрядка, а згодом став способом говорити з людьми через красу. Я не обираю між Суспільним і After Lucy: ці два світи доповнюють один одного. Один - про силу слова, важливі меседжі та зміни, інший - про красу, ніжність і натхнення. І саме в цій гармонії я знаходжу себе. Як встигнути все (насправді – ні) Я працюю з кількома проєктами одночасно і це мій природний стан. Комунікація з командами, zoom, правки, зйомки, монтажка, синхронізація по проєктах. Зазвичай, кілька «реальностей» одночасно: Суспільне, прикраси, листи, планування наступного ефіру. Але я вже давно живу за принципом «не хапатись за все!». Іноді треба відмовитись навіть від гарної ідеї. Якщо немає ресурсу або не горить - значить, не час. Я люблю глибоку роботу, продумані формати й команди, в яких кожен - цілісна історія. Можу писати сценарій, координувати ефір і вибирати матеріали для нової колекції прикрас і все це в один день. Кожен мій тиждень починається з планування, але часто не все задумане вдається втілити в життя. В такому разі, я вчусь не сварити себе і не злитись на себе. Люблю записувати задачі та ідеї на папері - так краще фокусуюсь. Але частину веду й у цифровому форматі: в електронних таблицях та нотатках. Про пошук баланс між проєктами Ранок - мій час для сценаріїв, концепцій, всього, що потребує слова. Після обіду - zoom, листи, правки, обговорення. А от вечір - це час, коли ідеї приходять із тиші. Іноді, натхнення приходить посеред ночі, іноді - на вихідних у черзі до кав’ярні. Я залишаю собі простір на несподіване. Але точно знаю одне, після роботи - це завжди час для себе або для тих, кого люблю. І для After Lucy, звичайно. Над прикрасами я зазвичай працюю саме ввечері або на вихідних - це мій спосіб відпочити і створити щось руками. Про натхнення на емоційний павербанк Я живу в улюбленому Києві, але, також, маю будинок в селі і саме там я знаходжу тишу, гуляючи зі своїм собакою, в лісах та полях. Я вчуся залишатись у контакті з собою навіть у хаосі. А ще, мій чоловік - військовослужбовець. Його сила, спокій і гідність надихають мене щодня. Так само, як і країна, в якій я живу. Я щиро люблю Україну і мені подобається робити щось саме тут. Звідки беру натхнення? З людей. З текстів. З діалогів після монтажу. Із героїв моїх проєктів. Зі зворушливих відгуків, які пишуть клієнти After Lucy, після того, як отримують свої прикраси. Я вірю в сенси, зроблені з любов’ю, і в те, що навіть найскладніше можна зробити просто, якщо бути чесною з собою. 〰️ Муза&Селінджер

Що нового в моїй бібліотеці:• "Теура. Софія Яблонська"Захопливий альбом з фотографіями української мандрівниці та кінодокументалістки з її навколосвітньої подорожі 1930-х років.• "Гріхи молодості". Паризький період Олександра Мурашка" Дар'ї ДобріянЦе книжка-подорож, в якій авторка запрошує нас не лише відвідати Париж початку 20 століття разом з художником, а й дізнатися, як "гріхи молодості" вплинули на його подальшу творчість.• "Лицар, дама, авангард. Розмова Валентини Клименко з Жаном-Клодом Маркаде"Авторка, мистецтвознавиця і журналістка Валентина Клименко, зустрілася з Жаном-Клодом в його мальовничому будинку в Гасконі та поговорила про те, як і коли він вирішив стати мистецтвознавцем, про роботу науковця, український авангард, Малевича та зв’язок з Україною.• "Книга Пиво і чорнило. Як жили київські студенти XIX — початку XX століття" Руслан МироненкоТут зібрані найяскравіші сторінки з історії столичного студенства XIX — початку XX століття, які допоможуть краще зрозуміти студентський стиль життя у старому Києві. Як студенти навчалися, як розважалися і за що потрапляли у в’язницю.• "Історія повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" Тетяна ВодотикаУ цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю.#щопрочитати 〰️ Муза&Селінджер

🎓 День відкритих дверей Art Navigator Academy«Зсередини» — день натхнення, інсайтів і знайомств🗓 25 травня | онлайн | вхід вільний за реєстрацієюArt Navigator Academy — освітній простір для митців, кураторів, артменеджерів і тих, хто хоче будувати свою кар’єру в мистецтві професійно, зі стратегією, сенсом та підтримуючим ком'юніті.Цієї неділі команда Академії вперше відкриває закулісся своїх програм — в інтерактивному онлайн-форматі.На вас чекають:— Панельна дискусія: Чи потрібна митцю вища освіта?— Жива лекція для дітей: У гостях у Клода Моне— Мастермайнд: Як побудувати особистий бренд митця— TED Talk, відкритий мікрофон і розіграш подарунків📍 Для тих, хто в пошуку опори, спільноти, можливостей у мистецтві📍 Для митців, артменеджерів і кураторів, які хочуть зростати професійно📍 Для батьків, які м’яко вводять дітей у світ мистецтва📌 Участь безкоштовна, але кількість місць обмежена.Реєстрація тут → [ посилання ]Art Navigator Academy — це місце, де освіта перестає бути формальністю. Запрошуємо зазирнути всередину#події〰️ Муза&Селінджер

Дочитала книгу "Історії картин" Даніеля Арасса, і вирішила поділитися цікавими моментами.Автору тут вдалося зробити легкий та сміливий екскурс через шість століть історії живопису — від винайдення перспективи до зникнення фігури. Він інтелектуально і пристрасно оживлює ключові постаті й стилі: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, маньєризм, Вермеєр, Інґрес і Мане.В розділі про Яна Вермеєра, Вермера знайшлося кілька цікавих фактів:• По-перше, Вермер аж ніяк не був невідомим генієм. Іноземні відвідувачі приїжджали до нього в майстерню, і є 2 свідчення про те, що деякі спеціально міняли свої маршрути, щоб зустрітися із паном Вермером. • Другий факт: Вермер помер бідним. Так, безперечно, але з цілком конкретних причин - мова про доходи від землі тещі, а не невдалі продажі. Відомо, що Вермер не заробляв живописом на життя, і це було досить рідкісне явище у XVII столітті: у Нідерландах існував справжній ринок мистецтва, і голандські художники заробляли на життя своєю творчістю. Вермер цього не робив. Він живописав, щоб живописати. Створював 3-4 картини на рік, ніколи не повторював успішний прийом, а головне - коли люди приходили до нього, щоб купити його картини, він не мав що продавати. У нього немає картин у майстерні, вони всі на зберіганні й у місцевих торговців. Отже, він не заробляє на життя живописом і ніколи не пришвидшить роботу, щоб заробити грошей.• І, нарешті, третій, цікавий, але неоднозначний факт: у протестантському нідерландському середовищі Вермер був католиком.#щопрочитати 〰️ Муза&Селінджер

Враження Сесіла Бітона про апартаменти Діани Вріланд:У квартиру Діани Вріланд відвідувачів проводять через хол досить непримітної будівлі. Її оселя виділяється серед інших. Вітальня дуже своєрідна. Над письмовим столом Діани Вріланд висить дошка оголошень, до якої вона шпильками приколює вирізки з газет, листівки та фотографії – просто в дусі Кокто. Щоправда, результату вона досягає такого ж акуратного і бездоганного, як вона сама. Уздовж кімнати стоять довгі низькі банкетки, оббиті синьо-білою бавовною, на них гори червоних подушок. У великих мисках, прикрашених перламутровою крихтою, стоять квітучі білі нарциси, щоправда, пахне в кімнаті не цими квітами: десь у глибині захований розпилювач з ароматом від Guerlain. Речі, що знаходяться в кімнаті, картини та малюнки, розвішані по стінах, говорять про те, що смаки Діани Вріланд дуже різнобічні. Картини П'єро делла Франческа висять поруч із роботами Крістіана Берара, а на письмовому столі вигинають хвости золоті сітчасті риби – прес-пап'є. Серед картин Діани – її портрет олівцем, зроблений Агастесом Джоном: на ньому у неї повіки, як у героїнь Модільяні, та величезний ніс, який, здається, вібрує в унісон із рухами її душі. На книжкових полицях стоять не тільки книги з мистецтва, на них розташувалися мушлі, скельця, фарфорові фігурки, що сподобалися їй. У вітальні багато речей, можна сказати, по-вікторіанськи багато, але кімната не здається захламленою, бо все до останньої мушлі відполіровано, немає ні пилинки, за яку можна було б дорікнути господині. У квартирі Діани Вріланд відображається її стихійний геній. Вона навчилася бути дивовижним зразком цивілізації, вона – саме втілення європейських уподобань та великої любові до літератури та архітектури. Діана Вріланд - естет, але при цьому не сноб і не інтелектуал.Фото | Діана Вріланд та її ньюйоркські апартаменти〰️ Муза&Селінджер

Спогади Сесіла Бітона про Діану Вріланд:Хоча місіс Вріланд ніколи не з'являється в офісі раніше 11-ї ранку, зв'язатися з нею можна вже о 8. Та вона й сама зазвичай рано телефонує своїм співробітникам, ділиться з ними ідеями, тому вони звикли прокидатися, почувши її хриплий голос. Її прибуття в офіс супроводжується ароматом, що заповнює всі холи, оскільки вона приймає ванну з великою кількістю ефірних олій, що створює певну атмосферу.За обідом, на який місіс Вріланд зазвичай йде з офісу, вона обирає не вишукані страви, а типову їжу далекобійника: хороший стейк або рублену котлету та салат – таке її основне меню.Коли приходить час знімання, місіс Вріланд, як диригент Тосканіні, керує процесом майстерною рукою, вигадуючи нові образи для моделей, експериментуючи з їхніми зачісками та помадою, ніби вони маріонетки, яких готують до особливої гала-вистави. Все в такі дні бездоганно, і фотографи створюють свої найкращі знімки.Найчастіше на те, яким стане її робочий день, впливають наукові теорії, література, великі художники або навіть постскриптум у якомусь листі, надісланому другом з Європи. Але такий постійний пошук сильного та свіжого вираження робочих ідей – лише відображення її особистості.Зазвичай після роботи і до вечері місіс Вріланд проводить час за листами, доглядом за обличчям та примірками одягу, вона також ходить на прийоми до лікарів, остеопатів та хіропрактиків – вона свято вірить у сучасну медицину. Перед вечерею, у своїй квартирі, вона швидше за все вип'є чаю із мадленками.#графікроботи〰️ Муза&Селінджер