Копійка гривню береже

5️⃣ 🇺🇦 Україна увійшла до п'ятірки найшвидших економік ЄвропиЄврозона зростатиме в середньому на 1,2% на рік з 2027 по 2031 рік — такий прогноз МВФ. На цьому тлі п'ять невеликих європейських економік виглядають зовсім інакше: вони ростимуть удвічі швидше. Україна серед них посідає третє місце з прогнозованим середнім зростанням 3,8% на рік.МВФ виділяє п'ять країн, які суттєво випередять єврозону до 2031 року:1️⃣ Мальта — близько 4% на рік, лідер рейтингу. Острів десятиліттями ріс на 7% завдяки туризму, онлайн-гемблінгу та фінансовим послугам. Зараз модель зрілішає, і майбутнє зростання залежатиме від продуктивності, а не від напливу іноземних працівників.2️⃣ Косово — близько 4% на рік. Зростання тримається на споживанні домогосподарств, діаспорних переказах і молодій робочій силі. Слабке місце — імпортозалежна економіка без конкурентного експорту.3️⃣ Україна — 3,8% на рік, з піковим роком 2028 на рівні 4,2%.4️⃣ Сербія — 3,52% на рік. Головний каталізатор найближчого майбутнього — Expo 2027 у Белграді, який вже запустив будівельний і інфраструктурний суперцикл.5️⃣ Молдова — 3,5% на рік. Після серії шоків (війна на кордоні, енергетична криза, посуха) країна відновлюється завдяки коштам ЄС і реформам у рамках євроінтеграції.До п’ятірки лідерів також увійшли:🇲🇹 Мальта — близько 4%;🇽🇰 Косово — близько 4%;🇺🇦 Україна — 3,8%;🇷🇸 Сербія — 3,52%;🇲🇩 Молдова — 3,5%.Копійка гривню береже

Як масштабувати бізнес без великих інвестицій?Багато підприємців переконані, що масштабування потребує великих грошей. Але насправді ресурси — це не лише капітал, а й системність, процеси, команда й правильне мислення. Гроші можуть прискорити розвиток, але саме системність робить його стійким. Перший крок — делегування операційки. Якщо ви досі особисто відповідаєте на листи, контролюєте кожен етап і “гасите пожежі”, ви — головне гальмо росту. Навчіться передавати те, що можна повторити: адміністративні завдання, клієнтську підтримку, логістику тощо. Делегування — це не про втрату контролю, а про вивільнення часу для стратегічних рішень.Другий принцип — стандартизація процесів. Якщо кожен співробітник “робить по-своєму”, бізнес ніколи не виросте. Запишіть, як саме ви досягаєте результату: що відбувається після продажу, як виглядає звітність, хто відповідає за які етапи. Чіткі регламенти — не бюрократія, а інструкція з масштабування.Третій елемент — партнерства замість витрат на рекламу. Замість спалювати бюджет, шукайте колаборації: обмін клієнтами, спільні заходи, знижки для підписників партнера. Це відкриває нову аудиторію майже без витрат.Далі — автоматизація. Розсилки, CRM, шаблони звітів, аналітика — усе, що економить час, допомагає масштабуватися без найму десятків людей. Один налаштований процес може замінити годину вашої щоденної роботи.І нарешті — цінність замість кількості. Масштаб — це не обов’язково більше клієнтів. Часто це вища маржинальність, кращий сервіс і дорожчий продукт. Не завжди треба продавати більше — іноді достатньо продавати дорожче, з більшим ефектом.Масштабування починається не з великих грошей. Воно починається з рішення перестати бути “людиною-оркестром” і стати архітектором власної системи.ДЕТАЛI - УУ

Скільки грошей потрібно українцям для комфортного життя?Значна частина громадян прагне заробляти суттєво більше, ніж має зараз. Найбажанішим фінансовим орієнтиром для більшості є заробіток від 25 до 50 тисяч гривень на місяць, проте в реальності такі гроші отримують лише від 9% до 18% населення залежно від регіону проживання.У столиці ситуація з фінансами традиційно краща, ніж в інших областях. 👀 Кияни мають найменшу частку тих, хто виживає на суму до 15 тисяч гривень на дорослого члена родини — це майже третина населення, хоча задоволені таким бюджетом лише 6% опитаних. Ще третина мешканців Києва заробляє від 15 до 25 тисяч гривень, але цей рівень влаштовує лише кожні тринадцять відсотків. Найбільше киян, а саме 38,1%, вважають оптимальним заробіток від 25 до 50 тисяч гривень, хоча фактично його мають менше дев'ятнадцяти відсотків. Окрім цього, столиця лідирує за кількістю тих, хто мріє про 50-70 тисяч гривень — таких тут майже 23%, тоді як реальний дохід цієї категорії не досягає й десяти відсотків. 🛍Північні регіони демонструють значний розрив між бажаннями та реальністю, адже понад 60% місцевих жителів мають дохід нижче 15 тисяч гривень, а комфортним його бачать лише 6%. Більшість опитаних на півночі хотіли б отримувати від 25 до 50 тисяч гривень, але мають таку можливість лише 12,1%. На ще вищий заробіток, до 70 тисяч гривень, розраховують 19% мешканців, хоча в реальності його мають заледве 3%.📈 Центральна Україна демонструє найвищі показники бідності, адже тут майже 68% громадян заробляють менше 15 тисяч гривень. При цьому дохід у межах 15-25 тисяч гривень мають під 17% опитаних, і приблизно для кожного третього цього цілком достатньо. Водночас близько третини жителів центру мріють про суму від 25 до 50 тисяч гривень, яка в реальності доступна лише для 7,5% населення.На заході країни ситуація схожа, оскільки майже 60% громадян мають бюджет до 15 тисяч гривень, і лише кожний десятий вважає це нормальним. 💵 Близько 15% отримують від 15 до 25 тисяч, тоді як бажають мати такий дохід майже 23% респондентів. Головним орієнтиром для третини мешканців західних областей залишається заробіток від 25 до 50 тисяч гривень, проте похвалитися ним можуть лише трохи більше тринадцяти відсотків.У східних областях понад половина населення заробляє до 15 тисяч гривень на місяць. Рівень від 15 до 25 тисяч мають 18,5% східняків, а чверть опитаних назвала його цілком прийнятним. Близько третини жителів сходу прагнуть отримувати від 25 до 50 тисяч гривень, але мають такий дохід 13,6%. Примітно, що 21% респондентів хочуть заробляти від 50 до 70 тисяч, хоча реальний показник у цій категорії становить лише 3,7%.👉 Південний регіон демонструє схожу тенденцію, де 57% жителів забезпечені місячним доходом до 15 тисяч гривень, і лише кожному десятому цього вистачає для нормального життя. Суму від 15 до 25 тисяч заробляють 23,7% мешканців півдня, і приблизно стільки ж вважають її комфортною. Найбільша прірва між очікуваннями та реальністю зафіксована в діапазоні від 25 до 50 тисяч гривень, де реальний дохід мають 9,1% населення, а бажають його понад 36%. Ба більше, понад 15% південців прагнуть отримувати від 50 до 70 тисяч гривень щомісяця, хоча мають таку фінансову можливість лише трохи більше двох відсотків.Копійка гривню береже

💼 💸 Рада ухвалила закон про «податок на OLX»🔵Депутати відмовилися від скандальних норм про розкриття банківської таємниці та примусове відкриття спецрахунків для торговців.🔵Також змінився механізм адміністрування: якщо річний виторг перевищить ліміт у 834 «мінімалки» або суму неоподатковуваного доходу від продажу товарів, податкова служба самостійно розраховуватиме зобов’язання, звільняючи громадян від обов’язкового подання декларацій. Окремим пунктом документ гарантує, що співпраця між онлайн-майданчиком та продавцем не буде трактуватися як трудові відносини.🔵Крім того, під час підготовки до другого читання з-під фінансового нагляду вивели операції Кабінету Міністрів, держустанов та компаній, чиї акції торгуються на біржах. Податковий контроль тепер не поширюватиметься на «цифрові речі», оскільки їх вилучили з визначення «товар».🔵Для іноземних операторів платформ прописали окремі правила: вони звітуватимуть раз на рік через спеціальний портал, а податки сплачуватимуть щомісяця в іноземній валюті.Копійка гривню береже

ПДВ для ФОПів: що насправді вимагає МВФ і чому бізнесу поки не варто панікуватиПоки в Україні працює місія МВФ, навколо майбутнього спрощеної системи оподаткування знову спалахнули дискусії. У центрі уваги — можливе запровадження ПДВ для ФОПів та зміни правил роботи малого бізнесу. Втім, експерти наголошують: про скасування спрощенки наразі не йдеться.📑Економіст Олег Гетман пояснює, що вимоги МВФ значно ширші за питання ПДВ. За його словами, у документах фонду містяться «дуже розмиті формулювання», які передбачають насамперед боротьбу зі схемами ухилення від сплати податків, дробленням бізнесу та поступову адаптацію до європейських правил.Гетман також вважає, що спроба запровадити ПДВ для ФОПів фактично провалилася. Усі зрозуміли, що це нереально і взагалі нічого не дасть у боротьбі зі схемами, — зазначає економіст. Натомість зараз напрацьовується комплексний компромісний законопроєкт, який має вирішити проблему зловживань без додаткового тиску на малий бізнес.👉Окрема увага приділяється боротьбі з дробленням великих компаній на десятки або навіть сотні ФОПів. За словами Гетмана, для цього необхідні зміни до законодавства та впровадження європейських механізмів GAAR і ATAD, які дозволять автоматично визначати штучні схеми мінімізації податків.Найближчими роками бізнесу варто очікувати змін у податковому адмініструванні та контролі за схемами, однак питання обов’язкового ПДВ для ФОПів поки що відкладене. Як підкреслює Олег Гетман, нові підходи мають задовольнити «і МВФ, і європейців, і наших парламентарів», не зачіпаючи добросовісних підприємців.Копійка гривню береже

Як підприємцю влаштувати тест-драйв виходу з операційки на 14 днів?Багато власників бізнесу мріють вийти з операційки, але панічно бояться залишити компанію навіть на три дні, очікуючи побачити на місці налагодженого процесу суцільне згарище. Насправді найкращий спосіб перевірити бізнес на міцність і навчити команду самостійності — влаштувати контрольований 14-денний тест-драйв вашої відсутності. 👉 Головне правило цього експерименту — ретельна підготовка, яка починається рівно за місяць до години ікс, та інвестування близько 200 доларів США в базові інструменти автоматизації та контролю. 🔵Підготовчий етап займає 4 тижні й базується на створенні простої матриці дублювання функцій та цифровізації процесів. Ви виписуєте всі свої щоденні завдання та розподіляєте 80 відсотків із них між наявними працівниками, чітко призначаючи одного тимчасового керівника із правом підпису та ухвалення фінансових рішень у межах ліміту, наприклад, до 20 000 гривень на одну операцію. Всі рутинні процеси, передача замовлень та зміна статусів клієнтів мають бути жорстко зафіксовані в CRM-системі, а завдання команди — у таск-менеджері, що коштуватиме близько 15 доларів за користувача на місяць. 🔵За два тижні до старту ви повністю припиняєте відповідати на запитання, які починаються зі слів «а що робити, якщо», і змушуєте команду приносити не проблему, а три готові варіанти її вирішення на вибір.🔵Коли настає перший день тест-драйву, ви виходите з усіх робочих чатів у Telegram чи Viber і видаляєте корпоративну пошту зі смартфона, залишаючи лише один екстрений канал зв'язку для вашого заступника. Для психологічного спокою та контролю залишків встановлюється залізне правило: команда працює повністю автономно, але заступник щодня до 19:00 надсилає вам один лаконічний SMS-звіт із 4 головними цифрами: сума виручки за день, кількість закритих угод, кількість нових лідів та наявність будь-яких позаштатних ситуацій. Жодних зідзвонів, обговорень на хвилинку чи перевірки макетів — якщо за перші 7 днів не сталося глобальної катастрофи, ваша система життєздатна, а працівники нарешті починають вмикати власну відповідальність замість постійного бігу до кабінету шефа.🔵Після повернення на 15 день ви проводите детальний ретроспективний аналіз роботи компанії разом із командою. Ви з подивом виявите, що близько 70 відсотків питань, які раніше вимагали вашої особистої участі, чудово вирішилися без жодного дзвінка, а реальні збої сталися лише там, де не було чітко прописаної інструкції чи регламенту. Ви фіксуєте всі виявлені дірки в процесах, виписуєте завдання на їхнє усунення і легально залишаєте за собою лише стратегічне планування, фінанси та роботу з ключовими партнерами. ДЕТАЛI — УУ

Кошти з Patreon можуть бути доходами ФОП! Нарешті Державна податкова служба України (далі – ДПС України) у своїй індивідуальній податковій консультації (далі – ІПК) висловила позицію, що кошти, отримані на Patreon, можуть бути доходами ФОП - платника єдиного податку (але не завжди). Мені здається, це перша ІПК, що стосується Patreon, і точно перша позитивна для ФОП. Однак для того, щоб кошти, отримані на Patreon, стали доходами ФОП, потрібно виконати декілька умов. Головна умова – кошти, що надходять на Patreon, не повинні бути просто донатами. ДПС України вже неодноразово наголошувала, що кошти, які надходять на рахунок ФОП не за товари чи послуги, а у вигляді пожертв (донатів, безповоротної допомоги, грантів), які не передбачають надання натомість якихось послуг чи постачання товарів, – не є доходами ФОП. На Patreon є можливість як просто збирати кошти від шанувальників (отримувати донати), так і надавати шанувальникам платний доступ до ексклюзивного контенту. Так от, якщо ви просто збираєте там донати, без надання платного доступу, це доходи фізособи, а не ФОП, і з них необхідно сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. Та якщо ви надаєте на Patreon платний доступ до вашого контенту, то такі кошти можуть бути доходами ФОП – платника єдиного податку 3 групи. Patreon пропонує авторам два основні способи заробляти на своїх творах:1) Надати доступ до творів Автора за принципом підписки, коли користувач сплачує щомісячну абонентську плату, щоб отримати доступ до контенту, який публікує Автор. 2) Продавати доступ до окремих творів (відео, фото, зображень, статті тощо) за одноразові платежі. От такі доходи автора і можуть бути доходами ФОП на єдиному податку. Головне питання – чи не є такі доходи з Patreon роялті? Ні, не є. Так, у своїй ІПК від 29.05.2026 року № 3116/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (далі – ІПК №3116) ДПС України зазначає, що:«Таким чином та зважаючи на те, що умови Угоди Patreon з Автором, не передбачають виплату Вам коштів безпосередньо платформою Patreon за продані такою платформою Ваших творів, тобто Patreon здійснює збір коштів від Ваших покупців та перераховує їх через Payoneer Вам (оплату здійснюють покупці, а не платформа), то кошти, отримані Вами від покупців за придбані ними об’єкти інтелектуальної власності для використання їх за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання у розумінні Кодексу не можуть вважатися роялті»  Далі у своїй ІПК №3116 ДПС України вказує на ключові умови, коли кошти з Patreon можуть бути доходами ФОП...Копійка гривню береже

🇺🇦 🛒 Скільки українці витрачають на онлайн-покупки?🔵За даними WayForPay, у 2025 році українці здійснили майже 196 млн покупок онлайн, а загальний обсяг оплат в інтернеті досяг близько 256 млрд грн. У середньому одна онлайн-покупка обходилася приблизно у 1320 грн.🔵Ринок e-commerce продовжує активно зростати: у порівнянні з 2024 роком кількість онлайн-замовлень збільшилася на 7−10%, а відносно 2023 року — на 18−22%. Якщо ж порівнювати з 2021 роком, український онлайн-ринок виріс майже у 1,8 раза.🗣 У WayForPay зазначають, що ключовим драйвером розвитку залишаються покупки зі смартфонів — зараз на них припадає близько 60% усіх онлайн-замовлень. Також стрімко набирають популярності wallet-платежі: Apple Pay та Google Pay вже забезпечують приблизно 55−65% усіх оплат в інтернеті.🔵У 2025 році частка безготівкових оплат картками в Україні також продовжила збільшуватися. За сумою операцій вона досягла 65,4%, а за кількістю — 95,5%. Для порівняння, у 2024 році ці показники становили 64,5% та 94,6%.🔵Середній чек в українських онлайн-магазинах тримався на рівні 1150−1250 грн, що суттєво нижче, ніж у закордонному e-commerce. Це свідчить про те, що українці найчастіше використовують локальні платформи для щоденних покупок — одягу, косметики, доставки їжі, товарів для дому та замовлень через маркетплейси.🔵Найбільшу активність покупців традиційно концентрують Rozetka, Prom, Epicentr, Allo, Makeup і Kasta. Саме маркетплейси залишаються головною точкою входу для онлайн-шопінгу в Україні.🔵Окремо зростають і витрати українців у закордонних магазинах. За оцінками WayForPay, у 2025 році вони сягнули приблизно 90−120 млрд грн. Кількість транзакцій становила близько 40−55 млн, а середній чек — 2100−2600 грн, що майже вдвічі більше, ніж у внутрішньому e-commerce.🔵Серед найпопулярніших міжнародних платформ українці найчастіше обирають AliExpress, Temu, Amazon, iHerb, eBay та Shein. Особливо швидко у 2025 році зростав Temu, який активно залучає покупців низькими цінами, постійними акціями та масштабним просуванням у соцмережах.Копійка гривню береже

Чи доведеться українцям працювати до 70 років?Формально пенсійний вік в Україні не підвищують. Але фактично люди вже виходять на пенсію пізніше через нові вимоги до страхового стажу.З 2028 року для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 35 років офіційного стажу. ☝️ Якщо стажу 25-35 років — пенсія лише з 63 років. Якщо 15-25 років — із 65. Менше 15 років стажу — пенсії не буде взагалі, лише соціальна допомога після 65 років.🗣 Директорка Інституту демографії НАН України  заявила, що українці в майбутньому працюватимуть до 70, а можливо навіть до 90 років. Причина — демографічна криза та скорочення кількості працездатного населення.При цьому в Мінсоцполітики кажуть, що офіційно піднімати пенсійний вік поки не планують. Замість цього готують реформу з трьох рівнів:🔵 оновлена солідарна система;🔵 професійні пенсійні програми замість спецпенсій;🔵 добровільна накопичувальна система.Окремо обіцяють мінімальну пенсію від 6000 грн. 💵Зараз спецпенсіонери становлять лише 21% усіх пенсіонерів, але отримують 34% усіх витрат Пенсійного фонду. У 2024 році держава витратила на спецпенсії 196 млрд грн.Водночас бюджет Пенсійного фонду у 2025 році вперше за довгий час став бездефіцитним — понад 1,2 трлн грн. Значну частину забезпечили внески із зарплат військових.Голова фінансового комітету Ради  каже, що зараз немає ні політичної волі, ні соціальної справедливості для підняття пенсійного віку. За його словами, кількість пенсіонерів і так щороку скорочується на 300-500 тисяч людей. 📉Проблема ще й у тому, що український ринок праці не готовий до масового працевлаштування людей 60+. В Україні вікова дискримінація часто починається вже після 40 років. А офіційна зайнятість людей 55-64 років значно нижча за середньоєвропейську.До того ж середня тривалість здорового життя чоловіків в Україні до повномасштабної війни становила лише 63-65 років. Тому для багатьох підняття пенсійного віку може означати буквально «пенсію після смерті».Копійка гривню береже

📦 Податок на посилки: не «лобі ритейлу», а спроба закрити дірку в системі?Вже сьогодні Верховна Рада може проголосувати за законопроєкти №15112-Д та №12360, які скасовують пільгу на міжнародні посилки до 150 євро. Це означає: покупки на AliExpress, Temu чи Amazon можуть подорожчати через ПДВ. На тлі цього в соцмережах шириться думка, що закон нібито «протягує» український офлайн-бізнес, щоб прибрати дешеву конкуренцію з Китаю. Український бізнес сплачує ПДВ з кожного товару, тоді як імпортні посилки до 150 євро — ні. Економіст Олег Гетман додає: така модель давно працює в ЄС, а бюджет потенційно може отримати десятки мільярдів гривень.Мінфін рахував на базі 2024-2025 років – це правильна цифра для того часу. Ми рахували на базі 2026 року. Обсяг посилок зростає приблизно на 50% щороку, тому цифру можна множити щорічно. У 2027-му це вже 27-28 мільярдів, у 2028-му – понад 30 мільярдів гривень (надходжень до бюджету - ред.) Критики ж відповідають: проблема не в самій ідеї, а в моменті та реалізації. Поштові оператори попереджають про ризик падіння обсягів доставки, здорожчання товарів та новий поштовх для «сірого» імпорту. А депутатка Ніна Южаніна взагалі сумнівається, що голосів у Раді вистачить.Сам Гетман оцінює шанси ухвалення як «50 на 50». За його словами, китайські маркетплейси навряд чи підуть з України — аналогічні правила вже діють у Європі. Але визнає: товари для українців усе ж подорожчають, орієнтовно на 10–15%.Загалом найоптимістичніший прогноз щодо ефекту від скасування пільги на міжнародні посилки дає Данило Гетманцев. На запитання БізнесЦензора про свої очікування відповів коротким повідомленням: $8,1 млрд від МВФ, 90 млрд євро допомоги від ЄС та $3,3 млрд від Світового банку. Безпосередньо від закону за оцінками Мінфіну – 10 млрд.  Копійка гривню береже