БУТУСОВ ПЛЮС

🔥 Lasar’s Group НГУ знищили два БМ-21 “Град”. Окупанти намагалися врятувати техніку, яка вже палалаПід час виконання бойових завдань на Донеччині екіпажі ОЗСП Lasar’s Group НГУ знищили одразу дві одиниці БМ-21 “Град”. У момент відпрацювання ворог якраз застосовував одну з установок РСЗВ для ураження позицій СОУ.Цілі спалили у смузі відповідальності 20 армійського корпусу. Наші екіпажі зафіксували один із “Градів”, коли виконували іншу місію. Пілоти Lasar’s Group були оперативно направлені на маршрут ймовірного пересування техніки.Другу РСЗВ знайшли в тому ж районі завдяки ретельному аналізу ворожих позицій. Противник ховав техніку під укриттям, проте це не врятувало її від знищення. По ворожих засобах ефективно відпрацювали важкі бомбери “ЛАЗАР”. Після перших влучних скидів один з окупантів спробував врятувати “Град”, який вже палав. Та почувши звук нашої “Баби-Яги”, злякався й кинувся втікати у посадку. Зрештою обидві РСЗВ було знищено.lasarsgroup.army | Facebook | Instagram | Telegram | Tiktok

🔴"Я ВИЖИВ У МАРІУПОЛІ, ТРЕБА БУЛО ВИЖИТИ В ПОЛОНІ". АРТУР ШКЕУЛ, 501 ОБМПАртур Шкеул, військовослужбовець 501-го батальйону морської піхоти: «Пообіцяв собі в полоні, що свою дитину ніколи не вдарю по сраці, бо це нереально боляче» Морпіх із Бердянська Артур Шкеул підписав контракт у 2016-му і ще до 2022-го мав досвід боїв на Донбасі. Його брат Владислав служив разом із ним і в 2019-му ледь не загинув. Рятувати брата Артуру довелося особисто, тримати тампонаду на шиї. У квітні 2022-го Артур і Владислав разом із іншими побратимами потрапили в полон у селі Мирне під Маріуполем. Там їх розділили — Владислава тримали на Луганщині, а Артура відправили до РФ: до Таганрога, а згодом Тверської області та Мордовії. Зустрілися вони лише через 40 місяців, у літаку, в день звільнення з полону — 14 серпня 2025 року. Артур Шкеул пройшов курс реабілітації в Центрі Unbroken у Львові. Розмова з журналістами «Бутусов Плюс» стала його першим інтервʼю після звільнення. Як росіяни катують військових? Що було найстрашнішим під час полону? Та які жахи переслідують його й через півроку після звільнення? Дивіться далі у відео - https://youtu.be/lb_3rXxudFM

🔴Мені поставили цікаве питання - як підвищити рівень культури командирів?Правильна відповідь - ніяк. Щоб підвищити рівень культури командирів треба призначати на посади тих, хто вже здобув відповідний посаді рівень культури. Тобто підвищити вимоги до призначень.Культура або у командира є або її нема. Якщо на посаду можливе призначення випадкових людей - то це не проблема випадкових людей, це проблема тих, хто їх призначив та визначив такі низькі вимоги.Коли на посади призначають хабарників, крадіїв, наркоманів, алкоголіків, або просто незрілих, недосвідчених, балакунів, дурнів, клоунів - їм вже ніяку культуру не піднімеш, розум не додаш, вони нічому не навчаться. Бо у ієрархічній системі посади створюються для виконання, а не виховання. І будь-яка система намагається призначати тих, хто краще вміє доповідати і кого краще чують.Тому якщо ми хочемо компетентних командирів - потрібні компетентні люди, здатні їх призначати та об'єктивно оцінювати результати їх роботи.Ось це і є відмінність культурних та некультурних систем. Культура - це не про емоції та творчість. Культура - це зрозумілий для всіх порядок.«Характеру не можна навчити, його треба вловити». (с) Джеймс Меттіс

🎙 Інтерв’ю з командиром полку Айдар: "Нехай гинуть роботи. А особовий склад має особливу цінність"Головна особа цього інтервʼю - Герой України, майор Олександр Коваленко, командир 24-го окремого штурмового полку «Айдар».Ця розмова - історія людини, яка пройшла багато щаблів армійської служби, знає ціну кожного наказу з власного досвіду в боях. Сьогодні він очолює полк Айдар, трансформуючи бойовий підрозділ у сучасну, технологічну, професійну та психологічно стійку структуру.⁉️ Про що ця розмова?📍 Про адаптацію та технології: Полк постійно модернізує тактику, впроваджує БПЛА, НРК та новітню артилерію. "Моя позиція незмінна: нехай гинуть роботи, а не люди. Особовий склад - це найвища цінність, і кожна нова тактика з поля бою миттєво доноситься до кожного бійця." 📍 Про лідерів з реальним досвідом:Керівна ланка Айдару - це люди з реальним бойовим шляхом. Кожен новий боєць повинен відчувати, що його командир власноруч воював і знає ціну наказу."Сержант для нас - це лідер, на якому тримається дисципліна та виконання задачі." 📍 Про психологію та людяність: Кожен командир - теж психолог. "Я можу сісти з комбатом чи ротним і просто поговорити про життя, про те, що болить. Ми щотижня проводимо аналітику стану підрозділів, і це дає результат. Наша мета - вибудувати таку ж систему підтримки і для родин наших воїнів." 📍 Про дисципліну: "Все починається з неї. Це фундамент, на якому стоїть перемога і виживання підрозділу." 📍 Про особисте: Чи спить командир полку? Що в цій роботі найважче? І головне - навіщо ми це робимо? "Моя ціль - здобути мир для майбутніх поколінь, щоб нашим дітям жилося спокійно." Дивіться повну розмову за посиланнямhttps://youtu.be/2zgX0v5U7T4🇺🇦 Слава Україні!🇺🇦 Слава Айдару!Телеграм | Інстаграм | Фейсбук | Ютуб

"МИ — ФАШИСТИ" — російський ОФІЦЕР у полоні 110-ї ОМБр говорить усю правду про війну🎥 У цьому відео — історія російського офіцера, молодшого лейтенанта 64-ї бригади, який уперше побачив українського військовослужбовця лише в той момент, коли підняв руки та здався в полон. У 2024 році він підписав контракт, повіривши обіцянкам швидких грошей, легких умов служби та "безпечної роботи десь у тилу". Натомість опинився в штурмовому підрозділі, сформованому з відмовників, зеків і хлопців, яких змусили підписати контракт одразу після строкової служби.⚠️ Герой визнає: жодної реальної підготовки не було — лише кілька тижнів полігону, формальні заняття й обіцянки командування, що його "не відправлять на передок". Спорядження — за власний кошт. Дрони, пальне, форма, навіть генератори — усе купували самі, бо Міноборони або не давало нічого, або видавало мотлох. Будь-яка помилка, втрачений дрон чи конфлікт із командиром — і тебе переводять у штурм.⏬ ENG below"WE ARE FASCISTS" — a Russian OFFICER captured by the 110th Brigade tells the truth about the war🎥 In this video — the story of a Russian officer, a junior lieutenant of the 64th Brigade, who saw a Ukrainian serviceman for the first time only at the moment he raised his hands and surrendered. In 2024, he signed a contract believing promises of quick money, easy service conditions, and "safe work somewhere in the rear". Instead, he ended up in an assault unit formed from refuseniks, convicts, and young men who were forced to sign contracts immediately after conscription service.⚠️ He admits: there was no real training — just a few weeks at a training ground, formal classes, and promises from command that he "would not be sent to the front line". Equipment was purchased at their own expense. Drones, fuel, uniforms, even generators — everything was bought by the soldiers themselves because the Ministry of Defense either provided nothing or handed out junk. Any mistake, a lost drone, or a conflict with a commander — and you are transferred to an assault unit.🗡 Наш сайт | Instagram |Facebook | YouTube |TikTok| 🪖Рекрутинг - 073 110 40 07 |Допомогти фонду 110 ОМБр ⬇️🔥 Моно 🏦 ПриватБанк

Куп’янськ з висоти дрона.Тут колись планували життя: будували, кохали, ростили дітей, чекали вечорами рідних додому.Звичайне українське, наповнене життям місто.Зараз кожен зруйнований дім - це чиясь історія.Кожне вікно без світла - це життя, яке поставили на паузу або забрали назавжди.І це не абстрактна війна з новин - це наша земля, наші міста та наші люди.Так виглядає війна не на словах, а в реальності.Не героїчні кадри, не гучні заяви - а руїни, попіл і тиша. Саме так виглядає слід окупанта: він не будує, не визволяє, не приносить майбутнє. Він стирає.Куп’янськ вистоїть.Україна вистоїть.А за кожне зруйноване місто буде відповідь.Слава Україні!Kupiansk from a drone’s perspective.Once, lives were planned here: people built homes, fell in love, raised children, and waited in the evenings for their loved ones to return.An ordinary Ukrainian city, full of life.Now every destroyed house is someone’s story.Every window without light is a life put on pause - or taken forever.And this is not an abstract war from the news - this is our land, our cities, and our people.This is what war looks like not in words, but in reality.Not heroic footage, not loud statements - but ruins, ash, and silence.This is the occupier’s trace: it does not build, does not liberate, does not bring a future. It erases.Kupiansk will endure.Ukraine will endure.And for every destroyed city, there will be an answer.Glory to Ukraine! 2 battalion | Instagram | YouTube | TikTok | Facebook Підтримай 2-й батальйон - (monobank) та Приват24 🇺🇦🇺🇦

Зимові епізоди бойової роботи випускників Школи Pentagon 225 ОШП.Візуально робота може здаватися простою: кілька заходів, стабільне наведення, точне ураження цілі. А в реальності - сильний поривчастий вітер, снігопад та обмежена видимість. За таких обставин керування та утримання дрона в повітрі можливі лише за наявності сформованих навичок, та високого рівня професійної підготовки оператора.Подивіться на результат.Саме так працюють випускники Школи Pentagon. 🫡Хочеш так само знищувати ворога? Залишай заявку та приєднуйся до сучасної української арміїWinter combat operations by graduates of the Pentagon 225th Separate Assault Regiment School.Visually, the work may appear simple: a few approaches, stable tracking, and precise target engagement.In reality, it involves strong, gusty winds, snowfall, and limited visibility.Under such conditions, controlling and maintaining a drone in the air is possible only with well-developed skills and a high level of professional training on the part of the operator.Look at the result.This is how graduates of the Pentagon School operate.🫡Want to destroy the enemy the same way? Submit an application and join the modern Ukrainian Army

«Зайшли на позицію, було все нормально, закріплювались. Був вибух, я не міг зрозуміти, куди я дивлюсь – вниз чи вгору» – каже про момент поранення боєць 93-ї бригади Холодний Яр Олег Слончак. Він отримав важкі травми голови та руки, і єдиним надійним способом була евакуація на НРК.Оператор НРК 1-го МПБ 93-ї ОМБр Дмитро «Малий» згадує: «Ми виїхали і наїхали на лєпєсток. У нас було пробите колесо, але ми вирішили, що хлопець може нас не дочекатись, тому що у нього було важке поранення. Ми вирішили їхати». Попри усі складнощі евакуація була успішною. Хлопець додає, що порятунок Олега – заслуга усієї команди 3-ї роти, залученої до місії. Олег хотів побачити рятівника особисто, тож вже невдовзі Дмитро відвідав пораненого. За бездоганну роботу він отримав відзнаку II ступеню від командування бригади, та ще одне, чи не найважливіше – обійми та слова вдячності від матері врятованого: «Ви для мене не просто воїн, ви для мене Герой. Дякую, що боролись за його життя так, як боролись би, мабуть, за власне».

🔴 Влада анонсує продовження новорічних кадрових рішень, які будуть мати великий вплив на подальший хід війни та існування України. Вперше під час війни змінюються люди, які реалізують політичний та ресурсний курс держави та відповідають за формування стратегії у діючій владі.Призначення на голову ОП Буданова, заява про призначення на міністра оборони Федорова - це, за певних умовах, може призвести до початку формування реальної стратегії та початку реальних реформ у галузі оборони на п'ятому році повномасштабної війни. Але може і не призвести, оскільки багато факторів буде грати не тільки на їх користь, але і проти. Не вкладаються в логіку посилення обороноздатності розмови про звільнення голови СБУ Малюка - його роль в успішних бойових діях СБУ є ключовою, він має реальний вплив на ситуацію на фронті, і є стріжневою людиною в системі безпеки. Якщо Малюка приберуть, значить обороноздатність країни буде послаблена, і влада буде серйозно розбалансована. Деякі кадрові рішення оголошені і вступили у силу, деякі оголошені, але юридично не відбулись, деякі проговорюються, але не оголошені. Сьогодні подивимось. Спробую зробити стрім з усіх цих подій увечері, якщо дозволить обстановка.

🔴Справжні герої боїв за Куп'янськ - ті, хто прорвав російську кіл-зону та вибив ворога з північних околиць. Головним героєм розгрому російського ротного району оборони та звільнення села Радьківка стал ось цей воїн - молодший лейтенант 13-ї бригади "Хартія" Андрій Іщенко, позивний "Гром". Перші дві спроби атакувати росіян були відбиті - ворог вів щільне спостереження та ураження дронами, здавалось, до об'єкту атаки - великого лісового масиву, просто неможливо дійти. І тоді "Гром", який брав участь у десятках штурмів за часи війни, і був тільки призначений на посаду заступника командира батальйону, сказав, що він сам поведе штурмові групи і виконає завдання, щоб зберегти темп операції та не дати ворогу можливості посилити оборону.Штурмових груп було дві - одна з колумбійців, інша з бразильців. І спочатку "Гром" заскочив у ліс з колумбійцями, і чистив бліндаж за бліндажем п'ять діб поспіль, а потім колумбійці виснажились, він дав команду на відхід, а сам залишився у лісі разом з одним українцем - лейтенантом Назаренком. І потім у ліс зайшла група бразильців, і "Гром" ще п'ять діб чистив бліндажі у другій половині лісу. Вони воювали трофейною зброєю, контакти були на відстані до 2-3 метрів. І молодший лейтенант Іщенко повністю зачистив увесь ліс, уся російська піхота була знищена. "Гром" отримав поранення під час боїв у лісі, і вже після виконання завдання був важко поранений ударом дрона. Справжній герой, який на війні пройшов шлях від солдата до заступника комбата, і проявив екстраординарні лідерські якості та бойові результати.Для мене за честь бути знайомим з "Громом" з травня 2024-го року, з боїв за Харків. Впевнений, що саме такі люди мають бути взірцем та варті найвищих нагород України.