Smerdov Tax Talks

Порушення процедури розгляду заперечень як підстава для скасування ППР📎Джерело: постанова КАС ВС від 08.01.2026р. по справі № 160/8485/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133174547📢Суть спору:▫️Підприємством подано податкову декларацію з ПДВ та заявлено про бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з імпорту товарів;▫️Податковим органом було відмовлено у відшкодуванні, оскільки платником податків не було надано первинних документів в ході перевірки.👮‍♂️Позиція ДПС:🔺 Платник не надав первинних документи під час перевірки, відповідно до п. 44.6 ПКУ такі документи вважаються відсутніми🔺 Отже, податковий кредит та бюджетне відшкодування сформовані безпідставно👥Позиція платника:🔹Товариством на запити контролюючого органу надані всі первинні та інші документи в межах заявленої до відшкодування суми ПДВ🔹Запити контролюючого органу були надані з порушенням вимог ПКУ, а саме: направлені пізніше ніж за 5 робочих днів до завершення перевірки, виходили за межі періоду перевірки та стосувалися конфіденційної інформації🔹Також податковий орган порушив право платника податків на участь у розгляді заперечень, оскільки не повідомив про дату і час розгляду👩‍⚖️Позиція Суду:✅ Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст. 44 ПКУ до їх відсутності✅ Водночас платник має право додати документи після перевірки до прийняття рішення✅ Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПКУ платник податків має право на надання заперечень на висновки акта перевірки та додаткових первинних й інших документів на їх спростування на розгляд відповідної комісії контролюючого органу, а також право бути присутнім при розгляді своїх заперечень.✅ В свою чергу контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення, врахувати надані документи та повідомити платника про час і місце проведення розгляду 👉 Верховний Суд зазначив, що ППР, прийняті без належного розгляду заперечень платника та без забезпечення його права на участь у такому розгляді, є протиправними та підлягають скасуванню. У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Знищення ТМЦ внаслідок бойових дій: чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ та які документи це підтверджують.💬 Джерело: ІПК ДПС від 26.02.2026 № 1114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Внаслідок збройної агресії рф та бойових дій були знищені (згоріли) товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що належали ТОВ та зберігалися в орендованому складському приміщенні.🔸 Такі ТМЦ були придбані з ПДВ та використовувалися у господарській діяльності ТОВ.🔸 Суми ПДВ за такими ТМЦ були віднесені до податкового кредиту.🔸 Факт знищення ТМЦ підтверджується відповідними документами, зокрема актами інвентаризації, документами від орендодавця, довідками та / або повідомленнями компетентних органів.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи необхідно нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення ТМЦ;🔸 чи можна застосувати положення п. 189.9 ПКУ у разі знищення ТМЦ, що відбулося не за рішенням ТОВ, а внаслідок форс-мажору;🔸 чи вважається знищення ТМЦ використанням їх у негосподарській діяльності для цілей оподаткування ПДВ;🔸 які саме документи є достатніми для підтвердження факту знищення ТМЦ та відсутності обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Норми абз. 1, 2 та 5 п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів (у тому числі ТМЦ), які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного / надзвичайного стану.✅ Якщо такі товари придбавалися платником для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вони не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами п. 198.5 ПКУ у платника не виникає.✅ Підтвердження знищення (втрати) товарів, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, внаслідок дії обставин непереборної сили повинно здійснюватися на підставі відповідних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини, отриманого відповідно до Закону № 671.✅ Норми абз. 2 п. 189.9 ПКУ та положення УПК № 673 застосовуються у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, зокрема у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.✅ Для підтвердження правомірності застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ та відсутності підстав для нарахування ПДВ зобов’язань у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів застосовується перелік документів, визначений в УПК № 673, залежно від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 ПДВ при отриманні послуг від нерезидента: чи можливо застосувати право на бюджетне відшкодування📎Джерело: постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.01.2026 року по справі №380/16037/21https://reyestr.court.gov.ua/Review/133707422 📃Суть спору :▫️ Підприємство отримувало послуги від нерезидентів, місце постачання яких в межах митної території України.▫️ За такими операціями платник податків самостійно нараховував ПДВ та включав їх до складу податкового кредиту.▫️ Дані суми ПДВ були задекларовані до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України.▫️ При перевірці податковий орган зменшив суму відшкодування, вважаючи такі дії Підприємства безпідставними.👮‍♂️Позиція ДПС:🔹 Сума ПДВ за операції з отриманих послуг від нерезидента не є фактично сплаченою.🔹 Відповідно платник податків не міг сформувати від’ємне значення для бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки не виконувалась одна з обов’язкових умов передбачена п. 200.4, ст. 200 ПКУ.👤Позиція платника податків:🔸 ПДВ був правомірно нарахований та включений до податкового кредиту, а отже такі суми можуть бути враховані при визначенні бюджетного відшкодування.⚖️ Висновки Верховного Суду:✅ За операціями з отримання послуг від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, платник податку зобов’язаний самостійно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну, яка є підставою для формування податкового кредиту.✅ Суми ПДВ за такими операціями одночасно включаються до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту платника податку у відповідному звітному періоді.✅ Однією з обов`язкових умов, з якими пов`язується право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, є факт сплати таких сум до Державного бюджету або постачальникам.✅ За господарськими операціями з надання послуг нерезидентами Підприємству з місцем постачання останніх на митну територію України фактичної сплати податку на додану вартість не відбулось.✅ За таких обставин суми ПДВ, сформовані за операціями з отримання послуг від нерезидентів, не можуть бути враховані у складі від’ємного значення та заявлені до бюджетного відшкодування.📌Суд підтвердив висновки контролюючого органу про завищення платником суми бюджетного відшкодування та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Зарахування зустрічних вимог у ЗЕД: чи є підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків🔗 Джерело: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2026 по справі № 580/2178/23.🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135178040📝Обставини справи:✅ Нерезидент мав заборгованість перед позивачем - Товариством за поставлений товар за контрактом у валюті (фунти стерлінгів).✅ У позивача існували грошові зобов’язання перед іншими нерезидентами – Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.✅ Право вимоги цих нерезидентів до позивача було відступлено на користь Нерезидента за договорами про відступлення права вимоги.✅ Після цього між Нерезидентом та позивачем виникли зустрічні однорідні грошові вимоги у фунтах стерлінгів.✅ Зобов’язання Нерезидента перед Товариством за експортним контрактом було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.✅ ДПС нарахувало Товариству пеню за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом, оскільки частина валютної виручки (фунти стерлінгів) від Нерезидента у встановлений строк на рахунок позивача не надійшла.🏢 Позиція ДПС:✅ Погашення вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулося.✅ Позивач не надав до перевірки всіх документів, необхідних для підтвердження правомірності заліку, зокрема специфікацій до зовнішньоекономічних договорів та документів, які підтверджують виникнення і припинення відповідних зобов’язань.✅ В матеріалах справи немає належних доказів припинення заборгованості позивача перед Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.✅ У тристоронніх договорах про відступлення права вимоги сторони не узгодили дату або конкретний юридичний факт, з яким пов’язується припинення зобов’язань позивача, а лише передали право вимоги за плату.✅ Подання позивачем доказів виключно на стадії судового розгляду не може підтверджувати правомірність його поведінки, якщо ці документи не були подані під час перевірки або адміністративного оскарження.⚖️Висновок Верховного Суду:✅ Законодавство допускає припинення зобов’язань за ЗЕД не лише шляхом фактичного надходження валюти на рахунок резидента, а й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це не заборонено законом і підтверджено належними доказами.✅ Припинення зобов’язання за ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у межах установленого строку виключає відповідальність за ненадходження валютної виручки.✅ Немає визначального значення, з яких саме підстав виникли зустрічні вимоги.✅ Участь у заліку більше ніж двох осіб не змінює його сутності як способу припинення зобов’язання.✅ У справі всі вимоги були:🔸зустрічними, бо після переходу права вимоги Нерезидент одночасно був і боржником, і кредитором щодо позивача;🔸однорідними, бо всі вони зводилися до грошових зобов’язань в одній і тій самій валюті – фунтах стерлінгів;🔸такими, строк виконання яких настав.✅ Хоча частина документів була подана вже під час судового розгляду, це не позбавляє їх доказового значення у цій справі.✅ Якщо платник податків відмовляється надати документи, ДПС має скласти акт у порядку п. 85.6 ПКУ.✅ Однак, у цій справі контролюючий орган:🔸 не надав доказів належного витребування документів;🔸 не довів складання акта про ненадання документів у передбаченому законом порядку.✅ У зв’язку з цим відсутні підстави для застосування до позивача наслідків за п. 44.6 ПКУ.✅ Податковий орган не довів наявності підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.✅ ППР було повністю скасовано. Детальний розбір судового рішення за посиланням: https://www.1tax.com.ua/news/zarahuvannya-zustrichnyh-vymog-u-zed-chy-ye-pidstavy-dlya-narahuvannya-peni-za-porushennya-strokiv-rozrahunkiv/

Всім, для кого актуальні питання КІК.Є вірогідність, що ДПС змінила позицію щодо заповнення рядків 31-33. Раніше податківці казали, що у разі застосування звільнення від оподаткування КІК, жодна відповідальність за незаповнення рядків 31-33 відсутня. І таких листів було багато.Між тим, в одній з останніх ІПК вони зазначають, що у такому випадку звільнення від притягнення до відповідальності за п. 120.7 ПКУ не застосовується. При цьому жодних змін в ПКУ не було. Як і не було видано УПК з цього питання. Тому жодних правових підстав для такої кардинальної зміни позиції не було. Тому наразі, за нашою оцінкою, потрібно трохи почекати і подивитись, чи є я позиція сталою і чи свідчить вона про загальну зміну підходу (тим паче, що лист підписаний керівником методології ПДФО та ЄСВ, а не департаменту ТЦУ).Крім того, у питанні відповідальності ДПС у цьому листі посилається на наступний пункт п. 120.7 ПКУ:Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній -тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.Але, як і раніше, постає питання. Якщо ДПС вважає, що у разі незаповнення рядків 31-33 звіту з КІК потрібно застосовувати цей штраф, то не дуже зрозуміло як взагалі визначити базу для його застовування, адже штраф застосовується за "за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми", але у рядках 31-33 суми та контрольовані іноземні компанії не зазначаються (гіпотетично мова може йти тільки про нерезидентів - пов'язаних особ, але вони в рядку 32 зазначаються саме як пов'язані особи, а не як контрольовані іноземні компанії).Також окремо звертаємо увагу, що якщо ви отримали раніше для себе позитивну ІПК (саме таку, як ДПС видавала раніше), в якій зазначено про неможливість притягнення до штрафу за п. 120.7 ПКУ у такому випадку, зміна позиції ДПС на вас жодним чином не вплине, адже ви діяли у відповідності до ІПК і штраф щодо вас застосовуватись не може

📢 Списання дебіторської заборгованості за непоставлений товар / ненадану послугу, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин.💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.03.2026 № 1173/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 У Товариства виникла дебіторська заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу постачальниками.🔸 Така заборгованість, за твердженням платника, утворилась внаслідок форс-мажорних обставин після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи має право Товариство списати і включити у витрати дебіторську заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин, після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області;🔸 якщо має право, то в якому обсязі така заборгованість може бути врахована;🔸 які підтверджуючі документи потрібні для такого списання.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Заборгованість підпадає під визначення безнадійної, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.✅ Така форс-мажорна обставина підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.✅ Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єкта господарювання щодо кожного окремого договору, зобов’язання або контракту, виконання яких стало неможливим внаслідок наявності таких обставин.✅ Фінансовий результат до оподаткування зменшується за пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ.✅ При цьому фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.✅ Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

✅ Оскільки у вказаній ситуації втрачений (знищений) товар використано постачальником в оподатковуваних ПДВ операціях, норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.✅ Якщо на момент втрати (знищення) товар був переданий перевізнику, але за даними бухгалтерського обліку належав постачальнику (тобто право власності на товар покупцю не перейшло), то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.✅ При списанні таких знищених (втрачених) товарів у постачальника не виникає обов’язку щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.✅ Для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.✅ Оскільки у такому випадку фактичне вивезення товарів за межі митної території України не відбулося, нульова ставка ПДВ до такої операції не застосовується.✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН, за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг.✅ Водночас платник податку не має права включати до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів, що у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.✅ Такі суми ПДВ зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.✅ Підстави для коригування показників податкової накладної, яка складена за операціями з експорту окремих видів товарів у режимі РЕЗ, визначені пп. 97.4 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.✅ Якщо протягом 30 календарних днів з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, яка складена за операцією з експорту окремих видів товарів, митна декларація на такі товари не оформлена, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 Знищення товарів під час воєнного стану внаслідок бойових дій: чи потрібно нараховувати «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ?💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1545/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 У Товариства виникли питання, пов’язані із знищенням виставкових зразків товарів під час дії воєнного стану внаслідок бойових дій.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення товарів під час дії воєнного стану внаслідок бойових дій;🔸 чи застосовуються до такої ситуації норми п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ;🔸 чи є обов’язковою умовою для застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини;🔸 які документи платник податку повинен мати для підтвердження факту знищення товарів.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Якщо товари були придбані з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного або надзвичайного стану, то за п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у платника податку не виникає.✅ Для застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ обов’язковою є наявність сертифіката, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.❗️ Коментар від First Pro Tax:Cам факт знищення товарів ще не означає автоматичне “звільнення” від ПДВ за п. 198.5 ПКУ.Контролюючі органи в першу чергу перевіряють:- причинно-наслідковий зв’язок із бойовими діями (форс-мажор)- наявність сертифіката ТПП- належне документальне підтвердження факту знищення (акти, інвентаризація, фотофіксація тощо).У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 Дата акта перевізника не збігається з датою фактичного розвантаження вантажу: що з податковим кредитом з ПДВ?💬 Джерело: ІПК ДПС від 17.03.2026 № 1561/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Товариство є експедитором та з метою надання послуг замовнику уклало договір з третьою особою – перевізником.🔸 Перевізник виконав перевезення.🔸 При цьому перевізник оформив акт наданих послуг та склав податкову накладну на Товариство датою, яка відрізняється від дати розвантаження вантажу, підтвердженої товарно-транспортною накладною та супровідними документами.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи має право Товариство сформувати податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної на дату оформлення акта наданих послуг;🔸 якою датою Товариство має оформити (перевиставити) акт наданих послуг замовнику та скласти відповідну податкову накладну.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку господарських операцій.✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця послуг на підставі податкової накладної, яка:🔸 складена з дотриманням норм податкового законодавства;🔸 зареєстрована в ЄРПН постачальником на такого покупця;🔸 складена за фактом здійснення господарської операції з постачання послуг на дату першої події;🔸 має показники, що відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.✅ При здійсненні операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг у експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ:🔸 на суму наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг;🔸 на суму послуг, отриманих від третіх осіб при виконанні договору транспортного експедирування, якщо місце постачання таких послуг визначається на митній території України.✅ Податкова накладна за такими операціями складається на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену за п. 187.1 ПКУ, і така дата повинна відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.❗️ Коментар від First Pro Tax:У разі розбіжності дат між актом, ТТН та податковою накладною контролюючі органи аналізують:- дату першої події (п. 187.1 ПКУ);- відповідність податкової накладної первинним документам;- реальну дату надання послуг (через ТТН, акти).👉 Невідповідність дат = ризик втрати податкового кредиту та претензій до формування податкових зобов’язань у експедитора.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Безоплатна передача товарів військовій частині: які виникають ПДВ наслідки?💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1544/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Товариство має намір здійснити безоплатну передачу військовій частині товарів.🔸 Військова частина не зареєстрована платником ПДВ.🔸 Передача здійснюватиметься на митній території України добровільно та безоплатно.🔸 Будь-яка грошова / негрошова компенсація, бартер, взаємозалік чи зустрічне постачання відсутні.🔸 Товариство не отримує і не планує отримувати жодної економічної вигоди / відшкодування від отримувача.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи підпадає така операція під дію пп. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ;🔸 які умови / критерії повинні бути дотримані для застосування вказаної норми;🔸 чи потрібно за такою операцією складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН;🔸 чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою;🔸 чи підлягає така операція відображенню у декларації з ПДВ;🔸 який перелік документів є достатнім для підтвердження застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Якщо Товариство здійснює добровільну передачу або відчуження товарів військовій частині без попереднього або наступного відшкодування їх вартості для потреб забезпечення оборони держави, то у розумінні пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ така операція не вважається операцією з реалізації для цілей оподаткування.✅ Якщо Товариство здійснює передачу військовій частині товарів безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то для цілей оподаткування ПДВ така операція не вважається постачанням товарів у розумінні п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (крім випадків, коли операція оподатковується за нульовою ставкою ПДВ).✅ Вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.✅ За такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податкова накладна не складається.✅ Обсяги таких операцій не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.✅ Щодо визначення, чи товари добровільно передаються або відчужуються саме для потреб забезпечення оборони держави, захисту безпеки населення та інтересів держави, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства оборони України.✅ ПКУ не містить безпосереднього переліку первинних та підтвердних документів, достатніх для застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.Коментар від First Pro Tax:Контролюючі органи в першу чергу аналізують:1) ціль передачі (саме оборона / безпека)2) відсутність будь-якої компенсації (навіть непрямої)3) первинні документи та їх формулювання👉 Неправильна кваліфікація = ризик перекваліфікації в постачання з ПДВ.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]