Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N725/722/24) #заволодіння#привласнення#розтрата#службове_становище#зловживання_службовим_становищем#службова_особа#офіційний_документ Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Визначальною ознакою, яка виокремлює (відмежовує) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем від інших форм посягання на чужу власність, є те, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи (осіб) відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Злочинне використання службового становища може виявлятися у формі рішень, вказівок чи іншої спонукальної (зобов’язальної тощо) інформації. ✅ Інкриміноване особі заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, полягає в тому, що службова особа, здійснюючи заволодіння майном, використовує надані їй правовим актом повноваження всупереч інтересам служби. Водночас використання службового становища за змістом включає в себе використання службовою особою адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій. Отже, службова особа повинна мати повноваження (компетенцію) з розпорядження чи управління майном (коштами), заволодіння яким їй інкримінується, або ж право дати вказівку підлеглій особі, яка має згадані повноваження, тобто наділена правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. ✅ На відміну від привласнення чи розтрати предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. ✅ Про службове зловживання може свідчити укладення та виконання договорів між суб’єктами господарювання, предмет яких був нетиповим, таким, що явно виходив за межі звичайної статутної діяльності обох контрагентів. ✅ Наявність порушень укладеного господарського договору не тягне за собою можливість кваліфікації діяння обвинуваченого як злочинного заволодіння майном, оскільки не є частиною реалізації умислу особи на таке заволодіння. ✅ Офіційний документ як предмет злочину має відповідати таким ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності. ✅ Лист-пропозиція про укладення додаткової угоди не є офіційним документом, оскільки пропозиція не має юридичної сили, не засвідчує юридичних фактів і є лише підготовчим етапом до укладення додаткової угоди. Офіційним документом може вважатися вже укладена угода після її підписання сторонами. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833351