Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2026 року (справа N127/15500/25) #виклик#спеціальне_судове_провадження #істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Основний зміст ч. 5 ст. 139 КПК полягає в тому, що перед тим як ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження суд має переконатися, що обвинувачений ухиляється від прибуття на виклик до суду без поважної причини. ✅ Факт такого ухилення за позицією законодавця може бути підтверджений шляхом щонайменше трьох належних викликів обвинуваченого у порядку, визначеному положеннями КПК, до суду, його троєкратною неявкою до суду за вказаними щонайменше трьома викликами без повідомлення про причини неявки. Таким чином, указані вище щонайменше три виклики й три факти неявки обвинуваченого до суду є значимими не самі по собі, а як спосіб встановлення факту ухилення певного обвинуваченого від прибуття за викликом до суду, що є передумовою для можливого ухвалення судом рішення про здійснення спеціального судового провадження й можливість його здійснення за відсутності обвинуваченого. ✅ У випадку, коли факт ухилення обвинуваченого від прибуття за викликом до суду в контексті змісту положень ч. 5 ст. 139 КПК встановлено безсумнівно (значну кількість разів належно викликався до суду, не прибувавза викликом і не повідомляв про причини неявки), але вказаний факт не було належно підтверджено саме на етапі ухвалення рішення про про здійснення спеціального судового провадження, це не утворює істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134647811