До речі, в цю суботу мій малий здав на 9й екю. Це типу другий заслужений пояс, адже білий дають всім, щоб привʼязувати кімоно до тіла.Хоча там пояси отримали всі, а тому це просто зустріч клуба і показовий виступ. На фото дітки, що здали на 10й, 9й і 8 екю відповідно.Особливо приємно дивитись на доросліших діток, типу дівчинки і пари хлопців в задньому ряду, які займаються з малими, але йдуть своїм шляхом.Да і тренери наші класні! (А хоча що я можу сказати про людей з чорним поясом? Погане щось? А як же правила безпеки? Отож).Так ось. Виринаю я з води і оцінюю ситуацію.А ситуація, скажем так, чудова: я спокійно можу бути у воді ще довго, адже жилет тримає гарно і грудна клітина над водою, а отже дихаю вільно. Мої в каное, жінка радить штовхати нас до берега.Слушна порада, скидаю капці і починаю гребти. Руки на борт, ноги кріль.Ви колись таке робили в басейні? Я - робив. Тоді теж борт нікуди не рухався.Каяк повний води, тому я його перевернув назад і засунув туди весло.Далі увага на каное.На порожнє каное залізти щ води в жилеті важко. Але в мене ж там сімʼя, а цей ще сотки кілограмів баласту. Балансуючого баласту.Тому поки ще не витратив сили на борт, відштовхуючись від води, на носі роблю вихід і лягаю поперек. Баласт ловить баланс.Потім просто сідаю в каное.Трошки мокрий, але в окулярах.Далі вже справа техніки: гребу до берега, сідаю на корму, жінка сідає ближче до носу, щоб краще тримати курс, повільно, бо тазу повну води байдарку, пливемо до причалу.Потім погрузка, зміна локації на шашличну локацію. Але це окрема історія.#Kananaskis
Робочі моменти.Пʼятниця, майже 22.00, дзвінок і поганою англійською китаянка намагається пояснити, що мої замки не працюють, обидва(!), ані ключ, ані код, і вони не можуть потрапити додому.Я намагаюся зрозуміти, як таке може бути, бо такого бути не може взагалі: кожен замок має код, можна відкрити через програму чи клавіатурою, кожен замок має ключ, по системі бачу, що обидва вони працюють нормально.Оскільки китаєць був ввічливим і залишив чайові, то вже морально готовий поїхати на місце.Потім смска із поясненням, що оця нижня частина мого замка і не працює і в них нема від неї ніякої Львів.Це все, звичайно, добре, але то не мій замок. То окремий замок в ручціА позавчора ще одні китайці вимкнули мій вай фай і, диво, в них пропали камери.Приїхав, вернув вайфай, сказав атата, поїхав. Але там хоч не було поспіху. А, дали дві банки лимонаду, як компенсацію і 20 центів буде сину, коли здам пляшки.Але то все фігня. Післязавтра на воду!!! Ще й шашликі. Ну хай і не травневі.А хто там каже, що в китайців давня культура і вони розумні? І світ захоплять?#work
Занижений відреставрований старий Шевроле.Якщо подивитись на аналоги наших авто в 64-66 роках (а саме звідти цей стариган), то нічого такого і нема.У нас в той час уже були ГАЗ-53 і ЗІЛ-130, але це були більші автомобілі з меншим комфортом. Прямих аналогів вже до УАЗу з бортами певно і не було.Бо тут війна дала поштовх економіці, а у нас…Що буде тепер після війни? Ясно, що колосальна глобалізація трошки все вирівнює, та все ж.Але ось питання: який автомобіль з 2024-2026 ви б схотіли реставрувати, поставити сучасну на той час ходову і двигун десь через 60 років? Ну от уявіть себе таким молодим сторічним хлопаком з грошима. Що обрати? Яке авто є настільки не таким?Я якось гублюсь. Враховуючи мої смаки, то десь з нульових років майже нема звичайних, не спортивних машин, на які би можна було запасти. Не обирати ж не класичний Джип Вранглер/Сахара, чи англійський Міні.Реально, кидайте фото, я теж подивлюся навколо і подумаю.Бо ну на дорогах посміхаюсь лише від вигляду старих авто. Хоч і не всіх.#thoughts#cars
Цікавий день. Лише трошки гірший, ніж вихідний, в який ти отримуєш гроші. (А таке буває?)Перший клієнт. Італійці. Дуже італійська жінка мого віку, милі діти і приємний чоловік.Якісна кава, еспресо, і хоч в цілому інстал був технічно складним, але дуже приємним.Наступний клієнт - китаєць. В поміч до мене приїхав мій студент - людина з десятком років в цій темі, який хоче вивчити ще й ідеально інсталяцію безпеки. Тому більшість роботи зробив він. А я ходив як фріц: білявий, високий, а на мене працював безкоштовно єврей.До речі, чайові я забрав собі. Хоча ніхто й не сперечався.Далі - приємна пара зі Львова, але я до них не поїхав, бо у них і так все вже працює, після того, як інший департамент все зробив.Потім мій друг підкинув мені трошки грошенят - я налагодив йому телефонну лінію. Віддалено.І остання робота - це протягнути одну лінію, а отримати грошей як за дві. Канадці. Нічого особливого, але і робота не важка.Потім заскочив до друга, який чистить грилі, послухав історії жахів про непочищенні, про пожежі і виведене з ладу обладнання…Наступної неділі - на озеро і мʼясо щ гриля! З чистого гриля!А це вже вдома мені син підігнав лимонад з лимоном.І ну хіба не чудові вони оце зараз, в цьому віці?#work#Telus#kids
Ну всі ж тут знають, що я пишу правду, а прикрашаю її лише щоб мама не хвилювалася (мам, я поїв і в шапці).Далі без прикрас, лише фактаж.Отже, стара знайома китаянка Пем. Ця унікальна людина торгувалася зі мною за чайові. Ще раз.Китаянка торгувалася за чайові і я переміг!А тепер по черзі.Знаю я цю жінку ще щ минулого серпня. Вона вже тоді мені купила напій і смаколики на обід.В неї щось сталось і вона подзвонила знову. Я прийшов до неї наступного дня. Що мене чекало? Погнали, дайджестом:1. Стільчик біля всіх телевізорів і панелі, адже якщо я тестуватиму їх, то може схочу сісти.2. Капці біля входу в будинок і в підвал - бо там де не ідеально чисто.3. Супровід мене з попередженням де низько чи куди повертати і ліхтарик.4. Переймання, чи все в мене гаразд з розкладом, адже я заскочив так швидко.5. Кава. Спеціально куплена під мій приїзді, один цукор і молоко.6. Гамбургер і рибна котлетка теж із A&W. Перед моїм уходом вона це розігріла до теплого стану.7. Чайові.Вона спочатку дала мені 2 по двадцять, я запропонував їй варіант, що я візьму лише одну, вона погодилась, але побігла по 10 баксів, я настояв на своєму рішенні і в результаті принесу додому 20. Зате! Я переміг китаянку в торгах!Можливо це буде написано на лавочці імені мене.Типу: Павло. Родився, жив, помер. З цікавого: він переміг китаянку в торгах.Я, звісно, знайшов найкращу дівчину свого часу, в мене чудові діти, але це все звучить не так епічно, як ця маленька перемога.#humor
Трошки історій.Проста, ну дуже проста робота по заміні димового сенсору.Приємна жінка, чудова дочка (мала років 18ти, вчить купу мов, до ладу знає лише рідну - англійську).Робота йде дуже по діагоналі - супорт тупить, телефон розряджається, тому говоримо про життя.Наташин, а саме так звуть канадку: Natasha (їй подобається моя вимова літери Ш, бо вони тут її промовляють ближче до Щ), так ось Наташин брат, електрик, помер 6 років тому. Уві сні, серцевий напад. Йому було 43.Коронер сказав, що це результат молодих пиятик, куріння і фастфуду.Тепер прийшов час продати його інструменти. Я собі дещо купив, а цю штуку мені подарували, бо я пообіцяв і розмістив обʼяву в чаті електриків. За інше я чесно заплатив сказану суму.Так ось, 6 числа з 9 до 16 за адресою 55 WOODGLEN WAY SW, CALGARY, AB, T2W4W8 буде проходити гаражний розпродаж інструменту електрика по гарних цінах.І, в той же час, весь їх мікрорайон буде проводити свої розпродажі.Якби в тому районі була оптика, мені б дуже подобалося там працювати. А так, з гарного, там лише люди.Долучайтеся, приходьте з кешем, уходьте з майбутніми речами для вашого гаражного розпродажу!Для тих, хто не знає, що це за штука, це шукач дерева і дротів за гіпсокартоном. Тут без цього навіть телевізор не почепити. Інша справа у нас - магніт легко робив свою справу!#work
Скажіть хай хтось, що це українська хустка лежить в індіанському відділенні банку і не відіграє певну свою культурну роль!Нє, ну якщо без дурнів, то по легенді українці в цій місцевості більше сотні років тому вели культурний обмін з племенами.А тепер розкажу круту історію. В мене досі око співається.Пішли мі малим складом сімʼї, тупи малий в школі, платити податки. О так, ми настільки багаті, що доводиться сплачувати. (Дякую всім за співчуття).Поки жінка говорила з працівником, я досліджував хустки. Одним оком (ну може й двома, хто ж його лівим бачить?) я приглядався за малою.Картинка один: мала на лапала кнопку і відкриває автоматичні алюмінієві двері, звичайні, не роздвидні.Далі я втрутився із своїми порадами в розмову, бо в результаті, ніц і не вийшло, але - відволікся.Картинка два: двері вже зачиняються, десь на половину, всі 4 пальці малої всередині, в алюмінієвій пастці і пастка скоро зачиниться.Метрів 3-4. Я оцінив вже в польоті: однією рукою штовхаю двері на відкриття, іншою притримую, без спроби витягнути, малу. Адже якщо пальці вже, то зроблю гірше, якщо ні, то двері то я вже прикрив.А далі вже картина маслом: я лежу на спині, ногою тримаю двері, в руках мала, яка виє як тисяча чортів, навколо всі стоять і не рухаються.Першою прибігла керівник відділення, спитала чи все ок, сказала, що не треба вибачатися, вона просто хоче знати, як вона може допомогти і чи все гаразд з дитиною.Я переконав її, що мала просто злякалася і що пальці в нормі, а я, щоб більше їх не лякати, зачекаю маму на вулиці.Там ми складали з камінчиків піраміди і ламали їх по черзі, світило сонечко і пальці рухались як завжди.Постфактум я просто уявив себе на місці керівника відділку. Це ж Канада… тут мінімально буде службове внутрішнє розслідування, максимально - цивільний позов. І страхова. І служба захисту дітей від батьків, типу мене…А податки вже з дому проплатили.#kids
Витягаю з кожного дня найкраще.Сьогодні з 6 робіт три - без результату в сенсі грошей. Тому розкажу дайджестом цікавинки від українця в Канаді і його жінки.1. Освіта дійсно деградувала.2. Коли я кажу помилкову конструкцію в англійській мові, але це не міняє змісту - канадку це не чіпляє. Вона помилку хоч і відмічає, але не переймається.3. Англійська мова не така грайлива, бо не має відмінків, а тому вона більш функціональна. Це каже українець з вільною англійською і канадка з дуже гарною російською.4. Французьку в школах Альберти вчать так само як і англійську в школах України. Мову ніби вчив, але у Франції відчуваєш себе собакою. Та ще й сутулою.5. Дійсно, друга мова, сприймається геть не так емоційно, як рідна, а тому, якщо хочте когось образити, вчіть образливі слова його рідною мовою (пішов вчити пенджабі і арабську, шайтан їх корові в ніс хай запхає).6. Хлопчика з іменем Слава (Вʼячеслав) в Торонто попросили називати себе в школі Стів, бо слово slave, що подібне до slava - це означає «раб», то типу щоб не було ніяких непорозумінь. (Єслі шо, то мого сина звуть Каміль, що подібно до кемел - всі знають хто був намальований на пачці). І так, скоріш за все слово раб і слово словʼянин - однокорінні. Бо таке було життя.А на картинці згенеровано великого комара, котрого ми не побачимо на Юконі цього літа, бо принаймні останні 4 роки комарів там мало.Інфа сотка.#work
Так виглядає гімнонасосна станція. Труби - відводять газів. Всередині насоси і сенсори. І все. Але майже красиво. На фоні інших будинків.Фальш? Так. Так само як і посмішка продавця, якій байдуже, чи буде це вас гарний день після її слів.Але б це краще, ніж стандартний цегляний куб, біля якого ще гори сміття і биті пляшки.Сьогодні Флорка гралася в басейні. Мама щ китайкою (знаю що це одежа). Коли флора підходила до дівчинки - то норм. А ось підходити своїй дочці до Флори у відповідь мама не дозволяла. Де був я? В парі метрів, на бортику.Реально, не розумію цю гіперопіку, яка є в школах, садках і нема на роботі.Де той крок, коли той крок у дорослої дитини, після котрого - прірва. Чому не можна підвести по сходинках дитину в доросле життя?Це, в мене, головний конфлікт менталітетів. Вони дають дітям дитинство, а далі - хоч потоп.Я готую дітей. До майбутнього життя, про яке я ніц не знаю. Але вони будуть готові.І ніби розумію, що так не працює воно, але дозволити дитині бути дитиною і навіть не розвиватися - не можу.#kids#thoughts
Дайджест? Ті хто давно - памʼятають таку рубрику.1. Попалася клієнтка: дочка росіянки і німця. Якщо коротко - то вона ще та «сучіліща».2. Помстився індусу: пообіцяв і не прийшов. Ну а чо? Відносно білих, то індус - індус. А відносно індуса, то індус - білий. Логічно ж?3. Обіцяв жінці квіти коли почнеться весна - весна почалася. Різко. +18 і води по верхи чобіт (благо шкіра і якість, ногі сухі, але мокрі, бо жарко.4. Був і Індіанців з прізвищем Crowchild (дитина ворона), а потім, в той же день, у канадців, частиною паролю вай фай яких було слово Crowchild. Збій матриці?5. Вирішив з сином почати читати Джека Лондона. Бо в планах - побувати там, про що він писав. Лондон помер молодшим ніж я зараз…6. Мала освоїла шлях на холодильник. Тепер просто вже ніде ховати цукерки. Росте конкурент.7. Виявляється, буває таке, що в Костко закінчується якась позиція, яка ще вдень була в наявності. Зате хоч квіти були.8. Сьогодні був свідком аварії, де одне авто вʼїхало в інше авто, при чому водіїв в путах не було. Так я побачив третє за весь час авто щ механічною коробкою. Подробиці окремим постом.9. Розумію, що сину треба не лише читати, а і слухати класичну музику (не плутати з класичною в класичному розумінні) і дивитися класичні фільми. Рухаємся в цьому напрямку. Супротив шалений, наче я йому показую засідання партії КПРС.10. Мала дуже багато розуміє, як заговорить, то певно реченнями. Насолоджуюсь відносною тишею.11. Хочу великий будинок, щоб між мною і нічними набігами на холодильник було більше ніж 5 метрів. Бажано ще й сходи. Тоді лінь буде на моєму боці.12. Зараз переходжу з чату ЖПТ на Джеміні. Поки якось туго, толком задач нема, тому різниці особливо не бачу.13. Завтра, у свій вихідний, сподіваюсь що встигну зробити все що всім обіцяв в плані установок. Так і живем.#work#Canada
TGLIST.COM.UA
