«Ця книжка зосереджена на відносно короткому проміжку часу — від 1956-го до 1991 року, коли радянська політика, попри певні «хитання», усе ж таки дотримувалася певного, відносно стабільного курсу в питанні національної політики. Однак історію неможливо нарізати скибками й навряд чи варто це робити. Тому в цьому дослідженні є і розділ про культурну колонізацію України в період Російської імперії, так само, як і про наслідок радянської політики — прикінцеві розділи, які є радше спостереженнями й роздумами про інерцію колонізації, через яку ми як українська спільнота пройшли і, у певному сенсі, все ще проходимо. Ця історична тяглість вкрай важлива, оскільки, як я намагаюсь довести в цій книжці, радянська колонізаторська політика засновувалась на російській традиції культурного колоніалізму та яку Росія продовжила й після розпаду СРСР. Фактично готуючи ґрунт для жорстокої війни. Ця книжка покликана показати певну логіку російсько-радянської культури, яка фактично готувала ґрунт для російсько-української війни 2014-го й повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Культурна колонізація у широкому сенсі, так, як я її розумію у цій книжці, — це насаджування культури однієї спільноти другій силоміць, застосовуючи важелі держави й репресивного апарату, тобто використовуючи ресурс держави, щоб просувати мову, розуміння історії, культурні практики колонізаторської спільноти, — може охоплювати безліч стратегій, які мають ознаки колонізації. Оскільки радянська політика часто просувала не класовий «безнаціональний» підхід, а культивувала саме елементи російської культури, видається цілком легітимним говорити про радянсько-російську імперію і, відповідно, про радянсько-російську колонізацію. Поняття і розуміння культури є дуже різноманітними й містять безліч феноменів. Так само й культурну колонізацію можна розглядати з дуже багатьох кутів зору. У цій книжці я зосереджуюсь на трьох основних площинах радянсько-російської колонізації: насадженні мови колонізатора; переписуванні історії для утвердження і легітимізації влади колонізатора та використання культури (літератури й мистецтва), щоб створити колоніальну ієрархічну спільноту й маргіналізувати українську культуру. Ця книжка передусім про історію, пам’ять і український досвід російсько-радянської колонізаторської політики та спротиву їй. Оскільки ця праця написана тепер, вона мала метою не розкрити всі нюанси культурної колонізації України у ХХ столітті, а радше пунктиром позначити стратегії, за допомогою яких це відбувалось, і показати, наскільки важливою є площина культури, як нею можуть зловживати й до чого може призвести нехтування її».Про тяглість російсько-радянської культурної колонізації, що формувала політику імперії та підготувала ґрунт для війни проти України читайте у книжці Радомира Мокрика «Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії» → https://publishing.localhistory.org.ua/product/kulturna-kolonizacziya-strah-prynyzhennya-ta-opir-ukrayiny-v-radyanskij-imperiyi/