«Сталін зміцнив свою владу в другій половині 1920-х років великою мірою завдяки кадрам, які він призначав і на які міг покластися. Гітлер здобував підтримку завдяки особистій харизмі й очікував, що його послідовники та прихильники формуватимуть політику й мову, співзвучну з його риторикою та баченням.Сталін використовував марксистські ідеї, щоб вибратися на верхівку влади й для захисту своєї політики, але принаймні до 1933 року він ніколи не інтерпретував марксизму на власний розсуд. Гітлер, навпаки, надихав інших шукати практичні рішення замість нього. Перебуваючи у в’язниці, він написав перший том автобіографічного маніфесту «Моя боротьба» (Mein Kampf). У цьому та інших його текстах він чітко виклав свої плани, однак вони не стали для нього офіційною доктриною. Сталін був змушений спочатку враховувати дії своїх послідовників, а згодом переймався тим, що вони можуть сказати. Гітлер ніколи не мусив підтримувати навіть видимість діалогу чи послідовної позиції. Вийшовши з в’язниці, Гітлер пішов на певний компроміс із німецькою республікою. Як лідер націонал-соціалістичної партії він практикував парламентську політику, хоча й використовував її як засіб поширення пропаганди, виявлення ворогів та наближення до інститутів влади. Він намагався уникати в’язниці, навіть коли нацистські парамілітаристи вступали в сутички з опонентами лівого крила. У 1928 році, після того як німецька економіка зростала кілька років поспіль, нацисти отримали лише 12 місць у парламенті, 2,6 % від загальної кількості голосів. Потім настала Велика депресія, яка була більш виграшною для Гітлера, ніж для Сталіна. Крах німецької економіки викликав примару комуністичної революції; і перше, і друге допомогло Гітлерові прийти до влади. У вересні 1930 року нацисти отримали 18 % голосів і 107 місць у парламенті, а згодом у липні 1932 року перемогли на виборах, здобувши понад 37 % голосів. Гітлера призначили канцлером у січні 1933-го за підтримки консерваторів і націоналістів, які сподівалися з його допомогою не допустити до влади німецькі ліві сили. Всупереч їхнім сподіванням Гітлер оголосив передчасні вибори й використав свої нові повноваження, щоб утвердити гегемонію нацистів у німецькому суспільстві. П’ятого березня 1933 року оголосили результати й нацисти здобули драматичну перемогу над соціал-демократами та комуністами: із 43,9 % голосів і 288-ма із 647 місць у Райхстазі. Навесні 1933 року Гітлер змінював політичну систему в Німеччині — тоді ж Сталін утверджував свою владу в Радянському Союзі».▶️ Про шляхи приходу до влади Сталіна та Гітлера та їх політичні стратегії читайте у книзі Тімоті Снайдера «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним» → https://publishing.localhistory.org.ua/product/kryvavi-zemli-yevropa-mizh-gitlerom-i-stalinym/ [ «Криваві землі» Тімоті Снайдера виходять друком українською у співпраці видавництва «Човен» та видавництва «Локальна історія» за ексклюзивної підтримки книгарні Сенс ]