Едуард Юрченко

Жоден із тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії під час виходу з території «Азовсталі», не виконав своїх обіцянок. Збереження життя кожного військовослужбовця гарнізону, незастосування тортур та якнайшвидші обміни — ось першочергові домовленості, які ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, російська сторона та військово-політичне керівництво України гарантувало нам у травні 2022 року.Так, росіяни з властивим їм віроломством наплювали на всі ці пункти. Апогеєм порушення ними законів та звичаїв ведення війни стала страта 53-х беззбройних азовців в Оленівці. Два роки тому уві сні вони були підступно вбиті в організованому росіянами теракті в бараці колонії. Більше сотні наших побратимів отримали поранення. Сучасна історія не знає подібних прикладів нелюдської жорстокості щодо військовополонених.У день, коли вся країна схиляє голови перед загиблими в Оленівці азовцями, мені не дає спокою лише одне питання: чи доклали інші гаранти збереження життів особового складу Маріупольського гарнізону усіх зусиль, пропрацювали усі можливі варіанти та задіяли необхідні важелі впливу на росіян, аби обіцяні через 3-4 місяці після виходу з «Азовсталі» обміни стались?Справа «Азову» — нищити ворога та поповнювати обмінний фонд. Це завдання наш підрозділ протягом року успішно виконує на Кремінському напрямку. Часто всупереч усьому. Чи виконують свою роботу ті, хто добровільно взяв на себе ці обов'язки, й ті, на кого їх покладено законом? Важко передати словами, що таке один день в російському полоні. Часу немає. Постійні катування, голод, показова страта в Оленівці, незаконні судилища та довічні ув'язнення. Скоро вам нікого буде обмінювати.© Полковник Денис Прокопенко, командир 12 - бригади спеціального призначення"Азов".

СКАНДАЛЬНА ОЛІМПІАДА : РЕАКЦІЯ ФРАНЦУЗІВ. Раджу почитати коменти на сайті газети "Фігаро", доречі максимально центристської. Там по ідеї електорату Макрона більше ніж в цілому по країні. Спойлер : НЕ негативних коментарів відсотків 20. Причому в діапазоні від "еее...я не все зрозумів але Селін Діон сподобалась" до "це розлючило фашистів одже це добре (на зло мамі вуха відморожу). " Але повторюсь ці всі різні погляди і все разом це відсотків 20.Всі інші обурені і нерідко налаштовані досить агресивно. Причому з різних позицій. Цікаво, що є ті хто прямо висловив тезу про те, що це принесе голоси крайньо правим, чому коментатори не раді але дуже злі на лівих і на Макрона персонально (щє раз нагадую там тусіт переважно його електорат, це не ліва "Ліберсьон"). Окремо пройшлись по образу обезголовленої королеви. Причому з суто республікансько - демократичних позицій, наприклад : "наша революція славна своєю демократичною спадщиною, а не кривавим терором який її ганьбить". Для тих хто "в танку" нагадую, що в мейнстрімній політичній культурі Франції, принаймні від доби Третьої республіки, абсолютно схвалюється революція але засуджується як вбивство короля і королеви так і терор в цілому. Єдиним виключенням є крайньо ліві, які виправдовують терор та крайньо праві, що критикують революцію в цілому. Взагалі як виглядає мейнстрімний погляд на ВФР, гарно показує однойменний двохсерійний фільм 1989 року, знятий до 200-річчя. І ця "канонічна версія не сильно змінювалась з 1880-х до тепер. Раджу подивиться.Чесно кажучи, я очікував більшого розколу серед коментаторів але там рідкісна однодумність. Так що не треба казати "це їх французькі справи" , ні це справи французькі та "антифранцузькі". І більшість податків, з яких нам хоч якось допомогають, платять зовсім не ультраліві фрікі.

"УКРАЇНА В ГОЛОВАХ" ТА НЕНАВИСТЬ ДО УКРАЇНЦІВ.В свій час, граф Анрі Ларошажаклен головнокомандувач  роялістів під час громадянської війни у Франції, геніально сформулював  відмінність між "патріотизмом" якобінців та власне патріотизмом. "Вони люблять Францію яка в них в головах, а ми ту яка в нас під ногами".Ліваки завжди відкидають нормальне, природне та справжнє заради шизофренічної утопії у власних макитрах. Зокрема це відноситься до тих хто має нахабство гордо іменувати себе "свідомими". Коли реальний український народ виявляється не ідеальним, вони починають його ненавидіти  навіть більше ніж вороги. Москвини хочуть нас поневолити і в процесі вбивають, а ці персонажі  хочуть української смерті заради смерті.Правим націоналістам треба бути психологічно готовими до того, що найголовнішою загрозою для Нації будуть не недобиті "ватники", а любителі рвати вишиванки на грудях та пропагувати "ідеальне українство". Яким воно буде  зрозуміло по їх симпатіям до  ЛГБТ (хоча козаки содомітів каменували).

МІЛІТАРІЗАЦІЯ АВСТРАЛІЇ.Австралія радикально змінює свої військово - стратегічні орієнтири. Її очікує радикальне нарощування військової міці.Переозброєння потребує великих витрат. За попередніми оцінками, в найближчі 15 років Австралія витратить на найновіші озброєння біля 400 мільярдів доларів США. Для порівняння австралійський оборонний бюджет на 2023 рік складає біля 29. Вже зараз австралійці пришвидшення темпами реконструюють і модернізують військові бази на півночі континенту, що обійдеться мінімум в 4 мільярда.Нагадую, що Австралія має лише близько 25 млн населення та розташована на окремому континенті. За доби "Холодної війни" вона вважалась, разом із Новою Зеландією найбезпечнішим регіоном планети. Нерідко згадують, що вона має такого сусіда як Китай. Це правда але сусідство це досить відносне.Для порівняння від південного Китаю до Австралії приблизно в півтора рази більша відстань ніж від України до Індії.Але це сувора реальність нової доби. Безпечних місць на планеті не лишається.

ПАЛЕСТИНСЬКА ПАСТКА ДЛЯ БАЙДЕНА.Нова арабо - ізраїльська війна може стати потужним і потенційно катастрофічним фактором для демпарттії США. Справа в тому, що більшість прихільників демпартії співчуває саме палестинцям. Точніше 49 відсотків підтримують арабів, а лише 38 Ізраїль (13 відсотків нейтральні). Не сама приємна статистика, якщо врахувати, що адміністрація Байдена вимушена підтримати саме Ізраїль. Саме страшне (для демократів) , що глибокий розкол вразив і партійний істеблішмент. Лівий фланг демократів в конгресі одноголосно закликає до "миру та деескалації ". Фактично це пролог до спроб блокування допомоги Ізраїлю, який звісно на деескалацію не піде. Фактично, напередодні виборів, демократи опинились на межі розколу, адже ліві партійні лідери є готовими провідниками для потенційної "демпартії - 2" , а палестинське питання накладається на інші протиріччя. Причому, найбільш проарабським є саме ядерний електорат демпартії, що при "поправінні" нейтральних виборців дорівнює поразці.

​​ПЕРЕМОГА МОЖЛИВА ЗАВЖДИ​​1 жовтня виповнюється річниця легендарної перемоги Богдана Хмельницького — взяття Кодацької фортеці.Це славетна дата, але найцікавішим для нас є не це.Кодацька фортеця вважалась непереможною. Але у 1639 році український шляхтич, що мав можливість ознайомитись з нею, висловився коротко: «Manu facta manu distruo» («Руками створене руками і руйнується»). Менш ніж за десять років він її взяв. Це відкрило шлях до переможної війни за створення Гетьманської України і, фактично, народження сучасного українства. Цього шляхтича звали Богдан Зиновій Хмельницький.Як часто ми чуємо про "неприступні фортеці" сучасності:"Не буде потужної Української держави! Не потрібна вона "неприступним" сусідам та "неприступній" світовій спільноті!""Не буде консервативної революції! Не буде нової Гетьманської України! "Неприступна" демократія безсмертна та вічна!"Побрехеньки про "свободу, рівність, братерство" теж "неприступні". Не підіймай голос проти них!Зрозуміло, що абсурд (звісно абсурд — гасло з трьох оксиморонів), але люди в це "неприступно" вірять!Якщо з усім вищенаведеним погодитись, ми назавжди залишимось "банановою республікою" аномальних розмірів. Банди політиканів будуть нас гнобити посилаючись на те, що ми (більшість принаймні) їх обрали (і найбридкіше те, що будуть праві). Ну а нашим дітям будуть вливати в школах та університетах брехливі ідеологічні помиї, що заступлять їм і Віру, і Традиції, і здоровий глузд.Але є й інший вихід.«Manu facta manu distruo» («Руками створене руками і руйнується»)Це єдина відповідь на балачки про "неприступність".@EdYurchenko🎓

​​231 РІЧНИЦЯ ВІД ПОЧАТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ КУБАНІВ 1792 році, перша група українських козаків, під командою полковника Сави Білого висадилась на Тамані. Розпочався український марш на Кавказ і радикальне розширення нашого етнічного простору. Чудовий приклад збереження українського експансіонізму навіть в умовах кризи національної державності.Кубань була, є і буде українською землею, так само як будь-який інший наш регіон, від Галичини до Слобожанщини й від Полтавщини до Тавриди. Крім того, про необхідність її визволення владно каже не тільки поклик національної справедливості, але й елементарний геополітичний розрахунок. Без української Кубані ми залишимось з росіянами на Чорному морі та без виходу на Кавказ. Якщо без Криму Україна - це «тіло без ніг», як вірно сформулював Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Павло Скоропадський. То без Кубані Україна це дорогий автомобіль з відкритими дверима і вставленим ключем. Пряме запрошення для небажаних гостей.Не варто забувати і про економічний аспект. Кубань це найбільший виробник зерна в РФ. Загалом, тимчасово окупована Східна Слобожанщина (Білгородчина, Донщина, Кубань) виробляють зерна стільки ж скільки вся Україна. Думаю після "плясок з бубном" навколо поставок зерна, що ми спостерігали і спостерігаємо, "ціну питання" пояснювати не треба.Після війни нам знадобляться величезні ресурси, а реальна багата земля це не міфічні "репарації".Нехай цей день стане нам постійним нагадуванням про справжні цілі нашого протистояння з необільшовицькою московщиною.@EdYurchenko 🎓

​​ПОЕТИЧНИЙ ДІАЛОГ ДВОХ ГЕНІЇВ (ДО РОКОВИН МУЧНИЦТВА ВЕЛИКОГО ПОЕТА)Редьярд Кіплінґ СиновіПереклад Василя СтусаКоли ти бережеш залізний спокійвсупір загальній паніці й клятьбі,коли наперекір хулі жорстокійміж невірів ти віриш сам собі.Коли ти вмієш ждати без утоми,обмовлений, не станеш брехуном,ошуканий, не піддаєшся зломуі власним не хизуєшся добром.Коли тебе не порабують мрії,в кормигу дум твій дух себе не дасть,коли ти знаєш, що за лицедії —облуда щастя й машкара нещасть.Коли ти годен правди пильнувати,з якої вже зискують махлярі,розбитий витвір знову доробляти,хоча начиння геть уже старі.Коли ти можеш всі свої надбанняпоставити на кін, аби за митьпроциндрити без жалю й дорікання —адже тебе поразка не страшить.Коли змертвілі нерви, думи, тілоти можеш знову кидати у бій,коли триматися немає силиі тільки воля владно каже: стій!Коли в юрбі шляхетності не губиш,а бувши з королями — простоти,коли ні враг, ні друг, котрого любиш,нічим тобі не можуть дорікти.Коли ти знаєш ціну щохвилини,коли від неї геть усе береш,тоді я певен: ти єси людинаі землю всю своєю назовеш.———If you can keep your head when all about you Are losing theirs and blaming it on you, If you can trust yourself when all men doubt you, But make allowance for their doubting too; If you can wait and not be tired by waiting, Or being lied about, don’t deal in lies,Or being hated, don’t give way to hating, And yet don’t look too good, nor talk too wise:If you can dream—and not make dreams your master; If you can think—and not make thoughts your aim; If you can meet with Triumph and Disaster And treat those two impostors just the same; If you can bear to hear the truth you’ve spoken Twisted by knaves to make a trap for fools,Or watch the things you gave your life to, broken, And stoop and build ’em up with worn-out tools:If you can make one heap of all your winnings And risk it on one turn of pitch-and-toss,And lose, and start again at your beginnings And never breathe a word about your loss;If you can force your heart and nerve and sinew To serve your turn long after they are gone, And so hold on when there is nothing in you Except the Will which says to them: ‘Hold on!’If you can talk with crowds and keep your virtue, Or walk with Kings—nor lose the common touch,If neither foes nor loving friends can hurt you, If all men count with you, but none too much;If you can fill the unforgiving minute With sixty seconds’ worth of distance run, Yours is the Earth and everything that’s in it, And—which is more—you’ll be a Man, my son!@EdYurchenko 🎓

​​СВЯТИЙ ПОКРОВИТЕЛЬ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІВарто згадати і про духовний вимір Дня Незалежності. Нічого не відбувається випадково. І те, що сьогоденна форма української державності народилась саме 24 серпня, вказує нам на святого покровителя незалежності.Святий князь Федір Острозький і Печерський вшановується 24 серпня. Нащадок київської династії володарів, один з засновників її Острозької гілки, блискучий полководець і державний діяч, покровитель православної церкви. Пройшовши свій славний мирський шлях, він прийняв постриг і був канонізований вже як святий преподобний, і поповнив собор Київо-Печерських святих. Він воював проти тевтонців, поляків, кайзера Священної Римської імперії. Титулувався «князем червоної Русі» відкрито претендуючи на Галицько-Волинську спадщину. Один з найвпливовіших аристократів Східної Європи, він мав вплив не тільки на православну, але й католицьку церкву. Відомо, що навіть приймав учать в Константському соборі.Але земна слава — лише відблиск небесної...Ми мало знаємо про його діяння в чернецькому званні. Відомо лише, що він прийняв ім'я Феодосій. Головне, що Господь прославив його чудесами та нетлінням мощей після завершення земного шляху. В «Акафісті всім преподобним печерським про нього сказано: "Радуйся, княже Феодоре, бо на честь і славу Церкви православної ти багато потрудився".Архетиповий аристократ крові і духа, який пройшов земний шлях від лицаря меча до воїна духу та земного янгола.Перетворив ти земну князівську славу / у смиренний образ чернецтва, / і замість ворогів видимих / на невидимих повстав, / і, в обох битва славним переможцем зробився, / одним із чудотворців Києво-Печерських виявився. / Тому й нам ревнощі у вірі в Бога вимоли, / любов’ю до братів серця наші освіти / і до вічного спасіння дороги наші, Федір блаженний, скеруй .Святий княже Феодоре, моли Бога за нас!@EdYurchenko 🎓

МУДРІСТЬ ВЕЛИКОГО ВАГНЕРА."Мистецтво припиняє бути мистецтвом , як тільки наша свідомість починає сприймати його як мистецтво" - глибокі слова великого композитора та мислителя, великого ВАГНЕРА.Мало хто з митців настільки повно передав сутність не тільки германської але й європейської душі, як ВАГНЕР. Для нас, українців, які ведуть боротьбу за збереження нашої європейської ідентичності , це має особливе значення.ВАГНЕРА можна не любити або не розуміти. Мистецтво і його сприйняття справа завжди трохи суб'єктивна. Але неповага до ВАГНЕРА або його недооцінка (наприклад коли десятирядним асоціаціям з його великим прізвищем, надається бодай мінімальне значення), це вірна ознака людини глибоко чужої по відношенню до всього європейського. В першу чергу це відноситься до таких істот як "совраскі" (савєтскіє рускіє), особливо до їх формально антимосковського і, навіть, україномовного сегменту. Ампутацію здорових інстинктів європейської людини імітуванням зовнішніх ознак національної культури не сховаєш.