🇺🇦Головні підсумки 2025 року у зовнішній торгівлі України 2025-й став для українського експорту роком переходу від виживання до усвідомленої адаптації. Після шоків перших років війни держава і бізнес дедалі чіткіше почали розуміти: експорт – це не просто канал валютної виручки, а системний елемент економічної та бюджетної політики.🚢Морський коридор як стабілізатор. Ключовим фактором стала робота морського коридору, який знову забезпечив основні обсяги експорту аграрної продукції. Це мало не лише економічний, а й політичний ефект: коли основні потоки пішли морем, сухопутні кордони перестали бути "вузьким горлом", а напруга у відносинах із сусідами помітно знизилася.📊Новий підхід до експортної політики. У 2025 році Україна вперше за останнє десятиліття почала використовувати митні інструменти для підтримки власного виробника і стимулювання внутрішньої переробки. Зокрема, це стосується експорту сої та ріпака, де застосовується мито з механізмами його відшкодування для українських виробників.📊Прагматизм у відносинах з ЄС. Після періоду емоційної підтримки Україна увійшла у фазу прагматизму: квоти, захисні механізми, переговори по чутливих товарних позиціях. Це складний, але неминучий етап інтеграції, коли партнерство переходить з політичної площини у площину балансу інтересів.2025 рік можна назвати роком формування pro-export підходу без ілюзій. Україна вперше за багато років почала вибудовувати експортну політику не лише як реакцію на кризу, а як систему рішень – у логістиці, торгівлі з ЄС і захисті власного виробника.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Дроблення на ФОП: де бізнес-модель перетворюється на схему Спрощена система оподаткування в Україні – це величезна підтримка для мікробізнесу. Але різниця у ставках оподаткування створює лазівку: великі компанії штучно діляться на десятки псевдо-ФОПів другої групи. У 2024 році втрати бюджету від таких схем оцінюються у 10-15 млрд грн. Найчастіше це трапляється у ритейлі та ресторанному бізнесі, де ще й ховають реальні обороти через фальшиві чеки.🧐Як відрізнити справжній бізнес від схеми? Справжній маркетплейс чи франшиза мають чітку економічну логіку. На реальному майданчику продавці конкурують між собою, встановлюють різні ціни, а власник заробляє на послугах. У справжній франшизі підприємець платить паушальний внесок, працює на своєму обладнанні та може розвивати бізнес.Псевдо-схеми легко впізнати: єдині ціни на всі товари, відсутність публічної оферти для сторонніх підприємців, оренда обладнання у "франчайзера", спільні офіси та склади. ФОПи не приймають рішень, а просто передають готівку організаторам після продажу товару за ринковою ціною.Підхід Національної стратегії доходів – обов'язкова реєстрація платником ПДВ від 1 млн грн – знищить тисячі справжніх ФОПів, але не зупинить схеми. Румунія вже пройшла цей шлях: кількість мікропідприємств скоротилася втричі, а економічне зростання уповільнилося. Потрібен інший підхід.🗣Експерти пропонують системне рішення: впровадити чіткі критерії виявлення дроблення (спільні адреси, IP, бренд, обладнання), покласти відповідальність на замовників схем, створити реєстр "дропів" та запустити "лотерею чеків". Головне – не зашкодити реальному малому бізнесу, який чесно працює та платить податки.Копійка гривню береже
🏛Резолюція форуму "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека"Нещодавно відбувся масштабний форум, де понад 200 бізнес-об'єднань ММСБ сформували спільну позицію щодо відновлення економіки прифронтових регіонів. Національна бізнес-коаліція ММБ та Українська Рада Бізнесу звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабміну з комплексною резолюцією, яка базується на дослідженнях та опитуваннях підприємців, що працюють під обстрілами.💰Фінансова підтримка як пріоритет. Бізнес закликає запровадити пільгові кредити з державними гарантіями замість обтяжливих застав, спростити доступ до грантів на відновлення та компенсацій за воєнні збитки. Окрема увага — програмам роботизації виробництва, компенсаціям за альтернативну енергетику та підтримці експорту. Важливо: учасники пропонують повністю звільнити від оподаткування міжнародні гранти, спрямовані на критичну інфраструктуру та енергостійкість.🛡Страхування та компенсації. Резолюція вимагає створити працюючу систему страхування воєнних ризиків та чіткі механізми компенсації як прямих, так і непрямих збитків. Пропонується законодавчо визначити статус "постраждалого підприємства" з унікальними умовами: податковими преференціями, спрощеними процедурами та державним субсидуванням страхування. Це дасть можливість бізнесу планувати відновлення навіть в умовах постійних обстрілів.📊Податкова реформа для прифронтових регіонів. Учасники форуму наполягають на зниженні ставок ЄСВ до 11% та ПДФО до 9% для роботодавців у прифронтових регіонах, підвищенні порогу реєстрації платником ПДВ до 10 млн грн та запровадженні коефіцієнта "прифронтовості" для оцінки землі. Також пропонується звільнити від оподаткування прибуток, реінвестований у розвиток виробництва, та скасувати податковий борг за 2022-2024 роки для підприємств із підтвердженими воєнними збитками.👥Людський капітал і ветеранське підприємництво. Резолюція закликає запровадити 100% бронювання ключового персоналу критичних підприємств, включно з ФОП, та спростити виїзд підприємців за кордон для бізнес-переговорів. Окремий акцент — на програмах реінтеграції ветеранів у бізнес, підтримці самозайнятості ВПО та створенні безпечних приміщень для професійної освіти. Бізнес-спільнота готова до співпраці в робочих групах для імплементації всіх запропонованих змін.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Бізнес просить владу змінити логіку СМКОР: від покарання до аналітикиУкраїнська Рада Бізнесу, яка об'єднує 126 асоціацій та 27 тисяч підприємств, звернулася до Мінекономіки з пропозиціями щодо вдосконалення системи моніторингу податкових накладних. Хоча у жовтні 2025-го ситуація покращилась – кількість компаній із блокуваннями скоротилась з 22,5 тисяч у січні до 10,1 тисячі, а відсоток блокувань впав з 0,54% до 0,2% – система все ще базується на "презумпції вини" та потребує змін.❗️Ключова пропозиція бізнесу – зміна ідеології СМКОР з каральної на аналітичну. Конкретно: запровадити законодавче обмеження терміну блокування податкових накладних, наприклад, на 30 днів – за аналогією зі світовим механізмом протидії відмиванню коштів. Спочатку тимчасове заморожування для перевірки, і лише за вагомих підстав – тривале блокування. Це повернуло б платникам презумпцію невинуватості та змусило б ДПС проводити реальний податковий контроль замість автоматичних блокувань.Бізнес вимагає прозорості та відповідальності. Треба затвердити чіткі критерії ефективності СМКОР у розрізі регіонів, опублікувати утаємничений аудит системи, проведений рік тому, та персоніфікувати рішення податкової служби. Посадові особи, які підтверджують блокування або відмовляють у розблокуванні, мають нести персональну відповідальність за свої рішення. Також потрібен повноцінний аналіз витрат-вигід системи – скільки коштує адміністрування ПДВ для бізнесу, податкової та судової системи.УРБ пропонує конкретні технічні зміни: 👉🏻запровадити ризик-орієнтований підхід до операцій, а не до суб'єктів господарювання, 👉🏻створити єдину гарячу лінію для консультацій щодо розблокувань, 👉🏻чітко визначити критерії віднесення платника до ризикових і відображати їх в електронному кабінеті,👉🏻внести зміни до програмного забезпечення, щоб платник не міг зареєструвати накладну на контрагента, який уже віднесений до ризикових.Бізнес-спільнота наголошує: потрібне системне вирішення проблеми СМКОР, а не точкові правки. Хоча позитивна динаміка 2025 року обнадіює, система все ще блокує білий бізнес замість того, щоб фокусуватися на реальних схемах. Законодавчі зміни, прозорість критеріїв та відповідальність чиновників – ось що змінить СМКОР з інструменту покарання на інструмент аналізу.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Чи має ваша компанія чіткий маркетинговий план?Як оцінити роботу маркетолога або маркетингового відділу?І головне — як зрозуміти, що маркетинг дійсно приносить результат, а не створює хаос?Саме ці питання найчастіше постають перед власниками і керівниками бізнесів, які хочуть бачити прогнозованість, системність і фінансово обґрунтовані рішення.Практичний воркшоп від Міжнародного інституту бізнесу «Маркетингове планування, бюджетування та їхня прогнозна ефективність» допоможе вам зрозуміти, як керувати маркетингом на рівні бізнесу, а не операційних задач.Основні теми:✅ створення маркетингового плану на 1 сторінку — щоб бачити повну картину без зайвих деталей;✅ методи бюджетування — як визначати суми, планувати витрати та уникати хаотичних рішень;✅ оцінка роботи маркетолога / маркетингового відділу — на які показники реально варто дивитися;✅ прогнозування ефективності — як пов’язати маркетинг із фінансовими результатами компанії.📍 4 грудня, Київ, офлайн.Деталі та реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/uttgrjE9
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Hayat Estate – нерухомість 10+ країн. Пропозиції для життя та інвестування до 16% рiчних, акції від забудовників, старти продажів, огляди ЖК. Тут дізнаєтесь, як придбати та заробляти на закордонній нерухомості.▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації▪️iPlan.ua — про фінанси та інвестиції простою мовою. Тобі сюди, щоб розуміти як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь!▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️Український бізнес — твій компас у світі бізнесу: від економічних прогнозів до трендів, що змінюють ринок. Інсайти для амбітних, тут ідеї стають реальністю.▪️+1 Гривня — фінансовий вісник бізнесу та економіки.
🎄☃️ Які товари українці купують до Різдва і Нового року?В Україні офіційно стартував сезон передсвяткових покупок. Уже наприкінці жовтня продажі новорічного асортименту зросли на 38% порівняно з минулим роком. Це сигнал для підприємців: попит на святкові товари не просто відновився — він росте швидше, ніж очікувалось.Українці цього року прагнуть затишку й позитивних емоцій. Лідерами продажів стали декоративні гноми і олені, електричні гірлянди та LED-освітлення, штучні ялинки різних розмірів, набори прикрас і скляні фігурки (у вигляді лелек, жаб, півників, книжок), текстиль із зимовими принтами. 🎁У «Епіцентрі» відзначають, що святковий декор став «терапією радості» — люди купують не лише речі, а й настрій для себе й родини.🌟 Ближче до свят продажі можуть зрости ще на 20-25%. Це означає, що листопад — ключовий місяць для підготовки:🕐варто вже зараз розширювати сезонний асортимент;🕐зробити акцент на емоційних товарах (те, що створює атмосферу, а не просто прикрашає);🕐додати варіанти для подарунків — набори, декор у коробках, невеликі аксесуари.Згідно з даними Jysk, українці тяжіють до скандинавського мінімалізму: природні кольори, дерево, метал, тепле світло. Популярні позиції:➖різдвяні ельфи і вінки;➖свічники і ліхтарі;➖постільна білизна з зимовими мотивами;➖екодекор — вироби з дерева, тканини, переробленого скла.Що варто врахувати підприємцям? 👇🔵Свідоме споживання. Люди обирають довговічні товари, які можна використовувати кілька сезонів.🔵Традиції повертаються. Різдвяні вінки, адвент-календарі, шкарпетки Санти — тренди, які продають емоцію.🔵Еконапрям. Натуральні матеріали стають не просто модою, а стандартом.🔵Ранній старт. Покупці готуються до свят уже з жовтня — час з’явитися у стрічках і на полицях саме зараз.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
📦 Як посилки шкодять виробникамПільга на імпорт до 150 євро мала спростити життя українцям. Але тепер нею користуються іноземні маркетплейси. Temu, AliExpress та інші маскують комерційний імпорт під «особисті покупки». У 2024 році таких посилок — 76 мільйонів! Бюджет втрачає мільярди, а українські виробники — ринок.🇪🇺ЄС ще у 2021-му скасував звільнення від ПДВ для дешевих товарів і запровадив систему IOSS. Тепер саме маркетплейси, а не покупці, платять податки. Простий і чесний механізм: держава не втрачає грошей, а люди отримують свої покупки без зайвої бюрократії.🇺🇸Американський ліміт у 800 доларів став діркою для Temu і Shein. Мільярди дешевих товарів — і жодних податків. У 2025 році уряд прибрав цю пільгу. Бо китайський імпорт почав душити власне виробництво, а разом із ним — і робочі місця.🌏 Австралійці ще у 2018-му змусили платформи платити ПДВ навіть за дрібні покупки. Нова Зеландія пішла ще далі — з 2019-го без податків не проходить жоден товар. І ніхто від цього не постраждав — навпаки, свої виробники отримали шанс на чесну гру.🇺🇦 Що буде в Україні?Наш уряд готує закон за європейською моделлю. Податки з продажів сплачуватимуть маркетплейси напряму — просто, прозоро, без затримок посилок. Це плюс 25–27 млрд грн щороку до бюджету й справедливі умови для українського бізнесу. Рівні правила — чесна конкуренція — сильна економіка.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🌾🇪🇺Мінус $1,1 млрд валютної виручки. Нова торгова угода з ЄС вдарить по українських аграріях. Як вони відповідатимуть на виклик?З 29 жовтня Україна експортує продовольство до ЄС за новими правилами — і це не те, чого чекали аграрії. Безмитна торгівля, яка рятувала економіку після блокади морських портів Росією, завершується. Натомість — тарифні квоти, які в 5 разів менші за торішні обсяги експорту. За підрахунками ІЕД, Україна втратить $1,1 млрд валютної виручки. Але є й переможці.❗️Найбільший удар — по експортерам пшениці. Торік до ЄС відправили 6,4 млн тонн на $1,1 млрд. Нова безмитна квота — лише 1,3 млн тонн. Експорт поза квотою обкладається митом €95/т — це близько 40% вартості. По суті, це загороджувальне мито, — каже експертка ІЕД Вероніка Мовчан. СЕО ІМК Олександр Вержиховський, для якого пшениця — чверть експорту, відверто: Стратегія очевидна — переорієнтація на Африку та Азію.
Цукрові компанії теж серед постраждалих. Експорт падає з 320 000 до 100 000 тонн — втрата $137 млн. Птахівники втрачають 17 000 тонн квот, виробники ячменю — 182 000 тонн. Яєць можна буде експортувати 18 000 тонн замість торішніх 60 000. Логіка ЄС проста: після п'яти місяців переговорів європейські фермери вибороли захист від українського "демпінгу". Угода діє до кінця 2028-го, поки Україна гармонізує аграрне законодавство.☝️Але є й вигодонабувачі — переробники та виробники готової продукції. Квота на мед зросла вшестеро порівняно з 2021-м — до 35 000 тонн. Beehive, який торік експортував 9000 тонн меду у 30 країн, бачить можливості: Втратимо частину обсягів, але виграємо за рахунок зростання попиту й ціни, — каже СЕО Семен Гагарін. Квота на крупи зросла у 3,5 раза, до 33 200 тонн.Птахівництво планує експансію. Avesterra Group називає новий режим "вдалим часом для експансії" і планує у 2026-му довести частку експорту до 20%. Парадокс: те, що вбиває експорт сировини, відкриває двері для переробки. Україна вперше за десятиліття змушена грати роль не "сировинного придатка", а будувати імперії товарів з доданою вартістю. Питання: чи встигнуть компанії перебудуватися за три роки до чергового перегляду угоди? 🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
📁📇Рада підтримала скасування обов'язкових актів: перемога для бізнесуВерховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14023 про скасування обов'язковості актів виконаних робіт та наданих послуг — 271 депутат проголосував "за". Це один із 10 пріоритетів Української Ради Бізнесу на 2025 рік, над яким ми працювали роками.👎Акти — пострадянський рудимент, що перетворився на справжній тягар для підприємців. Вони вимагають фізичного підписання двома сторонами, ускладнюють бухоблік і часто потрібні ДПС у паперовому вигляді. Це величезне адміністративне, фінансове та часове навантаження без реальної цінності.Скасування обов'язковості актів дасть бізнесу свободу вибору, спростить податкові перевірки та підвищить позиції України у світових рейтингах зручності ведення бізнесу. Попереду — доопрацювання у податковому комітеті та голосування в цілому.Дякуємо Кабміну, народним депутатам, аналітичним центрам і бізнес-асоціаціям за спільну роботу над цим корисним законопроектом. Це важливий крок до дерегуляції та європейських стандартів ведення бізнесу в Україні.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
TGLIST.COM.UA
