Зарахування зустрічних вимог у ЗЕД: чи є підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків🔗 Джерело: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2026 по справі № 580/2178/23.

🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135178040📝

Обставини справи:✅ Нерезидент мав заборгованість перед позивачем - Товариством за поставлений товар за контрактом у валюті (фунти стерлінгів).

✅ У позивача існували грошові зобов’язання перед іншими нерезидентами – Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.

✅ Право вимоги цих нерезидентів до позивача було відступлено на користь Нерезидента за договорами про відступлення права вимоги.

✅ Після цього між Нерезидентом та позивачем виникли зустрічні однорідні грошові вимоги у фунтах стерлінгів.

✅ Зобов’язання Нерезидента перед Товариством за експортним контрактом було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

✅ ДПС нарахувало Товариству пеню за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом, оскільки частина валютної виручки (фунти стерлінгів) від Нерезидента у встановлений строк на рахунок позивача не надійшла.🏢 Позиція ДПС:✅ Погашення вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулося.

✅ Позивач не надав до перевірки всіх документів, необхідних для підтвердження правомірності заліку, зокрема специфікацій до зовнішньоекономічних договорів та документів, які підтверджують виникнення і припинення відповідних зобов’язань.

✅ В матеріалах справи немає належних доказів припинення заборгованості позивача перед Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.

✅ У тристоронніх договорах про відступлення права вимоги сторони не узгодили дату або конкретний юридичний факт, з яким пов’язується припинення зобов’язань позивача, а лише передали право вимоги за плату.

✅ Подання позивачем доказів виключно на стадії судового розгляду не може підтверджувати правомірність його поведінки, якщо ці документи не були подані під час перевірки або адміністративного оскарження.⚖️

Висновок Верховного Суду:✅ Законодавство допускає припинення зобов’язань за ЗЕД не лише шляхом фактичного надходження валюти на рахунок резидента, а й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це не заборонено законом і підтверджено належними доказами.

✅ Припинення зобов’язання за ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у межах установленого строку виключає відповідальність за ненадходження валютної виручки.

✅ Немає визначального значення, з яких саме підстав виникли зустрічні вимоги.

✅ Участь у заліку більше ніж двох осіб не змінює його сутності як способу припинення зобов’язання.

✅ У справі всі вимоги були:🔸 зустрічними, бо після переходу права вимоги Нерезидент одночасно був і боржником, і кредитором щодо позивача;🔸 однорідними, бо всі вони зводилися до грошових зобов’язань в одній і тій самій валюті – фунтах стерлінгів;🔸 такими, строк виконання яких настав.

✅ Хоча частина документів була подана вже під час судового розгляду, це не позбавляє їх доказового значення у цій справі.

✅ Якщо платник податків відмовляється надати документи, ДПС має скласти акт у порядку п. 85.6 ПКУ.

✅ Однак, у цій справі контролюючий орган:🔸 не надав доказів належного витребування документів;🔸 не довів складання акта про ненадання документів у передбаченому законом порядку.

✅ У зв’язку з цим відсутні підстави для застосування до позивача наслідків за п. 44.6 ПКУ.

✅ Податковий орган не довів наявності підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

✅ ППР було повністю скасовано. Детальний розбір судового рішення за посиланням: https://www.1tax.com.ua/news/zarahuvannya-zustrichnyh-vymog-u-zed-chy-ye-pidstavy-dlya-narahuvannya-peni-za-porushennya-strokiv-rozrahunkiv/