​​Замість розводити срачі через призначення зумерів у владу, краще розведімо срач про заміну зумерів на алгоритми —"Claude, Chat GPT and partners": як юридичні фірми міняють зумерів на алгоритми На Lаw.com кілька днів тому вийшов бадьорий матеріал, навіть, можна сказати, інструкція про заміну. Кажуть, що замінити юриста на алгоритм — це не просто купити підписку на якийсь чат і активно юзати його у роботі своєї галери. Засновники двох фірм Soxton та General Legal пояснюють простим луддитам, що справжня АІ-нативність починається з чистого листа. Фірма має будувати всі процеси так, щоб алгоритм робив майже всю чорнову роботу. Бездушна машина має збирає дані, шукати судову практику, писати перший варіант документа, а живий юрист просто вичитує це все, викреслює нагенеровану маячню, і ставить свій електронний підпис. Завдяки цій неочевидній інновації фірми будуть наймати значно менше людей. Бо вони просто автоматизують рутину, яку раніше спихували на молодших юристів. Економія витрат виходить шалена. Такі фірми не беруть погодинку, бо виставляти рахунок за пʼять секунд роботи якось незручно. Вони працюють за фіксовану плату, і орієнтовані на невеликі компанії, у яких немає грошей на класичних консультантів. В Україні повністю автономних AI-фірм ще немає, але є гібриди та платформи. Найяскравіший приклад — Legal Nodes. Вони відмовилися від класичного партнерства і будують віртуального інхауса за підпискою. Їхні клієнти — Web3 і стартапи, яким треба швидко структуруватися у двадцяти юрисдикціях чи зробити комплаєнс під європейський регламент MiCA або GDPR. Замість годин ти купуєш кредити і платиш за конкретне завдання. А щоб автоматизувати ще більше, вони зараз тестують автономних агентів на базі Fetch.ai та вчать своїх юристів правильно писати промпти для великих мовних моделей. Класичні фірми теж пнуться як можуть. Юскутум найпершими на ринку гучно відкрили цілу практику штучного інтелекту. Вони всередині використовують алгоритми для роботи з документами, а клієнтам продають захист. Наприклад, пишуть політики конфіденційності, щоб компанію не оштрафували за те, що її алгоритм наковтався чужих персональних даних. Інфраструктуру для всієї цієї радості часто роблять українські розробники. Британсько-шотландський стартап Wordsmith AI, де співзасновником і технічним директором є українець Володимир Гігіняк, росте шаленими темпами. За 18 місяців після запуску вони підняли 25 мільйонів доларів інвестицій і досягли оцінки у сотню мільйонів. Вони роблять AI-асистента виключно для інхаус-юристів великих корпорацій. Система має три фічі: миттєво перевіряє контракти на ризики, впорядковує всю базу знань компанії та працює як бот. Тобто замість того, щоб смикати живого юриста типовими питаннями, співробітники компанії питають бота і за секунду отримують правильну відповідь. А проєкт Lawyerd! показує, як виглядає повна автоматизація рутини. Вони закривають комплексний захист інтелектуальної власності у Web2 та Web3. Їхня система безперервно сканує мережу у 29 країнах. Вона сама знаходить контрафакт, вкрадені логотипи чи цифровий контент, автоматично аналізує порушення, формує скаргу і надсилає її. Увесь процес займає рівно 5,5 секунди. Це працює у сім разів швидше за живого юриста і коштує копійки за SaaS-підпискою. Більше того, для сертифікації прав вони ще й прикрутили блокчейн і винагороду власними токенами. Заспокоює лише те, що проти зумерів повстали тільки фріки. Нічим не підкріплена статистика свідчить, що тільки 20% від усіх цих хайпових бізнес-моделей виживуть, і тільки 20% від тих 20% зроблять муншоти. Статистика ж Служби розшуку юристів показує, що зумергедон поки не трапився, бо із 95 вакансій близько половини — це вакансії для зумерів. Перевірте.@menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб