Smerdov Tax Talks

📢 Нагадуємо про необхідність подати інформацію про наявність транспортних засобів і техніки до ТЦК та СП до 20 червня 2026 року❗️Відповідно до п. 15 Положення №1921, керівники підприємств, установ та організацій подають до ТЦК та СП щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про:▫️ наявність транспортних засобів і техніки;▫️ їх технічний стан;▫️ громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці.⚠️ Важливо: 🔸 Обов'язок надання відомостей про транспорт не залежить від дати реєстрації підприємства. Якщо товариство зареєстроване лише за місяць до граничного строку подання інформації, це не звільняє керівника від обов'язку своєчасно подати інформацію до ТЦК та СП. ‼️"Нульові" відомості про транспорт також потрібно подавати. Якщо підприємство не має у власності чи користуванні транспортних засобів і техніки, керівник все одно повинен подати таку інформацію у встановлений строк із зазначенням їх відсутності.🔸 Відсутність господарської діяльності не скасовує обов'язку подання відомостей про транспорт. Те, що товариство фактично не здійснювало діяльності та не мало найманих працівників, не є підставою для неподання інформації про транспорт до ТЦК та СП.✅ Відповідний підхід відображено в судовій практиці, зокрема у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №158/728/26 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135863329❗️ Неподання інформації про транспорт до граничного строку її подання призводить до накладення штрафу на посадових осіб та керівників юридичних осіб у розмірі від 34 000 до 59 500 грн. (відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Між тим, Верховний Суд відмовив у задоволенні цієї заяви на суто процесуальних підставах:45. Недопустимим є ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза його межами передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19).46. Апеляційний суд зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, встановив, що заявник прагне встановити у суді факт втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента для уникнення в майбутньому ймовірного порушення, невизнання чи оспорення його прав, зокрема, у випадках подвійного оподаткування його доходів, а також розкриття його банківської таємниці в рамках угоди CRS.47. Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що вимога про встановлення фактів втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента не може розглядатися у судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ щодо оподаткування доходів заявника чи порушення ним митних правил, а не в окремому чи позовному провадженні за правилами цивільного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17). <...>51. Апеляційний суд правильно встановив, що правова мета звернення заявника до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, полягає у наданні йому певного правового статусу, який має значення виключно у публічно-правових відносинах, що виключає можливість вирішення такого питання судом у порядку цивільного судочинства. Що стосується думки команди First Pro Tax, то, за нашою оцінкою, підстави для задоволення такої заяви все ж були - і насправді це прямо випливає з умов для встановлення юридичних фактів, про які Верховний Суд зазначив у цьому рішенні. Крім того, виконання судами загальної юрисдикції цієї функції допомогло б заповнити законодавчу прогалину у питанні підтвердження статусу нерезидента.Звертаємо увагу, що наша команда на постійній основі готує висновки щодо оцінки ознак резидента / нерезидента, а також систематизує роз'яснювальну та судову практику з цього питання. Тому якщо у вас є питання по цьому напрямку, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути на ньому такі питання:Фізична особа планує продати закордонну нерухомість: чи може вона претендувати на понижену ставку / звільнення / зарахування податків, сплачених за кордоном?Послуги з розробки та тестування ПЗ на користь замовника в США: чи є обов'язок реєструватись платником ПДВ і як визначається місце постачання?Отримали аванс за товар, але надалі стався форс-мажор у покупця, що призвело до неможливості виконати зобов'язання на його користь: чи є підстави для коригування зобов'язань з ПДВ і які наслідки в обліку податку на прибуток?Продаж зерна, яке зберігається на елеваторі, з укладанням видаткової накладної та тристороннього акту: на яку дату виникають зобов'язання з ПДВ?ТОВ отримало в статутний капітал нерухомість, яка вже надавалась в оренду, і учасники-колишні орендодавці перерахували їй аванс, який вони отримали раніше. На момент отримання такого авансу ТОВ не було платником ПДВ, а на момент надання послуг з оренди - так: чи нараховується ПДВ на суму авансу?Фінансова-компанія кредитор здійснює стягнення на майно боржника шляхом його продажу без оформлення права власності: чи є наслідки з ПДФО?Судова практика при оскарження лише наказу про призначення податкової позапланової невиїзної перевірки фізичної особи, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про перевірку. Посилання на реєстрацію:https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-chervnya/register

📢 Реєстрація на тимчасово окупованій території не позбавляє права на повернення надміру сплачених митних платежів Джерело: постанова КАС ВС від 01.04.2026 у справі № 280/5808/23📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/135416584/ 📢Ситуація:🔸Підприємство, зареєстроване у м. Василівка Запорізької області, вимагало повернення надміру сплачених митних платежів після скасування в судовому порядку рішення митниці про коригування митної вартості товарів.🔸Проте митниця відмовила у підготовці висновку про повернення коштів, оскільки компанія зареєстрована на тимчасово окупованій території, а тому на неї поширюються обмеження ст. 13 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон про ТОТ). 👮‍♂️Позиція митних органів:🔸 Підприємство, будучи зареєстрованим у м. Василівка Запорізької області, яке включено до переліку ТОТ, позбавлене права на повернення надміру сплачених митних платежів. 🔸 Тому реєстрація субʼєкта господарювання на ТОТ сама по собі є достатньою підставою для застосування до нього обмежень, передбачених чинним законодавством. 👤Позиція підприємства:🔸Застосування таких обмежень можливе виключно за наявності відповідного рішення КМУ, яким офіційно визначається перелік територій, на яких запроваджуються обмеження господарської діяльності, фінансових операцій або розрахунків із субʼєктами, що там зареєстровані. 🔸Відсутність такого рішення унеможливлює застосування заборон, що обмежують реалізацію права на повернення надміру сплачених митних платежів, передбаченого МКУ. 🖊Висновки судів попередніх інстанцій:▫️Суд першої інстанції задовольнив позов, указавши, що митниця безпідставно застосувала обмеження Закону про ТОТ, оскільки відсутні докази їх поширення на відповідну територію.▫️Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що реєстрація позивача на ТОТ виключає можливість повернення коштів без зміни податкової адреси. ⚖️Висновки Верховного Суду:🔹Закон про ТОТ установлює різні режими застосування обмежень: 1) автоматичний — для територій, щодо яких такі обмеження застосовуються безпосередньо в силу закону; та 2) факультативний — для територій, окупованих під час воєнного стану.У другому випадку обмеження можуть застосовуватись лише за умови прийняття окремого рішення КМУ. 🔹КМУ не ухвалював рішень про поширення дії положень, зокрема, ст. 13 Закону про ТОТ на тимчасово окуповані в умовах воєнного стану території, визначені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зокрема на м. Василівку Запорізької області, де зареєстровано підприємство. 🔹 Тому для територій, визнаних тимчасово окупованими в умовах воєнного стану за п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону про ТОТ, для застосування обмежень, передбачених ст. 13 Закону про ТОТ, необхідним є не лише факт визнання відповідної території тимчасово окупованою, а й наявність окремого рішення КМУ про поширення на неї дії положень цієї статті. ✅Отже, реєстрація підприємства на ТОТ (після 24.02.2022) не може бути самостійною підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів, якщо КМУ не ухвалив окремого рішення про поширення відповідних обмежень. У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

✅ Щодо форми та змісту документів🔸 ДПС зазначає, що вимог до форми документа, який підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також як фінансової установи, чинним законодавством не встановлено.🔸 Окремого обов’язкового формату таких документів у фінальній частині ІПК не наведено.✅ Щодо апостиля та перекладу🔸 ДПС зазначає, що документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.🔸 Оскільки Люксембург є учасником Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, ДПС вказує, що офіційні документи нерезидента вважатимуться належним чином легалізованими за наявності апостиля та нотаріально засвідченого перекладу документа.👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 Оприлюднено постанову КМУ від 30.05.2026 №692, яка вносить зміни щодо низки процесів бронювання.Джерело: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-t300526✅ Основні зміни:1. Підвищення зарплатного коефіцієнта з 2,5 до 3 мінімальних зарплат. 2. Зберігається пільга для частини прифронтових підприємств на рівні 2,5 мінімальних зарплат. 3. Запровадження для підприємств обов'язку анульовувати "зайві" бронювання на протязі 10 робочих днів у разі перевищення ліміту. 4. Перевищення ліміту заброньованих працівників є підставою для скасування статусу критично важливого. 5. Працівники, які мають відстрочку з інших причин ( ст. 23 Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а також ті, хто працює за сумісництвом на кількох підприємствах, рахуються в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.6. Посилення вимог до резидентів Дія Сіті: необхідно відповідати вимогам ст. 5 Закон України від 15.07.2021 №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», що підтверджується податковими розрахунками за останні 6 місяців.7. До Єдиного переліку тепер додають інформацію про те, яким саме критеріям відповідає підприємство.8. Органи влади мають переглянути галузеві та регіональні критерії так, щоб вони застосовувались лише до підприємств, які справді критично важливі:- до 10 червня 2026 – перегляд галузевих/регіональних критеріїв;- до 1 липня 2026 – аналіз відповідності підприємств новим критеріям. ☝️ До 1 вересня 2026 – перегляд раніше прийнятих рішень. "Старі" рішення про критичну важливість діють не довше ніж до цієї дати. 👉 Звертаємо увагу, що підвищення коефіцієнта до 3,0 та деякі норми набирають чинності з 1 вересня 2026, решта – з дня опублікування.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:Огляд нещодавніх листів щодо податкового резидентства і оподаткування доходів за кордоном, зокрема, заробітної плати від іноземних компанійПовідомлення про КІК та звіт з КІК - огляд ІПК з декількома актуальними технічними особливостями заповненняФізична особа продає нерезиденту корпоративні права ТОВ, вартість яких забезпечена нерухомістю в Україні, з розрахунком за кордоном: які податкові та валютні наслідки?Сертифікат про сплату податків за кордоном неможливо апостилювати: чи можна зарахувати податок в Україні на підставі його електронної версії?Рішення Верховного Суду - чи впливає корпоративна структура / залежність на висновки щодо статусу бенефіціарного власника доходів⁠Маркетплейс виплачує бонуси ФОП - платнику єдиного податку податкові наслідки.⁠⁠Судова практика ВС щодо:•⁠ додаткового блага під час продажу нерухомості та корпоративних прав за ціною інвестиційних договорів;•⁠ ⁠неналежного заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних. Посилання на реєстрацію:https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-hvilinu_2-chervnya/register

📢 Внесення додаткового вкладу у вигляді нерухомого майна нерезидентом до статутного капіталу резидента України: оподаткування податком на доходи нерезидента.💬 Джерело: ІПК ДПС від 27.05.2025 № 2913/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК📌 Ситуація із звернення🔸 Учасниками товариства є дві юридичні особи – резиденти Данії.🔸 Учасники прийняли рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів.🔸 Один із учасників-нерезидентів володіє об’єктом нерухомого майна на території України.🔸 Такий учасник має намір внести це нерухоме майно до статутного фонду товариства як додатковий вклад.🤔 Питання платника податків🔸 Чи оподатковується податком на доходи нерезидента операція з внесення учасником товариства – нерезидентом додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у вигляді нерухомого майна, розташованого на території України, відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ?📝 Відповідь ДПС✅ Щодо оподаткування операції внесення нерухомого майна до статутного капіталу🔸 ДПС зазначає, що господарські операції, які передбачають внесення майна в обмін на корпоративні права, є прямою інвестицією.🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, зокрема доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.🔸 ДПС зазначає, що під продажем товарів для цілей ПКУ розуміються будь-які операції, які передбачають передачу права власності на товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.🔸 ДПС вказує, що передача нерезидентом нерухомого майна, розташованого на території України, в обмін на корпоративні права резидента є доходом нерезидента на суму вартості такого переданого майна.🔸 Такий дохід, за позицією ДПС, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відс. виходячи з розрахунку, встановленого пп. 141.4.2 ПКУ.✅ Щодо порядку утримання податку🔸 ДПС зазначає, що якщо дохід виплачується нерезиденту у формі, відмінній від грошової, податок на доходи нерезидента підлягає нарахуванню та сплаті за спеціальним розрахунком, передбаченим пп. 141.4.2 ПКУ.✅ Щодо міжнародного договору🔸 ДПС окремо зазначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною податкового законодавства України.🔸 Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Оподаткування доходу нерезидента від продажу українському банку іноземних боргових цінних паперів, що перебувають в обігу на визначеній іноземній біржі.💬 Джерело: ІПК ДПС від 21.01.2026 № 430/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК📌 Ситуація із звернення:🔸 Банк має ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та може здійснювати операції з торгівлі фінансовими інструментами в межах дилерської, брокерської та субброкерської діяльності.🔸 Банк планує здійснювати інвестиційні операції з купівлі боргових цінних паперів, емітованих урядом іншої держави.🔸 Такі цінні папери планується придбати у банка-нерезидента.🔸 Зазначені цінні папери перебувають в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку іноземних фондових бірж, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.🤔 Питання платника податків:🔸 Чи не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента дохід, отриманий нерезидентом від продажу банку цінних паперів, емітентом яких є уряд іноземної держави та які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.🔸 Чи не відображається у Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств дохід банка-нерезидента від продажу банку таких цінних паперів.📝 Відповідь ДПС✅ Щодо оподаткування доходу нерезидента від продажу цінних паперів:🔸 ДПС зазначає, що виплата доходу на користь нерезидента при здійсненні операції з купівлі банком боргових цінних паперів, емітентом яких є центральні органи виконавчої влади іноземних країн, які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ, не підпадає під доходи нерезидента, визначені пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ.🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операції з продажу таких боргових цінних паперів, розміщених на іноземній фондовій біржі з відповідного переліку, не підпадають під оподаткування відповідно до пп. 141.4.11 ПКУ.🔸 ДПС окремо зазначає, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України доходи нерезидента від продажу банку таких боргових цінних паперів за умови, що перебування цінних паперів в обігу на відповідній біржі підтверджується витягом із біржового реєстру на дату проведення операції купівлі-продажу облігацій та/або інформацією з офіційного сайту відповідної іноземної біржі.✅ Щодо відображення у Додатку ПН🔸 ДПС зазначає, що в описаному випадку Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не заповнюється.👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢❗️Кабінет Міністрів України змінює правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємствМінекономіки було опубліковано ключові нововведення, де серед основних змін передбачаються:🔸для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівників рівень середньої заробітної плати має становити не менше 3 мінімальних зарплат - 25 941 грн;🔹 для підприємств на прифронтових територіях зберігається чинний поріг - 2,5 мінімальної зарплати (21 618 грн);🔸працівники, які мають відстрочку за ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться у квоті лише за одним місцем роботи;🔹 міністерства, ЦОВВ та ОВА мають протягом місяця повторно затвердити критерії критичності за погодженням із Міноборони та Мінекономіки;🔸 протягом 3 місяців має бути переглянуто статус усіх підприємств, які вже визначені критично важливими.⚠️ Водночас Уряд наголошує, що на перехідний період чинний статус критичності підприємств та діючі бронювання зберігаються до ухвалення нових рішень.📚Якщо у вас виникають питання щодо підтвердження статусу критичності, бронювання працівників або впливу нових правил на бізнес, команда First Pro Tax готова допомогти з аналізом та практичними рекомендаціями. https://me.gov.ua/News/Detail/023c6dd8-1328-4997-83e6-7568698c46ba