🌍 Українська як мова культури, мистецтва, діалогу цивілізацій та спільних цінностей. Все це – про проєкт українських аудіогідів, який уже п’ять років масштабуємо у провідних музеях і пам’ятках світу.Перетнувши на початку літа позначку в 100 аудіогідів, не зупиняємося. І ось поповнення:🇵🇹 Українську можна впевнено запитувати серед мов Музею Лагоса – муніципалітету Португалії в регіоні Алгарве, відомого своєю морською історією. Саме в цьому регіоні розташовувалась так звана школа мореплавців, що діяла в XV ст. для пошуку морських шляхів до Індії.🇭🇺 Уже третій за ліком в Угорщині український аудіогід доступний у Музеї імені художника Мігая Мункачі в місті Бекешчаба, Угорщина. Серед інших цінностей заклад зберігає археологічні знахідки скіфської, сарматської, аварської епох та унікальну етнографічну експозицію, присвячену регіону Бекеш в Угорщині.🇩🇪 Українською заговорили шедеври Берлінської картинної галереї – полотна Яна ван Ейка, Брейгеля, Дюрера, Гольбейна, Боттічеллі, Рафаеля, Тіціана, Караваджо, Рубенса, Рембрандта.🤝 Принагідно окремо дякую галереї за виставку «З Одеси до Берліна», яка відбулася тут цьогоріч за підтримки державного міністра культури та медіа ФРН, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України й під патронатом Федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Виставка представляла 60 картин з Одеського музею західного і східного мистецтва, відреставрованих та експонованих разом із полотнами європейських майстрів.Дякую всім причетним посольствам https://www.facebook.com/ukr.embassy.portugal, https://www.facebook.com/ukran.nagykovetseg.magyarorszag/, https://www.facebook.com/UkrBotschaftBerlin, дипломатам та активістам! Українська культура й мова продовжують об’єднувати весь цивілізований світ.
🇺🇦 «Заплакав від полегшення, коли побачив український прапор», – часто кажуть наші повернені з полону бійці, коли ступають на рідну землю. І не тільки вони. Люди, що вириваються з окупації. Діти, яких вдається визволити після російської депортації. Військові, коли розплющують очі після поранення. 🏠 «Тут дім і свої, – ось що каже український прапор українцям. – Небезпека позаду. А ті випробування, що трапляться, подолаємо, бо ми разом і єдині. І ми боронимо своє – цінності кожної людини: життя, право на свободу та Батьківщину».Що каже український прапор світові? Що гідність і справедливість є і за них варто боротися. Що протистояти злу можна і треба. Що все навіть дуже однозначно, коли йдеться про захист від агресивного нападу: кожен має право боронити життя й свободу. 🇺🇦 Наш прапор дуже промовистий. На ньому небо без ворожих нальотів й осіяна сонцем земля, вільна від загарбників. Бо так обов’язково буде.Він наш голос, наше свідчення й пам’ять, і він же символ надії. Не тільки для нас – для всіх, хто прагне справедливості й безпечного світу.Сьогодні, у День Державного прапора, дякую кожному, хто береже й піднімає цей стяг на фронті, в українських містах і селах, у світі. Бо де він, там захист, свобода і життя. З Днем прапора, Україно!
💭 Слово супроводжує наші думки, діалоги, повідомлення. Це не просто набір звуків і символів – це потужний інструмент комунікації, який формує наш світогляд, ставлення до інших.Водночас слово глибше, ніж іноді здається. Воно може ранити або, навпаки, окрилити. Тому, говорячи, треба думати насамперед про людину – її гідність, досвід, почуття.Часто чуємо «людина, постраждала від насильства» замість «людина, яка пережила насильство». Здавалося б, сполучення слів схожі, але мають різний зміст і посил. Перша фраза акцентує увагу на ролі жертви, а друга підкреслює силу людини, її здатність відновитися після пережитого.👨👩👧👦 Втілюючи з командою Фундації ініціативи на підтримку сімейних форм виховання, ми часто чуємо формальне слово «сирота». Воно підкреслює статус дитини, її вразливість. Натомість людяніше звучить «дитина, позбавлена батьківського піклування». Це нагадує, що перед нами насамперед дитина, яка потребує любові й підтримки родини, як і всі діти.👥 Щоб наше спілкування ставало більш інклюзивним та етичним, на початку літа було презентовано відеолекцію «Коли можеш комунікувати без бар’єрів», створену на основі «Довідника безбар’єрності». Вона стала частиною кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», покликаної формувати нову культуру спілкування – без стигм, ярликів і перепон.Дніпро став першим містом, у якому відбулася регіональна зустріч у межах ініціативи «Коли можеш розправити крила». На захід зібралися представники місцевих медіа, бізнесу, влади й громадськості, щоб обговорити важливість безбар’єрної комунікації. Ця зустріч започаткувала серію подій, що відбуватимуться по всій країні в межах ініціативи.Під час заходу презентували також чергову відеолекцію «Коли можеш комунікувати без бар’єрів», яка вже доступна онлайн.🤝 Рада, що безбар’єрність стає в регіонах частиною життя – реальним діалогом на місцях. Саме завдяки таким зустрічам безбар’єрність перестає бути лише ідеєю та стає щоденною практикою в школах, лікарнях, ЦНАПах і в повідомленнях медіа.Дякую за змістовну панельну дискусію в Дніпрі, яка відбулася за ініціативи радниці–уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності, за сприяння Центру соціальних змін і поведінкової економіки, ГО «Безбар’єрність», Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і за підтримки «ПриватБанку». Партнером зустрічі виступила компанія Visa.🌱 Важливо, щоб безбар’єрність у спілкуванні ставала для всіх нас щоденною звичкою. Адже це про повагу, порозуміння та визнання гідності кожного з нас.
🎶 Можливість піти на музичний концерт в умовах війни – це не про розваги. Це про життя, яке триває. Про єдність, надію, силу спільного переживання та збереження нашої ідентичності.Також музика – потужна підтримка нашого ментального здоров’я. І вона має бути доступною для всіх без винятку, наголошують експерти з безбар’єрності.Перше враження про захід, кажуть, формується не зі сцени, а ще на вході. Це наявність пандуса для людини на кріслі колісному, щира усмішка адміністратора чи ввічливість охорони. Здавалося б, дрібниці, але саме вони стають маркерами поваги, турботи й відкритості.📙 «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів», зокрема, розповідає й про організацію музичних концертів. У ньому зібрані практичні поради, які допомагають зробити події справді комфортними для всіх.Ось кілька з них:📍 Звук можна не лише чути, але й відчувати. Гостям із порушеннями слуху варто надати індивідуальні підсилювачі звуку, FM-системи або навушники з регулюванням гучності. Людям із тотальною втратою слуху допоможуть віброжилети, що передають вібрації в ритмі музики.📍 Пісні – це не лише мелодія, але й сенси. Вокальні виступи мають супроводжувати перекладачі жестової мови, щоб кожен міг прочитати текст і відчути енергію пісні.📍 Фанзона – простір рівних можливостей. Люди на кріслах колісних, із порушеннями зору чи невисокі на зріст мають бачити сцену. Для цього потрібен подіум із пандусом і безпечною огорожею.Більше рекомендацій від фахівців знайдете в «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
🏃 Підтримка нашого психічного здоров’я інколи починається з простого: прогулянки на свіжому повітрі, глибоких вдихів чи елементарного потягування рук догори. Такі звичні дії, наголошують експерти програми «Ти як?», уже суттєвий крок до відновлення нашого організму, особливо після напруги чи стресу. 👉 Як зробити фізичну активність частиною повсякденного життя, докладно пояснюють на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Ця програма, створена за моєї ініціативи, має на меті допомогти кожному й кожній дбати про своє ментальне здоров’я в зручний та доступний спосіб. І фізична активність – одна з найпростіших, однак дієвих форм такої самодопомоги. Ось деякі поради експертів «Ти як?»: 📋 Додавати у своє буденне життя фізичні навантаження треба поступово, не забуваючи винагороджувати себе навіть за маленький прогрес. 📋 Залишати час на відпочинок: завдяки регулярним перервам у тренуваннях наш організм теж відновлюється.📋 Знайти для фізичної активності компанію. Відвідування тренувань разом з іншими людьми – додаткове джерело мотивації та підтримки. 📋 Танці, плавання, біг, теніс чи бокс – треба обирати те, що подобається найбільше й приносить задоволення, а не відчуття обов’язку.Фізична активність – це не про схуднення чи ідеальні форми. Це про щоденний ритуал турботи про своє фізичне й ментальне здоров’я.
Більшість ветеранів і ветеранок – молоді, активні люди, сповнені бажання бути корисними в мирному житті. Однак не всі роботодавці знають, як взаємодіяти з тими, хто повернувся з війни. 💻 Про те, як комунікувати з людьми, які мають бойовий досвід, ідеться в десятому епізоді освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», доступному на платформах «Дія.Освіта» та YouTube-каналі «Ти як?». У новій серії можна дізнатися: ❓ Переваги найму ветеранів Ветерани звикли працювати в команді, брати на себе відповідальність, ухвалювати складні рішення й водночас зберігати спокій у кризових ситуаціях. ❓ Чому не всі ветерани повертаються на попереднє місце роботиЧасто це відбувається через побоювання, що бойовий досвід стане для них перешкодою у взаємодії з колегами та роботодавцем. ❓ Як створити комфортне робоче середовище для ветеранівПотреба у визнанні – одна з ключових для тих, хто повернувся з війни. Повагу до ветерана чи ветеранки можна проявити через адаптовані програми вдячності, тренінги для колективу, підтримку фахівців із персоналу та психологів. Освітній серіал створений з ініціативи Мінцифри в межах кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
Коли мама або тато виховують дитину без партнера чи партнерки, суспільство часто сприймає це як проблему. Насправді таке батьківство, пояснюють експерти з безбар’єрності, – це не про щось незвичне, а про вибір, обставини, відповідальність і турботу.📒 Про те, як саме варто спілкуватися з різними людьми – без упереджень, тиску та стереотипів, – ідеться в оновленому розділі «Довідника безбар’єрності». Окрема стаття розповідає про коректну взаємодію з жінками та чоловіками, які виховують дітей самостійно: https://bf.in.ua/ethics/liudyna-iaka-samostijno-vykhovuie-dytynu.Ось кілька порад із довідника. 👇🏻📌 Уникати ярликів і недоречних запитань. «Як ти справляєшся без чоловіка / дружини?» або «Де мама / тато дитини?» – це не зацікавленість, а втручання в приватне життя. 🗣 Не давати порад без згоди. Якщо хочеться щось порадити, краще запитати: «Чи можу я поділитися своїми думками?» Це прояв поваги до кордонів людини. Як зробити життя жінок та чоловіків, які виховують дітей самостійно, легшим?- Роботодавці можуть підтримати батьків, запропонувавши гнучкий графік роботи або можливість працювати з дому. - Власники кафе, салонів та інших громадських просторів можуть подбати про зручність для клієнтів із дітьми, облаштувавши пандус, пеленальний столик чи дитячий куточок.- На заходах або в школі корисно уникати шаблонів «День мами» чи «День тата». Дитині важливо створити свято для «своєї найважливішої людини» – без порівнянь і знецінення.📕 Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії, створеному в межах ініціативи «Без бар’єрів».#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
🌍 Від України до США, від Франції до Японії – різні куточки світу стикаються зі схожими викликами, як-от: погіршення ментального здоров’я, фізичні та онлайн-ризики для дітей, зростання політичної напруженості, яка розділяє людей.Саміт перших леді та джентльменів демонструє нові можливості м’якої сили у відповідь на зростання сили жорсткої. Адже у світі, де чимраз більше викликів долають ультиматумами та примусом, не вистачає простору для діалогу та кооперації.Ця ініціатива об’єднує людей, які готові до спільної роботи над глобальними викликами. З 2021-го саміт щороку відбувається в Києві, у 2024 році дебютував на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, а також представлений на міжнародних конференціях у Європі.❕ Ми збираємо перших леді та джентльменів, експертів, лідерів суспільної думки, які цінують правду, гуманістичні цінності та спільнодію і готові докладати зусиль для покращення світу.📚 Під егідою саміту проводять міжнародні дослідження на теми ментального здоров’я та безпеки дітей, укладають декларації, що відбивають актуальні виклики сьогодення, і створюють партнерства, які рятують життя.П’ятий Саміт перших леді та джентльменів, який відбудеться в Києві восени цього року, буде присвячений ще одній темі, актуальній для України та світу, – «Освіті, що моделює світ».Дізнайтеся з відео, якими були результати попередніх самітів, і стежте за новинами на сторінках глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів.
Щоб перетворити ідею безбар’єрності на реальні зміни в житті кожного українця та кожної українки, потрібен чіткий, системний і довгостроковий план.📌 Саме таким усеосяжним документом є Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні, схвалена у 2021 році за ініціативою першої леді Олени Зеленської.Це детальна дорожня карта для всієї країни на період до 2030 року, покликана системно усувати бар’єри та створювати доступне середовище в усіх сферах життя. Це про те, як ми крок за кроком будуємо країну, у якій кожен і кожна почуваються цінними й мають рівні можливості.Стратегія спрямована на подолання барʼєрів у шести основних напрямах: фізичному, інформаційному, цифровому, економічному, суспільно-громадянському та освітньому. Докладніше про напрями безбарʼєрності розповідає попередній допис.Як це працює?🏛 Над реалізацією стратегії працюють 11 флагманських міністерств, кожне у своєму напрямі. Комплексний підхід дає змогу інтегрувати принципи безбар’єрності в усі сфери державного управління та суспільного життя.📍 Мета – не просто усунути наявні барʼєри, а превентивно створювати середовище, у якому бар’єрів не виникає взагалі.Ця стратегія – наш компас на шляху до сучасної, сильної та справді безбарʼєрної України. Національна стратегія особливо важлива в контексті повоєнного відновлення та змінює сам підхід до розбудови нашої країни.У наступних дописах ми докладніше розкажемо про діяльність флагманських міністерств і зміни, які відбуваються в країні вже зараз.
🏫 Вже 17 укриттів у школах і садочках на Полтавщині, Чернігівщині, Одещині, Миколаївщині та Дніпровщині відновила й облаштувала Фундація Олени Зеленської. Ними користуються понад 7,5 тис. дітей.Нашими партнерами в цьому стали: уряд Аландських островів, уряд Сербії, Heartland A/S, Генеральне консульство України в Сан-Франциско, організація Humanite Peace Collective.Зараз відбудовуємо ще 17 укриттів.У планах на 2026 рік – відновити та облаштувати щонайменше 50 об’єктів – безпечних, багатофункціональних, затишних настільки, наскільки затишним може бути укриття. Все це водночас – заради безпеки й навчання дітей, щоб нікому не доводилося кидати садочки та школи, жертвувати розвитком.Як і в усіх наших проєктах, раді допомозі нових закордонних партнерів у реалізації цих масштабних задумів.🇮🇹 В Італії розповідала про цей та інші напрями діяльності Фундації під час зустрічі з міністром з питань зовнішньої торгівлі та французьких громадян за кордоном Лораном Сен-Мартеном, спеціальним уповноваженим з питань допомоги та відновлення України П’єром Ельброном, а також представниками бізнесу Франції.Українським дітям зараз потрібен не тільки фізичний захист: необхідність щодня бігти в бомбосховище позначається на психіці кожного. Тож разом з обороною від бомб дбаємо про психосоціальну підтримку.🧠 Фундація запускає новий проєкт «12–21» – створення безбар'єрних і доступних молодіжних просторів в Україні. У його назві – вік, який охопимо. Такі простори – місце, де кожен зможе знайти безкоштовну й конфіденційну індивідуальну чи групову психосоціальну підтримку та кар’єрне консультування.Хочемо, щоб підлітки й молодь почувалися безпечно та відновили впевненість – у собі та майбутньому.Уже цього року перші п’ять просторів відчинять двері в пʼяти областях України.Отже, сотні підлітків і молодих людей невдовзі отримають допомогу. Дякуємо всім, хто цьому сприяє, хто розуміє: молодь кожної країни – майбутнє всіх.
TGLIST.COM.UA
