Бізнес по-українськи

💪ФОПи — не «смерть бізнесу», а показник гнучкості економікиВ Україні їх сьогодні понад 2,1 млн, і навіть попри повномасштабну війну ця цифра зростала. Але що насправді стоїть за статистикою відкриттів і закриттів?Є три принципово різні групи ФОП. Перша — самозайнятість без працівників, ~3 тис. грн податків на місяць. Друга — малий бізнес до 10 осіб, кафе, магазини, ~4–4,5 тис. грн. Третя — гнучка модель без обмежень за кількістю працівників, де податок уже відсотковий від обороту. Коли ми кажемо «ФОП» — ми говоримо про абсолютно різні реалії.🤫Хвилі відкриттів і закриттів мають логіку. 2022-й — шок і адаптація через режим. 2023-й — відновлення. 2024-й — пік. 2025-й — «переломний»: у січні закрилось 59 тис. при 21 тис. нових. Але це переважно «сплячі» ФОПи та відкладені рішення, а не колапс. Вже у першому кварталі 2026-го баланс знову позитивний: 64 тис. відкрито, 52 тис. закрито.Окрема тема — зловживання. Найбільша зона ризику — друга група: великий бізнес дробиться на десятки ФОПів, щоб уникнути ПДВ і податку на прибуток. У третій групі інша схема — «псевдозайнятість», коли айтішники чи юристи фактично є найманими, але оформлені як ФОП. Податкова вже фіксує кейси з втратами бюджету понад мільярд гривень.✅ Отже, кількість ФОПів — не індикатор здоров’я економіки. Це індикатор адаптації. Люди реагують на податки, регулювання, попит і умови війни — відкриваються, перебудовуються, закриваються. Середній «цикл життя» ФОПа — 2–3 роки. Це нормальне турбулентне економічне життя, а не криза.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Де і як знайти партнера для масштабування?Пошук бізнес-партнера нагадує запуск складного механізму, де кожен елемент має ідеально пасувати до іншого за характеристиками та вектором руху. В умовах сучасного українського ринку успіх залежить від доступу до закритих екосистем, де репутація важить більше за рекламні бюджети. Правильний вибір соратника дозволяє розділити операційні ризики, об’єднати капітали та отримати доступ до експертизи, на формування якої самотужки пішли б роки.🔵Профільні бізнес-клуби та асоціації. Найвищу концентрацію потенційних партнерів забезпечують платні бізнес-спільноти (наприклад, CEO Club, Board або Young Business Club). Вартість річного абонемента варіюється від $600 до $3,000, що автоматично створює фільтр платоспроможності та серйозності намірів учасників. У таких спільнотах діє механізм довірчих запитів: ви отримуєте прямий доступ до власників бізнесів із підтвердженим оборотом. Ефективність пошуку тут складає 40-50%, оскільки учасники вже налаштовані на колаборації та спільні інвестиційні проєкти.🔵Конференції та вузькогалузеві івенти. Галузеві заходи (форуми з логістики, агротехнологій чи IT-саміти) є майданчиками для швидкого тестування партнерської сумісності. Вартість участі складає 5,000-15,000 грн, проте основна цінність зосереджена в зоні кава-брейків та вечірніх фуршетів. Використання мобільних додатків конференцій (наприклад, Brella) дозволяє заздалегідь призначити до 10 зустрічей із цільовими контактами на один день. Статистично кожна третя така зустріч переходить у формат детальних переговорів про спільне підприємство (Joint Venture).🔵LinkedIn та воронка холодних контактів. Платформа LinkedIn працює як потужний інструмент точкового пошуку за фільтрами посади, галузі та регіону. Налаштування Sales Navigator ($80-$100/міс) дає можливість аналізувати досвід потенційного партнера до першого контакту. Робоча модель передбачає розсилку 20-30 персоналізованих запитів на день із конкретною ціннісною пропозицією. Конверсія у відповідь зазвичай тримається на рівні 10-15%, що дозволяє за місяць сформувати шорт-лист із 15-20 реальних кандидатів для обговорення частки в бізнесі або дилерства.🔵Платформи для пошуку інвесторів та співзасновників. Спеціалізовані ресурси (наприклад, українські майданчики на кшталт Startup.ua або глобальні AngelList та Founder2be) орієнтовані на пошук партнерів за конкретними запитами: технічний директор (CTO), операційний менеджер (COO) або фінансовий донор. Реєстрація проєкту на таких порталах вимагає наявності чіткого Pitch Deck та фінансової моделі. Це шлях для тих, хто шукає партнера з конкретним набором hard skills або капіталом від $10,000 для покриття касових розривів чи розширення штату.🔵Акселератори та інкубатори. Участь у програмах акселерації (наприклад, від Sigma Software Labs або міжнародних фондів) забезпечує не лише менторство, а й знайомство з екосистемою постачальників та сервісних компаній. Це середовище сприяє виникненню стратегічних альянсів, де малий бізнес стає частиною ланцюжка постачання великої корпорації. Витрати часу на програму (3-6 місяців) компенсуються отриманням статусу перевіреного партнера, що відкриває доступ до контрактів, сума яких часто перевищує початкові очікування у 5-7 разів.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🔍 3,5 тисячі фіктивних ФОПів — БЕБ розкрило масштабну схему на ПолтавщиніБюро економічної безпеки викрило ймовірну схему ухилення від податків у мережі супермаркетів "Маркетопт" — одній з найбільших регіональних торговельних мереж України. Мережа охоплює понад 400 магазинів у 7 областях: Полтавській, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Черкаській та Кіровоградській.Замість єдиної юридичної особи бізнес "роздробили" на понад 3 500 ФОПів, оформлених на підставних осіб. Спеціально виділені люди вели паралельну "чорну" бухгалтерію та стежили, щоб кожен ФОП формально не виходив за межі дозволених лімітів доходу. Результат — ілюзія тисяч дрібних бізнесів замість однієї великої мережі.💸Гроші "в конвертах" — частина виплат здійснювалася поза офіційними каналами, що дозволяло уникати повного податкового навантаження. Окремо вели "тіньову" бухгалтерію та контролювали фінансові потоки всередині мережі. Нардеп Данило Гетманцев відреагував на новину, назвавши початок реальних проблем для "Маркетопт" "безперечно позитивною ознакою".Як пояснюють експерти, схема ефективна, бо ФОПи не показують повний оборот і не видають фіскальні чеки. Податкова має обмежені інструменти: навіть якщо виявить порушення — довести зв'язок між усіма ФОПами та притягнути до відповідальності саму компанію вкрай складно. Для боротьби зі схемами потрібне ухвалення законопроєкту №9243, розгляд якого досі відкладають.БЕБ фіксує схеми "дроблення бізнесу" по всій Україні — в Одеській області таким чином торгували нелегальним алкоголем і сигаретами, продавали вейпи та квіти. Загальна тенденція одна: бізнес дробиться на ФОПи, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування та не платити повних податків до бюджету країни.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Українці переважно позитивно ставляться до мігрантів - дослідження Інституту соціології НАНУЩо українці думають про міграцію — коротко за результатами дослідження.🔹 Виїзд українців сприймають переважно як втрату для країни.26% вважають, що це завдає Україні певної шкоди, ще 34% — значної. Водночас 22% не бачать у виїзді ані користі, ані шкоди.🔹 Повернення українців — однозначно позитивний сценарій.67% респондентів вважають, що повернення українців приносить значну користь для країни, ще 22% говорять про певну користь.Щодо приїзду іноземців до України, оцінки теж радше позитивні: 42% бачать у цьому певну користь, 14% — значну.🔹 Головна причина виїзду українців — безпека.51% називають ключовим чинником саме її відсутність. Ще 23% говорять про економічні причини, 15% — про політичні. По суті, і економічні, і політичні мотиви сьогодні також тісно пов’язані з війною.🔹 Чому, на думку людей, іноземці їдуть жити в Україну?Найчастіше називають економічні обставини — 37%, возз’єднання з родиною — 20%, політичні причини — 11%.🔹 Українці визнають, що міграція — важлива глобальна проблема.58% погоджуються з важливістю теми міграції у сучасному світі, а 64% вважають, що мігранти стикаються зі зростаючими труднощами.При цьому лише 13% думають, що Україна перешкоджає в’їзду мігрантів. Тобто суспільство радше не сприймає Україну як країну, що створює бар’єри для іммігрантів.🔹 Ставлення до імміграції в Україні загалом доволі прихильне.70% вважають, що в Україні добре ставляться до іммігрантів.61% очікують, що імміграція в Україну зростатиме.І лише 22% погоджуються з твердженням, що в Україну легко в’їхати без документів.🔹 Позитивне ставлення до іммігрантів переважає над негативним.Позитивні стереотипи щодо іммігрантів поділяють 56–63% опитаних, негативні — 30–42%.Якщо дивитися ширше, то респондентів можна поділити на три групи:— 52% мають позитивне ставлення до іммігрантів;— 27% — змішане;— 21% — негативне.Зокрема, 43% поділяють позитивні стереотипи й не поділяють негативні, а 15% — навпаки.🔹 Попри масове уявлення про відтік людей, особисто виїжджати планують небагато.86% респондентів вважають, що українці масово їдуть жити за кордон. Але лише близько 10% самі планують залишити країну впродовж найближчих трьох років.Тут є суттєва різниця за віком і статтю:серед чоловіків 18–29 років про такі плани говорять 23%, а серед чоловіків 56+ — лише 3%.Серед жінок вікова різниця теж є, але вона значно менша: максимальний показник не перевищує 12%.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

💸 Податки vs кредити: проста арифметика економікиБанківська система України входить у 2026 рік із парадоксом: від неї очікують більше кредитування економіки — і водночас пропонують посилити податковий тиск. Ключовий факт: капітал банків прямо визначає їхню здатність фінансувати бізнес. Менше капіталу — менше кредитів. І це не теорія, а базова фінансова механіка.У 2025 році банки наростили фінансування економіки більш ніж на 36%. Для порівняння: у 2024-му, коли діяло підвищене оподаткування, зростання кредитування бізнесу становило лише 22–24%. Різниця — прямий індикатор того, як податкова політика впливає на доступ бізнесу до грошей.💰Ще один важливий момент — роль банків у фінансуванні держави. Вони залишаються ключовими покупцями ОВДП, фактично кредитуючи бюджет, оборону та критичні витрати. Водночас цей механізм починають трактувати як “надприбутки”, що створює аргументацію для додаткового оподаткування. Але по суті йдеться не про заробіток, а про перерозподіл ресурсів усередині економіки.Дискусія навколо ставки податку на прибуток банків на рівні 50% підсвічує головний конфлікт: держава шукає швидкі доходи, але такі рішення можуть скоротити довгостроковий ресурс для відновлення. Особливо в умовах, коли економіці потрібні “довгі гроші” — кредити на роки вперед для інвестицій, енергетики та відбудови.Головний резерв бюджету — не в додатковому тиску на прозорий банківський сектор, а в детінізації економіки. Саме там — найбільші втрати доходів держави. І саме баланс між фіскальною політикою та можливістю банків кредитувати визначатиме, наскільки швидко Україна зможе перейти від виживання до зростання.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📊 ПДВ-накладні: покращення є, але проблема залишається8300 компаній у березні 2026 року зіткнулися з блокуванням ПДВ-накладних. Це втричі менше, ніж у 2023-му, і вдвічі менше, ніж рік тому. Частка заблокованих накладних впала до 0,15% — проти 0,38% у березні 2025-го. Прогрес очевидний.Але цифри не розповідають усієї правди. Щонайменше половина заблокованих компаній — «білий» бізнес без жодних порушень. Понад 4000 сумлінних платників щомісяця страждають даремно, втрачаючи оборотний капітал, поки їхні контрагенти не можуть отримати податковий кредит.😫Окремо стоїть проблема ризикового статусу. Його наявність — фактично повна зупинка бізнесу. Довести «чистоту» всієї діяльності компанії значно складніше, ніж розблокувати одну накладну. За березень позбутися ризикового статусу змогли лише 111 компаній із майже 2000.ДПС визнає недосконалість системи і навіть випустила «дорожні карти» з правильного заповнення таблиць даних. Але бізнес-спільнота хоче більшого: персональної відповідальності інспекторів за безпідставні блокування, компенсації за кожен день затримки та заборони блокувань «по ланцюгу» через ризикових контрагентів.Ключова пропозиція, яку бізнес озвучує вже рік — обмежити блокування накладної 30 днями. Якщо за цей час порушень не знайдено — блокування знімається автоматично. Ні ДПС, ні Мінфін цю ідею поки що не підтримують. Без системних змін у правилах, а не лише в рекомендаціях, говорити про нормалізацію роботи системи зарано🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

👵 🧑‍💻 Навіщо власник S.T.A.L.K.E.R інвестує у anti-age індустрію?Київський підприємець Максим Кріппа, відомий інвестиціями в розробника гри S.T.A.L.K.E.R, бізнес-центр «Парус» і готель «Україна», увійшов до ринку превентивної медицини. Він став співвласником 50% фонду Age Management Ecosystem, заснованого лікарем Євгеном Шаговим. До структури фонду входять клубна клініка AM Ecosystem, операційна компанія та освітній центр. 🫱 Угоду було оголошено наприкінці березня, хоча, за даними YouControl, ще у грудні 2025 року одна з компаній Шагова була зареєстрована в бізнес-центрі «Парус», що належить Кріппі. Це свідчить, що партнерство готувалося заздалегідь.Інвестиції спрямовані на три ключові напрями. ☝️ 🔵Перший — розвиток інфраструктури: відкриття нових клінічних локацій і створення партнерських форматів. 🔵Другий — healthy tech: розробка цифрової екосистеми та мобільного застосунку для управління здоров’ям, що об’єднуватиме медичні дані, аналітику та персоналізовані рішення. 🔵Третій — освіта і стандартизація методології age management. Євген Шагов розвиває цей напрям понад сім років і називає нинішній етап переходом до масштабування.Фінансові показники компанії підтверджують динаміку зростання. 📈 За даними YouControl, виторг ТОВ «Ейдж Менеджмент Сістем» у 2025 році становив 33 млн грн проти 31,4 млн грн у 2024 році. Чистий прибуток склав відповідно 3,2 млн грн і 3,6 млн грн. Це демонструє стабільність бізнес-моделі навіть на ранньому етапі розвитку ринку.Ринок превентивної медицини в Україні лише формується, але має вагомі передумови для зростання. Докторка медичних наук і голова Асоціації превентивної та антиейджинг-медицини Ольга Барна популяризує цей напрям із 2007 року. Серед конкурентних переваг України — доступніша медична допомога порівняно зі США та Європою, сильна клінічна школа, менш зарегульована система та лікарі з системним клінічним мисленням. Сам Шагов стверджує, що після 40 років має показники здоров’я людини до 30 років, використовуючи власні протоколи.Інтерес Кріппи до сегмента зумовлений його високими темпами розвитку. У 2023-2025 роках ринок фактично подвоїв доходи, а у 2025 році зріс на 14,6%. За словами інвестора, це підтверджує формування в Україні окремого ринку управління здоров’ям із потенціалом масштабування. Попит підживлюють суміжні сегменти: харчові добавки, функціональна діагностика, персоналізовані медичні протоколи та цифрові рішення для моніторингу стану організму.🔎 На глобальному рівні індустрія довголіття демонструє ще більші масштаби. За оцінками експертів, у 2025 році світовий ринок превентивної медицини перевищив $450 млрд, а протягом наступних десяти років може зрости майже до $1 трлн. Співзасновник Advanter Health Андрій Длігач називає longevity одним із ключових драйверів світової економіки, що впливає на продуктивність праці та якість людського капіталу.Водночас в Україні цей сегмент поки що залишається преміальним. 🤷‍♂️ Голова ради директорів EFI Group Ігор Ліскі зазначає, що превентивна медицина доступна обмеженій кількості заможних клієнтів. Перспективним напрямом він вважає розвиток телемедицини та страхової медицини для масового ринку. Длігач підтримує цю позицію, наголошуючи, що створення мережі клінік середнього класу в регіонах у поєднанні з цифровим застосунком забезпечить масштабовану модель «клініка + платформа».Саме масштабованість є ключовим викликом галузі. За словами Євгена Шагова, стандартизація протоколів, автоматизація процесів і цифрові технології дозволяють знижувати вартість послуг без втрати якості та робити превентивну медицину доступнішою.👉 Експерти також відзначають вплив війни на поведінку українців. Стрес, втрати та досвід життя за кордоном змінюють ставлення до здоров’я, підвищуючи попит на регулярні чекапи та персоналізовані програми довголіття. У цьому контексті інвестиція Кріппи розглядається як ставка на поствоєнну Україну, де ринок управління здоров’ям може стати одним із найдинамічніших секторів економіки.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Український бізнес вітає призначення нового керівника Державної митної служби України Ореста Мандзія. 10 квітня 2026 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про призначення нового керівника ДМС України, обраного за результатами відкритого конкурсу за участі міжнародних експертів. Це рішення є не просто черговим кадровим, а й системним - воно стало кульмінацією тривалого процесу «перезавантаження» митниці, який відбувся на заклики українського бізнесу. Реформа митниці була інтегрована у програму співпраці з МВФ. Призначення нового керівника через прозорий конкурс визначалось як один із структурних маяків від виконання яких залежить подальше фінансування за програмами підтримки. Первинно дедлайн для цього рішення було встановлено на 2025 рік, однак через певні затримки він був перенесений на кінець першого кварталу 2026 року. Для бізнесу ДМС - одна з найбільш чутливих точок взаємодії з державою. Саме тут відбувається викривлення конкурентних умов та виникають корупційні ризики. Українські аналітичні центри та бізнес-асоціації роками висвітлюють системні проблеми митниці - від “сірого імпорту” до схем із заниженням митної вартості товарів. Саме через ці практики митниця стабільно входить до топ-5 найбільш корумпованих державних органів. Збитки для бюджету від контрабанди і “сірого” імпорту за розрахунками аналітичних центрів становлять 105-120 млрд грн на рік.“Сьогодні бізнес-спільнота розглядає призначення нового керівника Митної служби як початок системної реформи ДМС, коли після призначення нового керівника почнеться перезавантаження всієї служби. Йдеться не лише про зміну керівника, а про ліквідацію системних практик, які роками формували “сірі схеми” на митниці. Для бізнесу критично важливо щоб митниця перестала бути фактором ризику і стала сервісною інституцією”, - коментує Юлія Чумак, керівник адвокаційного напряму Української Ради Бізнесу. Український бізнес дякує Верховній Раді України за законодавчі рішення, які дали можливість почати перезавантаження Митниці. В той же час аналітики звертають увагу народних депутатів на те, що крім реалізації Закону №3977-IX - необхідні і інші законодавчі зміни для якісної реформи Митниці. Зокрема - важливими є якісні КРІ для ДМС. У ВРУ розгляду очікує законопроект №12360 “про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів”, бізнес-спільнота очікує його якнайшвидшого прийняття.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

Реформа контролю: парламент ухвалив закон №14030Сьогодні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14030 “Про основні засади державного нагляду (контролю)”, який кардинально змінює правила гри для бізнесу. Документ має на меті зробити перевірки прозорішими, а взаємодію держави і підприємців — більш передбачуваною та сервісною. Бізнес-спільнота вже називає це рішення одним із найбільш позитивних сигналів за останній час.📊Закон безпосередньо прив’язаний до виконання плану Ukraine Facility — індикатора 8.2, від якого залежить отримання Україною €250 млн фінансування. Загалом програма передбачає до €50 млрд на 2024–2027 роки, тож ухвалення цього документа — не лише про реформи, а й про реальні гроші для бюджету.Новий закон гармонізує українські правила контролю з європейськими стандартами та замінює застарілу систему, яка діяла понад 15 років. Він уніфікує процедури для всіх сфер — від освіти до безпечності харчових продуктів і ветеринарного контролю, закладаючи основу для сучасної економіки.💼Серед ключових новацій — сервісний підхід до бізнесу та ризик-орієнтована модель перевірок. Для компаній із низьким рівнем ризику перевірки відбуватимуться не частіше ніж раз на 5 років. Усі інспекції фіксуватимуться на аудіо та відео, а взаємодія з контролюючими органами переходить в онлайн — через електронний кабінет із КЕП.Закон також посилює захист бізнесу: підприємці зможуть оскаржувати дії контролерів у Державній регуляторній службі без суду, а при органах контролю створюватимуться громадські ради. Як зазначив Михайло Непран, це перехід до презумпції невинуватості бізнесу та нової культури відносин між державою і підприємцями — з більшими зобов’язаннями, але й значно більшими можливостями.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Балади економного лицаря — Поради фінансиста як зберегти і примножити кошти. На каналі розповідаємо про шлях до фінансової свободи та як не потрапити в пастки. Підписуйтесь!▪️Новини для ФОП — якісний перевірений новинний контент для ФОПів, тут Ви можете дізнатися багато цікавої інформації про податки для ФОП. ▪️LIGA.net— ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key