Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року (справа N335/6584/22) #недозволені_методи#справеливий_судовий_розгляд#допустимість#істотне_порушення#показання#обшук_особи#арешт_майна#дебати#головуючий Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення (застосування недозволених методів слідства), де визначено і повноважних субєктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать. Належним засобом доказування вказаного є процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження.  ✅ Порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження не у всіх випадках має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Протиправний влив на підозрюваного може становити серйозне порушення фундаментальних прав особи, однак сам собою не впливає на допустимість доказів, отриманих під час кримінального провадження, законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. ✅ Навіть якщо докази отримані в той час, коли сталося порушення того чи іншого права, однак це порушення прямо не впливало на отримання доказу, а лише співпадало у часі, це не є достатньою підставою до висновку, що докази отримані внаслідок такого порушення. Отже, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для скасування судового рішення, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів, процедуру судового розгляду. ✅ Недопустимими є показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе або права бути представленим захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань і, таким чином, такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань. ✅ Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла, що не суперечить положенням ч. 3 ст. 208 КПК. ✅ Постановлення слідчим суддею рішення про арешт майна із недотриманням строку, визначеного у ч. 6 ст. 173 КПК, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а отже не є підґрунтям до того, щоби ставити під обґрунтований сумнів допустимість як доказів фактичних даних, отриманих із відповідного процесуального джерела. ✅ Суть судових дебатів не зводиться лише до промов учасників судового провадження. Судові дебати охоплюють й діяльність головуючого з організації їх проведення, керівництва ними, а також з контролю за порядком виступів учасників судового провадження та, до певної міри, за змістом їх промов. Цитування норм закону та повторне озвучування тез, які уже були озвучені, посилання на джерела права, якими користувався обвинувачений, свідчить про зловживання правами. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135124524