“Нетрадиційне особисте життя Піхна не завадило його суспільному просуванню. Редактор видання “Кіевлянинъ” був однією з найвпливовіших постатей у Києві. Він став професором Київського університету і перетворив “Кіевлянинъ” на одну з найпопулярніших провінційних газет Російської імперії, серйозне видання з економічним та зовнішньополітичним спрямуванням. Попри проурядову політику газети, ліберальна інтелігенція цінувала її серйозний тон, незалежне оцінювання та докладне висвітлення місцевих новин. Редакційний офіс на розі Кузнечної та Караваєвської, а також прилеглий до нього будинок сім’ї, стали місцем зустрічей ”і приїжджих петербурзьких високопоставлених сановників та державних службовців, місцевих вищих чиновників, духовенства, професорів, громадських діячів, місцевих поміщиків і комерсантів”.Хоча його погляди часто збігалися із політикою уряду, це не означає, що вони не були щирими. Навпаки, Піхно був глибоко переконаний, що тільки автократія може правити Росією і покращити становище селян.На тлі біографії Якова Шульгина життя Піхна доводить, що в Російській імперії була можливою велика соціальна мобільність за умови необхідного поєднання таланту, удачі й відповідних політичних поглядів. Яків Шульгин, дворянин, народжений в освіченій родині, втратив своє стабільне соціальне становище, свободу і здоров’я через підтримку соціалістичних та українофільських ідей. Піхно, навпаки, народився в бідній і неосвіченій родині, але розбагатів і став впливовим під час реакційного правління Олександра III. Це відбулося завдяки поважним покровителям і його рішенню підтримувати наявну систему правління. Відстоюючи автократичну державу, Піхно також захищав російську національність”. ▶️ Більше про шлях Дмитра Піхна до суспільного впливу – у книзі ”Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів” → https://publishing.localhistory.org.ua/product/rozdilena-dynastiya/