Книжкова жаба

U-Report Ukraine, Український інститут книги й Міністерство культури та інформаційної політики опубліковали скорочену версія опитування, детальний матеріал із вибіркою - до кінця року опублікують на сайті U-Report.Аналітики дослідили, як і скільки читає молодь, якому формату надає перевагу й де бере книги.Опитування тривало з 29 липня по 7 серпня 2024 року, у ньому взяли участь 7 866 респондентів — користувачів чат-ботів U-Report. Чому молодь не читає?Близько 41% української молоді кажуть, що не мають на це часу. Трохи менше, 33% опитаних, не мають бажання, а решта мають інші захоплення.Чому молодь читає?Найбільше молодих людей, 60%, відповіли, що їм просто подобається читати. Також серед найбільш поширених причин називали вдосконалення й саморозвиток і «атмосферу читання».Де молодь купує літературу?Найчастіше книги купують в офлайн магазинах – так відповіли 57% респондентів. Трохи менше половини (48%) обирають для цього онлайн книгарні, а 35% завантажують книги безкоштовно або читають онлайн. Водночас 78% молоді надає перевагу саме друкованому формату книг.  Більше інформації та поради «Як себе розчитати» тут❗️Фото: Український інститут книги.Підписатися на Книжкову жабу 🐸

Дивлячись на невеселі настрої суспільства, які легко можна відслідковувати по дописам та коментарями, хочу запитати у вас чи знаєте ви притчу про кільце царя Соломона? Цар Соломон є уособленням мудрості. За 40 років його правління не велося жодної великої війни. За легендою, в юності до Соломона з'явився Бог і запропонував багатство і владу, але Соломон відмовився і вибрав мудрість.  Свої мудрі думки цар частково передав у притчах. І ось одна з них, найцікавіша на мій погляд.За легендою, в молодості Соломон був неймовірно запальний, що не тішило його самого. Щоб позбавитися своїх пристрастей, цар звернувся до мудреця з проханням про допомогу. Мудрець, вислухавши Соломона, сказав: "Ось, царю, візьми кільце. На ньому написано "все мине". У той момент, коли знову наринуть пристрасті, і ти будеш знову одержимий гнівом або сильною радістю, то поглянь, будь ласка, на це кільце, та мудрість цього вислову протверезить твій розум і заспокоїть душу". Послухавши мудреця, цар надів кільце та ніколи не знімав його. Йшли роки. І час від часу Соломона переповнювало або радістю, або гнівом, але, щоразу глянувши на кільце, Соломон знову і знову знаходив спокій розуміючи, що так буде не завжди. Це дозволяло йому більш тверезо дивитися на події. Але одного разу він не впорався з емоціями і знявши кільце кинув його на підлогу. Легенда говорить, що кільце покотилося і цар Соломон побачив, що на внутрішній частині кільця є напис, який він ніколи не бачив через те, що не знімав те кільце. Підійшовши до кільця та піднявши його він прочитав "І це теж мине". Ці слова вгамонили емоції та заспокоїли Соломона і допомогли йому не лише прийняти правильне рішення, а й отримати досвід, що неможна віддаватися емоціям навіть у найскладніших ситуаціях. . Так от, що я хочу сказати, що і це теж мине. І навіть якщо у вас немає такого кільця, то все одне ніхто не заважає вам не впадати у зневіру та відчай, а спокійно аналізуючи ситуацію розуміти, що так важко буде не завжди. І що це "теж мине". Просто пам'ятайте про це. Може вам це допоможе. Мені допомагає. А ще не забувайте читати книжки та допомагати людям. Це теж частково допомагає впоратися з емоціями, стресом та сумнівами. Мені допомагає. Підписатися на книжкову жабу

ГЕНІЙ Навчаючись у гімназії виявляв феноменальні розумові здібності: міг дослівно цитувати годинну лекцію вчителя, знав напам’ять усього "Кобзаря", займався перекладами творів античних авторів, зокрема Гомера, Софокла та Евріпіда. Тоді ж почав комплектувати власну бібліотеку, яка налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Усього його бібліотека налічувала 12.000 примірників.Використовував близько 100 псевдонімів і криптонімів: Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, Non severus, Vivus та інші. Найвідоміший з них – Мирон. Першим у списку був Джеджалик. Саме Джеджалик, а не Франко, здобув першу славу серед галицької освіченої молоді.Іван Франко – автор близько 6.000 творів, серед яких 10 поетичних збірок, збірка з 50 поем, 10 творів великої прози і близько 100 малої, понад 3.000 публіцистичних статей. Кожного року друкувалося 5-6 його книжок.Знав (вільно володів) аж 14 мов, а перекладав українською з 48 мов, у тому числі зі східних. Писав свої твори українською, польською, німецькою, та іншими. Сучасники називали його «академія в одній особі». Франко переклав українською мовою твори близько 200 авторів.Фотографія Івана Труша. Львів, 1900-ті роки. (с) Мішель Іщенко.

А.П.ЧЕХОВ - УКРАЇНЕЦЬ.Антон Павлович завжди вважав себе українцем за походженням, письменником українського роду в російській літературі, людиною, в жилах якої текла українська кров. В анкеті перепису 1890-го року Антон Чехов написав: «національність — малоросіянин».29 січня 1860 р. в Катеринославській губернії народився Антон Чехов, письменник українського походження. Батько письменника - Павло Єгорович Чехов, українець, народжений у селі Вільховатка Полтавської губернії, жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Бабуся А. Чехова - Єфросинія Шемко, в якої писменник часто гостював, розмовляла українською мовою, тому у творах А.Чехова так багато українізмів. Українізми в нього з’являються підсвідомо, під впливом походження. Чехов дуже часто думав українською. Тому й писав: «А чому б і не приїхати? Поблукали б і побалакали… Хай охороняють Вас українські Феї… Будьте здоровенькі. Ваш Чехов» (Лист Чехова до Смагіна, 30.І.1892).Україна постала в оповіданнях письменника «Степ», «Щастя», «Печеніг», «У рідному кутку», «На шляху». Знаменита п’єса «Чайка» була задумана А. Чеховим у період його знайомства з актрисою Марією Заньковецькою (!), яка й стала прототипом головного образу твору Ніни Зарєчної.Цитати:"Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко", — писав А. Чехов Агатангелу Кримському.“Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий,” — А. Чехов. (с) Мішель Іщенко.

KyivBookFest повертається: зустрінемося 5–8 вересня 2024!На другому професійному форумі книжкової галузі на всіх гостей чекатимуть: книжковий ярмарок з більш ніж 130 учасниками, понад 200 подій, серед яких галузеві лекції, літературні зустрічі, презентації, автограф-сесії, поетичні читання, дитяча програма, а також музичні виступи від резидентів Культурного Десанту Orchestra 59 і Remez, «Братів Гадюкіних» і етно-рок гурт «Вій».Мета KBF 2024 — зібрати 1 500 000 грн на оновлення бібліотечних фондів військових навчальних закладів сучасною літературою. Отримайте запрошення на події KyivBookFest 2024 за донейт.*Безкоштовний вхід на події для курсантів військових ВНЗ, військовослужбовців, ветеранів, учасників АТО та членів сімей загиблих захисників чи захисниць, а також для дітей віком до 15 років (за наявності відповідного документу).Вхід на книжковий ярмарок безкоштовний для всіх.Дякуємо Збройним Силам України за захист, адже саме завдяки роботі наших військових ми маємо змогу проводити культурні події та продовжувати працювати над розвитком української книжки. Бо книга — це зброя!До зустрічі! https://kbf.org.ua/Підписатися на книжкову жабу

Лагідна літературна українізація вуличного спілкування! ))«Бачила в тік-тоці жваве обговорення теми, як буде українською "потєряйся". Варіанти різні, збережу на память. Серцем чую - знадобиться). Попередження для чутливих:"Посідайте на диван, я буду співатиХто не любить матюків - вийдіть нафіг з хати)"Отже, українською "потєряйся" буде так:- Бачиш двері? Мацай клямку- Щічки дуєм і пиздуєм- Чухай ногу об дорогу- На раз зібрався, на два - з'їбався- Шапка - двері - калідор- Бери печенько і йди потихеньку- Береш паличку маленьку і пиздуєш потихеньку- Труси надів і полетів- Спердалай! (пишуть - це польською. Але ж красиво!)- Бери сандалі, пиздуй подалі.- Сапай вазони, нюхай дуст- Валькуй городами- Цілуйте тата в коліщата- Пилуй, поки трамваї ходять- Греби загомінками- Там ваша шляпа, а отам - наші двері- Піну сдуй і пиздуй- Вйо, бо дощ- Забіжи у кукурудзу та накрийся лопухом- Шапку знайшов і нахуй пішов- Вишманделюйся!- Топай з пляжу без панамки- Хто із торбой, хто з мішком - всі пиздуєте пішком.- Черевик на патик - і на вихід.- Крути ноги - роби вітер.Хто шо знає - додавайте.😁» (с) Тетяна ЖужаПідписатися на книжкову жабу

Викладаю ще одну главу з книги, яка незабаром буде дописана. Текст у двох дописах Це друга частина. Перша у попередньому дописі.Спогади про слова співробітниці ОВІРу, що ми "контра" та думки моїх друзів про те, що нами займеться КДБ, не додали мені оптимізму. Я пив газовану воду з пляшки з написом "Фієста", дожував шашлик і розмірковував про те, що те майбутнє, яке вимальовується, мені не подобається. Зовсім. В мене були геть інші плани на майбутнє і вязниці з КДБ в цих планах не було. Той день я провів із друзями лише тілом, а подумки прораховував варіанти можливого майбутнього. Вже пізно увечері, повернувшись додому, я слухав про що говорять батьки та сусіди, що зайшли до нас. А вони говорили про те, що це путч. Ні, не такий уявний путч, який жив у 2019 році у запаленій свідомості Лізи Богуцької, а справжній путч, який намагаються здійснити група комуняків, не маючи при цьому жодної підтримки населення. І батьки, і сусіди були певні, що путч провалиться. Я тоді поцікавився, чому вони у цьому впевнені. - Це не впевненість, а надія на те, що жити, як раніше, до "Перебудови", ніхто вже не захоче, - почув я у відповідь. Така думка мене підбадьорила, і я пішов спати. Добре пам'ятаю, як перед сном подумав про те, що якщо за нами все ж таки прийде КДБ, то я їм просто так не здамся, а буду жорстко відбиватимуся своїми ебонітовими нунчаками, які лежали у мене в столі і з якими постійно тренувався. А ще чомусь подумав, що буду битимуся проти них, як Павка Корчагін. Чому він, а не якийсь Джек Чан чи Ван Дамм, на яких ми постійно ходили у відеосалрн? Гадки не маю, це були якійсьінри розуму. Але моя юнацька підсвідомість підкинула саме цей образ. Він мене заспокоїв. І я заснув. А за кілька днів путч провалився. Та сама співробітниця ОВІРу, яка обіцяла нам перспективи "контри", чемно побажала нам успіху на новому місці та повідомила, що ми можемо виїхати 31 серпня 1991 року, що ми і зробили виїхавши потягом через Чоп до Бухаресту. 2 вересня, того ж року, ми прилетіли рейсом Бухарест – Тель-Авів до аеропорту Бен-Гуріон. А через 1 рік та 10 місяців я на два тижні прилетів у гості до бабусі та друзів до України, зустрів дівчину, в яку закохався і яка стала моєю дружиною та матір'ю моїх дітей, і залишився в Україні назавжди. Але це вже зовсім інша історія. А сьогодні я згадав, що було 33 роки тому і порадувався, що здохла держава, в якій владою були комуняки та КДБ, у якій права та свободи були лише на папері, а право на виїзд, хоч кудись, треба було отримувати у тому самому КДБ. І я щиро радий, що СРСР більше нема, а та в'язниця народів розвалилася. А ще пригадав що і чому мене дратує в сьогоднішних схемах, які запроваджують ментальні нащадки комуняк та кадебистів і інші представники "партії регіонів". Але так буде не завжди. Фіналом СРСР доведено. Підписатися на Книжкову жабу

На Заході готуються до виходу гучної новинки. Американське видавництво Knopf та британське Penguin опублікують мемуари російського політика Олексія Навального, якого вбив режим Путіна у в'язниці 16 лютого 2024 року.  Книжка під назвою "Патріот" вийде 22 жовтня. Лише у США тираж становитиме півмільйона екземплярів. Про це повідомляється на сайтах видавництва Книга вийде 11 мовами, включаючи російську. Але книга не буде доступна на Росії, влада якої не лише вбила Навального, а і оголосила створений Навальним рух поза законом. По багатьом причинам маю сумнів, що книга вийде в Україні. На Заході цю книгу сприймають, як потенційний бестселлер, якій буде цікавий масовому читачу.В анонсі книги так описують про що вона: - Навальний почав писати "Патріот" незабаром після отруєння у 2020 році. Це повна історія його життя: його молодість, його заклик до активізму, його шлюб і сім'я, його відданість справі російської демократії та свободи перед світовою супердержавою, яка рішуче замовчить його. Це висловлює повну переконаність Навального, що змінам неможливо протистояти і вони відбудуться, - сказано в анонсі.За словами американського видавця, більшість мемуарів Навальний написав у Німеччині. Він працював над книгою і в ув'язненні. У книгу також увійшло листування Навального з колонії, яке раніше не публікувалося. Над редагуванням рукопису разом із видавцем працювала дружина вбитого політика Юлія Навальна.Цікаво, чи виправдаються сподівання видавців?Підписатися на Книжкову Жабу

З початком війни попит на історичну літературу радикально збільшився, продажі зрослі у 10 разів!Представники книжкового бізнесу, великих онлайн і офлайн книгомереж: Yakaboo, Книгарня Є, Книголенд, КСД надали список книг, які в ТОПах продажів останні 3 роки:1️⃣«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», Сергій Плохій2️⃣«Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну», Володимир Вʼятрович 3️⃣«Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття», Ярослав Грицак4️⃣«Подолати минуле. Глобальна історія України», Ярослав Грицак 5️⃣«Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик6️⃣«Історія Європи. Український погляд», Брати Капранови 7️⃣«Російсько-українська війна: повернення історії», Сергій Плохій8️⃣«Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939-1960 роках», Іван Патриляк9️⃣«Україна. Історія з грифом «Секретно», Володимир В’ятрович1️⃣0️⃣«Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства», Ювал Ной ХараріУкраїнці  шукають  відповіді  в  минулому,  щоб  краще  зрозуміти  справжнє  і  сформувати  свій  погляд  на  майбутнє. Прочитати статтю повністю, джерело ForbesПідписатися на Книжкову Жабу

Оголошено лонг-лист Букерівської премії 2024 року! Відбір суддів був зроблений з 156 книг, опублікованих з 1 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року. Букерівська премія відкрита для творів довгої художньої літератури письменників будь-якої національності, написаних англійською мовою та опублікованих у Великобританії та/або Ірландії.Призначення головного переможця Букерівської премії відбудеться 12 лістопада 2024 року.Автор-переможець отримає 50 000 фунтів стерлінгів і може очікувати міжнародного визнання та значного зростання світових продажів. Також 16 вересня 2024 року буде сформован шорт-лист з шести книг і кожен автор, що ввійшов до шорт-листа, отримає 25 000 фунтів.📚📚📚Про Букерівську премію: офіційна назва The Booker Prize — одна із найпрестижніших літературних нагород, що з 1969 року.щорічно вручається у Великій Британії.За 40 років Букерівська премія стала провідною в галузі літератури.Керує премією Дорадчий комітет, який оновлюється щороку і до якого входять два видавці та по одному представнику від письменників, літературних агентів, книгопродавців, бібліотек і Фонду Букерівської премії, голова Ради директорів «Вооker» і ще одна посадова особа, що представляє цю компанію.Комітет затверджує журі з п’яти осіб — відомі літературні критики і письменники, вчені й громадські діячі.Посилання на статтю тутПідписатися на Книжкову жабу